Т. Гранчак, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Декомунізація свят – чи на часі?

 

В Україні триває процес декомунізації. Цього разу під дію закону може потрапити ряд радянських свят. Відповідний законопроект «Про державні свята в Україні» розробив Український інститут національної пам’яті (УІНП), про що повідомив його директор В. В’ятрович в інтерв’ю виданню «Апостроф».

«В умовах воєнного протистояння й інформаційної агресії, яка сьогодні ведеться проти України, нагальною є потреба консолідації суспільства, у тому числі довкола історичного минулого, національних цінностей і традицій», – пояснюють автори законопроекту.

За їхніми словами, документ має послабити влив ідеологічної спадщини СРСР, а на перше місце поставити українські традиції та національні свята.

Очікується, що прийняття цього закону упорядкує систему державних свят України, започаткує нові правила їх відзначення, а також вшанування подвигу борців за незалежність України.

У тексті законопроекту прописано, що державні свята можуть бути робочими або вихідними днями.

За словами В. В’ятровича, декомунізація може стосуватися 8 Березня (Міжнародний жіночий день), 1 Травня (День праці). Що ж до 9 Травня (День перемоги), то В. В’ятрович рекомендував перевести акцент на 8 травня (День пам’яті і примирення).

«Ми пропонуємо впорядкувати державний календар, оскільки він є доволі хаотичним: у нас українські державні свята і релігійні відзначаються разом з радянськими. У рамках цього впорядкування деякі святкові дні втратять статус вихідного, але залишатимуться святами. У той же самий час з’являться нові свята, які матимуть статус вихідного дня», – пояснює В. В’ятрович.

Наприклад, 8 Березня, яке залишиться Міжнародним жіночим днем, не буде вихідним. Натомість Інститут національної пам’яті пропонує як вихідний 9 березня – Шевченків день.

«Так само вважаємо недоречним абсолютно по-радянськи відзначати вихідними 1 і 2 травня, які, сподіваюсь, будуть скасовані. Вихідний з 9 травня, Дня перемоги, ми пропонуємо перенести на 8 травня, і з країнами Європи відмічати День пам’яті та примирення. Також вводиться ще один додатковий вихідний – День сім’ї, який ми пропонуємо відзначати кожної другої п’ятниці вересня», – зазначив історик, інформує видання «Новини Тячівського району».

Отже, відповідно до розробленого законопроекту, новими вихідними мають стати:

9 березня – Шевченків день,

8 травня – День пам’яті та примирення,

друга п’ятниця вересня – День сім’ї.

Ще одна важлива норма, яку пропонує УІНП, – скасувати перенесення вихідних, якщо вони випадають на суботу-неділю.

У результаті має відбутися скорочення вихідних з 11 до 9. «Зважаючи на те, що ті 11 подеколи розростаються аж до 20, можемо говорити про суттєве скорочення, яке є достатньо важливим для економіки країни», – пояснює В. В’ятрович. Він також нагадав, що Україна вже відмовилася від свята 23 лютого (День захисника Вітчизни) на користь 14 жовтня (День захисника України).

В. В’ятрович висловив переконання, що на державному рівні повинні відзначатися тільки ті свята, які знаменують переломні, надзвичайно важливі для України як держави події, такі як, наприклад, День незалежності, День Конституції.

Ініціатива Українського інституту національної пам’яті спричинила активне обговорення питання декомунізації свят і викликала неоднозначну реакцію в українському суспільстві й блогосфері. Наразі аналіз інформації інтернет-середовища дає підстави стверджувати, що декомунізація свят сприймається більшістю користувачів мережі як, можливо, і необхідна, але поки що достатньо радикальна в нинішній ситуації ініціатива.

На підтримку декомунізації свят виступив, зокрема, відомий український письменник А. Кокотюха в коментарі Styler.

За його словами, святкувати українці можуть все, що вважають за потрібне, але не всі свята мають бути обов’язково вихідними днями по всій країні. «Треба розділяти свята і вихідні дні. Свято – це те, що завжди з тобою. І святкувати можна і потрібно все, що завгодно, і коли захочеться. Хоч День взяття Бастилії, хоч День боротьби жінок за свої права. Саме така первинна суть 8 березня», – сказав А. Кокотюха. «Вихідним 8 березня робити не обов’язково. “Ватники” ностальгічно тиснуть на опцію: “Скасувавши 8 березня, ви проявляєте неповагу до жінок!”. І це маніпуляція. Бо повага до жінок не визначається наявністю в їх честь одного вихідного дня. У цілому 8 березня називають днем, коли чоловіки підлабузнюються до жінок, що, по суті, правда. І така суть не може відповідати державному святу.

Замість цього пропонується компроміс: вихідний 9 березня, з нагоди дня народження Тараса Шевченка. І якщо справа таки у вихідному, то всі стурбовані будуть його мати. Більше того – вірні радянським традиціям цілком можуть святкувати після обіду 8 березня, тут заборон не існує», – наголосив А. Кокотюха. З приводу можливого скасування вихідного дня 9 травня письменник нагадав про те, що Німеччина підписала капітуляцію все ж 8 травня 1945 р. «Тому логічно перенести вихідний, якщо вже в ньому проблема 8 травня. Ну, а 1–2 травня – нонсенс. Адже ніхто не пояснив досі, що саме святкують 2 травня та з нагоди чого вихідний. Нагадаю: коли 7–8 листопада були вихідними. Тепер – ні, і світ від цього не впав. А комуністи можуть марширувати з прапорами, хоча тепер і комуністична символіка заборонена, до щастя. Висновок: у календарі кожен день – по кілька свят, і відзначати їх кожен може і має право, як хоче. А державні вихідні – тільки для державних приводів. Зокрема, 14 жовтня – державне свято для чоловіків і жінок. Адже Україна захищають незалежно від статі. І герої статі не мають», – резюмував А. Кокотюха.

Підтримує перенесення вихідних днів на інші дати письменник А. Любка. Як інформує Styler, зокрема, він вважає, що таку ініціативу треба було запровадити ще раніше. «Вважаю таку ініціативу доречною, хоч і запізнілою. Від цих свят варто було відмовлятися двадцять років тому. Ще одним показником анахронічності цих свят є той факт, що вихідними днями вони є тільки в країнах третього світу і постсовка», – розповів письменник (URL: https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/stoit-dekommunizirovat-8-marta-9-maya-1485784758.html).

Тим, хто помилково думає, що разом з такими змінами заборонять святкування, письменник нагадує, що це неправда. «Всім противникам цієї ініціативи раджу усвідомити, що скасовується не саме свято – святкуйте що і коли хочете, – а державний вихідний до нього. В державі з таким ВВП мати стільки вихідних з приводу і без – абсурд», – пояснив А. Любка.

Громадський діяч, голова мистецького об’єднання «Остання барикада» та Всеукраїнського комітету захисту української мови О. Доній вважає, що до проблеми переносу та скасування вихідних днів потрібно підходити комплексно. «Україна дуже повільно прощається з радянським минулим. І від моменту здобуття Україною незалежності радянська символіка в нашій країні була ще довго. Перебування в єдиному гуманітарному просторі з Росією підтримується як на мовному рівні, так і знаково. Один з таких знаків – система свят, яку ми успадкували від СРСР. Потроху ми від цього відходимо, але не змінюємо цю систему кардинально. У будь-якому випадку потрібно проводити ревізію систему державних свят. Як радянських, так і пов’язаних з російсько-імперською традицією в цілому», – пояснює О. Доній.

За словами О. Донія, ці свята давно відійшли від їх первинного значення. Наприклад, так було з датами, які прийшли в СРСР як інтернаціональні дні боротьби за права трудящих. «8 березня і 1 травня не були радянськими вигадками. Ці дні були у світовій соціалістичній системі святами боротьби за права трудящих. Але за фактом у СРСР вони стали днями іншого характеру. Фактично алкоголь і квіти, от і все. У святі 1 травня зовсім не залишилося першооснови», – зазначив О. Доній.

На його думку, скасування святкувань було б доцільним у контексті відходу України від російської парадигми, проте для цього потрібна просвітницька діяльність та робота із суспільством, а не тільки рішення Верховної Ради.

Що ж до святкування 9 травня, то питання скасування вихідного цього дня тут може бути більш неоднозначним, переконаний експерт. «Для багатьох в Україні одномоментне скасування 9 травня буде ударом. Це потрібно враховувати і пам’ятати. Потрібно розповідати, як було у світі. Тому краще всього вводити такі зміни поетапно. Наприклад, залишити в перші кілька років два дні – і восьме і дев’яте травня. А пізніше – перейти виключно на восьме число. Але ж законопроект і не скасовує 9 травня. Ніхто святкувати не забороняє. Він тільки пропонує, щоб ця дата не була вихідним днем», – уточнив О. Доній.

У свою чергу українська мисткиня А. Рудницька висловилася проти святкування 8 Березня. «Проблему 8 березня вважаю взагалі надуманою від початку до кінця. Це ідеологічне свято, суть якого не знає, мабуть, відсотків 90. Але святкують, бо це “празник женщін”… Вдячна, що моє оточення не святкує жіночого дня і не вітає мене раз на рік з жіночим днем. Усіх своїх подруг я люблю без заглядання у календар», – зазначила вона.

Іншу позицію займає олімпійська чемпіонка С. Захарова, яка вважає, що перенесення цих свят на інші дні – рішення несвоєчасне. «Всі ми знаємо: 8 березня як міжнародний жіночий день святкується у багатьох країнах світу. І, як мені здається, було б нерозумно це змінювати і переносити. А 9 травня – це пам’ять ветеранів, які захищали від фашистського режиму нашу країну. Навіть після розвалу СРСР, коли Україна стала незалежною, ветерани залишилися. І забирати у них останнє світле і чисте свято – це блюзнірство», – говорить С. Захарова.

На її переконання, Україна має достатньо інших проблем, які наразі залишаються невирішеними, а ініціативи стосовно декомунізації покликані відвернути увагу людей від більш актуальних питань. Отже, на думку С. Захарової, питання декомунізації не на часі.

Помірковану позицію висловила соціолог, гендерна дослідниця О. Стрельник, інформує «Дивись.Info». Наголошуючи, що популярність вказаних трьох свят дійсно знизилася, вона зазначила: «Якщо ми говоримо про популярність святкування Міжнародного жіночого дня, то за результатами дослідження Київського інституту соціології у 2013 році 49 % українців сказали, що це їх улюблене свято, у 2016 році такий респондентів було 37 %. Але серед жінок більша підтримка святкування Міжнародного жіночого дня. 46 % жінок у 2015 році сказали, що це для них улюблене свято. З точки зору соціології не всі люди готові відмовитися від святкування цього дня».

Дослідниця вважає, що скасування свята призведе до того, що суспільство втратить шанс повернути політичне значення цього дня. «Коріння цієї дати не пов’язане з радянською історією, хоча справді найактивніше воно відзначається саме у пострадянських країнах. Свято йде корінням в 1857 рік, коли відбувся перший страйк працівниць у Нью-Йорку, які виборювали покращення умов своєї праці. Потім був 1908 рік. І лише у 1910 році ця ідея була підтримала Кларою Цеткін як така, яка важлива для всіх жінок.

ООН впровадила цей день, як Міжнародний жіночий день. Це не є виключно радянським святом, тому мені здається, що пов’язувати його з радянською історією недоцільно», – підкреслює соціолог.

Психолог Л. Немаш, зі свого боку, висловила припущення, що зміщенням акцентів на святах влада хоче змінити сьогодні загальні смисли і не варто чекати загального схвалення на такі нововведення та ідеї: «Дорослі люди, які звикли все життя ці свята відзначати, вони навряд чи думають про те, що колись К. Цеткін сказала. Навряд чи в наших сім’ях, коли діти, онуки приносили мамам і бабусям листівочки з зайчиками, думали про К. Цеткін. І, абсолютно точно, не було ніякої політики в традиційному приготуванні чоловіками надзвичайних смаколиків на радість жінкам. Тобто, ті смисли, які люди вкладають у свята і святкування, – вони є головними. Смисли можуть бути особистісними і загальними. Влада сьогодні хоче змінити загальні смисли. Напевно, час таки вимагає змін і нових розумінь для святкування якихось певних подій та установлення пам’ятних дат. Але ж як можна закреслити той внутрішній особистісний смисл, з яким люди прожили велику частину життя?»

Психолог додає, що легше на такі ініціативи реагуватиме молодь: «Звісно, простіше це сприймуть люди, які молодші. Для яких це не стало ще всім життям. А от люди пенсійного, передпенсійного віку виросли з усвідомленням, що такі дні є.

Сьогодні, звичайно, є сенс розмежовувати наші свята зі святами країни-агресора. Але треба людям пояснювати, чому ми це робимо і які смисли тепер матимуть свята».

На думку експерта, впровадженню змін на державному рівні має передувати кропітка роз’яснювальна робота, щоб у людей не виникало внутрішніх протестів. На переконання Л. Немаш, просто давати різке розпорядження про зміну календарних свят не можна, тим паче на фоні тих серйозних проблем, які є в державі. Якщо просто заборонити старі свята і сказати: «Ось нові», люди будуть травмовані, адже це нововведення буде сприйматися, як заперечення їхньому внутрішньому смислу.

Проти ініціативи щодо скасування святкування в Україні 8 березня виступив голова парламентського підкомітету з прав людини і лідер партії «За життя» В. Рабінович.

«Я дізнався про ініціативу скасувати 1 і 9 Травня, а також і 8 Березня – і цілий день заспокоїтися не можу. Влада хоче навіть таке відняти. Хто буде таке пропонувати, щоб не вшановувати наших жінок? І до чого тут 1 Травня, яке святкується в двох десятках країн Європи? Про 9 Травня я й не кажу: всі розуміють, що таке Велика Перемога, ніхто й питати не буде. Я пропоную кожного 8-го числа кожного місяця року святкувати жіночий день», – цитує  депутата Gazeta.ua.

При цьому політик переконаний, що подібні законопроекти з’являються лише для того, щоб відвести увагу українців від насущних проблем. «Щоб відвернути людей від злиднів, затурканості, злодійства і корупції з боку чиновників і політиків, виправдати все це, нас намагаються посварити, намагаються якусь заварушку влаштувати. А все просто: у повітрі пахне виборами. Я думав, що вони будуть восени, а послухав тих, хто під гаслами патріотизму розриває країну на частини, – і думаю, вже навесні», – додав В. Рабінович.

Прогнозовано різко прокоментував ідею декомунізації свят лідер Громадського руху «Український вибір – право народу» В. Медведчук, передає УНН. За його словами, така ініціатива становить загрозу єдності країни.

«Головний “декоммунізатор” України вирішив, що знесення пам’ятників Леніну, перейменування майже 1000 населених пунктів і понад 50 000 вулиць для викорінення пам’яті про радянське минуле недостатньо. Повному очищенню національної самосвідомості від комуністичної спадщини, на думку В’ятровича, заважають ... свята. А тому слід відкоригувати їх перелік.

В’ятрович переконаний: державними святами повинні бути тільки ті, “які відзначають події, є переломними, надзвичайно важливими для України”, а не ті, що “дісталися нам у спадок від радянського минулого”. Відповідно до цієї концепції слід відмовитися від святкування Дня міжнародної солідарності трудящих 1 Травня. Замість Міжнародного жіночого дня 8 Березня українці повинні 9 березня відзначати Шевченків день, а замість Дня Перемоги 9 травня – День пам’яті та примирення 8 травня», – зауважив політик.

Він підкреслив, що, оскільки ця ініціатива отримала широкий громадський резонанс, В. В’ятрович змушений був уточнити, що йдеться лише про скасування вихідних в ці дні, а не святкування зазначених дат.

«Однак такими виправданнями заспокоїти суспільство не вдасться. Сьогодні всім зрозуміло, що команда євроінтеграторів, що не задовольнившись ревізією української історії, готова її фальсифікувати, причому “коригувати” навіть те, що для українців свято: пам’ять про подвиг народу у Великій Вітчизняній війні», – підкреслив В. Медведчук.

«Крім того, практика української декомунізації показала, що, борючись з тоталітарними режимами, “демократична” влада використовує їх методи, агресивно нав’язуючи своє бачення минулого і майбутнього країни, ігноруючи думку суспільства і пригнічуючи інакомислення.

Не менш важлива й інша сторона проблеми. Сама декомунізація і ті питання, які спливають у ході її реалізації, викликають запеклу полеміку в суспільстві, оголюючи непримиренні протиріччя. Але, мабуть, це і є головна мета псевдопатріотичних політичних сил – розколоти країну, посилити протистояння, привести до нового витка ескалації агресії і нетерпимості», – резюмував лідер «Українського вибору».

За спостереженням «Версії.if.ua», користувачі соцмереж також у більшості обурилися ініціативою УІНП. Багато хто звертає увагу на те, що не все так однозначно щодо цих свят і не можна так радикально вирішити це питання. Користувачі соцмереж не виключають, що навіть у разі скасування вихідних у ці дні, люди продовжать відзначати ці свята.

Так, як зазначає видання, журналіст О. Газубей запропонував скасувати і Новий рік, оскільки він не стосується переломних для України подій.

Саманта Бопан задалася питанням, що ще можна скасувати в країні, де святкують «Старий новий рік».

Журналіст Д. Рафальський, порадів, що тепер на 8 Березня не доведеться купувати квіти, а політичний експерт М. Павлів обурився тим, що для В’ятровича перемога «нашого народу у великій війні, що забрала життя мільйонів українців і поставила під питання саме існування нашого народу», не є переломною і надзвичайно важливою подією.

Противники внесення змін до календаря державних свят зареєстрували на сайті Президента України П. Порошенка петицію № 22/033291-еп з вимогою зберегти традиційне святкування Міжнародного жіночого дня – 8 Березня.

Документ був зареєстрований на сайті петицій 27 січня. Автор стверджує, що це свято є міжнародним і радить тим, хто не вірить цьому, подивитися у Вікіпедії. Як інформують «Вікна», у петиції наголошується, що 8 Березня – не радянське свято, а Міжнародний жіночий день, який слід залишити жінкам як свято.

Поки що петиція набрала всього 18 підписів з 25 тис., необхідних для розгляду (URL: http://vikna.if.ua/news/category/ua/2017/01/29/66974/view).

Крім того, Верховній Раді запропонували визнати незадовільною роботу голови Українського інституту національної пам’яті В. В’ятровича та звернутися до Кабміну щодо звільнення високопосадовця.

На сайті ВР опубліковано інформацію про постанову № 6008 «Про визнання роботи Голови Українського інституту національної пам’яті В’ятровича В.М. незадовільною та звернення до Кабінету Міністрів України щодо звільнення його з займаної посади». Документ зареєстрував нардеп від «Опозиційного блоку» О. Вілкул, інформує канал «112.ua» (URL: http://ua.112.ua/polityka/verkhovnii-radi-zaproponuvaly-zvilnyty-viatrovycha-z-posady-holovy-ukrainskoho-instytutu-natspamiati-369054.html).

Утім, таку постанову сам голова УІНП розглядає в контексті спротиву руху України від комуністичного минулого.

«Нардеп Вілкул очолює так званий “Опозиційний блок”, який відомий своєю проросійською та прорадянською налаштованістю. Очевидно, що декомунізація, яка продовжується наразі в Україні, віддаляє нашу країну від Росії, і таким чином він намагається завадити руху країни від комуністичного минулого», – прокоментував В. В’ятрович реєстрацію у ВР проекту постанови щодо його звільнення.

Тим часом Міністерство закордонних справ України надало список із 54 країн світу, де 1 Травня є державним святом та навело приклади країн, які також святкують Дні праці.

Про це йдеться у відповіді МЗС на запит «Українських Новин» про відзначення в країнах світу 1 Травня і 8 Березня, передає «Закон і Бізнес» (URL: http://zib.com.ua/ua/print/127442-u_mzs_vidpovili_u_yakih_krainah_svyatkuyut_1_travnya.html).

Згідно з відповіддю, 1 Травня не відзначається в Організації Об’єднаних Націй, однак святкується в 54 країнах світу.

Зокрема вихідним святковим днем на державному рівні або святковим, але робочим, 1 Травня встановлено в Аргентині, Бразилії, Белізі, Венесуелі, Гаїті, Гайані, Гватемалі, Гондурасі, Еквадорі, Домінікані, Кубі, Колумбії, Коста-Ріці, Мексиці, Панамі, Парагваї, Перу, Сальвадорі, Суринамі, Нікарагуа, Уругваї, Чилі, Австрії, Бельгії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Кіпрі, Латвії, Лихтеншнейні, Литві, Люксембурзі, Португалії, Словенії, Фінляндії, Франції, Швеції, В’єтнамі, Камбоджі, Індонезії, Ірані, Казахстані, Киргизстані, Китаї, Малайзії, Тиморі, Філіппінах, Пакистані, Сінгапурі, Таджикистані, Афганістані, Таїланді та Японії.

США і Канада в перший понеділок вересня відзначають День праці, який є вихідним. Також Антигуа і Барбуда, Барбадос, Гренада, Співдружність Домініки, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія в перший понеділок травня відзначають May Day, який є вихідним.

На Ямайці День праці відзначається 23 травня і вважається офіційним вихідним. Також День праці – офіційне свято і вихідний в Австралії, проте наголошується місцевими штатами в різний час. У 10 штатах Індії, де при владі перебувають ліві політичні сили, 1 Травня є регіональним святом і вихідним.

1 Травня також святкується в ряді країн СНД, зокрема в Росії, Білорусі, Вірменії, хоча ці країни не згадані у відповіді МЗС.

У МЗС також розповіли, що Міжнародний жіночий день 8 Березня встановлений на державному рівні в 14 країнах світу.

Згідно з інформацією МЗС, щорічне святкування 8 Березня як Міжнародного дня жінок а ООН є традицією з 1975 р.

Зокрема, на державному рівні він святкується в Бразилії, Гайані, Сальвадорі, Сурінамі, Кубі, Нікарагуа, Венесуелі, В’єтнамі, Камбоджі, Казахстані, Киргизії, Таджикистані, Туркменістані та Узбекистані. Також 8 Березня святкують в Антигуа, Барбуда і Тринідаді і Тобаго, але вихідний спеціально під нього не роблять.

За інформацією МЗС, Гондурас відзначає жіночий день 25 січня, Мексика, Беліз, Коста-Ріка, Панама святкує його тільки в деяких недержавних організаціях.

Крім того, Китай і Монголія 8 Березня відзначають Міжнародний жіночий день як пам’ятну дату ООН, у зв’язку з чим він є вихідним (URL: https://strana.ua/news/53808-v-mid-otvetili-vyatrovichu-gde-eshe-prazdnuyut-8-marta.html).

Що ж до українського суспільства, то достатньо ілюстративними є результати опитування, проведеного виданням «Главком» (URL: http://glavcom.ua/news/yakim-z-radyanskih-svyat-mozhna-pozhertvuvati-bez-vagan-opituvannya-396279.html), згідно з якими на питання «Яким з цих свят ви готові пожертвувати без вагань?» відповіді «жодним» і «усіма і відразу» дала однакова кількість користувачів – 34 % із 11 745 тих, хто взяв участь в опитуванні. Хоча наявність також 19 % тих, хто готовий пожертвувати 1 Травня – Міжнародним днем солідарності трудящих, 9 % тих, хто може відмовитись від 8 Березня – Міжнародного жіночого дня, та 5 % тих, хто переглянув власне ставлення до 9 Травня – Дня Перемоги, доволі виразно окреслює нові тренди в суспільній свідомості української громади, а які з них урешті переможуть, покаже час.

 

Гранчак Т. Декомунізація свят – чи на часі? [Електронний ресурс] / Т. Гранчак // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 3. – С. 41–49. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr3.pdf. – Назва з екрану.