Новий рік – новий курс? С. Кулицький, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Обмінний курс гривні в січні 2017 року та оцінка його динаміки на найближчу перспективу

 

Моніторинг вітчизняного інформаційного простору засвідчив, що в січні цього року питання коливань обмінного курсу гривні, як, до речі, і у минулі роки, посіло помітне місце серед повідомлень вітчизняних ЗМІ. При цьому нерідко висловлювалися доволі песимістичні очікування щодо динаміки обмінного курсу гривні. Не став винятком у цьому плані і 2017 р. Водночас слід враховувати, що через високу суспільну чутливість питання коливань курсу гривні до долара США оцінки перспектив розвитку ситуації на українському валютному ринку в соціально-комунікативному плані можуть бути так чи так пов’язані з фінансовими та політичними спекуляціями.

Наприклад, виконавчий директор Центру економічної стратегії, член ради Реанімаційного пакета реформ Г. Вишлінський з цього приводу зазначає: «Що стоїть за сезонним стрибком валютного курсу і чому з року в рік він повторюється в одні й ті ж самі місяці. Одна з причин може вас здивувати: “Чи є життя при доларі по 30?”, – запитує обкладинка безкоштовної газети, яка належить відомому діячеві часів Януковича. “Як близькі ми до обвалу до 40 грн / $?” – цікавилася вона ж ще в листопаді. Якщо в Західній Європі заробляють політичний капітал на страху перед мігрантами, то в Україні – на страху зростання курсу долара.

Але політиками і ЗМІ коло осіб, що заробляють на залякуванні українців, не обмежується. Після переходу на плаваючий курс гривні “загони оленів”, як називають на жаргоні спекулятивні розгойдування курсу, стали регулярними. У 2015 році максимальний курс готівкового долара 25 лютого становив 36 грн/дол. США, але вже рівно через три місяці долар можна було купити всього за 22 грн. У минулому році піку вдалося досягти раніше – 19 січня, коли готівковий курс розігнався до 27,5 грн/дол. США. На цьому рівні він протримався весь лютий, але вже в кінці червня знову опустився до 24,7 грн. Нинішній сезонний ривок з 27 грн/дол. на початку грудня до 29 грн/дол. США в середині січня не відрізняється від аналогічного ривка на ті ж 2 грн, що стався роком раніше. Повторюваність ситуації стала для багатьох очевидною, що зменшило силу коливань. Поступово українці звикають і до того, що усталена думка “долар буде тільки зростати” для періоду в кілька місяців уже не спрацьовує. І куплену на піку валюту потім доводиться продавати зі значними втратами».

Тому, для адекватної оцінки нинішньої ситуації на валютному ринку України, доцільно виконати її невеликий ретроспективний аналіз, а також звернутися до повідомлень ЗМІ стосовно динаміки обмінного курсу гривні у грудні 2016 – січні 2017 р. Насамперед слід наголосити, що на початку 2014 – 2016 рр. не лише відносне, а доволі часто й абсолютне зниження обмінного курсу гривні до долара США було значно більшим, ніж у грудні 2016 – січні 2017 р. Причому об’єктивні причини для такого знецінення гривні в зазначені періоди в минулому були значно вагоміші, ніж тепер.

Так, після доволі тривалого періоду 2011–2013 рр., коли обмінний курс гривні з політичних мотивів штучно підтримувався на майже незмінному рівні, з початку 2014 р. почалося стрімке падіння обмінного курсу гривні. Причини такого бурхливого розвитку цього процесу добре відомі й, насамперед, вони обумовлені широкомасштабною гібридною війною Росії проти України, російською анексією Криму й окупацією частини Донбасу. Цей потужний зовнішній військово-політичний удар активізував інші фактори дестабілізації українського валютного ринку, які до цього перебували в латентному стані. Зокрема, протягом 2014 – початку 2015 р. відбувалося стрімке скорочення офіційних резервних активів (золотовалютних резервів / ЗВР) України, що вкрай негативно позначилося на поведінці учасників українського валютного ринку і стимулювало усталене послаблення обмінного курсу гривні до долара США та ряду інших вільно конвертованих валют. Причому в періоди активізації бойових дій на Донбасі (серпень 2014 р., листопад 2014 – лютий 2015 р.) спостерігалося прискорене послаблення курсу української національної валюти.

Однак згодом свідомість українського бізнесу, та й суспільства в цілому, мабуть, потроху адаптувалася до регулярного надходження новин про військовий конфлікт на Донбасі. До того вже протягом тривалого періоду бойові дії на Донбасі мають суто позиційний характер й відносно невисоку інтенсивність, якщо порівнювати їх з аналогічними подіями 2014–2015 рр. Таким чином, як зазначалося вище, є вагомі підстави вважати, що на початку 2016 р. новини щодо військово-політичної ситуації на Сході України вже не були чинником, що справляв настільки потужний вплив, як це було раніше, на дестабілізацію настроїв учасників українського валютного ринку й відповідно – на послаблення гривні, що спостерігався в цей період. З іншого боку, наприкінці 2015 – початку 2016 р. фундаментальні макроекономічні характеристики розвитку господарського комплексу України в цілому продовжували поліпшуватись. І це створювало передумови до деякого зниження курсу долара США та стабілізації дещо зміцнілої гривні в ІІ – ІІІ кварталах 2016 р.

Водночас слід наголосити, що на початку 2016 р., як, до речі, і на початку 2015 р. і 2014 р., у ЗМІ доволі багато уваги приділялося зниженню обмінного курсу гривні до долара США. При цьому йшлося про здешевлення гривні як фактичне, так і гіпотетичне, а також надавалися відповідні обґрунтування причин такого перебігу подій на українському валютному ринку. Хоча, як показав подальший перебіг подій, паніка на українському валютному ринку не виникла. Все обмежилося відносно невеликим зростанням курсу долара до гривні, яке згодом змінилось його так само порівняно незначним зниженням. Адже соціально-економічна й військово-політична ситуація в Україні наприкінці 2015 – на початку 2016 р. доволі істотно відрізнялася від тієї, яка була у 2014 – на початку 2015 р. Насамперед, наприкінці 2015 – на початку 2016 р. інтенсивність бойових дій на Донбасі була значно нижче, ніж раніше. Тобто, у цілому, ситуація на фронті стабілізувалась. І дуже важливо, що українське суспільство більш-менш адаптувалося до життя в умовах гібридної війни. Поліпшилась й економічна ситуація в Україні. У цей період вітчизняна економіка, пройшовши «дно» кризи, почала потроху зростати. Поліпшився також стан платіжного балансу нашої держави. А офіційні міжнародні (золотовалютні) резерви України зросли до безпечного рівня.

На початку 2016 р. деякі відомі експерти у сфері фінансів, і, зокрема, екс-президент України, екс-голова Національного банку України В. Ющенко, екс-заступник голови Національного банку України О. Савченко та деякі інші експерти висловлювали думку, що тодішня девальвація гривні пояснювалася додатковим випуском в обіг великої суми незабезпечених грошей з єдиного казначейського рахунку Кабінету Міністрів України. До речі, думку про те, що саме багатомільярдні кошти (мабуть, близько
10 млрд грн) з єдиного казначейського рахунку Кабінету Міністрів через гаманці українців у період новорічних свят 2016 р. потрапили на валютний ринок України, «посиливши валютно-курсовий тиск» на гривню, тоді висловлювали й журналісти деяких відомих вітчизняних ЗМІ. На жаль, вони не надали жодних доказів, розрахунків на підтвердження справедливості своїх висловлювань, хоча публічно доступні статистичні дані Державної служби статистики і Національного банку України дають можливість провести відповідні дослідження.

Тому засумніватись у достатній обґрунтованості тверджень щодо причин тодішнього (січень 2016 р.) знецінення гривні саме під впливом багатомільярдних виплат коштів з єдиного казначейського рахунку КМУ, як й інших подібних виплат коштів населенню України, напередодні новорічних свят, змусив саме аналіз даних Державної служби статистики України. Адже при тому, що напередодні Нового року зросли обсяги виплат населенню готівкових коштів, одночасно зросли й обсяги реалізації товарів і послуг у вітчизняній роздрібній торгівлі. Тобто відповідні кошти населення України спрямувало на придбання товарів і послуг, а не на придбання вільноконвертованої валюти, насамперед долара США (Детальніше див. «Україна: події, факти, коментарі». – 2016. – № 3. – С. 36–50).

Утім, змістовний аналіз повідомлень, які наповнюють вітчизняний інформаційний простір, дає певні підстави вважати, що частина його суб’єктів намагалася із залученням ЗМІ у грудні 2016 – січні 2017 р. знову посприяти повторенню на українському валютному ринку ситуація річної давнини зі зростанням курсу долара США й відповідним послабленням гривні. Коло зацікавлених соціальних груп у такому перебігу подій чітко окреслив виконавчий директор Центру економічної стратегії, член ради Реанімаційного пакета реформ Г. Вишлінський, якого було цитовано вище. Коротко зупинимося на мотивації цих соціальних груп.

По-перше, завдяки сенсаційним повідомленням й, особливо, прогнозам динаміки обмінних курсів валют свою читацьку аудиторію можуть збільшити ЗМІ, з усіма вигодами, які для них з цього випливають. По-друге, завдяки сенсаційним, хоча далеко не завжди об’єктивним, оцінкам і прогнозам динаміки обмінних курсів валют свою популярність намагаються підвищити політики. Насамперед, це стосується опозиційних політиків, у яких з’являється зручний привід для критики дій органів чинної влади та управління, особливо уряду і Національного банку. І, нарешті, на коливаннях (саме коливаннях) обмінних курсів валют заробляють фінансові спекулянти, яким конче потрібно домогтися певної поведінки підприємців і населення на валютному ринку. Щоправда, фінансові спекулянти, на відміну від перших двох соціальних груп, не прагнуть публічності, хоча й намагаються використати з вигодою для себе активність інших суб’єктів українського інформаційного простору.

Цілком очевидно, що інформаційна активність зазначених вище соціальних груп зросла в грудні 2016 – січні 2017 р. Цьому сприяло й традиційне для цього періоду збільшення кількості економічних прогнозів, пов’язаних із затвердженням чергового державного бюджету, у яких оцінюється, як правило, і майбутня динаміка курсу гривні.

Наприклад, В. Садовничий,головний редактор порталу Фінансовий клуб, вважає вірогідним у 2017 р. курсовий коридор у межах 26–30 грн/дол. Але у разі погіршення сальдо зовнішньої торгівлі  та зриву співпраці з МВФ обмінний курс може зрости, бачимо, більш ніж до 30 грн/дол. Зі свого боку, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Д. Боярчук зазначив: «Ми прогнозуємо, що до кінця наступного року долар буде коштувати приблизно 30 гривень. Причиною тому – постійне зростання торгового дефіциту. Але середньостатистичний курс протягом року, за нашими підрахунками, складе трохи більше 28 грн/дол.» На його думку, це радикально відрізняється від закладеного в державному бюджеті показника.

Але висловлювання «прогноз обмінного курсу радикально відрізняється» має різне смислове навантаження для експертів, великих і дрібних підприємців та населення. Фінансові аналітики, зокрема, вважають цілком нормальним явищем 5-відсоткове коливання обмінних курсів валют на ринку протягом певного часу. Утім, саме акценти, тлумачення коливань обмінного курсу валют має вирішальне значення для фінансових і політичних спекуляцій. Наприклад, журналісти деяких інтернет-видань у середині січня 2017 р. стверджували, що українці вже психологічно готові побачити в банках й обмінних пунктах курс 30 грн/дол. США, оскільки на той момент курс готівкового долара сягнув 29 грн, і оцінювали ситуацію на українському валютному ринку як панічну. Хоча при цьому все-таки зазначалось, що, за швидкого зростання вартості долара, населення купує його все менше (URL: http://economy.apostrophe.ua/article/finansy-i-banki/2017-01-13/ukraintsyi-psihologicheski-gotovyi-uvidet-kurs-30-grn/9525).

Причому економіко-психологічна ситуація, що склалася на українському фінансовому ринку в грудні 2016 – січні 2017 р., попри її схожість із аналогічною ситуацією річної давнини, мала і свої вельми специфічні особливості. Це було пов’язано з двома дуже важливими подіями: підвищенням мінімальної місячної зарплати в Україні до рівня 3200 грн з 1 січня 2017 р. і націоналізацією ПриватБанку. Дві означені події, особливо націоналізація ПриватБанку, створили вельми потужні інформаційні приводи для соціально-психологічного тиску на український валютний ринок. Згадування про ці дві події так чи так часто служили аргументацією різних авторів повідомлень щодо ймовірності значного послаблення обмінного курсу гривні до долара США в доволі багатьох ЗМІ.

Використовували цей інформаційний привід й опозиційні політики. Так, народний депутат від Опозиційного блоку В. Скаршевський, який у цій фракції Верховної Ради позиціонується ще як міністр фінансів Опозиційного уряду, 19 січня 2017 р. на сайті «Новое время» заявив, що основні причини прискорення девальвації гривні, які Україна пережила наприкінці грудня 2016 р. і першій половині січня 2017 р. – «непрофесійні дії уряду і Національного банку, сезонність і психологія». Причому як прискорення девальвації гривні було інтерпретовано короткочасне зниження курсу готівкової (!) гривні приблизно на 7 %, тоді як обмінний курс безготівкової гривні до долара США в цей же період знизився менш ніж на 5 % (що, до речі, видно й на графіку, представленому самим В. Скаршевським).

З цього приводу зразу виникають такі зауваження. По-перше, провідну роль у формуванні обмінного курсу гривні відіграє обмінний курс безготівкової гривні до долара США, який формується на міжбанківському ринку, оскільки на обмінні операції з готівковою гривнею припадає лише кілька відсотків від загальної суми валюто обмінних операцій. Хоча, дійсно, для широкого загалу, фінансова компетентність та поінформованість якого вельми низька, найбільш наочними є коливання саме обмінного курсу готівкової гривні до долара США. Крім того, той масштаб коливань обмінного курсу валюти, який В. Скаршевський суб’єктивно трактує як «прискорення девальвації гривні», професіонали валютного ринку називають волатильністю, тобто звичайними коливаннями обмінного курсу валют і, на підставі свого практичного досвіду, вважають цілком буденним явищем.

Далі В. Скаршевський наводить стереотипну аргументацію про те, що «у грудні видатки зведеного бюджету склали 147 млрд грн проти 63 млрд грн у середньому за січень-листопад 2016 року. В результаті, на ринок потрапило багато готівки». Хибність подібної аргументації, принаймні в короткотерміновому плані, ми вже розглядали стосовно аналогічної ситуації на українському валютному ринку минулорічної давнини, і ще проаналізуємо далі з використанням статистичних даних Державної служби статистики (Держстату) України і Національного банку України.

Також В. Скаршевський бездоказово, не наводячи жодних емпіричних доказів своєї аргументації (у філософії, до речі, це і називається спекуляцією) стверджує, що зниженню обмінного курсу гривні сприяли ситуації з Платинум банком і ПриватБанком: «Ситуація з Платинум банком. Його банкрутство призвело до того, що потрібно виплатити 4,8 мільярда гривень. Виплати почнуться не раніше, ніж через місяць, але люди в очікуванні додаткової гривні на ринку намагаються купити долари вже зараз, тому що, як вони думають, потім буде ще дорожче. Це психологічний фактор… ситуація з ПриватБанком. Мінфін випустив облігації на 107 млрд гривень. З цієї суми монетизовано Нацбанком, читай надруковано, за кілька тижнів
25 млрд грн. Крім цього, зараз у банку проблема з валютою і попит на неї, може йти і від банку. Щоб виплатити валютні депозити, банку потрібно купувати валюту. Це психологічний фактор, а також тиск на обмінний з боку попиту».

І далі народний депутат від Опозиційного блоку В. Скаршевський дає свій прогноз імовірної ситуації на українському фінансовому рнинку: «Ситуація більш-менш вирівняється до весни, коли експортери будуть більше продавати валюти. Але якщо брати тенденцію в цілому, то курс може становити 30–31 грн/$ при інфляції 10–12%, якщо не буде сильних потрясінь, в першу чергу, з Приватбанком. Якщо ж погіршиться зовнішньоекономічна кон'юнктура, особливо щодо металу (є такі передумови) і продовжиться монетизація облігацій на суму 117 млрд. грн у Приватбанку, то курс може становити 33-35 грн/$. При такому курсі, інфляція становитиме близько 18-20%. І це без урахування можливої паніки. Не варто забувати, що і уряд зацікавлений у девальвації. Це дозволить закрити бюджетні дірки (доходи від спецконфискації, доходи від приватизації тощо), закладені в бюджеті на
2017 рік»(URL: http://biz.nv.ua/ukr/experts/skarshevskiy/shcho-bude-z-obminnim-kursom-v-2017-mu-502454.html).

Висловлювалися стосовно ситуації на українському валютному ринку й деякі інші народні депутати від Опозиційного блоку. Так, В. Гусак у середині 13 січня заявив в ефірі телеканалу «112 Україна», що ні про яку курсову стабільність не можна вести й мови. «У бюджеті було закладено середній курс на весь 2017 рік 27,4 гривні за долар. Сьогодні ми вже маємо фактично 29 гривень за долар », – сказав він. «Уряд це робить навмисне. Це своєрідне ноу-хау останніх українських урядів, які при прийнятті бюджету свідомо занижують рівень обмінного курсу. Це їм дозволяє отримувати додатковий тіньовий ресурс, насамперед на митниці, адже курс впливає на доходи від мита, і формально виконувати доходи бюджету. Але в реальному вимірі ці доходи набагато менше», – зазначив цей народний депутат від Опозиційного блоку політик(URL: http://opposition.org.ua/news/volodimir-gusak-zrostannya-ukransko-ekonomiki-skhozhe-na-stribok-mertvo-kishki.html) .

Зазначений виступ економічно необґрунтований і має, по суті, популістський характер. По-перше, В. Гусак посилається на зростання курсу готівкового долара і порівнює його з курсом безготівкового долара. Це або некомпетентність (тоді як такий народний депутат може оцінювати ті чи ті економічні положення проектів законів, що ухвалюються Верховною Радою) або ж свідома підміна понять, фальсифікація суті явищ з метою впливу на електорат. По-друге, В. Гусак, говорячи про «ноу-хау останніх українських урядів, які при прийнятті бюджету свідомо занижують рівень обмінного курсу», не уточнив чи здійснювали таку ж політику уряди М. Азарова і В. Януковича, у складі яких деякі нинішні народні депутати від Опозиційного блоку займали відповідальні посади. Також В. Гусак не пояснив, чи використовували цю «методику» інші уряди протягом періоду незалежності України. Адже розбіжності між прогнозованим у державному бюджеті та фактичним обмінним курсом гривні до долара США спостерігалися неодноразово протягом більш ніж двох останніх десятиріч.

А на брифінгу у Верховній Раді народний депутат України від Опозиційного блоку О. Вілкул сказав, що «через те, що уряд тисне промисловість і друкує гроші, курс може дійти до 35 гривень за долар, а інфляція складе 18-20%. Непрофесіоналізм влади ляже на плечі українців зростаючими цінами на товари і послуги» (URL: http://opposition.org.ua/news/oleksandr-vilkul-cherez-te-shho-uryad-dushit-promislovist-i-drukue-groshi-kurs-mozhe-dijti-do-35-griven-za-dolar.html). Хоча жодних обґрунтувань саме такого курсу, крім загальної, відверто політичної заяви про «непрофесіоналізм влади» на сайті Опозиційного блоку з повідомленням про брифінг О. Вілкула не було наведено.

Тому, як і в минулому, знову постає необхідність оцінити перспективи розвитку ситуації і на цій основі визначити ймовірну перспективну динаміку обмінного курсу гривні. Вище вже наводилися деякі висловлювання з приводу сезонного стрибка валютного курсу на українському фінансовому ринку виконавчого директору Центру економічної стратегії, член ради Реанімаційного пакета реформ Г. Вишлінського. На наявність цього економіко-психологічного феномену звертають увагу й інші експерти. Наприклад, у середині січня поточного року виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Д. Боярчук зазначав, що поточні коливання на валютному ринку мають монетарні причини і «траєкторія обмінного курсу, скоріш за все, буде подібна до минулорічної – стрибок і потім повернення до нижчих рівнів».

Зі свого боку, пояснення причин зростання курсу долару США в грудні 2016 – січні 2017 р. надав і Національний банк України. Так, у прес-релізі НБУ від 29 грудня 2016 р. зазначалось: «Сьогодні, 29 грудня 2016 року, на міжбанківському валютному ринку продовжує спостерігатися тимчасовий надлишковий попит на іноземну валюту, який сформувався під одночасним тиском низки факторів. З одного боку, пропозицію валюти стримує наявність гривневої ліквідності і, відповідно, відсутність потреби продавати валютну виручку у компаній-експортерів, які протягом минулого та поточного тижня отримали відшкодування ПДВ на суму 12.5 млрд грн. З іншого боку, суттєво зріс попит на іноземну валюту зі сторони учасників ринку, викликаний необхідністю компаній робити платежі за кредитами в іноземній валюті наприкінці року.

Водночас наголошуємо, що девальваційний тиск на курс гривні цього тижня не пов’язаний з переходом ПАТ КБ «ПриватБанк» у державну власність. Твердження, що відтік депозитів з банку провокує посилений попит на валютному ринку, не відповідає дійсності. По-перше, притік коштів населення в інші банки вдвічі перевищив відтік депозитів фізичних осіб з ПАТ КБ «ПриватБанк» з 19 грудня. Більш того, період їх відтоку з банку був нетривалий – лише три дні, і після цього повернення коштів населення до фінустанови відновилося. Водночас відтік депозитів юридичних осіб з ПАТ КБ «ПриватБанк» був компенсований притоком на рахунки юросіб в інших банках коштів за відшкодування ПДВ. По-друге, на готівковому валютному ринку продаж валюти населення продовжує перевищувати її купівлю. У грудні за неповний місяць чиста купівля валюти банками у населення становить 34 млн дол. США. По-третє, підтримка ліквідності обсягом
25 млрд грн, яку Національний банк надав протягом минулого тижня ПАТ КБ «ПриватБанк», була лише частково спрямована на покриття відтоків за депозитами, а також – на виконання банком нормативу обов’язкового резервування, який банк не виконував майже рік до переходу в державну власність. Загалом фундаментальних передумов для коливань курсу гривні наразі немає – ринкові фактори наразі є сприятливими для валютного ринку … З огляду на збереження ситуативного тиску на курс гривні Національний банк зберігає присутність на міжбанківському валютному ринку …».

Крім того, у грудні 2016 – січні 2017 р. НБУ здійснював валютні інтервенції на вітчизняному валютному ринку, а також поширював  свої роз’яснення в ЗМІ щодо причин динаміки обмінного курсу долара США, що спостерігався у цей період. Як зазначив, наприклад, у середині січня заступник голови НБУ О. Чурій, на міжбанківському валютному ринку спостерігається переважання попиту на іноземну валюту над її пропозицією через дію ситуативних та сезонних факторів. За його словами, пропозиція валюти обмежена, насамперед, у зв’язку зі збігом 16 січня 2017 р. вихідного дня (на честь Дня Мартіна Лютера Кінга) у США та робочого дня в Україні. Водночас залишається актуальним сезонний спад ділової активності, переважно в агросекторі, що відображається в скороченні надходжень валютної виручки від експорту продовольчих товарів. Окрім того, пропозицію валюти обмежує наявність значної гривневої ліквідності у компаній-експортерів, які в грудні 2016 р. отримали відшкодування податку на додану вартість на суму 16 млрд грн.

У результаті вжитих НБУ заходів й зменшення психологічного напруження на валютному ринку обмінний курс долара в Україні почав поступово знижуватись. Наприклад, якщо в січні цього року на міжбанківському валютному ринку середньозважений курс безготівкового долару сягнув своєї найвищої позначки 16 січня на рівні 27,72 грн/дол. США, то 31 січня курс американської валюти знизився до 27,08 грн/дол., а 2 лютого – до 26,99 грн/дол. Що ж стосується готівкової валюти, то середньозважений курс продажу долара США на готівковому валютному ринку України сягнув свого найвищого місячного рівня 16 січня 2017 р., досягши позначки 28,87 грн/дол. А вже 31 січня середньозважений курс продажу долара США на готівковому валютному ринку знизився до 27,62 грн/дол., тобто на готівковий долар подешевшав на 1,25 грн (приблизно на 4,3 %), тоді як маржа, тобто різниця між курсами купівлі і продажу готівкової валюти, у цей період зменшилась із 76 к. до 35 к., тобто приблизно у 2,2 раза. А таке стрімке скорочення курсової маржі є типовою ознакою затухання валютних спекуляцій, що, власне, і спостерігалось у  грудні 2016 – січні 2017 р. на українському валютному ринку. У результаті зміцнення гривні в другій половині січня на вітчизняному валютному ринку відбулася відповідна корекція обмінних курсів й інших іноземних валют.

Крім того, як зазначалося вище, цього року, як і минулого, деякі оглядачі в ЗМІ (наприклад, В. Скаршевський та ін.) стверджували, що зростання курсу долара США й відповідно – знецінення гривні) у грудні 2016 – січні 2017 р. було обумовлене саме значними виплатами коштів з державного і місцевих бюджетів, у тому числі й виплатами населенню. Обґрунтованість таких оцінок викликає зауваження, що спираються на аналіз даних Державної служби статистики (Держстату) України. Адже зазначені експертні оцінки базуються на припущенні, згідно з яким значна частина коштів, отриманих населенням з державного і місцевих бюджетів у грудні 2016 р. (тобто, напередодні Новорічних свят!) була спрямована саме на придбання значних сум вільноконвертованої валюти (ВКВ), насамперед долара США. При цьому зростання попиту населення на американський долар (а, можливо, і євро) повинно було бути доволі значним, щоб саме по собі воно змогло стимулювати зростання курсу долара США (й відповідне знецінення гривні). Адже, як свідчить вітчизняний досвід, дрібні коливання попиту на іноземну валюту не викликають значних і, до того ж, усталених змін обмінного курсу гривні.

Водночас аналіз даних державної статистики змушує поставити під сумнів наведені вище експертні припущення. Зокрема, дані Держстату України показують, що протягом ІV кварталу 2016 р. оборот роздрібної торгівлі в Україні зростав. Причому кожного місяця це зростання збільшувалось. Так, у жовтні 2016 р. оборот роздрібної торгівлі в Україні порівняно з вереснем 2016 р. зріс на 4,8 млрд грн. У листопаді приріст обороту роздрібної торгівлі в Україні порівняно з попереднім місяцем становив уже 6,6 млрд грн, а в грудні 2016 р. – майже 7,0 млрд грн. Тобто лише в грудні 2016 р. (якраз напередодні Новорічних свят!) зростання роздрібного товарообороту зменшило потенційний попит населення України на вільноконвертовану валюту приблизно на суму у 250 млн дол. США. Принагідно також варто згадати, що в листопаді – грудні 2016 р. та січні 2017 р. зростали й суми житлово-комунальних платежів населення, порівняно з більш теплим періодом року. І це теж обмежувало величину потенційного попиту українців на долар США та інші ВКВ.

Варто також звернутися й до відповідної статистики Національного банку України. Зокрема, ідеться про динаміку депозитних рахунків населення в банках та переказів коштів населення, що спрямовувалися з України і в Україну, купівлю / продаж іноземної валюти населенням. 

Так, за даними НБУ, у грудні 2016 р. сума коштів на гривневих депозитних рахунках домогосподарств (населення) у банках України (за винятком неплатоспроможних банків) зросла, порівняно з попереднім місяцем, майже на 12,0 млрд грн (на 2,0 %). У доларовому еквіваленті це – близько 440 млн дол. США (за середньозваженим грудневим курсом готівки). Тобто ця сума коштів у грудні 2016 р. теж не була спрямована населенням на придбання ВКВ і тому не могла впливати на курс гривні і долара США на вітчизняному валютному ринку. Принагідно зазначимо, що в грудні темпи приросту коштів на банківських депозитних рахунках населення України були значно вищі від середніх за 2016 р. Що ж стосується коштів на валютних депозитних рахунках домогосподарств (населення) у банках України (за винятком неплатоспроможних банків), то їх сума в грудні 2016 р. зменшилася на 157 млн дол. США, або на 1,8 %. А це означає, що в грудні 2016 р. реальний попит на українському валютному ринку був менший за потенційно можливий саме на 157 млн дол. США. Тобто й ця сума скорочення коштів на валютних депозитах населення потенційно працювала на зміцнення курсу гривні, хоча де-факто в грудні 2016 р. цього не сталося.

Що ж стосується переказів фізичних осіб в іноземній валюті, то надходження коштів в Україну за цим каналом з року в рік перевищують аналогічні потоки коштів з України. Так, у 2015 р. зазначене перевищення надходження сум ВКВ (у гривневому еквіваленті) в Україну над їх переказом за межі нашої держави становило в листопаді 7,73 млрд грн, у грудні –
9,5 млрд грн, а в листопаді 2016 р. – 9,3 млрд грн. Наближений перерахунок наведених гривневих сум у долари за обмінним курсом українського ринку дає підстави говорити про надходження в Україну протягом означених місяців ВКВ на суму 300–370 млн дол. США. І хоча даних за грудень 2016 р. і січень 2017 р. ще не оприлюднено, однак немає ніяких підстав сумніватись у радикальній зміні зазначеної тенденції. Тим більш, що цього не сталося навіть у періоди найактивніших бойових дій на Донбасі у 2014–2015 рр. Таким чином український валютний ринок й надалі продовжує регулярно поповнюватись іноземною валютою завдяки переказам фізичних осіб, що працює саме на зміцнення обмінного курсу гривні до долара США та інших ВКВ, а не на його ослаблення, яке, однак, фактично спостерігалось у грудні 2016 – січні 2017 р.

Що ж стосується купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, і насамперед долара США, на міжбанківському ринку, тобто опосередковано населенням України, то, згідно з даними НБУ, протягом усього 2016 р. населення більше продавало іноземної валюти, ніж купляло. Хоча, дійсно, у листопаді – грудні 2016 р. перевищення продажу іноземної валюти над її купівлею було значно меншим, ніж у попередні місяці 2016 р.

Також треба звернути увагу на зауваження фахівців НБУ у «Звіті про фінансову стабільність» про те, що схильність населення України до заощаджень залишається низькою. А за результатами опитування компанії GfK Україна, у ІІІ кварталі 2016 р. «частка домогосподарств, яким бракує доходів навіть на забезпечення поточного споживання або вистачає лише на нього, становить 49%. Вона дещо зменшилася порівняно з показником першої половини року, однак залишається суттєво вищою, ніж до кризи. І тільки 17% населення мало змогу заощаджувати, не обмежуючи споживання». Цілком природно, що значна частина українських домогосподарств взагалі не купляє, або майже не купляє ВКВ й таким чином, по суті, не впливає на обмінні курси долара США та інших ВКВ в Україні. Тобто ця частина домогосподарств взагалі не має ніякого стосунку до курсових сплесків на українському валютному ринку в грудні 2016 – січні 2017 р.

На вельми обмежену здатність безпосереднього попиту населення на долар США та інші ВКВ впливати на динаміку обмінних курсів на українському валютному ринку звертають увагу й деякі експерти. Як наголосив, наприклад, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера О. Устенко, за весь 2016 р. населення України продало на офіційному валютному ринку іноземної валюти на 2,5 млрд дол. більше, ніж купило, тоді як у минулому в Україні були періоди, коли попит на іноземну валюту (а це, насамперед, долар США) лише протягом одного місяця перевищував
2 млрд дол. Тому, на думку О. Устенка, поведінка населення може створювати якісь збурення на валютному ринку не більш ніж протягом тижня. І це цілком природно, якщо враховувати, що на операції з готівковою валютою припадає лише кілька відсотків від обсягу українського валютного ринку.

Таким чином, у грудні 2016 – січні 2017 р. тимчасова девальвація гривні була обумовлена переважно сезонними чинниками і значною мірою мала суто спекулятивний характер. В останньому випадку до таких подій, мабуть, так чи так були причетні не лише фінансові спекулянти, а й деякі політики. Це, однак, не знімає з порядку денного питання більш рівномірного протягом року використання бюджетних коштів, щоб не створювати на фінансових ринках дисбалансів, подібних тим, що мали  місце на межі 2015– 2016 рр. і 2016–2017рр. Крім того, нинішнє покращення ситуації на українському валютному ринку не скасовує ймовірності появи загроз для стабільності гривні в майбутньому, тим більш, що вельми потужні потенційні чинники такого перебігу подій, як мінімум у середньотерміновій перспективі, зберігаються. На це, зокрема, вказує ряд експертів (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: Державна служба статистики (http://www.ukrstat.gov.ua); Національний банк України. Офіційне інтернет-представництво (http://www.bank.gov.ua); Апостроф (http://apostrophe.com.ua).  – 2017. – 13, 31.01; Дзеркало тижня. – 2016. – № 46; Левый берег (http://Lb.ua). – 2017. – 4.01; Минпром  (http://minprom.ua).  – 2016. – 20.12; 2017. – 28.01; Новое время (http://nv.ua).  – 2017. – 12, 15, 16, 19, 21, 24, 31; Опозиційний блок (http://opposition.org.ua). – 2017. – 14, 17.01; Finance.Ua (http://charts.finance.ua/ua/currency/order/-/1/usd); 112 UA (http://112.ua). – 2017. – 13.01).

 

Кулицький С. Обмінний курс гривні в січні 2017 року та оцінка його динаміки на найближчу перспективу [Електронний ресурс] / С. Кулицький // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – №3. – С. 52–63. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr3.pdf. – Назва з екрану.