Чого очікувати від підвищення мінімалки до 3200 грн?

С. Кулицький, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

 

 

Про ймовірні економічні наслідки встановлення мінімальної зарплати в Україні у 3200 гривень з початку 2017 року

(Початок, продовження у № 24)

 

Однією з найбільш резонансних подій цьогорічної осені в Україні була заява уряду про підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 р. до 3200 грн. на місяць. І це при тому, що спочатку в проекті державного бюджету на 2017 р., поданого до Верховної Ради передбачалася мінімальна заробітна плата в Україні: з 1 січня – на рівні 1600 грн./місяць, з 1 травня – 1684 грн.,
з 1 грудня – 1762 грн. А нинішнього року мінімальна зарплата сягнула лише 1450 грн. Зазначена пропозиція Кабінету Міністрів України наразилась на шквал критики з боку політичних опонентів і викликала появу багатьох вельми різноманітних експертних оцінок. Щоб об’єктивно оцінити ймовірні економічні наслідки урядової новації з кардинального підвищення рівня мінімальної заробітної плати в Україні, розглянемо її суть, мету, механізми та джерела реалізації, задекларовані Кабінетом Міністрів, а також зауваження політичних опонентів і незалежних експертів. І хоча по другій і третій групах цей поділ іноді дещо умовний, однак його все-таки варто дотримуватись. Адже заяви політичних опонентів, як свідчить досвід (причому не лише вітчизняний) доволі часто підпорядковані, насамперед, їх політичним цілям, а вже потім – розгляду суті проблеми. Що ж стосується незалежних експертів, то вони (звичайно, в міру своєї реальної незалежності) оцінюють відповідну соціальну проблему на підставі свого бачення її суті та механізмів її розв’язання.

Урядова пропозиція

 

Безпосереднім поштовхом для розгортання широкої дискусії у ЗМІ стала заява прем’єр-міністра України В. Гройсмана, яка була виголошена на засіданні Кабінету Міністрів 26 жовтня, про наміри уряду збільшити мінімальну місячну зарплату в Україні до 3200 грн з 1 січня 2017 р., тобто збільшити її удвічі проти рівня зовсім нещодавно зафіксованої у проекті державного бюджету на 2017 р. А, напередодні, 25 жовтня Президент України П. Порошенко в ході засідання Національної ради реформ закликав бізнес підвищити зарплати українців. За його словами, підставою для цього є зниження єдиного соціального внеску з початку 2016 р. до 22 %, а це в свою чергу повинно вплинути на зростання зарплат на 20-30 %. Пізніше П. Порошенко заявив, що після ретельного обговорення із прем’єр-міністром В. Гройсманом ухвалене політичне рішення про збільшення мінімальної заробітної плати до 3200 грн на місяць. Власне ці заяви і дали поштовх відповідній подальшій дискусії в ЗМІ.

Задекларована новація мала на меті, насамперед, покращення умов життя широких верств населення. Адже, за словами міністра соціальної політики України А. Реви, за два останні роки співвідношення фактичного і законодавчо визначеного розміру прожиткового мінімуму в Україні зменшилося з 88 % до майже 45%. Поза всяким сумнівом це вкрай негативно позначається на розвитку і національної економіки, і на соціально-політичній ситуації у нашій державі. З іншого боку, практично миттєва реакція опонентів й експертів на згадану вище новацію з підвищення рівня мінімальної зарплати в Україні змусила членів уряду виступати із заявами та роз’ясненнями щодо механізмів та джерел практичної реалізації намірів значного підвищення заробітної плати. Зокрема, як зазначив прем’єр-міністр В. Гройсман, підвищення зарплатні відбудеться за рахунок детінізації заробітної плати. При цьому, за його словами, необхідно відв'язати зарплати суддів і державних чиновників від мінімальної зарплати. Повідомлялось також, що зарплати чиновників, депутатів і суддів та обраховуватимуться від рівня прожиткового мінімуму. Крім того передбачено суттєві зміни єдиної тарифної сітки.

В подальшому цю тезу доповнили та уточнили інші урядовці. Зокрема, міністр соціальної політики України А. Рева зазначив, що зростання мінімальної зарплатні до обіцяних керівництвом країни 3,2 тис. грн з наступного року стане можливим після того, як парламентарії схвалять відповідні профільні закони. Також він повідомив, що на сьогодні в Україні на мінімальну зарплату живуть приблизно 3,7 млн осіб, з них 1,1 млн осіб працюють бюджетній сфері, а 2,6 млн – у приватному секторі вітчизняної економіки. Зі свого боку міністр фінансів О. Данилюк сказав: «Рішення щодо збільшення мінімальних зарплат є збалансованим. Тобто додаткових витрат з бюджету не передбачається. Це фінансується за рахунок того, що частина зарплат виходить з тіні, і на ці зарплати будуть оплачені додаткові податки, за рахунок яких буде збільшення мінімальної зарплати. Ми все прорахували, ми підійшли досить консервативно, розуміючи, що заходи детінізації не завжди на 100% ефективні». За його словами, підвищення мінімальної зарплати не передбачає урізування статей українського бюджету.

Трохи згодом в оновленому проекті державного бюджету на 2017 р., опублікованому на парламентському порталі, повідомлялось, що у зв’язку зі встановленням з 1 січня 2017 р. місячної мінімальної заробітної плати  в розмірі 3200 грн, на ці цілі передбачені додаткові видатки в обсязі близько
28,3 млрд грн, що дозволить забезпечити виплату підвищеної заробітної плати працівникам бюджетної сфери. Додаткові доходи уряд очікує отримати за рахунок підвищення відрахувань прибутку Національного банку України на
4 млрд грн, дивідендів – на 1,6 млрд грн та надходжень податків у результаті детінізації зарплати - на 9,4 млрд грн по державному бюджету і на 10,9 млрд грн – по місцевим бюджетам.

Також пізніше урядовці виступили із заявами про підвищення зарплат працівників бюджетної сфери, в тому числі вчителів та працівників охорони здоров’я. За словами міністра соціальної політики А. Реви, оклади працівників бюджетної сфери в 2017 р. зростуть в середньому на 50%. При цьому рівень оплати праці буде різним залежно від кваліфікації працівників та складності виконуваних робіт. Так, заробітна плата дільничного лікаря - терапевта вищої категорії, віднесеної до 13 розряду єдиної тарифної сітки, складе від 4940 до 8475 грн. з урахуванням розміру встановлених законодавством надбавок. Фельдшера вищої категорії - від 3960 до 4230 грн. А, зі слів А. Реви, з 1 січня 2017 р. мінімальна зарплата вчителя в Україні складе 5266 гривень. При цьому він додав, що тарифні розряди вчителів підвищено на дві одиниці і це буде додатково враховуватися при підвищенні рівня окладу з 1 січня 2017 року.

Зі свого боку на початку листопада Національний банк України повідомив, що поки не оцінював вплив на інфляцію ініціативи Кабінету міністрів щодо підвищення вдвічі мінімальної заробітної плати в 2017 р. Це обґрунтовувалось тим, «ініціатива була оголошена напередодні затвердження макроекономічного прогнозу, а її докладні параметри ще не оприлюднені, ефекти введення цього заходу будуть враховані в наступному інфляційному звіті». Однак, 26 листопада 2016 р. Голова НБУ В. Гонтарева в інтерв’ю 5 телеканалу заявила, якщо рішення про підвищення мінімальної заробітної плати в Україні у 2017 р. до 3200 грн. у пакеті з рядом інших урядових законопроектів, що «відв’язують» ряд фінансово-економічних нормативів від рівня мінімальної зарплати, то якихось сильних інфляційних процесів в Україні у 2017 р. не відбудеться. Голова НБУ зробила цю заяву на тій підставі, що Міністерство фінансів збалансувало проект державного бюджету ні 2017 р. таким чином, що його прогнозований дефіцит не змінився.

Також у Кабінеті Міністрів повідомили, що підвищення мінімальної заробітної плати не вплине на розрахунок субсидії, оскільки в наступному опалювальному сезоні при розрахунку розміру субсидії ще будуть враховуватися доходи за 2016 р. Тобто нова мінімальна зарплата впливатиме на розрахунок субсидії аж в сезоні 2018 – 2019 рр.

Таким чином, розглянуті вище заяви представників державної виконавчої влади свідчать, що ухваливши рішення про підвищення мінімальної місячної зарплати в Україні з 1 січня 2017 р. до 3200 грн., Кабінет Міністрів розраховує принаймні на часткове розв’язання кількох наступних нагальних соціально-економічних проблем українського суспільства. Насамперед, очікується поліпшення добробуту певної частини населення завдяки підвищенню заробітної плати працівників бюджетної сфери, а, можливо, і якоїсь частини працівників приватного сектору, які реально отримували менше, ніж 3200 грн. на місяць. По-друге, очікуються додаткові фінансові надходження до бюджету завдяки виведенню з «тіні» частини зарплат, що виплачуються у конвертах. По-третє, передбачається поповнення фінансових ресурсів Пенсійного фонду України та зменшення обсягів його дотацій з державного бюджету. І нарешті, уряд, мабуть, очікує, що згадане вище підвищення зарплат збільшить попит населення на товари і послуги, а отже – стимулюватиме економічне зростання в Україні.

Зауваження політичних опонентів

 

Реакція політичних опонентів на урядову ініціативу з кардинального підвищення мінімальної заробітної плати в Україні з 1 січня 2017 р. була миттєвою. Це стосується не лише Опозиційного блоку, який з самого початку роботи парламенту нинішнього скликання заявив про свою опозицію до правлячої більшості, а й колишніх соратників по владній коаліції, зокрема «Батьківщини». Причому спочатку аргументація опонентів мала переважно емоційний характер. Так, вже на наступний день після заяви прем’єр-міністра В. Гройсмана на сайті «Новое время» В. Скаршевський, який від Опозиційного блоку позиціонується як міністр фінансів Опозиційного уряду, стверджував, що «за нинішньої економічної політики і поточної економічної ситуації, підвищення мінімальної зарплати вдвічі збільшить безробіття некваліфікованої робочої сили, збільшить податковий тиск на малий бізнес і зменшить субсидії малозабезпеченим громадянам. При цьому збільшиться розмір тіньової економіки... Для некваліфікованої робочої сили, яка не одержує зарплати в «конверті», варіанти гірше – або неповний робочий день, або звільнення. Крім цього, до мінімальної зарплати прив'язаний розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ) для тих, хто працює на єдиному податку. Зараз для фізосіб-підприємців розмір ЄСВ становить 352 грн. в місяць, а після підвищення мінімальної зарплати вдвічі – становитиме близько 704 грн. в місяць. Для багатьох мікро бізнесів це може означати або закриття або перехід в тінь... А ось витрати бюджету на житлово-комунальні субсидії зменшаться. Адже за сьогоднішньою формулою, якщо людина не працює і не має офіційного доходу, для розрахунку субсидії приймається, що її дохід дорівнює двом мінімальним зарплатам – тобто 6400 грн., не 3200 грн. як до підвищення. Іншими словами, безробітні, на папері, стануть вдвічі багатше і субсидій (за фактом) отримають менше» (http://biz.nv.ua/ukr/experts/skarshevskiy/prichini-i-naslidki-pidvishchennja-minimalnoji-zarplati-254323.html).

Кілька коротких зауважень з приводу висловлювань В. Скаршевського. Багато учасників ринку (і підприємців, і найманих працівників) неофіційно визнає, що за мінімальну зарплату реально працює значно менше працівників, ніж офіційно декларується. Також практика свідчить, що для фізичних осіб-підприємців додаткові витрати в сумі 352 грн на місяць не є настільки критичними, щоб взагалі згортати свій бізнес. Тому навряд чи варто очікувати якогось значного зростання безробіття, а тим більш згортання бізнесу саме через підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. Стосовно ж житлово-комунальних субсидій В. Скаршевський продемонстрував відверте невігластво, оскільки, як зазначалось вище у нагадуванні уряду, на 2017 р. ці субсидії визначатимуться за результатами 2016 р. А в подальшому порядок нарахування цих субсидій ще може бути змінений залежно від фінансово-економічної ситуації в Україні.

Не знати всього цього фахівець, а тим більше «міністр фінансів Опозиційного уряду», не може не знати (інакше – який він міністр?). Доречі, в цей же день зазначена публікація В. Скаршевського була опублікована іншим інтернет-виданням (http://minprom.ua/news/220175.html). Тому наведені висловлювання можна оцінити як прийом політичної боротьби, а не експертну оцінку суті проблеми підвищення мінімальної зарплати. 

В цілому контент-аналіз офіційного сайту Опозиційного блоку за період 01 – 24 листопада цього року (http://opposition.org.ua) з приводу ініціативи  Кабінету Міністрів щодо підвищення мінімальної зарплати в Україні засвідчив, що критика цієї ініціативи не має належного економічного обґрунтування й значною мірою має популістський характер.

На підтвердження цього можна послатись на наступне. Так, 5 листопада 2016 р. лідер Опозиційного блоку Ю. Бойко в ефірі телеканалу «112 Україна» заявив, що анонсоване урядом підвищення мінімальних заробітних плат пройде за рахунок додаткового навантаження на підприємців. «Саме за рахунок бізнесу уряд планує збільшити мінімальні зарплати, однак і малий, і середній бізнес і так знаходяться в украй складному становищі. І коли доведеться виплатити вищу зарплату, вони зрозуміють, що краще її роздати людям в конвертах, ніж платити більші податки. Тому ми категорично проти такого підходу», – сказав він. І далі продовжив: «У цій ситуації ми пропонуємо наряду з підвищенням мінімальної зарплати одночасно знизити податки для малого та середнього бізнесу. Тоді підприємці зможуть потягнути збільшення мінімальних зарплат.

8 листопада народний депутат від Опозиційного блоку Ю. Павленко в ефірі телеканалу «ICTV» заявив, що в Державному бюджеті існують ресурси для підвищення як мінімальної зарплати, так і мінімальної пенсії. За його словами, підвищення мінімальної зарплати без належних підрахунків призведе до збільшення інфляції і відповідного підвищення цін на всі основні продукти харчування. «Заробітна плата є в собівартості будь-якого товару. То ж якщо підприємець збільшить мінімальну заробітну плату своїм працівникам, відповідно зростуть ціни на продукти», – заявив він. Перед цим інший народний депутат від Опозиційного блоку М. Папієв стверджував, що намічене урядом підвищення мінімальної зарплати призведе до зростання інфляції. За його словами, про це свідчить приклад 2008 р. з масовою виплатою 1000 грн. за радянськими вкладами (що здійснювався за рішенням уряду Ю. Тимошенко). Папієв вважає, що уряд повинен переглянути проект бюджету на 2017 р. та закласти в нього реальний рівень інфляції, відповідно піднявши всі соціальні виплати.

17 листопада Н. Королевська вимагала скасувати норму про обмеження розміру і невиплату пенсій працюючим пенсіонерам, а також провести пропорційну зростанню мінімальних заробітних плат індексацію пенсій і соцвиплат. 23 листопада на сайті Опозиційного блоку подана наступна заява Н. Королевської: «Ще одне «геніальне» бажання Кабміну – відв'язати 1-й тарифний розряд від мінімальної зарплати. Тобто, тепер прибиральниця і, наприклад, вчитель або лікар першої категорії будуть отримувати однакову зарплату в 3200 гривень. Я не хочу сказати, що погано, що прибиральник буде отримувати більш-менш гідну зарплату, але очевидно, що лікар і вчитель заслуговують більш високої оплати за свою працю. Така «зрівнялівка» призведе до серйозного соціального розриву і викличе напругу в суспільстві» (http://opposition.org.ua/uk/news/nataliya-korolevska-poobicyavshi-lyudyam-minimalnu-zarplatu-3200-griven-uryad-pristupiv-do-realizaci-planu-brekhun.html).І це при тому, що у ЗМІ, як зазначалось вище, ще на початку листопада наводились слова міністра соціальної політики А. Реви про майбутнє підвищення зарплати освітян і медиків, з якої випливає, що диференціація зарплат залежно від кваліфікації працівників зберігатиметься і після підвищення мінімальної зарплати.

З наведеного вище випливає, що реалізація пропозицій депутатів від Опозиційного блоку збільшить витрати Державного бюджету в 2017 р. і сприятиме зростанню інфляції. Зі свого боку фракція Опозиційного блоку внесла свої пропозиції до проекту Державного бюджету на 2017 р., згідно з якими можна збільшити ресурси бюджету на 79,3 млрд грн, в тому числі за рахунок скорочення витрат на «силовиків», суди, прокуратуру, утримання чиновників тощо на 33,82 млрд грн та корегування урядового макропрогнозу на 2017 р. на 42,45 млрд грн. (http://opposition.org.ua/uk/zmini-v-proekt-byudzhetu-2017.html). Утім, пропонуючи скорочення витрат на «силовиків», суди, прокуратуру, утримання чиновників Опозиційний блок на ділі пропонує зрівнялівку в оплаті праці (фактично, з її негативними наслідкам), проти якої його представники на словах виступають.

Що ж стосується корегування урядового макропрогнозу на 2017 р. за рецептом Опозиційного блоку, то він передбачає підвищення рівня річної інфляції до 12 % та зниження курсу національної валюти на кінець 2017 р. до 30 грн дол. США. Як пояснив М. Папієв, «ми внесли проект змін до бюджету-2017, де запропонували записати реальну інфляцію, а не взяту зі стелі. У наступному році це буде 12 %, а не 8 %, про які говорить Кабмін. Внісши в бюджет ці показники, потрібно перерахувати доходи, виходячи з 12 % інфляції, і тоді знайдуться гроші і на підвищення мінімальної зарплати навіть не до
3200 грн, а до 4500 грн, і мінімальної пенсії, про яку уряд чомусь забув» (http://opposition.org.ua/uk/news/mikhajlo-papiev-zbilshennya-minimalno-zarplati-do-3200-griven-obovyazkovo-prizvede-do-inflyaci.html).

Тобто, критикуючи плани уряду з підвищення мінімальної зарплати у зв’язку з тим, що це може призвести до зростання інфляції в Україні, Опозиційний блок сам пропонує економічну політику, зорієнтовану на більш високий рівень інфляції. А реалізація такої ініціативи Опозиційного блоку своєю чергою зменшить рівень реальних (а не номінальних) заробітних плат в Україні, порівняно з тими, що ймовірні у випадку реалізації урядового проекту Державного бюджету на 2017 р.

Доречі сприятиме зростанню інфляції й зниження курсу гривні та зростання курсу долара США, передбачені пропозиціями Опозиційного блоку до проекту Державного бюджету на 2017 р., оскільки більше дорожчатиме імпорт товарів і послуг в Україні. При цьому зростуть також витрати України на обслуговування державного боргу. Правда, від більшого знецінення гривні виграють українські експортери. Хоча про все це народні депутати від Опозиційного блоку на широкий загал не говорять. Таким чином, аналіз висловлювань і пропозицій представників Опозиційного блоку засвідчив, що вони радше не обговорювали суть урядової пропозиції з підвищення мінімальної зарплати в Україні, а намагались представити себе загалу, як захисників інтересів певних електоральних груп, а саме: експортерів товарів і послуг, підприємців, насамперед – дрібних і середніх, та пенсіонерів.

З активною критикою намірів Кабінету Міністрів кардинально підвищити заробітну плату в 2017 р. виступили народні депутати від «Батьківщини». Зокрема, 1 листопада лідер «Батьківщини» Ю. Тимошенко в ефірі програми «Лівий берег» із Сонею Кошкіною» заявила, що оголосивши про підвищення мінімальної зарплати з 1 січня до 3200 гривень, уряд іде на обман і знищення системи формування зарплат для всіх українців. А перед цим аналогічну думку Ю. Тимошенко висловила на засіданні Погоджувальної ради парламенту. Аналіз повідомлень на офіційному сайті ВО «Батьківщина» дає підстави припускати, що у подальшому саме ця теза стала лейтмотивом критики урядової ініціативи з підвищення мінімальної зарплати в Україні з боку народних депутатів цієї фракції Верховної Ради та їх політичних союзників.

Так, перший заступник керівника фракції «Батьківщина» С. Соболєв в інтерв’ю журналістам у парламенті, коментуючи проект державного бюджету на наступний рік, заявив, що вуряду немає жодного ресурсу на підвищення мінімальних заробітних плат, можливе лише створення інфляції та падіння курсу гривні(http://ba.org.ua/sergij-sobolyev-uryad-ne-maye-resursiv-dlya-pidvishhennya-minimalnix-zarplat/).Наприклад, 4 листопада 2016 р. у Facebook А. Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», назвала згадану вище урядову ініціативу «профанацією у «великому підвищенні» в бюджеті та ще й кроком назад у державній службі». Хоча ніяких статистичних розрахунків на підтвердження своєї правоти вона не навела.

Вельми емоційно з приводу урядової ініціативи підвищення мінімальної зарплати висловився член Політради партії «Батьківщина» А. Сенченко. Він критикував уряд і Президента України за високі комунальні тарифи і за те, що номінальна зарплата в Україні дуже мало підвищувалась у 2014 – 2016 рр. В решті решт, А. Сенченко визнав, що «мінімальну заробітну зарплату, і мінімальну пенсію треба підвищувати. Люди просто не можуть жити за межею біологічної виживання. Також очевидно, що зарплату в економіці потрібно виводити з тіні. Однак, не менш очевидно й інше: реальне підвищення соціальних стандартів можливе лише в поєднанні з комплексом заходів щодо демонополізації та підйому економіки, а не за рахунок включення друкарського верстата». Правда, конкретний алгоритм вирішення цих проблем, підкріплений відповідними розрахунками, не наводився (http://ba.org.ua/andrij-senchenko-3200-fejerverk-ye-a-svyata-nema/).

Мабуть, найбільш обґрунтованими з боку представників «Батьківщини» щодо ініціативи уряду підвищити мінімальну зарплату до 3200 грн. були зауваження члена партії «Батьківщина»А. Павловського, який позиціонує себе як експерта з питань соціальної політики. Зокрема, він оперативно (29 жовтня) відреагував на зазначену вище ініціативу уряду, вказавши на ряд проблем, пов’язаних з необхідністю регулювання єдиної тарифної сітки (ЄТС) в Україні. Зазначимо, що на той момент урядовці ще не оприлюднили ряду аргументів на користь своєї пропозиції, пов’язаних з підвищенням мінімальної зарплати, які вони зробили пізніше. А згодом на сайті ВО «Батьківщина» А. Павловський заявив, що підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. не призведе до соціально-економічного зростання в Україні. При цьому він чітко не пояснив чому так станеться. До аргументів А. Павловського, які можна розглядати як пояснення причин відсутності перспектив соціально-економічного зростання в Україні, можна віднести, хіба що, знищення урядом існуючої системи взаємозв’язків між прожитковим мінімум, розміром мінімальної зарплати, та розміром оплати праці за 1-м розрядом ЄТС, що збільшить хаос у бюджетному процесі. А це, своєю чергою, негативно позначиться на економіці України. Ще одна причина – нестача в українському бюджеті, на думку А. Павловського,
9 млрд грн, необхідних для покриття видатків, передбачених у проекті Дербюджету-2017.

При цьому він заявляє, що «Батьківщина» завжди відстоювала підвищення мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму та індексування доходів громадян на рівень інфляції. І «Батьківщина» знає, де на все це взяти гроші». Однак, назвавши ряд джерел додаткових надходжень коштів до Дербюджету-2017, А. Павловський не розкриває конкретні механізми їх реалізації. Наприклад, пропонується додатково залучити до державного бюджету 88,6 млрд грн за рахунок дооцінки прогнозу доходів на основі затвердженого урядом прогнозу макропоказників на 2017 р. і 77,5 млрд грн за рахунок врахування додаткових доходів від деофшоризації економіки (http://ba.org.ua/andrij-pavlovskij-axillesova-pyata-byudzhetu-2017/).

Безпосереднє відношення до збільшення мінімальної заробітної плати та подальших змін у номінальній та реальній зарплаті в Україні може мати залучення до державного бюджету 88,6 млрд грн за рахунок дооцінки прогнозу доходів на основі затвердженого урядом прогнозу макропоказників на 2017 р. Однак на сайті ВО «Батьківщина» джерела такої дооцінки не розкриті, як це, було зроблено хоча б на сайті Опозиційного блоку, про що згадувалось вище. У такому вигляді зазначена пропозиція має вигляд політичного гасла і не може бути предметом економічного аналізу.

Стосовно згаданої А. Павловським деофшоризації, то, визнаючи нагальну необхідність цього процесу для української економіки, зазначимо наступне. Насамперед, процес деофшоризації функціонально не пов’язаний з пропонованими урядом змінами в заробітній платі. Водночас з аналізу змісту законопроектів з деофшоризації (№ 4380 і № 4381 від 12.04.2016 р.), запропонованих фракцією «Батьківщини», випливає, що в кращому випадку повний ефект від їх впровадження може бути отриманий не раніше 2018 р.

Таким чином, на підставі проведеного аналізу можна визнати, що критика урядової ініціативи з підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн і пов’язаних змін в оплаті праці з боку ВО «Батьківщина» була дуже політизована й водночас по суті містила мало зауважень щодо її реалізації та ймовірних соціально-економічних наслідків.

 

Кулицький С. Про ймовірні економічні наслідки встановлення мінімальної зарплати в Україні у 3200 гривень з початку 2017 року (Початок, продовження у № 24) [Електронний ресурс] /  С. Кулицький // Україна: події, факти, коментарі. – 2016. – № 23. – С. 41–49. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ukr23.pdf. – Назва з екрану.