Політичний аспект збереження українського лісуТ. Полтавець, мол. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Політичний аспект збереження українського лісу

Закон України № 325-VIII «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді)» був підписаний Президентом України П. Порошенком 7 липня 2015 р. Відповідно до Закону, забороняється вивезення за межі митної території України необробленої деровини на термін 10 років: з 1 листопада 2015 р. забороняється експорт деревних порід (крім сосни) та з 1 січня 2017 р. – на сосну. Як зазначалося в пояснювальній записці до законопроекту № 1362 від 10.12. 2014 р., що мораторій дасть змогу направити сировину на підприємства України, створити нові робочі місця, забезпечити значні наповнення бюджету держави.

Однак Європейський Союз неодноразово наголошував на необхідності відміни мораторію на експорт деревини. На саміті Україна – ЄС, що відбувся 24 листопада 2016 р., президент Єврокомісії Ж.-К. Юнкер нагадав П. Порошенко про відміну мораторію на експорт лісу і наголосив, що це є головною умовою для отримання третього траншу допомоги в розмірі 600 млн євро. Представники ЄС в Україні пояснили, що вони підтримують українців у збереженні навколишнього середовища, однак, мораторій не зменшив кількості незаконних вирубок, натомість спровокував нелегальну заготівлю та контрабанду лісу. «Ми працювали з українськими органами влади для знаходження рішення проблеми, яке буде чесним балансом між, з одного боку, справедливим і рівним доступом до природних ресурсів, стимулюванням торгівлі, інвестицій та економічного розвитку і, з іншого боку, захисту цінних і унікальних природних ресурсів Україні», – заявляють у Представництві ЄС в Україні.

Проте, не зважаючи на умови ЄС, які висуваються протягом поточного року року, Закон № 1362 залишається чинним. Як зазначалося під час парламентського круглого столу на тему: «Перші результати дії мораторію на експорт лісу-кругляка», за ініціативи Комітету з питань промислової політики та підприємництва, що відбувся 21 вересня 2016 р. у Верховній Раді України, результатом мораторію є суттєві зміни для української деревообробної, меблевої та паперової галузей і економіки в цілому. Як сказав народний депутат, В. Галасюк, у той час, як обсяг реалізації промислової продукції за перше півріччя 2016 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року у доларах США скоротився на 6 %, деревообробна промисловість продемонструвала приріст +15 %, а меблева +12 %. Також почав стрімко зростати експорт оброблених лісоматеріалів та за перше півріччя 2016 р. зріс на +12 %. За цей період збільшився обсяг імпорту верстатів для обробки дерева, що говорить про довіру інвесторів і є показником зростання обсягів виробництва. Однак заборона експорту необробленої деревини не привела до скорочення обсягів її заготівлі. Ліс й далі відправляється за кордон – тепер уже під виглядом «дрів».

Так, наприклад 11 листопада 2016 р. відбулося засідання круглого столу на тему: «Експорт лісу: у пошуках компромісу», за участі українських посадовців та іноземних представників. На засіданні дійшли висновку, що заборона експорту лісу-кругляку не розв’язує проблем галузі, натомість, потрібно вибудувати чітку внутрішньо-національну програму для розвитку лісового господарства. Керівник напряму «сільське господарство» Офісу ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office) – (незалежної неурядової структури, створеної за ініціативи Міністерства економічного розвитку та торгівлі і західних партнерів: Світового банку та уряду Канади) А. Заблоцький наголосив, що заборона експорту є вкрай шкідлива, у першу чергу, для держави, тому Україна спочатку має зосередитись на створенні внутрішнього регулювання, у тому числі яке б сприяло підтримці внутрішнього виробника. На думку М. Суттера, представника агенції з охорони навколишнього середовища (Австрія), Україна повинна зберегти галузь, «заробляти гроші для того, щоб вкладати у розвиток і бути конкурентною на європейському ринку». Він вбачає в державі великий потенціал для досягнення мети, однак, «найпершим кроком має бути розробка Національної програми розвитку лісогосподарства в Україні».

Проте під час круглого столу на тему: «Мораторій на експорт лісу: результати та перспектива», який відбувся у Верховній Раді України 2 грудня 2016 р., деякі політики заявили про готовність відстоювати збереження тимчасової заборони на експорт необробленої деревини. О. Ляшко, керівник парламентської фракції Радикальної партії заявив, якщо Європейському Союзу «треба наш ліс – хай привозять сюди деревообробне обладнання, ставлять меблеве устаткування, створюють тут робочі місця для українців».

В. Галасюк, нардний депутат, вважає, що мараторій позитивно впливає на економіку України, а голова підкомітету з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері запобігання і протидії корупції органами державної влади та місцевого самоврядування Ю. Деревянко наполягає на посиленні та розширенні дії мораторію на експорт лісу. Учасники засідання домовилися боротися за збереження мораторію та пообіцяли розробити новий законопроект про ринок лісу, що буде спрямований на забезпечення прозорості та конкурентності ринку деревини для збалансування інтересів держави, лісгоспів, виробників та кінцевих споживачів.

За збереження мараторію виступає і голова підкомітету з питань підприємництва та технічного регулювання парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва Г. Кривошея: «Масова вирубка лісів призводить до погіршення екологічної ситуації. За одне вирубане дерево в країні має бути висаджено десять. Разом з тим ми повинні залучати інвестора для переробки лісу саме тут, в Україні. Це пожвавить нашу економіку: будуть створюватися нові робочі місця, зростатимуть заробітки людей. Ми повинні експортувати вже товар, а не задешево необроблену деревину».

Я. Москаленко, голова депутатської групи «Воля народу», нагадав, що в багатьох європейських країнах відмовилися від експорту деревини та вирубки лісу, натомість, надають дотації, так, наприклад у Італії дотації становлять 15 євро за 1 куб. м імпортного лісу, у Туреччині – 10 євро, в Австрії та Румунії взагалі забороняється вирубка лісів.

Деякі політичні діячі наполягають на необхідності застосування міжнародних норм Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (англ. General Agreement on Tariffs and Trade (GATT)) Ст. ХХ «Загальні виключення» від 1994 р., що передбачають обмеженням внутрішнього виробництва або споживання природних ресурсів у зв’язку з вичерпністю, така норма застосовується у Албанії, Румунії, Молдові.

Політолог В. Пащенко вважає, що коментарі політиків навколо теми мораторію говорять не про економічну чи екологічну зацікавленість, а, передусім, є політичною спекуляцією. «Якщо мораторій не скасують, однозначно слід чекати погіршення стосунків із єврокредиторами. Якщо скасують – будуть невдоволення по країні та падіння рейтингів президента», – стверджує політолог. Його думку підтримує політолог М. Шеленда, який вважає, що політики заробляють собі рейтинги, беручи участь в активних обговореннях цієї теми.

Натомість мораторій на експорт деревини суперечить міжнародним нормам. Так, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, № 1678-VII від 16.09.2014 р., зокрема ст. 35 «Обмеження експорту та імпорту», забороняється «запроваджувати або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або заходи еквівалентної дії щодо імпорту будь-якого товару іншої Сторони або експорту чи продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої Сторони».

Разом з тим ст. 294 Угоди передбачає співпрацю між країнами для покращення правозастосування та управління в лісовій галузі та має сприяти легальній торгівлі сталою лісовою продукцією, а в ст. 296 зазначено, що рівень охорони навколишнього середовища чи праці не повинен знижуватися чи послаблюватися за для покращення торгівлі або інвестицій і має відповідати законам, підзаконним актам або стандартам.

Однак, незважаючи на суперечні думки політиків та експертів, 6 лютого 2017 р. у Верховній Раді України було зареєстровано «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань економічної політики» № 6035, поданий народним депутатом А. Денисенком. Згідно з законопроектом пропонується скасувати тимчасову заборону експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді за межі держави. Законопроектом передбачається запровадження державної реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів) центральним органом виконавчої влади на експорт необроблених лісоматеріалів та паливної деревини, тобто, дров, що не обмежує можливості експорту лісу, однак, і не зменшує обсягів його вирубки. А також до 1 січня 2020 р. встановити ставку експортного мита на необроблені лісоматеріали, дрова, тріску або стружку в розмірі 15 % їх митної вартості (але не менше 5 євро за 1 м³ на лісоматеріали необроблені, та не менше 3 євро за 1 м³ на деревину паливну та деревну тріску або стружку).

На сьогодні, під виглядом санітарної вирубку, знищується більша частина лісових насаджень України, яку, у подальшому, продають за прямими контрактами. Дія мораторію лише збільшила незаконні вирубки і незаконний екпорт лісоматеріалів та погіршила ринкові відносини між Україною та Європою. Як показує досвід країн, де діяла заборона на експорт, мораторій як такий не вирішує проблему нелегальних вирубок, або корупції в цій сфері, однак, на розвиток підприємництва мораторій має негативний вплив, адже, продаючи ліс за кордон, держава отримувала б значно більше надходжень до бюджету, оскільки і ціни на ліс за кордоном значно вищі.

За рік дії мораторію проблеми захисту українських лісів від безконтрольної вирубки, зниження лісистості, незаконної лісозаготівлі та контрабанди деревини (у вигляді паливних матеріалів тощо), непрозорого ціноутворення, відсутності прозорих механізмів функціонування ринку деревини, які, на сьогодні, створюють підґрунтя для розгортання корупційних схем не зникли, вважає, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України І. Климпуш-Цинцадзе.

Для розв’язання проблем у лісовій галузі потрібен комплексний підхід. На думку народного депутата, О. Єднака, боротися з тіньовим ринком, корупцією і штучним дефіцитом деревини допоможе електронний облік деревини і здійснення торгів через електронні майданчики з анонімним покупцем. Це забезпечить прозорість і реальну відповідальність постачальників деревини. Також потрібно збільшити відповідальність за незаконну вирубку деревини і неточності у документації. І. Гужва, журналіст, політолог вважає, що треба запровадити ринок лісу, щоб встановити відповідальність за заготівлю, за транзакцію переходу і запровадити прозорі баланси обліку деревини. Виручені кошти потрібно спрямовувати на регенерацію лісів.

26 жовтня минулого року в Кабінеті Міністрів України прийнято Постанову № 756 «Про затвердження Санітарних правил в лісах України», що передбачає оприлюднення інформації про підготовку до проведення вирубок на сайтах Лісагенства і Мінекології; заборону рубок навколо місць гніздування червонокнижних птахів; заборону суцільних санітарних вирубок у заповідних, рекреаційних та буферних зонах. Ці правила дають можливість стежити, де і які рубки веде конкретний лісгосп, і при підозрі виїхати і оцінити, чи дійсно ця ділянка – санітарна. Держлісгоспи іноді спеціально занижують сортність деревини (наприклад, замість дуба третього сорту, у документах вказують технологічні або паливні дрова) також це зможе перевірити експерт.

29 листопада 2016 р. подано до Верховної Ради України проект закону № 5471 «Закону про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайної екологічної ситуації, у зв’язку з масовими вирубками та знищенням лісів в Україні та приведення дії тимчасової заборони експорту лісоматеріалів до вимог міжнародних договорів, ратифікованих Україною». Метою законопроекту є здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайної екологічної ситуації, у зв’язку з масовими вирубками та знищенням лісів в Україні та приведення дії тимчасової заборони експорту лісоматеріалів до вимог міжнародних договорів, ратифікованих Україною, а також забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів. Встановлення відповідальності за порушення лісового законодавства, у тому числі порушення правил заготівлі деревини, порушення часу проведення рубок, підробку документів щодо лісовпорядкування, планів проведення санітарно-оздоровчих заходів, визначення розрахункової лісосіки, установлення віку стиглості деревостанів, норм використання лісових ресурсів, виділення лісових ділянок для заготівлі деревини та проведення їх оцінки та підроблення будь-яких інших документів, порушення правил проїзду транспорту на території лісів.

Отже, за логікою мораторій на експорт деревини мав відновити деревообробну та меблеву промисловість в Україні, створити нові робочі місця та перорієнтувати експорт деревної сировини на продукцію більш широкого ступеня, однак, як показує практика, за цей рік тільки збільшилася кількість незаконних вирубок і контрабанди лісу. На ринку України ще й досі є дефіцит лісоматеріалів, а дія мораторію не дала нових робочих місць. Як стверджує генеральний директор «Житомироблагролісу» І. Рибинський, прибутки за час дії мораторію знизилися, тому, що український підприємець не готовий платити суму таку ж як і іноземний імпортер.

Мораторій на експорт деревини не розв’язав і екологічної проблеми, пов’язаної з вирубкою лісу, натомість, за останні місяці, проблема набула ще більшого поширення. Соціальні мережі наповнені беліччю фотографій залізничних потягів, навантажених деревиною (і не тільки сосною), що прямують за кордон. Про що може свідчити нова залізнична колія з України в Румунію, яку проклали для перевезення контрабандного лісу?! Як виявляється, заборона експорту діє лише на папері. Високий рівень корупції, погане корпоративне управління та прогалини в законодавстві лише сприяють катострофічній ситуації в лісовій галузі.

Останнім часом можна почути, що відміна мораторію є умовою отримання чергового траншу, однак, як на мене, дозвіл на легальний експорт говорить лише про те, що Європейський Союз, вбачає в Україні гідного бізнес партнера і хоче на законному рівні займатися торгівлею. А політики, які саботують прийняття «Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань економічної політики» № 6035 доводять лише те, що вони не готові займатися легальним бізнесом (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60614;

https://hromadske.ua; http://rada.gov.ua/news/Novyny/137952.html; http://www.pravda.com.ua/; http://www.eurointegration.com.ua;

http://novynarnia.com/; http://fakty.ictv.ua; http://patrioty.org.ua; http://gazeta.ua;

http://zhitomir-online.com; https://www.obozrevatel.com; http://www.forestlegality.org;

http://ecoclubua.com;http://informator.news; http://strength-mind.blogspot.com; http://depcontrol.org/u-depkontroli-vistupayut-za-zberezhennya-moratoriyu-na-eksport-lisu/).