Суд у Гаазі: юридична площина українсько-російських відносинТ. Гранчак, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Правові аспекти українсько-російського протистояння

 

Міжнародний суд ООН у Гаазі 6–9 березня провів перші слухання за позовом України до Росії про порушення конвенцій ООН про протидію фінансуванню тероризму і про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Два дні слухань (перший і третій) були надані українській стороні для аргументації своєї позиції, а інші два – другий і четвертий – російській.

Українську делегацію очолює заступник міністра закордонних справ України О. Зеркаль.

До складу української делегації також увійшли директор департаменту Євросоюзу МЗС України В. Ченцов, керівник головного департаменту зовнішньої політики і євроінтеграції Адміністрації Президента І. Жовква, заступник Генпрокурора Є. Єнін, голова секретаріату уповноваженого парламенту з прав людини Б. Крикливенко, а також начальник апарату глави СБУ О. Ткачук.

Напередодні слухань О. Зеркаль, коментуючи перспективи цієї справи, визнавала, що процедура розгляду – складна, тому може тривати не один рік. «Після ухвалення судом рішення про застосування тимчасових заходів суд дає деякий час на подання меморандуму з усією доказовою базою. Після цього другій стороні дають час на підготовку контрмеморандуму. Справа буде тривала і судом розглядатиметься роки», – сказала журналістам вона.

МЗС України доводить у позові, що Російська Федерація порушує дві міжнародні конвенції.

Перша – про боротьбу з фінансуванням тероризму. Україна вважає, що це відбувається шляхом надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням, серед яких називає «ДНР/ЛНР», що вчинили ряд актів тероризму на території України.

Друга конвенція – про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У позові ідеться про те, що Росія причетна до дискримінації неросійських громад, які проживають на окупованій території Криму, зокрема спільнот етнічних українців і кримських татар.

Що стосується Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, то, як ідеться в матеріалі «РБК-Україна», Україна просить суд встановити, що Росія повинна, серед іншого, здійснювати належний контроль над своїми кордонами, щоб запобігти подальшому фінансуванню тероризму, у тому числі постачанню зброї з території РФ на територію України; зупиняти і запобігати здійсненню всіх грошових переказів з території Росії, а також постачанню зброї, транспортних засобів, обладнання, здійсненню навчання груп, які беруть участь у терактах проти мирного населення в Україні. Також вжити всіх залежних від неї заходів, щоб будь-які групи, що діють в Україні і раніше отримали з території РФ грошові кошти, зброю, транспортні засоби, обладнання та навчання, надалі утримувалися від здійснення терактів проти мирного населення в Україні. Ідеться, зокрема, про такі угруповання, як «ДНР/ЛНР», «Харківські партизани» і будь-які інші, що брали участь у терактах в Україні чи про яких Росії відомо, що вони можуть брати участь у терактах у майбутньому.

Щодо Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації Україна просить суд зобов’язати РФ, зокрема, припинити дії й утримуватися від подальшої боротьби проти кримськотатарського народу в політичній і культурній сферах, у тому числі припинити дію указу про заборону меджлісу кримськотатарського народу і відмовитися від виконання цього указу й аналогічних заходів на час розгляду справи; застосувати всі необхідні заходи, щоб запобігти випадкам зникнення кримських татар, також негайно розслідувати ті зникнення, які вже відбулися. До того ж припинити й утримуватися від подальшої боротьби проти українців за національністю у Криму у сфері політики та культури, поважати право на освіту українською мовою, доки справа перебуває на розгляді; загалом утримуватися від будь-яких проявів расової дискримінації проти осіб, груп або установ на території, яка перебуває під контролем Росії, включаючи Кримський півострів. До того ж стосовно обох конвенцій Україна просить Міжнародний суд домогтися, щоб РФ утримувалася від будь-яких дій, які можуть погіршити стан розгляду або продовжити терміни розгляду суперечки, а також ускладнити винесення рішення.

Як пояснила О. Зеркаль, українська сторона свідомо не ставить перед судом питання окупації території України, територіальну приналежність Криму, наявності або відсутності російських військ на Донбасі, інформує «РБК-Україна». «Ми говоримо про суперечку як про виключно юридичну справу, у якій ми шукаємо правовий захист для громадян України. Крім того, ніхто не заважає нам додатково звернутися до МС ООН, щоб він посилив заходи в зв’язку з тим, що РФ не дотримується рішень суду», – наголосила дипломат.

Для ТСН ситуацію прокоментував оглядач В. Кравченко, за словами якого, незважаючи на те що справа має відношення до наслідків дій Кремля, поданий Києвом позов не стосується питань російської агресії чи окупації Криму Росією, оскільки Міжнародний суд ООН не має повноважень розглядати ці питання.

У Міжнародному суді ООН Україна може відстоювати свої права лише за окремими міжнародними договорами, юрисдикція яких визнана як Києвом, так і Москвою. Подібних договорів усього три: Конвенція ООН з морського права, Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Україна сподівається на рішення суддів щодо тимчасових заходів проти Росії до кінця квітня.

При цьому, як інформує радіо «Свобода», за словами заступника міністра закордонних справ України О. Зеркаль, неправдива аргументація російської сторони показує світові «справжнє обличчя Російської Федерації». Брехливі заяви російської сторони також посилюватимуть шанси України на ухвалення позитивного для неї рішення. Про це, відповідно до інформації «Фактів.ICTV», заявив журналіст А. Піонтковський. Зокрема, оглядач звернув увагу на висловлювання російської сторони про те, що сепаратисти на Донбасі знайшли зброю і техніку в шахтах. «Можна лише порадіти за Україну, тому що такого рівня виступи (Росії про зброю на Донбасі. – Прим. авт.) явно підвищують шанс виграшу цієї справи», – сказав А. Піонтковський. За словами журналіста, процедура тимчасових заходів проти РФ, яка передбачена на час розгляду справи, буде введена судом у найближчі дні.

Натомість керівництво Росії постійно заперечує звинувачення у причетності до конфлікту на Cході України, що їх висуває Українська держава, а також називає законною анексію Криму. У Міністерстві закордонних справ РФ заявили, що Росія використає «доступні засоби правового захисту» у зв’язку з позовом України до Міжнародного суду ООН. «На жаль, українська сторона не виявила інтересу до діалогу з Росією і в односторонньому порядку, перервавши консультації, вирішила подати позов до Міжнародного суду. Російська Федерація має намір використовувати доступні засоби правового захисту», – ідеться у коментарі МЗС Росії, розміщеному на його сайті.

Російське зовнішньополітичне відомство також заперечило висунуті Україною звинувачення. «Російська Федерація щиро намагалася розібратися в суті претензій української сторони, сумлінно перевіряючи її заяви, однак зіткнулася зі стійким небажанням українських відомств вести предметний діалог і в кінцевому результаті з одностороннім розривом консультацій українською стороною. ...Перспектива організації на підставі угоди сторін нейтрального міжнародного арбітражу, який міг би розібратися в ситуації, також не влаштувала Київ, – вказує МЗС Росії. – Росія висловила свою позицію: Україна використовує суд як майданчик для озвучування політизованих звинувачень, які виходять за межі юрисдикції суду, навела докази того, що Україна не обґрунтувала належним чином свої претензії, а також виклала об’єктивну картину ситуації на Сході України і в Криму».

Представник Росії Р. Колодкін звинуватив українські сили, зокрема добровольчі батальйони, у неодноразових обстрілах житлових кварталів міст Донбасу, а українські силові структури в тортурах і зникненні людей на сході, повідомляє «РБК-Україна». «І список злочинів може бути продовжений, – сказав російський представник. – Постає просте питання: як держава, яка бере участь у таких безжалісних діях проти власного населення, може стверджувати, що шукає захисту для цих людей і домагається справедливості від ключового судового органу ООН?».

Р. Колодкін закликав Україну до повного виконання мінських мирних угод. «Ситуація на Сході України є трагічною, але для захисту населення Україна має щиро почати реалізовувати мінські угоди, які широко визнані як єдине беззаперечне вирішення конфлікту», – сказав він.

На початку свого виступу він заявив, що в аргументах України, які вона виклала на понад 800 сторінках, «немає доказів фінансування тероризму» з боку Росії.

Щодо Криму, то Р. Колодкін, зокрема, звинуватив Київ у порушенні прав кримчан, включно з правами кримських татар.

«Слабкість українських аргументів видно з багатьох хибних тверджень її представників, які говорять про незаконну депортацію 1944 р., що не має стосунку до нинішньої справи. Україна роками займалася дискримінацією кримських татар, і нині ця практика триває на території під її контролем. Україна також підтримує блокаду, яка має великий негативний вплив на життя жителів Криму, яких Україна вдає, що захищає», – сказав Р. Колодкін.

Інший представник Росії, адвокат М. Форто, який виступав перед Р. Колодкіним, говорив про меджліс кримськотатарського народу, який був заборонений Росією на анексованому півострові у травні минулого року. М. Форто сказав, що Москва не отримувала інформації щодо протесту офіційного Києва проти заборони меджлісу. «Україна ніколи не просила Росію скасувати заборону меджлісу», – сказав адвокат, додавши, що заборона була викликана виключно мотивами боротьби з «екстремізмом у Криму».

М. Форто також заперечував факти порушень прав кримських татар і етнічних українців в окупованому Криму. Так, за його словами, на півострові є 80 ЗМІ українською та кримськотатарською мовами, а кримськотатарський телеканал АТR і газета «Авдет» є впливовими ЗМІ, навіть за умов, що телеканал мовить з материкової України після відмови перереєструватися у 2015 р.

За словами М. Форто, діти можуть навчатися кримськотатарською мовою і в останні роки було відкрито одну нову кримськотатарську школу, а українську мову, за його словами, упродовж останніх років вживають нібито менше через «брак зацікавленості батьків» у тому, щоб їхні діти навчалися у Криму українською мовою у школах.

Нагадаємо, Росія вимагає від суду ООН в Гаазі відмовити Україні у прийнятті забезпечувальних заходів.

Можливий перебіг подій у Гаазі прокоментували і в експертному середовищі.

Так, зокрема, німецький політолог А. Умланд говорив про можливий стримувальний ефект для Росії в її поведінці щодо найближчих сусідів, якщо Україна виграє позов. «Рішення суду, навіть якщо воно буде на користь України, миттєво небагато що змінить на місцях. Це була б радше символічна перемога для України, якщо вона отримає прихильне рішення суду. Але в довшій перспективі це рішення суду матиме важливе значення, бо накладе обмеження на дії Росії у майбутньому. Бо суд дасть сигнал російській політичній еліті, якщо ухвалить рішення на користь України, що дії Росії в так званому “близькому зарубіжжі” в різних пострадянських республіках матимуть більші наслідки і довготривалий ефект. Це був би важливий сигнал, якщо суд справді винесе прихильне до України рішення», – зазначив експерт.

Водночас, на думку експерта з міжнародного права В. Трюхана, висловлену в коментарі каналу «112 Украина», шанси України виграти судовий позов проти Росії, який розглядається Міжнародним судом ООН у Гаазі, є мізерними. «Судовий процес буде дуже довгим. Українській делегації варто значно посилитися за рахунок фахівців-міжнародників та іноземних юристів-міжнародників. Потрібно на час розгляду справи по суті домагатися справедливого і сприятливого рішення цього суду, значно підсилюючи, надаючи додаткові аргументи, які постійно надходять на користь нашої позиції», – заявив В. Трюхан.

За його словами, в Україні є серйозна проблема на юридичному фронті захисту від агресії РФ, тому що Росія не визнає юрисдикції ні Міжнародного кримінального суду, ні Міжнародного суду ООН. «Перед Україною постало завдання з перших днів агресії: знайти ту належну юрисдикцію, у якій ми могли б працювати з питання юридичного захисту від наслідків російської агресії», – заявив експерт.

Іншої думки дотримується юрист-міжнародник О. Мережко, який висловив переконання в тому, що Україна має великі шанси на успіх у розгляді Міжнародним судом ООН позову з приводу порушень Росією міжнародних конвенцій.

У коментарі «Апострофу» експерт зазначив, що важливим сигналом для України стало те, що суд не відмовив у прийнятті позову. Однак, на його думку, Україні варто готуватися до тривалого процесу. За словами експерта, розгляди справ у Міжнародному суді ООН тривають роками.

Також юрист не виключає варіанта, що російська сторона робитиме все можливе, щоб затягнути цей процес на роки. За його словами, Росія не зможе відкрито ігнорувати рішення суду в Гаазі, тому в її інтересах відкласти прийняття рішення на тривалий термін.

Наразі Україна має не дуже успішний досвід участі у судовому процесі у Міжнародному суді ООН.

Як нагадує ВВС, у результаті територіальної суперечки через приналежність о. Зміїний у Чорному морі Румунія подала скаргу на Україну. Цей судовий процес тривав з 2004 по 2009 р.

Україна наполягала на тому, що Зміїний є саме островом, натомість Румунія вважала його скелею. Ці розбіжності не давали змоги завершити делімітацію шельфу Чорного моря, у якому на початку 2000-х років були знайдені значні поклади нафти та газу.

Рішення Міжнародного суду ООН у цій справі багато хто називав компромісним, проте Україна не була ним задоволена.

Суд підтвердив українську приналежність о. Зміїний і наявність українських територіальних вод навколо нього, однак вирішив, що цей острів не є складовою частиною берегової лінії. Унаслідок цього рішення Румунія під час делімітації отримала більшу частину шельфу Чорного моря, багату на поклади вуглеводнів.

Цього разу суд має вирішити, чи є підстави застосувати до Росії як відповідача тимчасові заходи. Заходи, які суд може вимагати від відповідача на час розгляду справи, – не підтримувати бойовиків на Донбасі, а також не дискримінувати неросіян у Криму. Таке рішення щодо тимчасових заходів може бути ухвалено до кінця квітня.

Другий етап – юрисдикційна стадія, коли суд вирішуватиме, чи належать порушені Україною у рамках позову питання до його компетенції. І третій етап – розгляд справи по суті.

На думку експертів, суд може визнати Росію державою-спонсором тероризму. «Усе те, що відбувається на Донбасі, – дійсно, війна, – зазначає експерт з міжнародного права А. Кориневич. – Але на чому наполягає Україна, і мені це подобається: під час цієї війни вчиняються дії, які можуть кваліфікуватися як терористичні акти. Обстріл маршрутки під Волновахою, обстріл Краматорська, обстріл Маріуполя, збиття MH17 – Україна доводитиме, що ці дії були терористичними актами і Російська Федерація відповідає за ці дії, тому що вона надавала всі необхідні засоби для того, щоб ці дії вчинялися, порушивши таким чином згадану конвенцію».

«Однак Росія може прийняти рішення про вихід з міжнародних угод, що регламентують участь у судових дебатах. Те саме зробили США під час Нікарагуанської кризи», – зауважує політолог Р. Бортник, якого цитують «Вести».

Видання нагадує, що в 1984 р. Нікарагуа подала позов до Міжнародного суду ООН проти США, викривши Вашингтон у сприянні антиурядовим угрупованням. У результаті США відмовилися брати участь у процесі, а через два роки суд виніс рішення на користь Нікарагуа, визнавши дії співробітників ЦРУ незаконними і зажадавши від США виплати компенсації. Але питання не пройшло голосування в Радбезі ООН: США заблокували голосування.

Росія також уже скористалася своїм правом розірвати договори: В. Путін ще в листопаді 2016 р. підписав розпорядження про вихід з угоди по Міжнародному кримінальному суду. «А щоб рішення суду вступило в силу і було реалізовано, потрібно, щоб рішення суду пройшло голосування в Радбезі ООН. Там напевно не буде консенсусу з цього питання, навіть якщо підсумкове рішення буде антиросійським», – вважає Р. Бортник.

Проте позитивне для України рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі у будь-якому випадку матиме не абияке значення. Зокрема, навіть якщо Росія відмовиться виконувати рішення, Україна матиме вердикт головного судового органу світу, юридично обов’язковий, що переводить ситуацію з політичної у юридичну площину. Це покладає на державу-відповідача певні юридичні зобов’язання, що закриє питання зняття санкцій і можливості укладання угод Росії із «західними партнерами» за рахунок України.

 

Гранчак Т. Правові аспекти українсько-російського протистояння[Електронний ресурс] / Т. Гранчак // Резонанс. – 2017. – № 17. – С. 3–8. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/rezonans/2017/rez17.pdf.  – Назва з екрана.