Чи стане Аграрна партія України вагомим гравцем українського політикуму?

Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Аграрна партія України: політичне позиціонування та перспективи в оцінках експертів

 

Аграрна партія України була заснована 5 грудня 1996 р. і є однією з найстаріших політичних партій в країні. За свою 20-річну історію ця політична сила лише один раз була представлена у  Верховній Раді – з 1996‑го по 1998 рр., натомість зазнавала частої зміни керівників та політичного позиціонування. На початковому етапі її діяльності у партії переважали фахові аграрії, що забезпечувало організації впізнаваність, чітке місце на політичному полі та поступальний розвиток. Але з 2004 р., коли Аграрну партію очолив екс-спікер В. Литвин, за ініціативи якого у 2004 р. її було перейменовано в Народну аграрну партію України, а в 2005 р. – в Народну партію, політична сила замість артикуляції потреб села заговорила «ні про що» та від імені «усіх і вся», а партійців-аграрників змінила на чиновників. Тобто, разом зі зміною назви відбулася й зміна стратегічного курсу партії – було задекларовано представлення інтересів усього народу. Цей крок, доповнений «коаліціадами» за участі політичної сили на чолі з В. Литвиним, замість розширення електоральної бази, призвів до втрати підтримки і прогнозованого зникнення партії з вищого ешелону української політики.

Унаслідок зазначених трансформацій Аграрну партію України довелося створювати майже знову. На Установчому з’їзді у жовтні 2006 року були затверджені Статут і Программа партії, обрані керівні органи.

У жовтні 2010 р. Аграрна партія вперше взяла участь у виборах до місцевих рад. За результатами виборів Полтавська обласна партійна організація провела до місцевих рад 58 депутатів, Запорізька – 52, Тернопільська – 46, Донецька – 44, Херсонська – 43, Харківська – 40, Черкаська – 26, Житомирська і Вінницька – по 25 депутатів.

У 2014 р. аграріїв очолив економіст з досвідом топ-менеджера В. Скоцик. З цього часу Аграрна партія значно активізувалася, досягнувши у результаті значних успіхів на місцевих виборах-2015. Партія посіла п’яте місце у загальному заліку, набравши 8% голосів. Крім того, політична сила стала першою за ефективністю проведеної кампанії, якщо враховувати співвідношення кількості висунутих кандидатів та отриманих депутатських мандатів.

Місцеві вибори стали початком успішного повернення Аграрної партії України у велику політику. Протягом 2016 р. аграрії активно заявляли про себе, артикулюючи власну позицію щодо збереження пільгового оподаткування сільгоспвиробників, яка втілилася у низці всеукраїнських страйків проти податкової політики держави. За словами лідера «аграріїв» В. Скоцика, за останні півтора року партія організувала вісім загальнонаціональних страйків, які є основним елементом активної політичної діяльності для політичної сили, не представленої в парламенті (https://ng.pl.ua/2016/12/04/скоцик-розповів-коли-можна-скасовува/).

Зокрема, у жовтні 2016 р. Аграрна партія провела всеукраїнський страйк аграріїв під гаслом «Повернемо гроші у село – нагодуємо країну». Перед парламентом зібралися представники сільськогосподарських підприємств з усіх областей України, вимагаючи продовжити мораторій на продаж сільськогосподарських земель, не піднімати податки агровиробникам та зупинити зростання цін (http://gazeta.ua/articles/politics/_dolya-ukrayini-v-rukah-yaki-pahnut-hlibom-reportazh-zi-strajku-agrariyiv/726878).

Страйкарі закликали депутатів прийняти законопроект № 3851-1, який повертає стару систему оподаткування для аграріїв. За словами голови Аграрної партії В. Скоцика, у проекті бюджету на 2017 р. повільно зникає спрощена система оподаткування і спеціальний режим ПДВ. Внаслідок цього аграрний сектор втратив за минулий рік 20 млрд грн (http://gazeta.ua/articles/politics/_strajk-pid-radoyu-agrariyi-nazvali-golovni-vimogi/726784).

«Це призведе до того, що люди почнуть продавати землю і закривати підприємства. Вимагаємо, щоб до бюджету повернули ту систему оподаткування, яка працювала 17 років – до 1 січня 2015 року. Сьогодні тисячі людей вийшли на траси і площі міст не за себе, а за гідне життя для всього народу. Ми вимагаємо припинити податковий грабунок аграріїв, який спричиняє обвал виробництва і підвищення цін на продукти. Ця проблема стосується кожного українця і продовольчої безпеки країни. Підприємці, які виробляють продукти харчування – передусім м'ясо та молоко, працюють на межі банкрутства», – заявив В. Скоцик.

Варто зауважити, що лідер Аграрної партії України останнім часом помітно активізувався в інформаційному полі. Позицію партії та власне бачення перспектив розвитку аграрної галузі В. Скоцик висловив 23 листопада у програмі «Велике інтерв’ю» з Євгеном Кисельовим на каналі Newsone (https://newsone.ua/vitalij-skocik-u-velikomu-intervyu-z-yevgenom-kiselovim-23-11/) та виклав у статті «Віртуальне сприяння аграріям у бюджеті-2017 провокує падіння економіки» у тижневику «Дзеркало тижня. Україна» № 46 (http://gazeta.dt.ua/ariculture/virtualne-spriyannya-agrariyam-u-byudzheti-2017-provokuye-padinnya-ekonomiki-_.html).

За словами В. Скоцика, незважаючи на те, що урядовці оголосили підтримку аграріїв одним із своїх головних пріоритетів у новому році, а проект держбюджету на 2017 р. називають «аграрним», детальний аналіз саме аграрної його складової «наводить на сумні висновки» щодо можливості отримати наступного року стагнацію і спад у сільському господарстві, які надалі можуть перерости у рецесію на кілька років, що є дуже небезпечним зважаючи на те, який вплив сьогодні має агросектор на економіку країни.

Проаналізувавши аграрний потенціал України, історію розвитку аграрної галузі за роки незалежності, основні підходи до розвитку світового аграрного виробництва, В. Скоцик нагадав, що наприкінці 1990-х років було розроблено зміни до податкового законодавства, основоположними новаціями яких стали фіксований сільськогосподарський податок та спеціальний режим адміністрування ПДВ для агровиробників. У результаті їх впровадження виробник став зацікавленим у нарощуванні виробництва, бо від цього його податок не зростав. Суть спеціального режиму адміністрування ПДВ полягала у тому, що виробник продавав вирощену продукцію переробному підприємству, залишаючи при цьому 20 % ПДВ від цього продажу на спеціальному рахунку. З нього виробник міг використовувати кошти виключно на розвиток: розширення потужностей, купівлю техніки, здійснення наукових розробок.

Нині, констатує лідер Аграрної партії, Кабмін формально вирішив перейти від системи стимулювання через зниження податків і повернення коштів в економіку до системи прямих дотацій. Але виконання програм підтримки агросектору у державному бюджеті-2017, на думку В. Скоцика, викликає великі сумніви, бо цих грошей просто немає.

«Їхня поява залежить від зростання економіки. А його не буде, якщо падатиме виробництво в аграрному секторі, котрий дає на сьогодні 41 % ВВП. Лише за останній рік вартість виробництва в агросекторі зросла на 12 %. Ця тенденція зберігатиметься і наступного року. Уже зараз обіцянки уряду суттєво підкориговано. В опублікованому проекті бюджету на 2017 р. із заявлених раніше 5,5 млрд грн реально залишиться тільки 3,5 млрд. На пряму фінансову підтримку сільгоспвиробників закладено 2,973 млрд грн, із яких 1,5 млрд – це кошти зі Спеціального фонду (незахищеної статті бюджету). Тобто в разі невиконання дохідної частини Спеціального фонду, а це більш ніж реалістичний сценарій, пряма фінансова підтримка сільгосптоваровиробників становитиме 1,473 млрд грн. На здешевлення кредитів для аграріїв у бюджеті передбачено 300 млн грн; на підтримку галузі тваринництва – 210 млн; розвиток хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними профінансують на 75 млн грн. Для порівняння: у 2012 р. державна підтримка розвитку садівництва становила 1,075 млрд грн; підтримка тваринництва – 732 млн грн. Тобто допомога виявиться віртуальною», – стверджує В. Скоцик (http://gazeta.dt.ua/ariculture/virtualne-spriyannya-agrariyam-u-byudzheti-2017-provokuye-padinnya-ekonomiki-_.html).

Водночас Аграрна партія має власне бачення земельної реформи, яка необхідна Україні. Для фахового напрацювання законодавчих ініціативу цьому напрямку в партії створили Аграрну раду, яка розроблятиме повний пакет земельного законодавства, а також пропозиції до податкової системи для аграріїв та програми розвитку аграрного виробництва. Свої напрацювання фахівці Аграрної партії збираються винести на загальне обговорення уже в грудні поточного року.

Головою Аграрної ради стала заввідділу земельних відносин Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук О. Ходаківська. До складу ради увійшли науковці, фермери та представники профільних асоціацій. «Уже найближчим часом ми розглянемо моделі земельних відносин в Україні та бюджетно-податкову політику щодо агропромислового комплексу. Наше завдання – представити комплексне бачення земельного устрою в середньостроковій та довгостроковій перспективі», – зазначила О. Ходаківська (http://ridna.od.ua/news/706-pri-agrarny-partyi-stvoreno-radu-scho-rozroblyaye-fahovu-zemelnu-reformu.html).

В Аграрній раді працюватимуть вісім секцій:

– галузевого управління, підприємництва та кооперації;

– з питань розвитку земельних відносин;

– з питань бюджетної, податкової та фінансово-кредитної політики в аграрній сфері;

– з питань соціальної політики, проблем зайнятості та розвитку сільських територіальних громад;

– з питань розвитку агропродовольчих ринків та зовнішньо-економічної діяльності;

– з питань продовольчої безпеки та розвитку харчової переробної промисловості; 

– з питань розвитку людського капіталу, інновацій та науково-освітнього забезпечення аграрної сфери.

Кожна секція займатиметься вивченням проблем у своєму напрямку, аналізом законопроектів, які виносяться на розгляд депутатів, та розробкою власних нормативно-правових документів, які необхідні для вирішення проблем української економіки.

Наразі перед Аграрною партією України стоїть завдання досягти успіхів на виборах в об’єднані територіальні громади, що відбудуться 11 та 18 грудня, але подальші плани ще більш амбітні. Про них йшлося на Х з’їзді Аграрної партії України, який відбувся 4 грудня в Києві і був присвячений 20-й річниці створення політичної сили.

Виступаючи на з’їзді, лідер Аграрної партії В. Скоцик заявив, що Україна перебуває за крок від соціально-економічної катастрофи. Він перелічив кілька найважливіших напрямів, на яких треба зосередитись для виходу з кризи. По-перше, необхідно здолати бідність, встановивши прозорі правила для бізнесу, надаючи перевагу створенню робочих місць в Україні, та зупинити продаж ресурсів за кордон за кредитні подачки.

По-друге, створити умови для ефективного використання землі, завершивши земельну реформу та встановивши відповідні запобіжники, які не дозволять вкрасти землю у людей. Наприклад, пропонується обмежити концентрацію землі в руках однієї родини в рамках 300–500 гектарів та заборонити її продаж іноземцям (http://glavcom.ua/publications/u-chobotyah-u-parlament-reportazh-zi-zjizdu-agrarnoji-partiji-386362.html).

Поряд з тим, В. Скоцик вважає, що Аграрна партія є демократичною силою, що здатна по-справжньому боротися з бідністю та корупцією, відстоювати реальне самоврядування. Сьогодні вона зміцнилася, остаточно вийшла з галузевої ніші і стала представником інтересів усього українського народу, наголосив він. В. Скоцик нагадав, що Аграрна партія зробила великий внесок у становлення сучасної економіки. Під час її перебування в парламенті наприкінці 1990-х років було закладено базис аграрної і земельної реформ. Завдяки рішенням, які розробили народні депутати-аграрії, Україна стала одним із лідерів світового аграрного ринку, де успішно конкурує зі США та ЄС. Однак затяжний період роботи непрофесійної влади, коли один уряд змінював інший без жодних позитивних результатів, поставив Україну на межу катастрофи.

Лідер Аграрної партії переконаний, що насправді Україна, з її ресурсами, має входити до першої двадцятки країн за індексом людського розвитку, а середня зарплата громадян має бути на рівні 3000 євро. Але щоб добитися таких успіхів, потрібні професіонали у владі. Тому «Аграрна партія братиме участь у наступних парламентських виборах. Ми – політична сила, що представляє народ. Ми ведемо у владу професіоналів з усіх сфер, щоб зупинити падіння країни і відкрити для неї шлях розвитку. У нас є все, щоб перемагати на місцевих виборах у грудні, а потім – на наступних парламентських виборах. Ми повинні повернутися у Верховну Раду потужним представництвом, набравши не менш ніж 30% голосів», – підкреслив В. Скоцик.

Отже, на наступних виборах до Верховної Ради Аграрна партія планує отримати 165 місць у парламенті. Задля досягнення цієї мети лідер політсили визначив три основних завдання. «Перше – розбудовувати структуру партії, щоб у кожному населеному пункті була первинна організація. Друге – готуємо партію до місцевих грудневих виборів із чітким завданням вигравати. Третє – гуртувати навколо себе націонал-демократичні сили, які є в Україні, із максимальною підготовкою до парламентських виборів і ключовим завданням – 30% українського парламенту, 165 місць» (http://gazeta.ua/articles/politics/_skocik-nazvav-3-golovni-zavdannya-agrarnoyi-partiyi/738739).

Під час Х з’їзду Аграрної партії відбулася презентація нової партійної символіки. Її основою стало поєднання зрозумілих і рідних для українця символів та сучасних дизайнерських рішень. Зокрема, нова емблема Аграрної партії має форму кола – символу нескінченності та вічного розвитку. На ній зображені півкола зелених хвиль – це знак українських багатих ланів, які дають основу нашої економіки.

Згідно з дизайнерським рішенням, зелені смуги чергуються з нейтральними білими. Це асоціація з міжнародним значком wi-fi, символом сучасного зв’язку між людьми. Адже Аграрна партія теж об’єднує людей, будучи дієвим інструментом самоорганізації суспільства.

З-поза лінії обрію, який утворюють біло-зелені смуги, встає сонце. Світанок символізує новий початок і добре майбутнє України. А простір між сонцем і зовнішнім краєм кола заповнює блакить. Мирне небо – те, чого нам так бракує для сталого розвитку.

«Наша символіка, наші прапори у селах і містах мають нагадувати про перемогу споконвічних цінностей українців. Це земля і мирна праця. Водночас, ми показуємо, що налаштовані на постійне оновлення і нові успіхи партії і країни», – пояснив В. Скоцик (http://agroparty.org.ua/pres-tsentr/novini/ahrarna-partiia-prezentuvala-svii-novyi-vizualnyi-styl-video).

На Х з’їзді Аграрна партія оновила склад заступників голови, Політради та Президії партії (http://agroparty.org.ua/pres-tsentr/novini/ahrarna-partiia-onovyla-sklad-zastupnykiv-holovy-politrady-ta-prezydii-partii). За пропозицією лідера партії В. Скоцика, делегати затвердили заступниками голови АПУ О. Ківшика та Д. Марчука. Раніше кількість заступників становила шість осіб.

Склад Політради партії рішення з’їзду було розширено з 80 осіб до 145. Нова Політрада отримала широке представництво областей. Крім того, до її складу було введено яскравих особистостей, що приєдналися до політичної сили, та керівників галузевих рад, які партія сформувала для напрацювання реформ у всіх напрямках економіки та суспільного життя.

Склад Президії Аграрної партії було оновлено і розширено з 14 до 15 осіб. Крім голови партії та його заступників, членами нової Президії стали керівник Центрального апарату Р. Безсмертний, президент Національної Академії аграрних наук Я. Гадзало, голова Харківської обласної організації партії М. Золотарьов, голова Одеської обласної організації В. Калашник, голова Почесної ради партії Ю. Карасик, голова міжфракційної групи Аграрної партії у Верховній Раді Л. Козаченко, голова Запорізької обласної організації партії О. Ніколенко, голова Енергетичної ради партії І. Плачков, голова департаменту регіонального розвитку ЦА партії В. Матчук, голова Полтавської обласної організації партії В. Скочко, голова Рівненської обласної організації партії Ю. Супрунюк і голова Громадської спілки «Громадська варта» Е. Зейналов. 

Політолог П. Олещук,який особисто був присутнім на з’їзді аграріїв, на основі власних спостережень виділив кілька найбільш помітних трендів, які, за його прогнозами, визначатимуть майбутню політичну кампанію аграрної партії (http://blog.liga.net/user/polischuk/article/25176.aspx).

Насамперед, політолог констатує, що відродження і ребрендинг Аграрної партії загалом продовжують тенденцію сегментування, що намітилася останнім часом в українській політиці. Мова про те, що місце великих партій із аморфно-розмитою ідеологією (типу НФ або БПП) прагнуть зайняти більш чітко позиціоновані політичні сили, орієнтовані на якусь традиційну соціально-класову платформу. В цілому, це не лише український тренд, зазначає П. Олещук. Наприклад, на останніх жовтневих виборах до сейму Литви впевнену перемогу здобув «Литовський союз селян та зелених». При цьому, керівництво вітчизняних аграріїв стверджує, що вони себе «нішовим» проектом не розглядають, а претендують на загальнонаціональний політичний статус та підтримку. Очевидно, що таким чином Аграрна партія прагне охопити найширшу електоральну базу, адже орієнтація лише на сільського виборця може обмежити зростання рейтингу. Тому вихід за межі «аграрної» електоральної ніші виглядає як цілком виправданий крок з точки зору стратегічного планування. Утім, якщо з одного боку, це дійсно відкриває більш широкі можливості, з іншого – є ризик суттєво розмити ідейно-політичну базу. Тому потрібно намагатися уникнути обох крайнощів. Знайти баланс між сегментуванням та розширенням – це, мабуть, найсерйозніший виклик для партійних проектів України у недалекому майбутньому, вважає політолог.

Наступне, на чому акцентує увагу П. Олещук – це повернення теми «третьої сили». Проаналізувавши ключові виступи партійних лідерів аграріїв під час з’їзду, політолог зробив висновок, що вони позиціонують себе як певну «третю силу», яка одночасно є опозиційною до влади, але й не бачить себе поруч з «офіційною опозицією». «Не можна сказати, що ця політична тема є новою, однак, очевидно, зараз вона буде переживати черговий етап свого відродження. Адже, з одного боку, критиків т.зв. «влади» у нас більш ніж достатньо, але й з «опозицією» у вигляді «Опоблоку» вони позиціонувати себе не надто хочуть, тому що це буде означати суттєве звуження електоральної бази. Тому неважко припустити, що ідеологема «третьої сили» буде новим політичним трендом вже найближчим часом», – переконаний П. Олещук.

Особливу увагу на з’їзді Аграрної партії, за словами експерта, привертав візуальний ряд, вибудований відповідно до традицій американської політики.

Зокрема, в оновленому логотипі аграріїв не важко помітити певні мотиви, схожі із логотипом кампанії кандидата в президенти США Б. Обами 2008 р., хоча в даному випадку національні кольори були доповнені зеленим кольором, який є логічним для Аграрній партії.

 Логотип АПУ 

Логотип з кампанії Б. Обами

 

Самі розробники нового аграрного «лого» визнають американський вплив, більше того – вказують на «натхненника» та джерело запозичення. Така візуальна асоціація, на думку лідера партії В. Скоцика, керівника апарату Р. Безсмертного та його заступниці Т. Мокріді, є плюсом для «аграріїв». По-перше, В. Скоцик має особисту американську історію – він навчався в США і є почесним громадянином двох американських міст. По-друге, Аграрна партія, за словами її лідера, у майбутньому стане політичною платформою, заснованою на ідеологічних цінностях для всіх громадян України, якими сьогодні є провідні американські партії для громадян США (http://informat.com.ua/rebrending-agrarnoj-partii-so-ssylkoj-na-obamu/).

Хоча, як пише інтернет-видання «Інформатор», чимало аграріїв не погодились із ребрендингом партії, стверджуючи, що нові «американські» логотипи та знак партії спричинили втрату українських символів (https://cheline.com.ua/news/politics/v-agrarnij-partiyi-nemaye-yednosti-45787).

Варто відзначити, що аналогія з американською символікою сприяла поширенню логотипу аграріїв у мережевій комунікації та увазі до нього. Політтехнологи, політологи і журналісти активно обговорювали нову символіку Аграрної партії у Facebook. Так що завдання «привернення уваги» логотип уже виконав.

Примітно також, що аграрії продемонстрували досить важливу з інформаційної точки зору тенденцію – увагу до «нових ЗМІ», до числа яких, зокрема, належать соціальні мережі та блоги. Зокрема, в якості представників ЗМІ на партійному зібранні АПУ були присутні блогери та лідери думок мережевих співтовариств.

Певною ознакою зростання авторитету і заявкою на майбутнє стало запрошення на Х з’їзд Аграрної партії представників європейських та українських політичних сил. Аграрну партію привітав Т. Томілінас, заступник голови Литовського Союзу селян і зелених – партії, що перемогла на останніх парламентських виборах у Литві. Учасників з’їзду також привітав депутат Європейського парламенту, представник фракції «Зелені-Європейський вільний альянс» Б. Ропе. Також на форумі виступили народний депутат України від партії «Самопоміч» І. Мірошниченко, представник партії «УКРОП» Т. Кривенко, лідер партії «За життя» В. Рабинович.

Утім, перераховані позитивні зрушення у позиціонуванні та партійній символіці не є запорукою подальшого успіху Аграрної партії. Нині її 30 %‑ві амбіції виглядають не надто обґрунтованими, оскільки рейтинг «аграріїв» соціологи фіксують поки що на рівні 1–2 %, в одному пулі з «Народним фронтом», «Демальянсом», УКРОПом, «Правим сектором», Національним рухом Д. Яроша, «Нашим Краєм».

Так, згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді 2016 року, у разі проведення дострокових виборів до Верховної Ради за аграріїв проголосувало б 1,5 % виборців (http://ratinggroup.ua/research/ukraine/elektoralnye_nastroeniya_naseleniya_i_
ocenka_socialno-ekonomicheskoy_situacii_v_ukraine.html).

За результатами опитування громадської думки, проведеного КМІС з 4 по 14 листопада 2016 р., якби дострокові парламентські вибори відбулися в середині листопада, Аграрна партія України здобула б підтримку 0,7 % виборців (http://dt.ua/POLITICS/u-razi-dostrokovih-viboriv-partiya-timoshenko-otrimala-b-mayzhe-20-golosiv-225307_.html).

Проте, на думку політолога А. Золотарьова, сьогоднішній, відносно невисокий, рейтинг Аграрної партії все ж не є перепоною для успіху на наступних виборах до Верховної Ради. «Уперше в рейтингах з'явилася Аграрна партія. Ще півроку тому її соціологи не фіксували на політичному небосхилі. Для підтримки такої партії є потужна електоральна база. Зростає важливість аграрного сектору. Він стає однією з ключових галузей економіки України, драйвером її розвитку. Жодна з партій серйозно не представляє інтереси людей, які працюють у цій сфері, живуть у селах. Перед виборами наобіцяли, потім подякували людям за голоси – і забули про них», – говорить політолог (http://gazeta.ua/articles/politics/_ukrayinci-gotovi-pidtrimuvati-agrarnu-partiyu-rezultati-opituvannya/733266).

Аграріїв у парламенті має представляти окрема політична сила, вважає експерт Українського інституту аналізу і менеджменту політикиВ. Воля. «Їхні інтереси здатні обстоювати лише не пов'язані з великими холдингами представники. Суспільство в цьому зацікавлене. 18 % українців вважають реформу аграрного сектора однією з найважливіших. Зараз частка аграрної продукції в загальному українському експорті – близько 40 %. Вона приносить до держбюджету кожен другий долар. Інтереси людей, які працюють у цьому секторі, живуть у селі – хтось має обстоювати. Швидше за все, це буде політична сила, очолювана Віталієм Скоциком», – коментує В. Воля.

Водночас очевидно, що за голоси сільського виборця мають намір боротися й інші політичні сили. Адже, за підрахунками соціологів, електоральний ресурс так званої «одноповерхової України» – мешканців сіл і невеликих міст – становить близько 15 млн голосів. Насправді ж цей масив є ще більшим, оскільки до ідеї «Україна – житниця світу» так само прихильні багато мешканців великих українських міст і мегаполісів. Цій ідеї симпатизують представники усіх вікових та соціально-професійних груп.

Невипадково, активно почала завойовувати сільський електорат Ю. Тимошенко. Нещодавно відбувся з’їзд ВО «Батьківщина», на якому йшлося про участь у виборах в об'єднані територіальні громади. Характерно, що цей захід був анонсований не як з’їзд, а як «Всеукраїнське селянське віче». На ньому Ю. Тимошенко презентувала програму розвитку села з 11 кроків, акцентувавши на стратегії збільшення кількості сімейних фермерських господарств у 36 разів – до півтора мільйона, як у Польщі. Вона запевнила, що після реалізації цього плану Україна увійде до кола великих аграрних країн і зможе прогодувати 320 мільйонів людей. «Батьківщина» вимагатиме прийняття закону про стратегію розвитку села, надання фермерам доступу до дешевих кредитів і введення єдиного податку з одного гектара(http://glavcom.ua/publications/golovna-selyanka-krajini-agrarni-milyarderi-roblyat-stavku-na-timoshenko-380957.html).

Ще раніше Ю. Тимошенко почала експлуатувати тему з продажем землі. На початку нового політичного сезону вона оголосила про створення руху за проведення всеукраїнського референдуму щодо заборони продажу землі сільськогосподарського призначення. Також «Батьківщина» зареєструвала законопроект про подовження мораторію до 1 січня 2022-го року. Але коаліція несподівано внесла свій законопроект про подовження мораторію на продаж землі та оперативно його прийняла. Після цього «Батьківщина» була змушена шукати нові «фішки» для пропаганди на селянському фронті.

Загалом, як відзначають соціологи, під час виборчих кампаній Ю. Тимошенко та її політична сила зазвичай показують кращі результати, ніж прогнозують передвиборні опитування. Пояснювалося це тим, що вони мають потенціал різко добирати голоси за рахунок сільського електорату, який не так щільно покритий соціологічними замірами. Як показали останні не дуже вдалі для «Батьківщини» парламентські вибори, її електоральним ядром залишаються аграрні центральні та західні області. Тож не дивно, що «Батьківщина», натхненна зростанням рейтингів, своїми акціями та заявами намагається нагадати про себе якраз виборцям сіл та містечок.

Окрім «Батьківщини», залучити на свій бік селян безумовно намагатимуться Радикальна партія О. Ляшка, БПП «Солідарність», «Народний фронт» та інші політичні сили. Оглядачі прогнозують, що у цій партійно-політичній «битві за село» не виключені навіть операції зі «злиття-поглинання» партій, об’єктом яких намагатимуться зробити, зокрема, й Аграрну партію. Таку небезпеку розгледів журналіст П. Вуєць, який у статті «Головна селянка країни» розповів про спробу «олігархічного перевороту в Аграрній партії з прицілом на прапори Юлії Тимошенко». За інформацією журналіста, на засіданні президії Аграрної партії один з її членів – голова агропромислової корпорації «Сварог» А. Гордійчук звинуватив партійне керівництво в кадрових чистках. Деякі члени партії вважають, що А. Гордійчук розхитує ситуацію на замовлення екс-депутатів від БЮТ, власників «Сварога» братів Буряків. Нібито їх кінцева мета – «покласти Аграрну партію до туфельок Тимошенко», – йдеться в публікації (http://glavcom.ua/publications/golovna-selyanka-krajini-agrarni-milyarderi-roblyat-stavku-na-timoshenko-380957.html).

Отже, зважаючи на суттєве збільшення ваги аграрного сектору в економіці України, очевидним є потужний суспільний запит на політичну силу, яка б, з одного боку, системно та професійно захищала інтереси людей, пов’язаних з аграрним виробництвом, а з іншого – володіла стратегічним баченням, проектуванням та зрозумілою політикою з розвитку «точок інноваційного зросту», ресурсних і конкурентних переваг якими володіє вітчизняний агропромисловий комплекс. З-поміж партій, які сьогодні намагаються використовувати аграрно-селянську риторику, найбільш перспективною з погляду експертів виглядає Аграрна партія України, яка значно активізувалася і демонструє зростання рейтингу. Амбітні цілі, проголошені партійним керівництвом на Х з’їзді «аграріїв» підкріплені вдалим ребрендингом партії і конкретними пропозиціями щодо реформування законодавства та державної політики в аграрній галузі. Звичайно, поки що рано говорити про безумовну прихильність селян до Аграрної партії на загальноукраїнському рівні, проте вже зараз зроблено серйозну заявку на повернення її у велику політику. Тож за умови швидкої розбудови партійного апарату, регіональної мережі, реалізації заявлених завдань та вдалої піар-кампанії до виборів наступного скликання Верховної Ради аграрники мають шанси підвищити свій рейтинг і зайняти місце серед найвпливовіших політичних сил України.

 

Тарасенко Н. Аграрна партія України: політичне позиціонування та перспективи в оцінках експертів [Електронний ресурс] /  Н. Тарасенко // Резонанс. – 2016. – № 66. – С. 5–14. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/rezonans/2016/rez66.pdf.  – Назва з екрана.