Вплив децентралізації на посилення платоспроможності місцевих бюджетівВ. Пальчук, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Місцеві бюджети в умовах фінансової децентралізації

 

Переконливими фактами, що свідчать про ефективність впровадження фінансової децентралізації, стали результати платоспроможності місцевих бюджетів. Так, за даними експертів Асоціації міст України, у 2014–2016 рр. у 58 разів зменшилася кількість наданих казначейських позик, що демонструє посилення платоспроможності місцевих бюджетів. У 2017 р. кількість дотаційних місцевих бюджетів знизилася завдяки децентралізації на 24 %, кількість бюджетів-донорів зросла на 12,5 %. У цьому ж році у 2,2 раза збільшилася державна фінансова підтримка розвитку громад.

Резюмуючи оприлюдненні данні, перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України О. Слобожан зазначив, що до 2014 р. відсоток дотаційності місцевих бюджетів становив 96,3 %, а донорами було 3,7 % місцевих бюджетів. «І з 2014 року, якщо порівнювати з 2017 роком, кількість дотаційних бюджетів знизилася на 23,8 %. У свою чергу, обсяг бюджетів-донорів наразі становить 16,2 %, тобто відбулося їх зростання на 12,5 %», – пояснив він.

Висновки Асоціації міст України підтверджують дані Мінрегіону України, згідно з якими доходи до місцевих бюджетів за 2015 р. становили 99,8 млрд грн. У 2016 р. ця цифра вже становила 144 млрд грн, що на 16 % більше, ніж було закладено місцевою владою. Також додатково до місцевих бюджетів надійшло 49 млрд грн. «Це результати розпочатої у 2014 році реформи децентралізації, і ці показники будуть збільшуватися», – зазначив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Г. Зубко.

Підтвердженням ефективності фінансової децентралізації є і щомісячне накопичення залишків бюджетних коштів на рахунках місцевих бюджетів, обсяг яких на початок 2017 р. становив 47,7 млрд грн (33,6 млрд грн по загальному фонду та 14,1 млрд грн по спеціальному фонду). Приріст залишків коштів проти початку 2016 року становив 12,5 млрд грн або 35,5 %. Збільшення залишків коштів на рахунках місцевих бюджетів свідчить про вагоме зростання дохідної частини місцевих бюджетів.

Такі тенденції дають можливість місцевим органам влади забезпечити належне функціонування закладів бюджетної сфери та самостійно вирішувати питання розвитку громад без звернення до центральних органів влади стосовно виділення додаткових коштів з Державного бюджету.

Наочно успіхи реформи з фінансової децентралізації можливо побачити, як зауважив Прем’єр-міністр В. Гройсман, якщо об’єднані територіальні громади будують нову дорогу, ремонтують або будують новий дитячий садок, реконструюють школу, створюють новий сучасний ФАП, відновлюють тротуари, або освітлення, купують новий громадський транспорт. Тому сьогодні важливо продовжувати реформу з децентралізації та необхідні зміни.

Такі позитивні зрушення в наповненні місцевих бюджетів пов’язують зі змінами в законодавстві. У Бюджетному кодексі запроваджено норми, які нівелюють негативний вплив Держказначейства на розподіл фінансових ресурсів місцевих бюджетів. За словами експерта з розвитку місцевого самоврядування О. Слобожана, раніше була поширеною практика блокування Державним казначейством рахунків місцевих бюджетів на виплату видатків на забезпечення життєдіяльності населених пунктів. «Після внесення змін у Бюджетний кодекс запроваджено автоматичну систему, зараз казначейство працює як годинник. Тобто, завдяки фінансовій децентралізації в муніципалітетів з’явилися серйозні кошти, і вони їх абсолютно спокійно, вільно, без будь якої вказівки із центру, без блокування, використовують на потреби громади. До 2014 року органи місцевого самоврядування були в стані позичальників. Вони буди вимушені постійно з простягнутою рукою звертатися до Києва щоб їм позичили гроші на фінансування тих чи інших повноважень», – зазначив експерт.

Таку позицію експерта підтримуєзаступник голови Вінницької облдержадміністрації А. Гижко. За його словами, до фінансової децентралізації 64 % сільських і селищних рад брали позику в Державному казначействі на перше півріччя кожного року, тому що основні податки сплачувалися після збору урожаю. Також до запровадження фінансової децентралізації, місцевих податків не вистачало навіть на те, щоб утримувати сільську раду. Завдяки новітнім бюджетним процесам, відпала потреба в таких позиках, хоча Держказначейство дає кредити безстроково. Це, безумовно, є однією із суттєвих переваг фінансової децентралізації.

Слід також зазначити, що питання розподілу залишків коштів місцевих бюджетів, які утворилися на початок року, належить до компетенції місцевих органів. Порядок розподілу таких коштів унормовано Бюджетним кодексом України. Як правильно здійснити їх розподіл, щоб не допустити порушення бюджетного законодавства, радить Г. Маркович, координатор напряму «Місцеві бюджети» проектного офісу секторальної децентралізації.

1. По загальному фонду відповідного місцевого бюджету розподілу підлягає вільний залишок бюджетних коштів (ст. 14 Бюджетного кодексу України [далі – Кодекс]). Його обсяг визначається як перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком коштів на кінець бюджетного періоду.

Оборотний залишок бюджетних коштів утворюється для покриття тимчасових касових розривів у розмірі не більше 2 % планового обсягу видатків загального фонду відповідного місцевого бюджету та затверджується рішенням про місцевий бюджет.

2. Розподіл вільного залишку бюджетних коштів загального фонду здійснюється шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період (ст. 14 та 72 Кодексу).

Отже, якщо говоримо про визначення обсягу вільного залишку коштів у 2017 р., то це різниця між залишком коштів загального фонду на 01.01.2017, відображеним у звіті про виконання місцевого бюджету за 2016 р., та оборотним залишком бюджетних коштів, затвердженим рішенням про бюджет на 2017 р.

3. По спеціальному фонду відповідного місцевого бюджету розподілу підлягає весь залишок коштів, відображений у звіті про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період (на кінець року). Його розподіл здійснюється також шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет.

4. Напрями спрямування вільного залишку коштів загального фонду та залишку коштів спеціального фонду визначаються місцевими органами влади самостійно.

Крім зазначеного при розподілі залишків коштів слід враховувати таке:

– у разі наявності кредиторської заборгованості на початок року залишки коштів першочергово спрямовуються на її погашення;

– залишки коштів спеціального фонду можуть спрямовуватися на проведення відповідних видатків лише з урахуванням їх цільового призначення;

– за відсутності необхідності у проведенні видатків за окремими напрямами залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету. Тоді вони втрачають цільове призначення і можуть використовуватися на видатки загального фонду відповідно до рішення місцевої ради.

Щодо визначення обсягу залишку коштів по бюджетах новоутворених об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ) слід зазначити, що з початку 2017 р. функціонує 366 бюджетів ОТГ, з яких 207 утворилися у 2016 р. і на 2017 р. затверджували перший бюджет об’єднаної територіальної громади. Для визначення залишків коштів на початок 2017 р. по таких бюджетах необхідно враховувати таке. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»:

– ОТГ є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою;

– бюджети територіальних громад, що об’єдналися, виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду;

– залишки коштів на кінець бюджетного періоду бюджетів територіальних громад, що об’єдналися, перераховуються до бюджету об’єднаної територіальної громади на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови, обраного об’єднаною територіальною громадою.

Отже, до закінчення 2016 р. бюджети місцевих рад, що увійшли до складу ОТГ, виконувалися окремо і залишки коштів, які утворилися на кінець бюджетного року, відображаються у звіті про виконання відповідного місцевого бюджету за 2016 р.

Після об’єднання затверджується один бюджет ОТГ. Оскільки правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, є ОТГ, залишки коштів (як по загальному, так і по спеціальному фонду) перераховуються до бюджету ОТГ і вони становитимуть загальний обсяг залишків на початок 2017 р., який враховуватиметься при визначенні обсягу, що підлягає розподілу.

Оборотний залишок бюджетних коштів – це обсяг, затверджений рішенням ОТГ про бюджет на 2017 р. Розподіл залишків коштів здійснюється у порядку, зазначеному вище. Дотримання бюджетного законодавства при прийнятті рішень стосовно розподілу коштів бюджету є запорукою їх ефективного та цільового використання.

Підтвердженням позитивних результатів фінансової децентралізації є факти зростання місцевих бюджетів конкретно за даними регіонів України. Зокрема, за інформацією Вінницької облдержадміністрації, місцеві бюджети зросли в рази, у той час, коли обласний бюджет за 2015–2016 рр. зменшився у 2 рази. 840 млн грн – сума перевиконання місцевих бюджетів за минулий рік.

Загалом по регіонах України, станом на 1 січня 2017 р. залишки на рахунках місцевих бюджетів становили 52 млрд грн, у порівнянні з 35 млрд грн у 2016 р.

Додатково місцеві бюджети збільшують за рахунок державної субвенції, яка має чітке функціональне призначення. Так, у Держбюджеті на 2017 р. збільшено розміри освітньої субвенції на 8,1 млрд грн (з 44,5 у
2016 р. до 52,6 у 2017 р.), а також медичної субвенції на 11 млрд грн (з 44,4 у 2016 р. до 55,5 у 2017 р.). Крім того, передбачена додаткова дотація в розмірі 14,9 млрд грн із Державного бюджету місцевим бюджетам на охорону здоров’я та освіту. Як приклад варто навести суму коштів, виділену в минулому році в розмірі 46,5 млн грн на підтиримку ОТГ Запорізької області.

Як додатковий фінансовий інструмент для розвитку об’єднаних територіальних громад є Державний фонд регіонального розвитку. За даними начальника управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва Мінрегіону Н. Бондарчук, у 2016 р. близько 30 % коштів із ДФРР регіони спрямували на заклади освіти, майже по 20 % коштів – на заклади охорони здоров’я, об’єкти водопостачання та водовідведення, дорожню інфраструктуру. При цьому йшлося не про розвиток закладів освіти, а про капітальний ремонт, заміну вікон і труб тощо.

Водночас при використанні коштів Державного фонду регіонального розвитку експерти наголошують на необхідності спрямовувати їх на ті проекти, які повернуться у вигляді податків. Зокрема, заступник керівника проекту ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» Ю. Третяк зазначив, що в Україні близько 95–97 % державних інвестицій витрачається на так звану тверду інфраструктуру: капремонти, оновлення дахів і фасадів тощо. Відтак про інвестиції в м’яку інфраструктуру (кадри), бізнес-спроможність та адміністративну спроможність навіть не йдеться. Між тим, у ЄС на м’яку інфраструктуру витрачається 20–30 % від усіх коштів, що їх інвестує держава, і стільки ж – на бізнес-спроможність.

Експерти зосереджують увагу на питаннях якості проектів, які подають регіони до ДФРР. Лише незначну кількість проектів можна назвати дійсно розвитковими. Директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства А. Ткачук навів приклад, який, на його думку, може бути взірцевим у контексті державного інвестування. Мова йде про створення індустріального парку в м. Тростянець. «Це той випадок, коли мільйонні інвестиції держави через кілька років повернуться у вигляді податків, – сказав А. Ткачук. – Натомість проекти з «латання дір», на мою думку, обласним комісіям краще повертати».

У свою чергу Мінрегіон України пропонує спеціальні рекомендації, як правильно розробляти стратегії розвитку та проекти для їх реалізації. За словами директора Департаменту з питань регіонального розвитку Мінрегіону О. Кучеренко, єдиний підхід у цьому питанні важливий ще й тому, що вся планувальна документація має узгоджуватися між собою. Така позиція Мінрегіону полягає в тому, що на місцях часто не встигають використати кошти в повному обсязі до кінця року і мусять повертати їх до бюджету. «Як наслідок, маємо нестабільність та недоступність фінансування протягом терміну реалізації проекту, недобудови та збитки. Дається взнаки і невідповідність бюджетного циклу (1 рік) проектному циклу. Адже більшість проектів у регіонах не є однорічними, вони розраховані на три, а подекуди на п’ять років. Ми обов’язково виправимо це, ініціювавши зміни до Бюджетного Кодексу. На щастя, зустрічаємо розуміння на усіх рівнях», – пояснила О. Кучеренко.

На сьогодні всі об’єднані територіальні громади (ОТГ) перебувають на прямих бюджетних відносинах з Державним бюджетом країни, самостійно збирають і розподіляють значну частину податків. До прикладу, з 2016 р. 15 громад Львівщини працюють на прямих бюджетних відносинах з Державним бюджетом. За словами Я. Пишник, консультанта з фінансових питань проекту «Пульс» Асоціації міст України, це означає, що істотно збільшена дохідна частина, і частина видатків покривається з Державного бюджету. Бюджети ОТГ отримують субвенції на освіту, охорону здоров’я.

60 % податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) надходить до місцевих бюджетів ОТГ. Це один з найважливіших видів доходів. Його питома вага була найбільша в місцевих бюджетах раніше і зараз є в ОТГ. Це значно покращує життя маленьких міст і сіл. На маленькі міста і села раніше практично ніхто не звертав уваги.

За результатами моніторингу, який здійснили експерти Асоціації міст України, виконання бюджетів ОТГ за доходами за 2016 р., громади за рік вдвічі-втричі збільшили надходження до бюджетів, які і раніше надходили, але зараз усе відбувається більш справно. Для прикладу, плата за землю споконвіку надходила до бюджетів сіл, селищ. Але на неї ніхто не звертав уваги. Сподівалися на дотацію з Державного бюджету. Нині, оскільки ОТГ стали самостійними, вони більше уваги приділяють надходженню до бюджетів власних доходів, які повністю залежать від роботи їхньої громади.

Водночас експерти вказують і на проблеми при наповненні місцевих бюджетів ОТГ. Так, маленькі громади в Самбірському районі Львівської області виконали надходження до бюджету. Зокрема, Луківська громада – виконання бюджету 113 %. ПДФО виконаний на 136 %, але пішов спад надходження плати за землю, порівняно з 2015 р. А це їх робота – інвентаризація землі, оренда, проведення нормативно-грошової оцінки. Над цим треба працювати.

Є дані щодо забезпечення у 2017 р. освітньою та медичною субвенцією шкіл та медичних закладів ОТГ. Щодо згаданої Луківської громади, за оперативними даними, їм не вистачає освітньої субвенції 1,2 млн грн. А надходження до бюджету, без трансферів, у 2016 р. становили 1,7 млн грн. Експерти при такому варіанті розвитку наповнення бюджету ОТГ невпевнено прогнозують шляхи їх вирішення.

Існують приклади, коли окремим ОТГ не вистачає доходів громад, щоб покрити їх видатки. Адже держава передала на місцеві бюджети фінансування освіти, медицини. Для прикладу ОТГ Львівської області. Там багаті громади, як-от Давидівська, дадуть собі з цим раду. А от Луківська, Жовтанецька – дуже важко спрогнозувати експертам, чи вони знайдуть кошти на покриття цих видатків.

На думку експертів з АМУ, головна проблема в тому, що вони маленькі. Розрахунок видатків на освіту проводиться на учня – чим більше учнів, тим більша субвенція. А в громадах багато малокомплектних шкіл, мала наповнюваність класів. Треба виходити з цього становища, ухвалювати рішення, створювати опорні школи. Бо в іншому випадку бюджети цих малих громад просто не витримають. Луківській громаді бракує 1,2 млн грн, Чуквівській – 2,5 млн грн.

Минулого року Чуквівська громада мала бюджет 2,5 млн грн, а сьогодні їй на освіту бракує стільки же. Це питання мусить бути вирішено.

У 2017 р. державна освітня субвенція покриває тільки зарплату педагогічних працівників, але і цих коштів бракує. Щоправда, у кінцевому варіанті державного бюджету ОТГ була передбачена додаткова дотація на оплату енергоносіїв у галузях освіти та охорони здоров’я.

Важливо закцентувати увагу на податках, які є основними в бюджетах ОТГ. Можливо, їх слід використовувати краще? Законом про Держбюджет та змінами до Податкового кодексу скасовано акцизний збір з роздрібного продажу нафтопродуктів. Але у 2017 р. громадам, на території яких є АЗС, ще буде компенсовано втрати від ненадходження акцизного збору. Щоправда, досі не вирішено, як цей акцизний збір буде розраховуватися та надходити до об’єднаних громад.

Основним платником ПДФО є бюджетні установи. Громади повинні звертати особливу увагу на плату за землю. Для прикладу, Грабовецька ОТГ передбачила у своєму бюджеті 100 тис. грн на проведення нормативно-грошової оцінки землі. Це збільшить надходження до бюджету. Інше питання щодо плати за землю – перегляд договорів оренди. Земля переважно здана в оренду до прийняття змін до Податкового кодексу, де передбачено, що сума орендної плати за рік має становити не менш як 3 % від нормативно-грошової оцінки. Договори оренди старі, і сплачуються мізерні суми до бюджетів ОТГ.

Сплата ПДФО залежить від кількості робочих місць. А земля була, є і буде, і за неї потрібно брати відповідну плату. Так робиться в цілому світі. Щодо ПДФО органам місцевого самоврядування надано право проводити перевірки та складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері зайнятості. Мова йде про зарплати в конвертах, не працевлаштовані офіційно кадри. Це теж робота місцевих громад. Апарат громад має стежити і за надходженням акцизного податку з роздрібного продажу алкоголю. Його надходження дуже невеликі.

Податок на нерухоме майно теж має йти до місцевих бюджетів. У громадах з надходженням цього податку також не належно справляються. До прикладу, експерти наводять відповідь голови однієї із ОТГ: «У нас люди бідні і не можуть платити». Проте експерти вважають, що громади мають вводити цей податок, оскільки це їх право.

Щоправда, законом про внесення змін до Податкового кодексу зменшено граничну ставку податку на нерухомість до 1,5 % за 1 кв м (торік 3 %). Ці зміни були прийняті в грудні 2016 р. Але кожна громада до 15 липня має ухвалити рішення про встановлення ставок податку на нерухомість на наступний рік. Такі рішення були ухвалені на 2017 р., але знівельовані зміною законодавства наприкінці року.

Про успіхи у фінансовій децентралізації свідчить функціонування Лиманської ОТГ Донецької області. В Україні однією з перших була створена найбільша об’єднана громада в державі – Лиманська ОТГ. У межах району вона об’єднала 40 населених пунктів.

За підсумками 2016 р. громада має суттєві успіхи: збільшилися надходження до бюджету та повністю реалізована державна субвенція, виділена на формування інфраструктури ОТГ. За словами начальника фінансового управління Лиманської міської ради Т. Пилипенко, надходження власних і закріплених доходів загального фонду місцевого бюджету становлять 150 % до річного плану. У порівнянні з відповідним періодом 2015 р. бюджетні надходження зросли на 118 млн грн, тобто у 2,6 раза. Це стало можливим, передусім, завдяки податку на доходи фізичних осіб у сумі 144 млн грн – надходження ПДФО порівняно з аналогічним періодом 2015 р. зросли на 234 % або в 3,3 раза. У гривневому еквіваленті це на 101 млн грн більше, ніж було. Крім того, друге вагоме джерело надходжень до бюджету громади – це земельний податок, який збільшився на 6,2 млн грн або вдвічі.

Щодо субвенції, яку виділяє держава на освіту, охорону здоров’я та інфраструктуру, то у 2016 р. на ОТГ було передбачено суттєву суму на розвиток інфраструктури. У 2017 р. закладено 1,5 млрд. Але експерти вказують на проблему: 500 млн грн передбачено в загальному фонді Держбюджету, а 1 млрд грн зі спецфонду за рахунок коштів, які надійдуть від спецконфіскації, закон про яку не прийнятий на сьогодні.

У 2016 р. три об’єднані територіальні громади Донеччини отримали від держави на посилення своєї спроможності 35,7 млн грн. Як повідомила заступник директора департаменту економіки Донецької облдержадміністрації Н. Великоцька, за ці кошти в Лиманській ОТГ вдалося капітально відремонтувати адмінбудівлю та ЦНАП, здійснити чотири проекти з реконструкції системи водопостачання та водовідведення в селах, відремонтувати один дитсадок та зробити капремонт дев’яти доріг. Саме Лиманська громада встигла повністю використати надану субвенцію. Зокрема, субвенція, виділена на формування інфраструктури ОТГ, а це понад 23 млн грн. До Державного бюджету наприкінці року було повернено всього 3 грн 96 коп.

За інформацією фінуправління Лиманської міськради, близько 3 млн 877 тис. грн витрачено на капітальний ремонт адміністративної будівлі для розташування Центру надання адміністративних послуг Лиманської ОТГ. За 2 млн 834 тис. грн зробили капітальний ремонт водопровідних мереж на території сіл та селищ Лиманської міської ради. На капремонт будівлі ДНЗ с. Ярова витрачено понад 647 тис. грн. Близько 8 млн грн використано на капітальний ремонт доріг комунальної власності на території Лиманської міської ради (9 доріг). Ще 7 млн 895 тис. грн пішло на придбання спеціалізованої техніки для комунального підприємства «Лиманський Зеленбуд». Громада отримала також освітню та медичну субвенції, які було використано на 96 %.

У Шахівській ОТГ, незважаючи на певні труднощі, вдалося збудувати водоводи, виконати термомодернізацію дитсадка та школи в селі Шахове, придбати спецтехніку для прибирання сміття.

Черкаська ОТГ провела капремонт двох ділянок доріг. У громаді створено КП «Громада», яке забезпечили спеціалізованою технікою та обладнанням. Також розпочато реалізацію проекту зі створення ЦНАПу. Саме в Черкаській ОТГ не впорались із ремонтом адмінбудівлі через неврегульованість земельних питань. Частину робіт не встигли виконати і в Шахівській громаді, отже, до Держбюджету довелося повернути невикористані 2,8 млн грн.

Наприкінці 2016 р. у Донецькій області створено ще три громади – Соледарська, Миколаївська, Іллінівська. Кошти від держави вони поки що не отримали. Але, як зазначила Н. Великоцька, серед планів на 2017–2019 рр. – реалізація проекту «Забезпечення містобудівною документацією об’єднаних територіальних громад Донецької області» загальною вартістю 32,5 млн грн. У 2017 р. заплановано також розроблення схеми планування територій шести ОТГ – на це буде використано 5,5 млн грн.

Серед основних завдань на 2017 р. Лиманська ОТГ визначила налагодження процесу відновлення позитивного інвестиційного іміджу та реалізацію інвестиційних проектів у пріоритетних напрямах: енергозбереження та енергобезпека, термомодернізація, водопостачання, водовідведення, захист навколишнього середовища, агропромисловий комплекс, транспортна галузь. На реалізацію заходів щодо залучення інвестицій та розвитку інфраструктури передбачається спрямувати 216 млн 803 тис. грн коштів обласного і місцевого бюджетів, а також міжнародних фінансових організацій, інвесторів та підприємств.

15 лютого відбулося підписання Меморандуму щодо співробітництва Лиманської міської ради та Донецької агенції регіонального розвитку щодо створення і функціювання індустріального парку та у сфері енергоефективності. Метою підписаного Меморандуму є визначення напрямів розширення реалізації заходів з підвищення енергоефективності, використання альтернативних джерел енергії, залучення інвестицій для реалізації енергозберігаючих проектів на об’єктах, у будівлях та спорудах Лиманської ОТГ, а також сприяння створенню та функціонуванню індустріального парку на території громади.

Водночас при збільшенні дохідної частини місцевих бюджетів залишається невирішеним питання ефективного використання коштів на розвиток громад. У новоутворених ОТГ спостерігається факти витрачання значних коштів громади на утримання апарату місцевої ради. Як зазначив перший заступник голови Вінницької ОДА А. Гижко, деяких голів об’єднаних громад на Вінниччині вважають такими «феодальними князями». У Вінницькій області 24 об’єднані територіальні громади, які включили в себе 65 колишніх громад. Деякі очільники об’єднаних громад встановили собі щомісячні надбавки до зарплат в розмірі 300 %. При такій ситуації контролювати використання коштів місцевого бюджету – не в повноваженнях облдержадміністрації. У зв’язку з цим, у Вінницькій ОДА ухвалили рішення вести моніторинг бюджетів об’єднаних громад, щоб не було порушень. «Всі роз’яснювальні роботи нами проводяться. Коли ми побачили, що в нас є 24 об’єднані громади і голови громад себе зараз вважають такими “феодальними князями”, вважають, що закони України на них не розповсюджуються і що вони можуть собі вирішувати хто що хоче і фінансувати... Я читав публікації журналістів, про те що голови об’єднаних громад в Іллінцях, у Немирові, встановлюють собі заробітну плату і щомісяця встановлюють собі надбавки по 300 % до зарплати. Є такі факти, але законодавчий вплив обласної державної адміністрації на голову об’єднаної громади – відсутній. Тому в рамках департаменту фінансів ОДА є управління, в якому є цілий відділ по моніторингу бюджетів об’єднаних територіальних громад. Ми вимагаємо від них віддати на експертизу всі свої бюджети. Вони впираються, не хочуть цього. Але ми будемо всіма законними шляхами цього вимагати», – пояснив А. Гижко.

Також існує факт того, що при збільшенні дохідної частини місцевих бюджетів не всі громади спроможні належним чином розпорядитися отриманими на рахунок місцевих бюджетів фінансами. Невчасно проведені тендери, або непідготовлена документація, часто стають на заваді їх освоєнню. Тому, на місцевому рівні, вирішують питання раціонального й ефективного використання коштів місцевих бюджетів. Принциповим є те, що в умовах децентралізації додаткові кошти можна отримувати виключно на конкурсних засадах. Як повідомив заступник голови Вінницької облдержадміністрації А. Гижко, цьогоріч кількість заявок на участь в обласному конкурсі громад зросла на кілька десятків проти минулого року. Максимальні гранти, які можна отримати з обласного бюджету у 2017 р. становитимуть 200 тис. грн. Від кожної громади приймається не більше як дві заявки. На сьогодні 756 заявок, при тому, що кількість громад зменшилась (у результаті їх об’єднання).

Таким чином, підсумки виконання місцевих бюджетів підтверджують, що реалізація реформи міжбюджетних відносин у контексті децентралізації дала позитивні результати. Найбільш вагомим результатом є перерозподіл фінансового ресурсу на користь місцевих бюджетів. В органах місцевого самоврядування змінюються підходи до розвитку громад. Кожна громада має свої особливості, які можна використати для її зростання.

У той самий час є свідчення, що раціональне й ефективне використання коштів місцевих бюджетів значною мірою залежить від наявності відповідного кадрового потенціалу. Громади потребують нових лідерів, здатних запропонувати стратегію розвитку. У нових громадах принциповим має стати свідомий вибір, обрання головами і депутатами гідних людей, які спроможні зосередитися на потенціалі громади та реалізовувати проекти розвитку, що дадуть нові робочі місця й податки. Такі проекти громад на сьогодні мають підтримку з Державного бюджету, цікаві бізнесу та міжнародним проектам (Матеріал підготовлено з використанням  інформації таких джерел: Мінрегіон України (http://www.minregion.gov.ua/), Західна iнформаційна корпорація (http://zik.ua), Децентралізація влади (http://decentralization.gov.ua), Кіровоград24.com (http://kirovograd24.com), Донецький обласний контактний центр (http://hotline.dn.gov.ua/), Винница ОК (http://vinnitsaok.com.ua/2017/02/23/223325), Асоціація Міст України (http://auc.org.ua), Vinnitsa.INFO (http://www.vinnitsa.info/news/gizhko-pro-deyakih-goliv-obyednanih-gromad-na-vinnichchini-vvazhayut-takimi-feodalnimi-knyazyami.html).

 

Пальчук В. Місцеві бюджети в умовах фінансової  децентралізації [Електронний ресурс] /  В. Пальчук // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 6. – С. 41–51. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr6.pdf. – Назва з екрану.