Причини та наслідки загострення ситуації на ДонбасіМ. Дем’яненко, мол. наук. співроб. НБУВ

Ескалація конфлікту на Донбасі: причини, прогнози, реакція світу

 

Наприкінці січня цього року тривожні новини про загострення протистояння на Сході України сколихнули як вітчизняний, так і світовий інформаційний простір. Різко збільшилася кількість поранених і загиблих, не лише по обидві сторони конфлікту, а й серед мирного населення, яке навіть у деяких відносно великих населених пунктах опинилося на межі гуманітарної катастрофи. Разом з цим активізувалася і світова спільнота, яка одразу ж закликала сторони конфлікту до припинення вогню.

Активна фаза бойових протистоянь спостерігалася в районі авдіївської промзони, а також у трикутнику Донецьк – Ясинувата – Макіївка. Місцеві жителі кажуть, що таких обстрілів вони не пам’ятають ще з 2014 р. У результаті боїв у населених пунктах Авдіївка та Ясинувата виникли перебої з постачанням тепла, води і світла, хоча місцева влада докладала максимум зусиль щодо їх відновлення. Під обстріл потрапили шахтарі шахти Щегловська-Глибока, місцева лікарня та інші об’єкти. Крім того, активізація бойових дій була помічена і на інших напрямках лінії розмежування.

Про те що безпекова ситуація на Донбасі критична, заговорили і міжнародні спостерігачі. Але на сьогодні достеменно невідомі причини такого загострення. У засобах масової інформації й експертному середовищі озвучують різні варіанти. Діаметрально протилежними є і позиції сторін конфлікту, які звинувачують одна одну в ескалації. І як би парадоксально це не звучало, сторони знаходять аргументи на користь своєї версії.

Російська сторона в особі президента В. Путіна цілком очікувано й одразу звинуватила українську владу в ескалації конфлікту на Донбасі, зазначивши, що Київ цілеспрямовано пішов на провокацію, щоб «вибивати» гроші із зарубіжних країн, «виставляючи себе жертвою агресії» (http://ianews.ru/articles/93717). З такою заявою глава Російської держави виступив на прес-конференції в Будапешті після зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини В. Орбаном. В. Путін назвав кілька причин загострення ситуації на Сході України. Перша причина полягає в тому, що українському керівництву сьогодні потрібні гроші, гроші найкраще вибивати з Євросоюзу, окремих країн Європи, зі Сполучених Штатів Америки і міжнародних фінансових інститутів, виставляючи себе як жертву агресії, зазначив В. Путін. Також за словами російського лідера, Київ почав наступ на позиції збройних формувань «ДНР», щоб заглушити опозицію всередині країни. Нинішня влада України, на думку В. Путіна, не готова до реалізації мінських угод і шукає «привід для того, щоб відмовитися від їх виконання».

Друга ж причина в інтерпретації президента Росії звучить так: «Києву потрібно налагодити відносини з діючою адміністрацією США, і теж через конфлікт це завжди краще, це завжди зручніше, легше втягнути адміністрацію Білого дому в рішення українських проблем, ну, і налагодити таким чином якийсь діалог» (http://fakty.ua/229894-u-putina-i-ego-press-sekretarya-peskova-raznoe-videnie-prichin-eskalacii-konflikta-na-donbasse).

Водночас експерти відмітили у висловлюваннях прес-секретаря В. Путіна Д. Пєскова дещо інше бачення щодо налагодження відносин зі США. Розв’язання конфлікту в Авдіївці, на його думку, може покращити діалог саме між Росією та США. Зокрема, коментуючи ситуацію навколо Авдіївки, Д. Пєсков недвозначно дав зрозуміти, що адміністрація В. Путіна не проти знизити градус війни на Донбасі, щоб «вибити» із США скасування санкцій і отримати прихильність Білого дому. Тоді прес-секретар президента Росії заявив: «Що стосується нинішнього загострення на лінії зіткнення, то, напевно, це зайвий привід для якнайшвидшого відновлення діалогу і співпраці між Росією і США, у тому числі в інтересах вирішення української кризи». Зазначена неузгодженість оцінок підтверджує той факт, що здатність одночасно дотримуватися двох протилежних переконань уже давно стала однією з основних характеристик діючої російської влади.

Російська сторона постійно намагається переконати світове співтовариство у своїй правоті, використовуючи для цього всі можливості. Сила пропаганди, грошей та інших видів впливу призводить до того, що позиція Росії відстоюється не лише політичними силами й окремими політиками і діячами європейських країн, а навіть народними депутатами України. Так, народний депутат України від Опозиційного блоку Н. Шуфрич звинуватив українську владу в ескалації конфлікту на південному сході країни під час прямого ефіру на одному з російських телеканалів. За його словами, П. Порошенко та інші представники української політики спекулюють на темі війни, збираючись саботувати мінські угоди, тому що Київ не зацікавлений у мирному врегулюванні конфлікту. На питання телеведучих каналу про те, навіщо П. Порошенко влаштував «криваву кашу» по всій лінії зіткнення і в Авдіївці, нардеп заявив, що сьогоднішні жертви в умовах перемир’я – це злочин з боку Києва. «Я сьогодні уважно вивчив заяви керівника спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, який закликав обидві сторони припинити вогонь Це означає, що ОБСЄ розуміє, з чиєї вини сталася ескалація конфлікту і максимально дипломатично тисне на українську владу з вимогою зупинити ескалацію. Чи не спекулювати на цій проблемі... Опозиція сьогодні не в змозі тиснути на українську владу, хоча окремі її представники роблять все для того, щоб змусити Президента України реалізувати мінські угоди. У сьогоднішній ситуації ми повинні зробити все, щоб Україна виконала свої угоди», – заявив Н. Шуфрич (https://newinform.com/43676-shufrich-na-rostv-obvinil-poroshenko-v-eskalacii-voiny-na-donbasse).

Проте неупереджений аналіз першоджерел говорить, що однозначність висловлень Н. Шуфрича має маніпулятивний характер. Так як, на думку заступника голови місії ОБСЄ на Донбасі А. Хуга, обидві сторони конфлікту винні у провокаціях в Авдіївці. «Ми бачимо, що в Авдіївці ситуація погіршується... Ми документуємо всі порушення. У нас виникають труднощі з доступом по обидві сторони від лінії зіткнення, і ми переконалися, що провокаційні дії з обох сторін є основною причиною того, що відбувається», – сказав він під час відвідування міста (http://rian.com.ua/analytics/20170201/1021037394.html).

Дають оцінку ситуації і деякі закордонні політики. Зокрема, депутат Європарламенту, польський політик і давній прихильник Кремля Я. Корвін-Мікке також звинуватив Україну в ескалації конфлікту на Донбасі. «Київ явно хоче силових рішень перед очікуваною угодою Путін – Трамп: кілька днів Збройні сили України обстрілюють з артилерії і ракет центр Донецька (у цю ніч, загинули кілька людей, кілька десятків отримали поранення). Міністерство оборони України зізналося в порушенні мінських домовленостей: “Метр за метром, крок за кроком, використовуючи кожну можливість, наші хлопці героїчно йдуть уперед”. А місія ОБСЄ тим часом... тікає з Донецька!» – написав польський політик у Facebook (https://www.facebook.com/januszprawica/posts/2227064117519007).

Але такі заяви далекі від реальності, нічим не підтверджені та і не знаходять підтримки у Європарламенті, скоріше, навпаки. Зокрема, 17 депутатів Європейського парламенту підписали відкритий лист до верховного представника Європейського союзу у закордонних справах Ф. Могеріні із закликом чинити політичний тиск на Росію через погіршення ситуації в Авдіївці. Про це повідомив євродепутат П. Ауштрявічус у Facebook. «З боку ЄС необхідний рішучий політичний тиск, щоб негайно припинити російські бойові дії. Ми закликаємо вас невідкладно втрутитися, щоб режим припинення вогню дотримувався, а Росія повністю дотримувалася мінських угод». Разом з тим євродепутати висловили стурбованість ескалацією конфлікту на Донбасі. Вони підкреслили, що атаки призвели до загибелі українських військових. «Крім того, тисячі людей в Авдіївці та Ясинуватій залишилися без води, електрики і опалення. Якщо це продовжуватиметься, гуманітарна катастрофа в таких суворих зимових умовах буде неминучою», – зазначили європейські політики (http://fakty.ictv.ua/ru/ukraine/20170202-yevrodeputaty-prosyat-mogerini-pokaraty-rosiyu-cherez-avdiyivku).

У свою чергу верховний представник Європейського Союзу із зовнішніх справ та політики безпеки Ф. Могеріні у телефонній розмові з міністром закордонних справ Росії С. Лавровим закликала Кремль почати виконувати мінські домовленості (http://uapress.info/ru/news/show/160656). Вона зауважила на необхідності негайного припинення бойових дій і повної імплементації мінських домовленостей. У ЄС ескалацію конфлікту вважають їх кричущим порушенням.

У російському МЗС зазначили, що загострення обстановки на лінії зіткнення завжди відбувається під час зарубіжних поїздок П. Порошенка. «Не може не звернути на себе увагу і дивна “закономірність”. Будь-яке загострення обстановки в Донбасі дивним чином збігається із зарубіжними вояжами українського керівництва, яке, мабуть, таким чином розраховує зберегти спровоковану самим Києвом кризу в міжнародному порядку денному», – заявили в російському МЗС. Рада Федерації РФ закликала Верховну Раду покласти край діям військових Збройних сил України на Донбасі. «Я пропоную сьогодні висловити консолідовану позицію Ради Федерації і з урахуванням надзвичайних обставин звернутися до Верховної Ради: покласти край злочинним діям українських військових на південному сході країни», – сказав глава Міжнародного комітету Ради Федерації К. Косачєв. Його пропозицію підтримали спікер Ради Федерації В. Матвієнко і всі сенатори. На думку постійного представника Росії при ОБСЄ О. Лукашевича, офіційний Київ в районі Авдіївки послідовно реалізує стратегію «захоплення» нових територій на Донбасі. «Стратегія Києва щодо поступового захоплення, так званої “сірої зони” на лінії дотику і передових позицій ополченців Донецька реалізується, як бачимо, послідовно», – заявив російський представник під час спеціального засідання постійної ради організації щодо ситуації на Донбасі. О. Лукашевич зазначив, що це повністю відповідає заявам міністра внутрішніх справ України А. Авакова, який закликав готуватися до деокупації кордону в 2017 р. (http://rian.com.ua/analytics/20170201/1021037394.html).

Хоча українські військові заперечують слова О. Лукашевича про «захоплення» нових територій. Вони постійно наголошують, що якщо і є якісь просування, то лише на тих територіях, що за мінськими домовленостями мають бути підконтрольні Україні, тобто вони не порушують узятих на себе зобов’язань.

Разом з цим українська сторона всю відповідальність покладає саме на Росію. Президент України П. Порошенко звинуватив у ситуації, що склалася в Авдіївці, саме РФ і підконтрольних їй бойовиків. Також П. Порошенко звинуватив Кремль у загибелі людей в Авдіївці та наголосив, що в кожному підрозділі перебувають кадрові російські військові, які виконують накази РФ. Він зазначив, що Росія не змогла довести, що Київ порушує режим припинення вогню, так як Україна неодноразово закликала бойовиків до «режиму тиші», а бойовики, керовані з Кремля, спеціально заважають українським фахівцям виконувати ремонтні роботи (http://www.dialog.ua/news/110101_1486136314).

Відреагували в Україні і на образливі слова В. Путіна щодо того, що загострення в Авдіївці спровокувала українська сторона, аби «вибити» гроші з інших країн і міжнародних інститутів. Так, заступник голови Адміністрації українського Президента К. Єлісєєв пояснив, що В. Путіна дратує наш успіх. «У зв’язку з цим мені згадалася народна мудрість, яка каже, що “вибивають дурість з голови, а гроші вкладають в успішні країни”, що наразі і демонструє Україна шляхом зростання економіки. Тож логічно, що в Україну нині ідуть гроші», – заявив представник АП (http://www.pravda.com.ua/news/2017/02/3/7134350). «Я розумію роздратування тим, що зараз у нас є стабілізація і макрофінансова, і в банківському секторі, тому я не виключаю, що ця ескалація напруженості пов’язана з тим, щоб дестабілізувати політичну і економічну ситуацію в Україні і спробувати шляхом військових провокацій на Донбасі відволікти увагу й ресурси від демократичних і економічних реформ у нашій державі», – пояснив К. Єлісєєв. За його словами, для цього Росія веде активну пропагандистську роботу на міжнародній арені. Вона намагається дискредитувати Україну та її успіхи, аби західні партнери припинили нас підтримувати.

Зокрема, К. Єлісєєв припустив, що агресивні дії Росії в Авдіївці та нещодавній обстріл  українського літака в районі Чорного моря на території України – це «випробування Росією так званого порога чутливості, зокрема, нової адміністрації США на загрози безпеці... Цією ескалацією насильства, зокрема в Авдіївці, Кремль випробовує на міцність трансатлантичне партнерство, Росія намагається спровокувати реакцію ЄС і США. Таким чином, на мою думку, це – певний тест для наших партнерів для того, щоб засвідчити свою жорстку позицію про неприпустимість таких провокаційних агресивних дій», – підкреслив К. Єлісєєв.

Крім того, Президент України П. Порошенко запевнив, що Україна всіма можливими засобами намагається забезпечити режим припинення вогню та задіяла для цього всі міжнародні інструменти. «Українська сторона звернулася до ОБСЄ, дані відповідні вказівки українським представникам у Спільному центрі з контролю та координації припинення вогню і стабілізації лінії розмежування. Крім того, було дано завдання організувати переговори у складі тристоронньої контактної групи. Поінформовані про загострення ситуації партнери в Сполучених Штатах Америки, Європейському Союзі, НАТО», – повідомив П. Порошенко. Президент заявив, що українські військові мають право відкривати вогонь у відповідь, але не стріляють по житлових кварталах Донецька та Ясинуватої. «Наші військовослужбовці 72-ї бригади та інших підрозділів блискуче захищають позиції, ніякого наказу у них не відповідати на нищівний вогонь немає, і вони мають всі можливості захищати себе», – підсумував П. Порошенко. Разом з тим спікер ВР А. Парубій повідомив, що українські депутати у зв’язку із ситуацією в Донбасі звернулися з відкритим листом до парламентарів країн-членів ЄС, США, Канади, Японії та Європейського парламенту. «У зв’язку із загостренням ситуації на Донбасі... звернулися з відкритим листом до парламентарів всього вільного світу... Ми, парламентарі, звертаємося до Вас з проханням використовувати всі наявні механізми урядової і міжпарламентської дипломатії і посилити тиск на офіційний Кремль», – зазначив А. Парубій (http://rian.com.ua/analytics/20170201/1021037394.html0).

Не забарилася і реакція міжнародних інституцій. Увечері 31 січня ОБСЄ провело термінове засідання у зв’язку із ситуацією в Авдіївці. «Члени Ради Безпеки закликали до негайного повернення до режиму припинення вогню», – зазначалося в тексті заяви. Представник Генсека ООН С. Дюжаррік назвав бої в Донбасі прямим порушенням мінських домовленостей. «Закликаємо всі сторони негайно припинити всі ворожі дії, повністю дотримуватися режиму припинення вогню, надати негайний і безперешкодний гуманітарний доступ до населення, забезпечити безпечний доступ місії ОБСЄ, який дасть змогу їй звітувати про ситуацію на місці подій, а також відновити зусилля щодо мирного врегулювання конфлікту», – сказав він.

Висловили занепокоєння з приводу загострення ситуації в Донбасі також у ЄС і США. Євросоюз закликав припинити бої в околицях Авдіївки і провести терміновий ремонт важливої для мирних жителів інфраструктури. Виконуючий обов’язки представника Держдепартаменту США М. Тонер заявив, що США стурбовані насильством на Сході України і закликають до перемир’я, підтверджуючи прихильність реалізації мінських угод. «Бої коштували десятків жертв серед українських військових і 10 постраждалих мирних жителів. Також 17 тис. цивільних осіб, у тому числі 2,5 тис. дітей, залишилися без води, опалення або електрики. Щоб запобігти більш широкій гуманітарній кризі, ми закликаємо до негайного постійного припинення вогню і повного, безперешкодного доступу спостерігачів ОБСЄ. Ми також підтверджуємо, що США підтримують повну реалізацію мінських угод», – заявив М. Тонер.

Узагалі, реакція міжнародних організацій та урядів окремих країн щодо загострення ситуації на Сході України в основному зводилася до чергової «стурбованості» та необхідності дотримання мінських домовленостей. При цьому одні з них не називали винних в ескалації, а закликали обидві сторони до припинення вогню, а інша частина, визнала винною в ескалації саме Росію та підтримуваних нею бойовиків.

2 лютого відбулося засідання Ради Безпеки ООН, на якому його члени закликали до негайного повернення режиму припинення вогню на Сході України. Вони засудили застосування зброї, забороненої мінськими домовленостями, на лінії зіткнення. Також заступник Генерального секретаря ООН з політичних питань Д. Фелтман під час засідання Ради Безпеки ООН, яке скликала Україна у зв’язку з ескалацією конфлікту в Авдіївці, заявив, що сторони повинні утримуватися від будь-яких дій, які можуть сприйматися як провокаційні і приведуть до ескалації напруженості. Бойові дії в районі Авдіївки, Ясинуватої, Донецького аеропорту активізувалися і стали більш інтенсивними. За словами Д. Фелтмана, заяви, що пролунали на зустрічі в Мінську 1 лютого, потребують термінових заходів, щоб не допустити чергового порушення режиму припинення вогню. «З кожним днем бойових дій конфлікт усе складніше вирішити», – додав він. При цьому Д. Фелтман підкреслив, що військового вирішення конфлікту на Донбасі немає (http://mignews.com.ua/politics/16569654.html).

Проте, незважаючи на деякі побоювання, засідання Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Авдіївці дало Україні підстави для стриманого оптимізму (https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/09263-itogi-sovbeza-oon-po-ukraine-klyuchevyie-momentyi.htm). І хоча з мертвої точки процес урегулювання конфлікту не зрушив, однак позиції Росії, яка покладала на засідання певні надії, усе ж похитнулися. Це можна назвати маленькою, але зі стратегічної точки зору важливою перемогою Києва. Тактика, яку обрала Росія, була зрозуміла: звалити всю провину на ескалацію конфлікту на Україну. Завдання максимум – переконати Захід у тому, що саме Київ зриває мінські угоди. Це традиційний підхід Москви, який раніше себе не виправдовував. Однак цього разу у Кремля були певні сподівання, адже західна преса неоднозначно висвітлювала ескалацію на Донбасі, а ОБСЄ звинуватила обидві сторони в загостренні ситуації. Постпред Росії в ООН В. Чуркін у своїй риториці спирався на два аргументи: на нібито залізні докази порушення Україною перемир’я та на запропоновану Москвою резолюцію Радбезу від 17 лютого 2015 р., у якій не було ні натяку на кремлівську агресію. Про кілька прийнятих у минулому році резолюцій, де прописаний факт російської агресії, В. Чуркін, звичайно, «забув». У будь-якому випадку аргументи В. Чуркіна Захід не вразили. Позиції країн на засіданні виявилися, на подив, консолідованими: необхідно вирішити конфлікт політичним шляхом, а Росія повинна припинити ескалацію.

Одним з найцікавіших був виступ постпреда Великої Британії М. Рікрофта, який заявив, що слова Москви розходяться з діями. «Потрібно, щоб Росія припинила озброювати сепаратистів і вивела свої війська, у тому числі з Криму», – заявив М. Рікрофт.

Однак ще більш сильним ударом для Росії став виступ новопризначеного постпреда США Н. Хейлі. Її основні меседжі:

– Росія повинна припинити нагнітати насильство на Донбасі;

– США не зніматимуть санкцій, поки Росія не поверне Крим;

– США залишаться союзниками України.

Настільки прямолінійного виступу від представника США мало хто очікував, хоча Н. Хейлі і раніше давала зрозуміти, що засуджує російську агресію. Важливий аспект – засідання було присвячено ситуації в Авдіївці, тобто американський постпред навіть вийшла за рамки порядку денного, заговоривши про санкції через Крим. Що ще важливіше – постпред будь-якої країни ретранслює узгоджену з вищим керівництвом країни позицію. Незадовго до засідання Р. Тіллерсон був остаточно затверджений на посаді державного секретаря США. Тобто зовнішньополітична команда нової адміністрації вже сформована. Засідання Радбезу по Донбасу стало одним з перших офіційних маркерів її курсу щодо Росії і України. І воно показало, що надії Москви на швидке зняття санкцій і глобальне перезавантаження відносин зі США тануть, про що у Кремлі розуміють.

У СММ ОБСЄ також підтримали заклик Ради Безпеки ООН щодо Авдіївки (http://www.segodnya.ua/regions/donetsk/v-smm-obse-podderzhali-prizyv-sovbeza-oon-po-avdeevke-794512.html). Голова моніторингової місії Е. Апакан закликав усі сторони негайно припинити бойові дії, щоб забезпечити захист цивільного населення. «Голоси міжнародного співтовариства однозначні: насильство має припинитися», – сказав Е. Апакан у зв’язку з ескалацією насильства в районі Авдіївки, Ясинуватої та Донецька на Сході України. «Хаотичне застосування сили, особливо важкого озброєння, у густонаселених районах, яке призводить до зростання кількості смертей і травм серед цивільного населення, неприйнятно. Ми закликаємо всі сторони негайно припинити бойові дії, щоб забезпечити захист цивільного населення і життєво важливих об’єктів інфраструктури, а також для стабілізації ситуації», – підкреслив глава СММ ОБСЄ. Е. Апакан додав, що СММ ОБСЄ повинна мати безперешкодний доступ до вищевказаних районів, «щоб забезпечити перевірки дотримання зобов’язань сторін про припинення вогню і виведення зброї». 

Дипломати місії США в ОБСЄ на противагу стриманим коментарям з Білого дому різко висловилися на адресу Росії та терористів «ДНР», які вбивають мирних жителів Донбасу. «Росія і бойовики розпалили хвилю насильства в Авдіївці», – заявила повірена у справах США в ОБСЄ К. Бірнес. Представники США закликали Кремль і ватажків «ДНР» негайно зупинити удари по Авдіївці. «Ми закликаємо Росію припинити насильство, поважати перемир’я, відвести важке озброєння і припинити спроби захопити нові території за контактною лінією», – додала К. Бірнес (http://www.dialog.ua/news/110069_1486113270).

Голова Парламентської асамблеї Північноатлантичного альянсу (НАТО) П. Аллі закликав Російську Федерацію негайно припинити ескалацію конфлікту на Донбасі і дотримуватися мінських домовленостей (http://uapress.info/ru/news/show/160402). Про це йдеться в повідомленні керівника української делегації в Парламентській асамблеї НАТО народного депутата І. Фриз. За її словами, П. Аллі висловив глибоку стурбованість новим витком насильства в Донецькій області. «Потужні обстріли під Авдіївкою – кричуще порушення угод про припинення вогню, що призвело до жертв серед мирного населення і руйнування важливої цивільної інфраструктури», – сказано у зверненні. Крім того, П. Аллі засудив насильство і закликав до негайного припинення вогню. Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг закликав Росію використовувати свій «значний вплив» на бойовиків на Сході України і припинити бойові дії поблизу Авдіївки.

Євросоюз, зі свого боку, також закликав припинити бойові дії в Авдіївці, які вважає кричущим порушенням домовленостей про припинення вогню, передбачених мінськими домовленостями. «Ми закликаємо негайно припинити бойові дії. Це також дасть змогу здійснити ремонт інфраструктурних об’єктів. Повне дотримання режиму припинення вогню є важливим кроком на шляху до повного здійснення мінських угод, які є основою для мирного та сталого врегулювання конфлікту на основі поваги суверенітету і територіальної цілісності України», – ідеться в заяві ЄС. Генеральний секретар Ради Європи Т. Ягланд також закликав негайно припинити військові дії. «Глибоко стурбований новинами і повідомленнями, що надходять з Донбасу про важкі бої, які призвели до загибелі людей і спричинили погіршення гуманітарної ситуації, що позначилася на багатьох цивільних особах, включаючи дітей», – заявив він (https://strana.ua/articles/analysis/53801-inosmi.html).

Президент Європейської ради Д. Туск заявив, що загострення ситуації в Авдіївці знову нагадало про виклики, які тривають, що несе агресія Росії на Сході України.

Що ж стосується позиції урядів окремих країн, щодо загострення конфлікту, то тут ситуація схожа. Частина країн поклала відповідальність на обидві сторони, а інша частина – виключно на РФ. У першу добу після відновлення боїв у районі Авдіївки в Донецькій області Президент України П. Порошенко провів зустріч із канцлером ФРН А. Меркель. Саме вона стала першим західним лідером, що публічно засудила ескалацію конфлікту на Донбасі. Вона заявила, що «режиму припинення вогню» фактично не існує. «Я повинна сказати, що ситуація на лінії розмежування викликає занепокоєння», – сказала А. Меркель, уникаючи при цьому називати винуватців в ескалації. У Міністерстві закордонних справ Німеччини дали оцінку ситуації щодо безпеки на Донбасі, назвавши її «жахливою». У зовнішньополітичному відомстві Німеччини покладають відповідальність за припинення бойових дій на обидві сторони конфлікту (http://mignews.com.ua/politics/16578244.html).

Міністр закордонних справ Литви Л. Лінкявічюс засудив ескалацію конфлікту на Донбасі. «Ситуація, фактично, знову на рівні 2014 р., за нашими оцінками», – заявив Л. Лінкявічюс на засіданні Комітету у закордонних справах литовського парламенту. Також очільник литовського МЗС запевнив Україну в надійній політичної підтримки з боку Литви.

Комісія парламенту Естонії із закордонних справ вирішила посилити позиції Естонії проти Росії в питанні України. Естонія вважає, що в разі продовження військової ескалації санкції слід посилити. Про це йдеться в повідомленні на сайті парламенту. «Позиції Естонії відображають наше ставлення до подій останніх днів у Східній Україні. Чи залишаться санкції проти Росії в силі, безпосередньо залежить від виконання мінських угод. На жаль, ми бачимо різке погіршення ситуації. У результаті загострення, через прокремлівські сили, військового конфлікту за останні дні загинули десятки людей. Сотні були поранені. Тому важливо, щоб Європейський Союз висловив повну підтримку Україні», – сказав голова Комісії із закордонних справ М. Міхкельсон. За словами заступника голови комісії К. Пентус‑Розіманнус, Естонія і ЄС повинні підтримати територіальну цілісність України та наголосити на необхідності припинення військових дій. «Якщо військова ескалація в Україні і порушення мінських угод триватимуть, то адекватна реакція на це: переглянути введені санкції і посилити їх», – сказала вона (http://www.eurointegration.com.ua/rus/news/2017/02/3/7061145).

Канада також різко засудила злочини бойовиків «ДНР» і Росії в Авдіївці. Міністр закордонних справ Канади Х. Фріланд розповіла про те, що регулярно відстежує ситуацію на тимчасово окупованому Росією Сході України. У зовнішньополітичному відомстві Канади висловили стурбованість загостренням ситуації в зоні конфлікту на Донбасі з боку російсько-терористичних військ.    «Я дуже уважно стежу за ситуацією в Авдіївці та перебуваю в тісному контакті з нашим послом Р. Ващуком у Києві. Це викликає крайнє занепокоєння, і ми засуджуємо дії підтримуваних Росією бойовиків поблизу Авдіївки», – зазначила Х. Фріланд. За її словами, наразі канадський уряд розглядає питання розширення військової тренувальної місії UNIFIER. «Разом з міністром оборони ми тісно працюємо над місією UNIFIER, яка, на мою думку, чудово виконує свою роботу», – додала вона (http://www.dialog.ua/news/110065_1486111281).

Разом з тим не може не турбувати позиція окремих західних ЗМІ в питанні висвітлення ескалації протистояння на Сході України (https://strana.ua/articles/analysis/53801-inosmi.html). Крім традиційного неприйняття політики Росії, стали прослизати і нотки недовіри до Києва. Наприклад, німецька газета Suddeutsche Zeitung з посиланням на урядові кола в Берліні звинувачує українську владу в ескалації конфлікту біля Авдіївки. «За даними, якими володіє Берлін і які, зокрема, базуються на звітах місії ОБСЄ в східній Україні, саме українські військові нині намагаються пересунути лінію фронту на свою користь. Очевидно, що при цьому вони враховують фактор наростання напруженості, вважають в урядових колах Берліна. Але роблять розрахунок на те, що ситуація настільки загостриться, що можна буде завадити планам президента США Д. Трампа щодо пом’якшення санкцій. Дії Порошенко Берлін трактує таким чином, що той піде практично на що завгодно заради того, щоб запобігти скасуванню санкцій проти Росії», – ідеться в статті.

У британському виданні The Telegraph використовується нейтральне формулювання, що обидві сторони в обстрілі звинувачують одна одну. «Російські та українські уряди обмінюються звинуваченнями за загострення бойових дій між українськими урядовими силами і підтримуваними Росією сепаратистами, що призвело до загибелі більше 10 осіб і десяткам поранених. Бої стали першим значним актом насильства в зоні військових дій після того, як Д. Трамп став президентом США, і можуть розглядатися як ключові перевірки позиції нової адміністрації щодо подолання кризи, у тому числі чи будуть продовжені санкції, введені проти Росії за її роль у війні», – ідеться в The Telegraph.

Американське видання The Washington Post у редакційній статті ставить запитання, чи не є ситуація в районі Авдіївки випробуванням для Д. Трампа, чи витримає він натиск Москви. «Залпи “градів” і важкої артилерії, які обрушуються на позиції української армії, виглядають дуже схожими на випробування, чи буде новий президент іти на поступки Москві». При цьому видання звинувачує Росію в розморожуванні бойових дій. «У Порошенка, який був змушений перервати свою поїздку до Німеччини, мало причин домагатися чергового раунду війни на сході, коли попередні два призвели до нищівних поразок», – наголошується в публікації в The Washington Post.

У тому ж дусі витримана і редакційна стаття в Financial Times. У ній, до речі, допускається, що ескалацію могли спровокувати дії українських військ. Але при цьому містяться заклики натиснути на Д. Трампа, щоб він проявив жорсткішу позицію щодо Росії стосовно ситуації в Україні.

Видання The Economist головною причиною загострення конфлікту також називає те, що очільник Кремля хоче влаштувати випробування українським питанням новому президенту США. Наступного дня після першої «задушевної» телефонної розмови між Д. Трампом і В. Путіним жителі Авдіївки, невеликого містечка на лінії конфлікту України з підтриманими Росією сепаратистами, почули залпи важкої артилерії... Після початку загострення міжнародні спостерігачі за дотриманням режиму припинення вогню звинуватили «спільні російсько-сепаратистські сили» в провокації конфлікту. В останні місяці українські військові просувалися глибше в «сіру зону», займаючи позиції в декількох невеликих містах. Бойовики могли відчути настання слушного моменту, щоб завдати удару у відповідь... Насильство ускладнює реалізацію мінських угод про припинення вогню, підписаних у лютому 2015 р., які обидві сторони інтерпретують по-різному. Для Києва і його західних союзників угода являє собою шлях для України по відновленню контролю над її східною територією і закриття кордону з Росією з подальшою децентралізацією влади. Однак Росія бачить цю угоду як спосіб зберегти контроль над Східною Україною, залишаючи кордон відкритим і вимагаючи від Києва визнання Донбасу автономною областю в складі України. Це дасть Росії постійний вплив на майбутнє України. Багато російських спостерігачів думають, що В. Путін міг спровокувати ескалацію конфлікту, щоб випробувати свого нового американського колегу... В. Путін, можливо, вирішив перевірити його готовність закривати очі на дії Росії в Україні... (https://novyny.online.ua/766905/putin-zagostriv-viynu-na-donbasi-z-odnieyi-prichini-the-economist).

Тим часом в американському експертному середовищі триває пошук нових підходів до вирішення конфлікту на Сході України. Один з рецептів у виданні The National Іnterest запропонував М. Рожанські, директор Інституту Кеннана при Міжнародному науковому центрі ім. В. Вільсона у Вашингтоні. «Сполучені Штати можуть і повинні зіграти центральну роль у справі врегулювання конфлікту між Україною і Росією, а також на переговорах і в стратегічних зусиллях, спрямованих на створення умов для його міцного і остаточного вирішення. Як перший крок Вашингтон повинен заручитися згодою сторін на свій вступ у нормандський формат, щоб стати офіційним учасником поточного процесу», – пише експерт. На його думку, офіційний вступ Вашингтона в нормандський процес сам по собі навряд чи допоможе усунути серйозний дефіцит довіри між сторонами. Тому він пропонує Вашингтону стати гарантом виконання «дорожньої карти» для реалізації мінських угод. Він також закликає, щоб кожен крок «дорожньої карти» перевіряла компетентна і дієздатна третя сторона, що користується довірою і підтримує плідні відносини з Москвою і Києвом, наприклад Фінляндія, Австрія, Швейцарія, Білорусь, Казахстан тощо. «Головна проблема полягатиме в тому, яким чином розвести війська сторін, щоб ситуація знову не загострилася. Один з можливих варіантів – дати можливість сторонам позначити певні ділянки для своїх військ у ключових секторах, які дадуть їм можливість «підстрахуватися» на випадок відновлення бойових дій», – пише він. Проте зауважимо, що такий сценарій навряд чи можливий. По-перше, в експертному середовищі та і серед учасників нормандського формату є думка про певну рівновагу інтересів, а будь-яке розширення формату може її порушити. По-друге, можна згадати нещодавні невдалі спроби розведення військ і засобів на окремих ділянках лінії розмежування.

Вітчизняні ж експерти вважають, що Захід поки навряд чи зможе виробити нові підходи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі (https://strana.ua/articles/analysis/53801-inosmi.html). Принаймні до стратегічного рішення Д. Трампа. «Конкретними кроками в рамках підтримки України можуть бути або пролонгація санкцій, або надання Україні летального озброєння, – вважає політолог В. Карасьов. – Але ні до того, ні до іншого Європа і США просто не готові. Та й будь-яка зустріч у нормандському форматі на сьогодні піде на користь тільки одній Росії. Тому західні лідери нічого, крім “глибокої стурбованості”, сказати не можуть. Тим більше що Франція перебуває в розідраному стані через вибори, думка Ф. Олланда нікого не цікавить, а А. Меркель бореться з Д. Трампом і паралельно позиціонує себе як політика, бажаючого зберегти єдність і цілісність Європи». «Не виключаю, що ми зараз спостерігаємо контури нової геополітичної обстановки, при якій західні партнери України будуть усе більше самоусуватися від конфлікту, висловлюючи чергову стурбованість», – вважає Р. Бортник.

В офіційному Києві як один з можливих варіантів розвитку подій розглядають введення миротворчої місії ООН на Донбасі (http://podrobnosti.ua/2158897-na-donbass-neobhodimo-vvesti-mirotvorcheskuju-missiju-oon-eliseev.html). Зокрема, таку надію озвучили в АП. «В умовах, коли трохи буксує ідея розгортання збройної поліцейської місії ОБСЄ, ми сподіваємося, що, можливо, ці дебати знову привернуть увагу до попередньої ініціативи української сторони про можливість розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі. Ми вважаємо, що такий варіант теж має розглядатися», – сказав К. Єлісєєв, заступник глави Адміністрації Президента.

Також залишається надія на те, що офіційні заклики Сполучених Штатів Америки можуть зупинити ескалацію конфлікту на Донбасі і вплинути на Росію, щоб вона зупинила свої терористичні угруповання в Донецькій області (http://uapress.info/ru/news/show/160408). Зокрема, таку думку під час свого інтерв’ю висловив екс-глава Служби зовнішньої розвідки, генерал армії України М. Маломуж. Він зазначив, що для росіян украй важливо спробувати вибудувати більш-менш нормальні відносини з адміністрацією нового президента США. Тому в Москві можуть відреагувати на заклик Вашингтона зупинити бойові дії в районі Авдіївки. Оскільки в Кремлі вже давно не реагують на подібні заклики ОБСЄ, ООН і ЄС.

Отже, аналіз міркувань експертного середовища, матеріалів ЗМІ і думок політиків свідчать, що ескалація конфлікту на Донбасі більше нагадує спробу Кремля вкотре заявити про себе як про ключового гравця на міжнародній арені, особливо враховуючи зміни геополітичної обстановки. На цьому етапі такі спроби не приносять РФ очікуваного результату: санкції продовжують діяти, а міжнародна спільнота в переважній більшості продовжує підтримувати Україну. Проте, на думку вітчизняних експертів, сам факт того, що Україна стала заручником у грі важковаговиків світової політики, потребує відповідної реакції та посилення позицій України як незалежного і впливового суб’єкта на міжнародній арені. Прихильність новообраного президента США Д. Трампа могла б цьому значно посприяти.

 

Демяненко М. Ескалація конфлікту на Донбасі: причини,  прогнози, реакція світу [Електронний ресурс] /  М. Демяненко // Резонанс. – 2017. – № 9. – С. 3–14. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/rezonans/2017/rez9.pdf.  – Назва з екрана.