Т. Миськевич, власкор НЮБ НБУВ

Реабілітація військових АТО в Україні

 

За час проведення антитерористичної операції на Донбасі її учасниками стали понад 280 тис українців, близько 266 тис з яких набули статусу учасника бойових дій. Наразі ці громадяни потребують належної уваги до себе збоку держави та надання їм відповідних соціальних гарантій. Основнi засади державної полiтики у сферi соцiального захисту вiйськовослужбовцiв вiдповiдно до Конституцiї України визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який встановлює єдину систему соцiального та правового захисту, надаючи вiйськовослужбовцям та членам їх сiмей комплекс гарантій.

Однією з важливих форм соціальної підтримки ветеранів та інвалідів військових конфліктів є психологічна реабілітація за допомогою спеціалізованих психотерапевтичних послуг. Адже досвід засвідчує, що не розв`язані вчасно психологічні проблеми учасників бойових дій призводять до руйнування міжособистісних контактів, у тому числі в сім`ях; посилюють ступінь толерантності до алкоголю, наркотичних засобів та насилля. Саме тому, ефективне функціонування системи соціально-психилогічної реабілітації захисників розглядається одним з пріоритетів соціальної політики в державі.

З метою комплексного вирішення питання реабілітації ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю 8 квітня 2015 р. депутати ухвалили рішення про створення Координаційної ради з питань реабілітації учасників АТО. До складу Координаційної ради увійшли члени Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, представники всіх зацікавлених міністерств та відомств, а також громадськості. Ініційована першим заступником голови комітету з питань охорони здоров'я Іриною Сисоєнко Координаційна рада покликана розробляти закони, які будуть регулювати, зокрема, питання психологічної реабілітації військових. Водночас за останні два роки в Україні з`явилось чимало місцевих громадських ініціатив, які займаються соціальною та психологічною реабілітацією бійців. Проте, зазначимо, що єдиної концепції реабілітації та адаптації військових після повернення із зони конфлікту, за висновками експертів, в державі досі не існує.

Окремою проблемою виявилась нестача професійно підготовлених кадрів – військових психологів та той факт, що й самим військовим після повернення з Донбасу в принципі буває складно звернутися до психолога. «Нині в суспільстві побутують міфи, пов'язані із психологічною допомогою», – каже психолог, одна із засновниць громадської організації «Психологічна підтримка та реабілітація «Вільний вибір», Тетяна Руденко. За її словами, насамперед, це пов’язане зі страхом бути осудженим в суспільстві, так ніби в цьому є якийсь сором. Отже, суттєвою вважається руйнація усталеного у свідомості багатьох бійців стереотипу про те, що «сильним допомога не потрібна», тим паче, психологічна.

На думку Андрія Козінчука, військового психолога, спеціаліста із запобігання ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), головного інспектора Департаменту Поліції особливого призначення Національної поліції України та члена ВГО «Побратими», проблема криється також у вкрай низькому ступені довіри українських військових саме до «кабінетних» психологів, які навряд чи до кінця розуміють реалії бойових дій. Досвідчених військових психологів в країні поки замало, тому здебільшого психологічна допомога різної якості надається в місцевих ветеранських об`єднаннях та громадських організаціях. Довідково: на підготовку спеціалістів з психологічної допомоги у минулому році державою було виділено 50 млн грн та частину цих коштів було використано «не за цільовим призначенням»…[1]

Масштабним втіленням в Україні проектів психосоціальної підтримки ветеранів АТО займається ГО «Studena»[2], яка 08 листопада поточного року провела прес-зустріч з нагоди продовження роботи адаптаційних програм для українських військових. В рамках реалізації цих програм було презентовано проект психологічної реабілітації та соціальної адаптації до мирного життя військовослужбовців після АТО «Без броні», що має на меті створення єдиної бази даних наявних по всій Україні ініціатив з надання юридичної, психологічної, соціальної та медичної допомоги бійцям АТО. Наразі портал офіційно розпочав свою роботу за допомогою спільних зусиль волонтерів, медиків, соціальних працівників, психологів та юристів. Назва проекту «Без броні» говорить про те, що у мирному житті душевна броня, так необхідна в умовах бойових дій, нарешті може бути знята.

Станом на сьогодні платформа http://bezbroni.net об’єднує понад 500 громадських та державних ініціатив з усієї України на одному порталі, більшість з яких знаходяться в Києві, а також Харкові та Львові. Портал виконаний у вигляді інтерактивної мапи, на якій кожен з легкістю зможе знайти необхідну допомогу: від психологічної реабілітації до вирішення питань з працевлаштуванням. Ініціативи сортовані за областями, містами, а також типами допомоги. Це дозволяє легко знайти та отримати необхідну допомогу всім тим, хто цього потребує. До того ж, для організацій, які потрапляють в базу, платформа розробила суворі критерії відбору. Команда організаторів планує всеукраїнське охоплення реалізації проекту.

Показовою, якщо не сказати кричущою, видається внутрішня статистика проекту: так, всього 14% опитуваних зверталися до психолога, з них 65% робили це примусово, і лише 35% – добровільно. 41% усіх опитаних ніколи ні за що не піде до психолога. Але чинником, здатним похитнути цю думку, є рекомендація побратимів, це відзначили 23% респондентів. У зв`язку із цим, координаторка проекту «Без броні» Анастасія Мельниченко відзначає, що найбільшим попитом на ресурсах проекту користуються так звані «камін-аути», куди бійців запрошують розповідати про свій досвід – на них найбільше переходів, переглядів і поширень.

Цікавим видається досвід соціально-психологічної реабілітаціїї українських бійців ГО «Творча Криївка», що влаштовує табори для реабілітації на Прикарпатті. Робота тут ведеться з ветеранами бойових дій, з тими, хто очікує на протезування, виписався з госпіталю після поранення та контузій, звільненими з полону, а також з бійцями після виснажливих ротацій. Майже два тижні вони займаються живописом, катаються верхи, беруть участь у сплаві на річці й спілкуються з психологом.

В рамках участі у програмі «Майстерня Європейської політики – 3», яка проводилася цього року в Інституті Політичної Освіти за участі Представництва Фонду Конрада Аденауера, серед іншого, був представлений проект Ковельського Центру допомоги – 51 ОМБР «Зігрій душу», націлений на психологічну та фізичну реабілітацію бійців, що пройшли жахи війни і полону. Координаторка Центру Анна Лисакова в своєму звіті висловила обурення ситуацією в країні, коли волонтери змушені практично заміщати всі ті функції, які повинна ініціювати та брати на себе влада: «Здоров`я воїнів, які захищають державу, на сьогодні турбує рідних і волонтерів! Проведено вже 3 психологічні реабілітації, на які було задіяно 50 хлопців, 2 спеціально підготовлені лікаря, волонтери Центру. Повне фінансування проекту іде від благодійників БФ «Патріоти Волині». Але ми хочемо залучати кошти бюджетів, бо право буди здоровим українцю дає Конституція, – первинний документ, яким має користуватися чиновник!».

Разом з цим, навить найпрофесійніша психологічна допомога, вочевидь, не надасть бажаного терапевтичного ефекту, якщо після неї вчорашній боєць щоразу повертатиметься до економічних та соціально-побутових реалій мирного життя – падіння його рівня, соціальна невлаштованість, тотальна недовіра до органів влади. «Нашим хлопцям нема чого їсти на наступний місяць після демобілізації, нема чим годувати жінку і дитину. У них немає часу на занурення в психологічні проблеми (це, до речі, допомагає і мобілізує), – констатує член правління Київської міської спілки ветеранів АТО, учасник АТО Антон Колумбет, а одже, по повернні з фронту, перш за все слід проконсультуватися щодо отримання пільг та соціальних гарантій. Наступний крок – допомога із працевлаштуванням. «Ми маємо працювати з центрами зайнятості та надавати юридичну підтримку, тому що наше законодавство недосконале, і майже кожному учаснику АТО потрібен адвокат», – запевняє колишній атовець.

Дійсно, за статистикою, абсолютна більшість з тих, хто звертається по допомогу потребують консультацій саме в юридичній площині. В існуючій бюрократичній тяганині ветеранам збройного конфлікту на Донбасі доводиться відстоювати свої права як учасників бойових дій, нерідко вони фактично опиняються в статусі прохачів пільг і фінансової допомоги. У колах українських військовослужбовців вже став розповсюдженим жарт про те, що легше взяти Донецьк, ніж зібрати потрібні документи про те, що ти був на війні. На думку експертів, така громіздкість і заплутаність процедури та законодавства грає на руку так званим військовим туристам, які, оформляючи собі короткострокові відпустки в зону АТО, отримують потім статус учасника бойових дій. Це дає право претендувати на широкий перелік різних пільг, таких як 75% знижка квартирної плати та вартості комунальних послуг, безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості; безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом Крім того, розраховано суми, що будуть виділятися пораненим та сім`ям загинувших.

Свого часу (13 липня 2014 року) Уряд України підтримав рішення екс-голови Держземагенства Сергія Рудика щодо безкоштовного надання земельних ділянок у власність військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, а також співробітникам Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки, які захищають територіальну цілісність і суверенітет країни в її східних і південно-східних регіонах. Та втілення даного рішення у життя виявилось справою не з легких, про що свідчать чисельні звернення бійців по юридичну допомогу у зв`язку із земельним питанням та непоодинокі випадки протестних акцій бійців АТО в різних регіонах країни. Так, широкий резонанс отримав пікет біля Кропивницької (Кіровоградської) облдержадміністрації, на який вийшло близько тисячі демобілізованих бійців. Причиною слугувала корупція та непрозора робота обласного управління Держгеокадастру. За свідченнями учасників акції, місцеві чиновники відмовлялись підписувати документи без «певної суми». Навмисне затягування процесу виділення земельних ділянок для військовослужбовців, зухвале ігнорування їхніх заяв змусили вийти людей і на Волині та Львівщині. На Закарпатті прокуратура взялась за розслідування продажу земельних ділянок учасників АТО: на території області чиновники за сприяння службових осіб місцевого управління Держгеокадастру незаконно оформляли права користування або власності на земельні ділянки державних агропідприємств.

З причини нестачі вільних ділянок проблема спекуляцій із землею посилюється у великих містах та їх передмістях. Натомість, зокрема в столиці, з`являється практика пропонування ветеранам альтернативних виходів із ситуації. Так, секретар Київради Володимир Прокопів повідомив, що землю учасникам АТО в Києві будуть заміняти на індивідуальні квартири: «Очевидно, варіант із виділенням квартир – кращий, ніж із землею, оскільки звучали цілком справедливі зауваження громадськості, що збудувати будинок – не дешеве задоволення. Не всі сім'ї, тим паче загиблих учасників АТО, мають таку можливість», – повідомив Прокопів.

Також столична влада розробляє механізм матеріальної компенсації за земельні ділянки для киян-учасників АТО, кількість яких вже перевищує 17 тисяч осіб. За словами мера Віталія Кличка, щоб виділити кожному належну ділянку потрібні понад 2,5 тисяч гектарів, а такої кількості вільної землі в Києві немає. Кличко пояснив, що землю будуть давати тільки сім`ям загиблих, усім іншим видаватимуть гроші.

Слід зауважити, що навить маючи потенційну можливість законного отримання земельної ділянки, ветерани АТО стикаються іще з однією актуальною для всієї країни проблемою – проблемою обліку землі. Справа в тому, що за 25 років в нашій державі кілька разів змінювалися документація, яка підтверджує право власності на землю, тоді як електронний облік розпочали вести тільки з 2013 року. Саме через це в Україні досі існують величезні «сірі» території.

До того ж, пошук доступної земельної ділянки за місцем проживання та її оформлення є справою самих ветеранів АТО, тому розраховувати їм випадає на прихильність місцевої влади та на власний кошт (наразі належне оформлення документів з права власності залишається задоволенням не з дешевих).

Де-юре в нашій державі система соціального захисту учасників бойових дій заснована на певних пільгах, кількість яких є непідйомним навантаженням для держбюджету, а тому де-факто їх частина існує лише на папері. Нажаль, ті пільги, які все ж надаються, часто виявляються послугами або благами неналежної якості. Як наслідок – зростання напруги у суспільстві та суттєве збідніння людського капіталу країни, позаяк ветерани АТО переважно є представниками працездатного чоловічого населення, які за інших обставин сприяли б економічному розвитку держави та могли б повноцінно утримувати себе та свої родини. Такий стан справ вимагає невідкладного реформування алгоритму надання соціальних гарантій ветеранам АТО.

Припинення декларування нереальних обіцянок – ось головний лейтмотив обговорень даної проблематики в експертних колах. Про те, що замість практики зростання черги на житло з тисяч пільговиків, які ризикують так і не дочекатись його надання мала б працювати система доступного житла, основою якої повинні стати вигідні кредити, гарантом яких виступатиме держава, а безоплатне житло повинно зберігатися лише для сімей загиблих, які залишились без нього та для інвалідів війни, що втратили кінцівки, говорить Голова громадської організації «Юридична сотня» Леся Василенко. А враховуючи наявність можливості оформлення субсидії для оплати комунальних платежів та постійні скарги на неможливість скористатись правом безкоштовного проїзду у транспорті, очільниця також вважає за доцільне можливість надання грошової компенсації в обмін на такі права: «Отримувач підтримки повинен максимально мати можливість вибору постачальника послуг чи благ. Для цього пільги повинні бути значною мірою конвертовані в грошовий еквівалент (монетизовані) та покладені на рахунки для цільового використання. Така система дозволить підвищити якість послуг, які надаються державою у якості соціальної підтримки. Постачальників обиратимуть не державні чиновники за результатами тендерів, а кожен окремий пільговик вирішуватиме самостійно, кому держава має сплатити за надані блага чи послуги. Відповідно виникне конкуренція та боротьба за клієнта. Фактично монетизація призведе до запровадження ринкових механізмів у сфері системи соціального захисту», – запевняє Леся Василенко.

Також необхідною умовою адаптації ветеранів до мирного життя вбачається створення державою можливостей ставати незалежними від «пільгових милиць» та самостійно забезпечувати собі та своїй сім`ї належний рівень життя. Зрештою, саме гідна трудова діяльність в переважній більшості випадків гарантує успіх процесу соціальної інтеграції, тому на сьогодні розробка методів професійної адаптації учасників АТО також є надзвичайно важливою. Нове покоління ветеранів слід розглядати як величезний потенціал, який потрібно вчасно направити в правильно русло, надавши їм можливості кар’єрного розвитку. В цьому контексті актуальними вбачаються спеціальні програми, що включатимуть освітні курси, тренінги та консультації, які б дозволили започаткувати власну справу, повернутися на попереднє місце роботи або знайти нове, піти на державну службу чи продовжити військову діяльність. Першим прикладом такої діяльності можна назвати школу державного службовця для ветеранів бойових дій «За ветеранів до влади» у Києві. Учасники програми чотири місяці навчаються принципів роботи держслужбовця, а потім стажуються за обраним видом діяльності в департаментах КМДА. У підсумку ветерани навить зможуть посісти вакантне місце у департаменті.

З кожним днем продовження тривалості антитерористичної операції на Сході країни кількість ветеранів зростає, а отже питання реабілітації військовослужбовців в нашій державі дедалі набуватиме актуальності (Матеріал підготовлено з використанням наступних джерел: Громадський простір: www.prostir.ua, ГО «Studena»: studena.org, Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та інвалідів війни: komvti.rada.gov.ua, Портал «Дело»: delo.ua, сайт Міністерства соціальної політики України: www.mlsp.gov.ua).


[1] З виступу народного депутата Ольги Богомолець на парламентських слуханнях на тему: «Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їх родин: стан і перспективи».

[2] ГО «Studena» – неприбуткова громадська організація, що фінансується Агенством США з міжнародного розвитку USAID.