М. Закіров, зав. відділу політологічного аналізу СІАЗ НБУВ

Підсумки візиту Президента Литовської Республіки Д. Грібаускайте в Україну

 

Однією з особливостей року, що минає, є чимала кількість значущих для новітньої історії нашої країни дат, які мають безпосередній зв’язок із 25-ю річницею незалежності України. Зокрема, 12 грудня 1991 року були встановлені дипломатичні відносини між Україною і Литовською Республікою, і саме до цієї дати був приурочений офіційний візит Президента Литовської Республіки Д. Грібаускайте, що відбувся на минулому тижні. Програмою візиту було передбачено низку заходів на відзначення річниці встановлення дипломатичних відносин, проведення переговорів і участь Президентів України і Литви у Другому українсько-литовському економічному форумі.

За повідомленням прес-служби Президента України П. Порошенка, візит розпочався з офіційної церемонії зустрічі на ганку Адміністрації Президента України і подальшої бесіди П. Порошенка і Д. Грібаускайте віч-на-віч. За підсумками розмови вони оприлюднили спільну заяву. У ній йдеться про плідну співпрацю між країнами і дипломатичних відносинах, які пройшли випробування часом. Також у своїй заяві Порошенко і Грібаускайте засудили окупацію Криму і російську агресію на Донбасі. «Наші держави рішуче засуджують тимчасову окупацію частини території України – Автономної Республіки Крим та міста Севастополь Російською Федерацією і її агресію на Донбасі. Ми закликаємо міжнародне співтовариство продовжити активні політичні, дипломатичні та інші зусилля для відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно-визнаних кордонах в інтересах стабільності і безпеки всієї Європи», – зазначено в повідомленні прес-служби (http://www.president.gov.ua/news/spilna-zayava-prezidenta-ukrayini-petra-poroshenka-ta-prezid-39086) .

Не оминули увагою лідери обох країн і проблему пошуку шляхів примирення на Сході України. Президент П. Порошенко подякував Литві за підтримку Мінських угод, зазначивши, що Україна надзвичайно цінує послідовну позицію Литви на підтримку чіткої імплементації Мінських угод і тієї величезної ролі, яку грають Мінські угоди у встановлені миру.

Президент України наголосив на особливому характері українсько-литовської співпраці в оборонній сфері. «У найважчі для нас часи Литва першою протягнула руку допомоги: постачала нам і зброю, і боєприпаси. Ми дуже дякуємо Литві за ту роль, яку вона відіграє в оздоровленні українських поранених військовослужбовців», – сказав П. Порошенко.

За підсумками зустрічі була прийнята Спільна заява Президента України П. Порошенка та Президента Литовської Республіки Д. Грібаускайте з нагоди 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між двома державами. В заяві, зокрема, наголошується: «Відносини між Україною та Литовською Республікою офіційно набули рівня стратегічного партнерства. Наші держави демонструють стабільно високу динаміку політичного діалогу, ефективну практичну співпрацю у політичній, економічній, науковій, технічній, культурній та гуманітарній сферах, активну співпрацю у питаннях імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та реалізації курсу України на європейську і євроатлантичну інтеграцію (http://mfa.gov.ua/ua/news-feeds/foreign-offices-news/53127-robochij-vizit-prezidenta-litovsykoji-respubliki-dali-gribauskajte-do-ukrajini).

Оцінюючі ситуацію в Україні Президент Литовської Республіки Д. Грібаускайте у своєму виступі за результатами зустрічі висловила захоплення мужністю українців, які героїчно захищають свободу і незалежність власної країни. При цьому вона відзначила важливість підтримки України на усіх рівнях – міжнародному та двосторонньому, і запевнила в готовності Литви всіляко підтримувати нашу країну як на рівні європейських інституцій, так і на рівні міждержавних відносин. Глава Литовської держави також відзначила допомогу Україні у військовій сфері, в наданні військових інструкторів та поглибленню взаємодії між військовими України та Литви, зокрема і у форматі спільного Україно-Польсько-Литовського батальйону (http://mfa.gov.ua/ua/news-feeds/foreign-offices-news/53127-robochij-vizit-prezidenta-litovsykoji-respubliki-dali-gribauskajte-do-ukrajini).

Особливої ваги і самому візиту, і висловленій Президентом Литовської Республіки Д. Грібаускайте високої оцінки рівня взаємовідносин між нашими країнами надає той факт, що цей візит є першим з моменту неочікуваної перемоги на парламентських виборах у Литві «Союзу селян та зелених», який перейшов із опозиції у владу, сформувавши найбільшу фракцію у парламенті. Крім того, до цілком обґрунтованих побоювань щодо можливого коригування зовнішньополітичного курсу Вільнюса, пов’язаних зі зміною складу сил у литовському парламенті, додається незадоволення аудиторів Європейської рахункової палати темпами українських реформ. Отже, саме візит Президента Литви мав розставити деякі крапки над «ї» у питанні чи залишатиметься Вільнюс і надалі одним із найголовніших захисників інтересів Києва всередині Євросоюзу (http://www.dw.com/uk/).

З огляду на вищезазначене візит Президента Литовської Республіки виходить за рамки суто символічних заходів, пов’язаних із 25-річчям відновлення дипломатичних відносин між Литвою та Україною. Як розповідає голова Центру польських і європейських студій Національного університету «Києво-Могилянська академія» О. Бетлій, приводом для візиту було саме відзначення важливої дати у новітній історії наших країн. На знак цього у програмі заходів є, зокрема, і відкриття Литовського скверу в Києві, який розташовуватиметься поблизу Софійської площі. У відповідь на це у столиці Литви з’явиться Український сквер – про це президенти домовились ще під час попередньої зустрічі, зауважує експерт. Проте, як зазначає О. Бетлій, окрім символічних акцій мова йтиме і про розробку нової дорожньої карти стратегічного партнерства між Литвою та Україною, яка стосуватиметься цілої низки сфер: енергетики, безпеки, економіки та культури. Оскільки попередня дорожня карта була розрахована якраз до
2016 року, то зараз логічним буде підбити підсумки та визначити подальші напрямки співробітництва між двома державами, зазначає експерт. (http://www.dw.com/uk/).

Вже за першими підсумками візиту можна побачити, що експертні прогнози виявилися вірними. Зокрема, результатом плідної роботи з реалізації практичної частини візиту стало підписання важливих для наших країн документів. Як повідомив у Twitter прес-секретар президента України С. Цеголко, Президент України П. Порошенко і Президент Литви
Д. Грібаускайте в Києві підписали дорожню карту розвитку стратегічного партнерства на 2017−2018 роки.

Крім того, за результатами засідання ради Президентів України і Литовської Республіки, заснованої ще у 2002 році українським президентом Л. Кучмою та його литовським колегою В. Адамкусом, в якій взяли участь
П. Порошенко і Д. Грібаускайте, було підписано низку двохсторонніх документів. Угоду про співпрацю в сфері захисту навколишнього середовища уклали Міністерство екології та природних ресурсів України та Міністерство охорони навколишнього середовища Литви. Документ спрямований на посилення співпраці в галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів, а також взаємодії сторін з метою вирішення регіональних і глобальних екологічних проблем. Меморандумом про розуміння між українським Міністерством охорони здоров’я і Міністерством охорони здоров’я Литви передбачається обмін інформацією, досвідом і фахівцями, проведення тренінгів та спільних досліджень з метою розвитку і реформування системи охорони здоров’я в Україні, профілактики та контролю захворювань, вдосконалення політики в сфері медицини, медичної та психологічної реабілітації. Крім цього, голова Державної служби України з питань праці Р. Чернега та Посол Литовської Республіки в Україні М. Януконіс підписали протокол про співробітництво між Державною службою України з питань праці та Державною інспекцією праці Литви. Зазначений документ визначає форми двостороннього співробітництва: обмін експертами, організацію практичних занять, участь в конференціях та інших заходах. (http://vecherniy.kharkov.ua/news/127323/).

Поряд із поступальним розвитком економічного і гуманітарного співробітництва між нашими країнами можна сподіватися і на збереженні попередніх політичних відносин. Зокрема, опитані DW експерти висловили впевненість, що попри ротацію політичного лідерства у литовському парламенті, очікувати різких змін у зовнішньополітичному курсі країни не варто. Зокрема, директор вільнюського Центру досліджень Східної Європи Л. Кояла пояснює, що після перемоги на виборах лідери «Союзу селян та зелених» підтвердили, що продовжуватимуть втілювати той самий порядок денний у сфері зовнішньої політики, що й попередній уряд. У політичній силі запевнили, що обиратимуть міністрів закордонних справ і оборони у тісній кооперації із президентом Д. Грібаускайте. «Тому не варто дивуватися, що Лінас Лінкявічюс зберіг свою позицію глави МЗС, у той час коли досвідчений дипломат Раймундас Каробліс буде главою міністерства оборони», – зазначає експерт Л. Кояла (http://www.dw.com/uk/).

Переконливим прикладом збереження обраного політичного вектору є той факт, що саме Литва місяць тому стала ініціатором розширення списку персональних санкцій ЄС через анексію Криму Росією. Шість із восьми депутатів, обраних до Державної думи Росії від анексованого півострова, стали фігурантами списку на додачу до тих двох, які ще до обрання були включені у перелік. Як нагадує українській політичний експерт О. Бетлій, глава литовського МЗС тоді наголосив: «Щодо всього, що стосується агресії Росії, що пов’язане з порушенням суверенітету України, мають застосовуватися санкції». Експерт відзначає, що особливістю Литви є послідовність у важливих зовнішньополітичних питаннях попри зміну політиків при владі. Разом із одностайною підтримкою України з боку усіх ключових партій це дає підстави вважати Литву країною, на яку українці можуть розраховувати, наголошує О. Бетлій (http://www.dw.com/uk/).

Саме про послідовність підтримки зовнішньополітичного курсу України свідчить і висловлене Президентом Литви Д. Грібаускайте сподівання, що громадяни України у 2017 році зможуть їздити в країни Європейського Союзу без віз. «Ми будемо намагатися допомогти вашій країні в пошуку рішення для отримання безвізового режиму. Я сподіваюся, що це рішення буде імплементовано в наступному році, і українці зможуть вільно їздити в Європу», – сказала вона. Більш того, Президент Грібаускайте заявила, що підтримує ідею створення проукраїнської коаліції у світі. «Я підтримую думку, що треба створити проукраїнську коаліцію, коаліцію з Україною, коаліцію за мир і безпеку в Європі, за свободу наших народів і за процвітання наших народів. Тут у нас збігаються думки. Нам треба показувати приклад, нам треба роз’яснювати, що нам треба воювати з пропагандою, нам треба подолати брехню, нам треба бути на позитиві, будувати майбутнє проукраїнської коаліції у світі», – сказала Президент Литовської Республіки. (http://nv.ua/ukr/world/geopolitics/vizit-gribauskajte-v-ukrajinu-ideja-proukrajinskoji-koalitsiji-u-sviti-i-dopomogu-v-otrimanni-bezviza-322488.html)

Натомість, слід мати на увазі, що для збереження прихильного ставлення і підтримки України з боку західних партнерів наша країна має виконувати і свою частину роботи. Так, на думку експертів, попри незмінність курсу Литви щодо України, варто реалістично оцінювати її можливості щодо захисту інтересів Києва в ЄС. Як зазначає директор вільнюського Центру досліджень Східної Європи Л. Кояла, невідворотне розчарування повільними темпами реформ в Україні не змінить позицію Литви, але привертати увагу інших країн, більше занепокоєних проблемами міграції, зростанням євроскептицизму, ситуацією на Близькому Сході тощо, буде важче. Саме тому литовський експерт вважає, що глобальні тенденції не сприяють тому, аби пов’язані з Україною теми лягали в основу порядку денного ЄС. Натомість О. Бетлій закликає не применшувати ролі балтійської країни у регіоні та її внеску в допомогу Україні. Вільнюс, для якого вкрай важливим є стримування Росії, координує свої дії з іншими країнами Балтії, Польщею та державами Скандинавії, таким чином підсилюючи свою позицію. «Тому голос Литви і Грібаускайте як дуже сильного європейського лідера добре чутно», – підкреслює український експерт. Отже, можна сподіватися, що Вільнюс і надалі буде використовувати усі можливі механізми, аби підвищити рівень підтримки України (http://www.dw.com/uk/).

На важливий напрям домашньої роботи української влади і громадянського суспільства під час свого візиту вказала Президент Литовської Республіки Д. Грібаускайте. На її переконання корупція приносить Україні більше шкоди, ніж військові дії. «Ваша країна проходить зараз через дуже важливі, глибокі реформи, які є болісними для народу, і дуже важливо зберегти терпіння... Нещодавні е-декларації продемонстрували, що у вас дуже багато роботи попереду в питанні боротьби з корупцією, яка іноді приносить більше шкоди вашій країні, ніж війна. Це виклик, який не зможуть подолати тільки політики. Потрібно, щоб весь народ України об’єднався», – сказала вона. За словами Президента
Д. Грібаускайте, Вільнюс буде і далі підтримувати Україну в проведенні реформ на всіх рівнях: міжнародному, європейському та двосторонньому. (http://nv.ua/ukr/world/geopolitics/vizit-gribauskajte-v-ukrajinu-ideja-proukrajinskoji-koalitsiji-u-sviti-i-dopomogu-v-otrimanni-bezviza-322488.html)

Як зазначає експерт П. Рудяков, Д. Грібаускайте передала дуже важливий сигнал від ЄС. Зокрема, виступаючи на Другому українсько-литовському економічному форумі 12 грудня в Києві, вона сказала наступне: «Особисто я і також міжнародне співтовариство вважає, що у вашому випадку корупція становить більшу загрозу, ніж сама російська загроза ... Ми всі хочемо бачити, що вам болить за вашу країну, що ви хочете міняти вашу країну і допомагати вашим людям ... Тільки тоді ми зможемо вам допомагати. В іншому випадку ви залишитеся самі по собі» (http://rian.com.ua/columnist/20161214/1019648612.html).

Підкреслюючи важливість висловленої Президентом Литви думки, експерт наголошує: «Те, що вона хотіла сказати від себе особисто і від імені своєї країни, вона сказала в форматі двостороннього спілкування з Петром Порошенком. Те, що їй доручили сказати не від себе особисто, вона сказала з трибуни Економічного форуму. Озвучивши таким чином новий підхід не однієї тільки Литви, і не країн Балтії, і навіть не країн Балтії, посилених цілою Польщею. А кого-то, хто взявся формувати і формулювати нову політику Євросоюзу щодо України. Або вже сформував і сформулював, відклавши момент її вилучення з-під сукна і переведення в публічну площину на перші тижні роботи нової американської адміністрації». Отже, на думку П. Рудякова, зволікання із реформами і подоланням корупції «переповнили чашу терпіння європейців, і що тепер, судячи з усього, настає час платити за європейськими рахунками». «Як умова для отримання в майбутньому допомоги від Євросоюзу висувається вимога чи взятися допомагати власним громадянам, то чи, принаймні, виказати готовність це робити», – робить висновок експерт. (http://rian.com.ua/columnist/20161214/1019648612.html).

Таким чином, аналіз підсумків грудневого візиту Президента Литовської Республіки Д. Грібаускайте і думок експертного середовища переконливо свідчать, що, незважаючи на ротації у литовському парламенті, всебічна співпраця наших країн і надалі зберігатиме позитивну динаміку. Водночас, слід відзначити, що за змістом висловлених думок і оцінок візит вийшов далеко за рамки двосторонніх відносин. На думку експертів, перед нашою країною постає проблема зниження кредиту довіри збоку європейських партнерів, які надалі все більш наполегливо вимагатимуть підвищення ефективності реформ і успішного подолання корупції.

 

Закіров М. Підсумки візиту Президента Литовської Республіки  Д. Грібаускайте в Україну [Електронний ресурс] / М. Закіров // Україна: події, факти, коментарі. – 2016. – № 24. – С. 6–11. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ukr24.pdf. – Назва з екрану.