Україна та міжнародні організації: особливості співпраціА. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Перспективи поглиблення міжнародної співпраці України у рамках ЄС і НАТО

 

Важливим напрямом цілеспрямованої зовнішньополітичної діяльності української влади протягом декількох останніх років є поглиблення відносин з західними міжнародними інституціями, зокрема з НАТО та ЄС. У цьому напрямі активно та злагоджено діє уряд, парламент і Президент України. П. Порошенко нещодавно підписав указ про створення комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України. Головою комісії призначено віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції І. Климпуш-Цинцадзе. Комісія створена з метою забезпечення координації заходів щодо інтеграції України у євроатлантичний простір безпеки, підвищення ефективності виконання пріоритетних завдань із досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в НАТО, у тому числі в рамках річних національних програм співробітництва Україна – НАТО.

Одним із прикладів позитивних зрушень у процесі співпраці є схвалення в червні цього року міністрами оборони країн-членів НАТО всеосяжного пакету допомоги для України. Після засідання комісії Україна – НАТО у Брюсселі генсек НАТО Є. Столтенберг заявив, що міністри узгодили  програму допомоги для України та наголосив, що мета НАТО – допомогти Україні у створенні більш ефективних оборонних структур. Разом з тим він зазначив, що поки мова не йде про вступ України у НАТО, а основний акцент робиться на те, як проводяться реформи в оборонній галузі та як Збройні сили України зможуть співпрацювати з військовими НАТО. У спільній заяві Комісії Україна – НАТО також мова не йде про майбутній вступ України в НАТО, а підтверджується «прихильність подальшому розвитку особливого партнерства між Україною і НАТО, яке буде сприяти створенню стабільної, мирної та неподільної Європи».

Порушувалось питання територіальної цілісності України і в ході 62-ї сесії Парламентської асамблеї НАТО, що проходила у Стамбулі у 20–22 листопада. Голова Верховної Ради А. Парубій, під час зустрічі з головою Парламентської асамблеї НАТО М. Тернером заявив, що Україна націлена на те, щоб стати членом Північноатлантичного альянсу (http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/parubij-pojasniv-chim-ukrajina-mozhe-buti-korisna-nato-281944.html).

За інформацією ЗМІ, делегація українського парламенту в складі народних депутатів України І. Фріз (глава делегації), Ю. Берези, О. Скрипника, О. Бєлькової, М. Найєма та заступника завідувача секретаріату Комітету з питань європейської інтеграції І. Мисика (секретар делегації) брала участь у роботі 62-ої щорічної сесії Парламентської асамблеї НАТО в м. Стамбулі (Турецька Республіка). До участі долучився Голова Верховної Ради А. Парубій.

Під час засідання А. Парубій звернувся до Комітету цивільного виміру безпеки ПА НАТО з питання доповіді щодо двох вимірів конфлікту в Україні. Він зазначив, що саме тут, «у міжпарламентському форматі, є можливість обмінятися думками, які потім зможуть стати підставою для прийняття рішень нашими урядами». «НАТО вже 70 років гарантує безпеку, і саме НАТО ми завдячуємо 70-літтям миру в зоні його відповідальності. Приєднання центральноєвропейських країн до НАТО розширювало зону стабільності і зону безпеки і, як правило, ставало передумовою їхнього членства в НАТО» – наголосив А. Парубій (http://rada.gov.ua/news/Novyny/137629.html).

У свою чергу представники НАТО вкотре заявили про незмінність позиції щодо підтримки України в її боротьбі з незаконними та агресивними діями Росії та засвідчили готовність до подальшого посилення такої підтримки.

Як зазначив А. Парубій, Парламентська асамблея НАТО визнала факт російської агресії стосовно України, про що була ухвалена відповідна резолюція. Голова Верховної Ради України також повідомив, що саме на питанні російської агресії проти України він наголосив, виступаючи з промовою перед Комітетом безпеки ПА НАТО. «Парламентська асамблея НАТО, яка завжди була прихильним майданчиком для України, ухвалила резолюцію, де зазначено факт російської агресії стосовно України. На цьому у своїй доповіді наголосив Президент ПА НАТО (М. Тернер), а делегати Асамблеї своїм голосуванням підтримали цю позицію», – заявив А. Парубій.

Також він зазначив, що делегати Парламентської асамблеї НАТО підтримали територіальну цілісність нашої держави, чітко декларуючи, що Росія веде агресію проти України.

Голова Верховної Ради України вважає, що факт ухвалення резолюції      ПА НАТО «засвідчує міжнародну підтримку України», попри те, що «Росія вкладає величезні кошти в те, щоб на всіх міжнародних майданчиках зняти питання України з порядку денного». «Відтак фактично цей майданчик є одним з важливих для України, що засвідчує підтримку нашої держави з боку всього євроатлантичного простору», – підкреслив спікер українського парламенту (http://rada.gov.ua/news/Novyny/137650.html).

Крім того, А. Парубій подякував М. Тернеру за підтримку України, яку демонструє Парламенська асамблея НАТО, зокрема, у своїх рішеннях щодо допомоги Збройним силам України, лікуванні та реабілітації українських воїнів – учасників АТО, у спільних військових навчаннях країн НАТО та України.

Він зазначив, що в Україні затверджена програма щодо приведення Збройних сил до стандартів НАТО до 2020 р. «Цим активно займається і Президент України, і Верховна Рада. Це амбітна ціль, але я переконаний, що Збройні сили її реалізують», – заявив А. Парубій. При цьому він наголосив, що Україна повинна бачити та розуміти конкретні вимоги та часові рамки для набуття членства у НАТО. Спікер Верховної Ради України впевнений, що досвід, який мають Збройні сили України, теж може бути цікавим та корисним і для армій країн НАТО. «Ми переконані, що воююча українська армія має досвід, який буде цікавий країнам НАТО. Зараз вона проходить випробування війною – вона гартується», – зазначив спікер українського парламенту (http://rada.gov.ua/news/Novyny/137627.html).

Проте, слід зауважити, що представники НАТО в черговий раз обмежились заявами про підтримку України та її цільності, але конкретних обіцянок щодо перспектив вступу України до альянсу не прозвучало.

Не надто оптимістичні заяви лідерів ЄС і щодо перспектив членства України у цій організації. Черговий саміт Україна – ЄС, який відбувся 24 листопада, не наблизив Україну навіть до безвізового режиму. Як інформують ЗМІ, ще 17 листопада Комітет постійних представників Євросоюзу дав згоду на початок міжінституційних переговорів щодо безвізового режиму для України, дозволивши старт переговорів між Радою ЄС та Європарламентом. Щоправда   питання скасування візового режиму для України переносять на 2017 р. Про це говорить інформація, опублікована на сайті Європарламенту. Там йдеться, що обговорення нового механізму призупинення візового режиму попередньо запланували на 18 січня 2017 р. Від узгодження цього питання залежить скасування візових вимог для українських громадян. Розглянути механізм призупинення євродепутати мають у першому читанні.

Як відомо, раніше країни-члени ЄС ухвалили рішення, що безвізовий режим для України та Грузії запрацює лише після узгодження загального механізму призупинення безвізу. Отже, формальне схвалення безвізового режиму для України буде можливе не раніше цієї дати і лишається небезпека, що через політичні мотиви цей процес затягнеться на невизначений період (http://www.pravda.com.ua/news/2016/11/29/7128291/).

За підсумками саміту 24 листопада відбулась прес-конференція на якій Президент Європейської комісії Ж.-К. Юнкер зазначив, що наполягав на необхідності ухвалити рішення про скасування віз для України на рівні країн-членів ЄС. Він відзначив, що «подальші затримки неприпустимі». «Необхідно надати візову лібералізацію для України до кінця року», – заявив Ж.-К. Юнкер.

Журналісти «Європейської правди» повідомляють, що на закритих переговорах Ж.-К. Юнкер так само був радикальним у висловлюваннях, поясняючи, що ЄС втрачає довіру через свою політику щодо безвізу. «Не може бути  жодних виправдань, не може бути жодних затримок», – зазначив            Ж.-К. Юнкер(http://www.pravda.com.ua/news/2016/11/24/7127827/).

Але, як стало відомо, Франція вирішила заблокувати будь-яке просування по безвізу до завершення національних виборів, тобто щонайменше до літа. Це при тому, що Україна виконала всі вимоги ЄС щодо безвізового режиму. На цьому наголошував на прес-конференції Президент України П. Порошенко.

За його словами, на саміті Україна – ЄС 24 листопада українській делегації не було поставлено жодного запитання щодо виконання зобов’язань для скасування віз. «Зазвичай складні питання ставилися Україні щодо виконання зобов’язань. Можу наголосити, що на сьогодні, під час сьогоднішнього саміту Україні не було задано жодного запитання. Україна чітко і в повному обсязі виконала всі взяті на себе зобов’язання», – наголосив П. Порошенко (http://www.pravda.com.ua/news/2016/11/24/7127830/).

Президент України відзначив, щоце перший саміт, коли не Україні ставлять запитання, а українська делегація ставила запитання нашим партнерам з Європейського Союзу з проханням своєчасно виконати взяті на себе зобов’язання. Він додав, що безпосереднє запровадження безвізового режиму залежить тепер не від України, а від домовленостей між керівними європейськими інституціями, які він назвав «стилістичними переговорами».

Крім того П. Порошенко висловив задоволення з приводу заяви президента Європейської комісії Ж.-К. Юнкера щодо необхідності надати Україні безвізовий режим до кінця року. Проте, як вже було зазначене вище суто процедурно це вже зробити буде нереально.

Ретроспективний аналіз процесу говорить, що в ЄС обіцяли безвізовий режим для України ще до осені 2016 р., але цей процес затягнувся. І, як зазначив брюссельський кореспондент Радіо Свобода Р. Йозвяк, механізм призупинення безвізових режимів, що гальмує скасування віз для України, можуть так і не схвалити у цьому році і відкласти до виборів у Франції. «Немає певності у тому, що згоди щодо механізму призупинення безвізових режимів може бути досягнуто у 2016 р. Можливо, доведеться почекати до часу, коли пройдуть вибори у Франції в квітні – травні», – відзначив Р. Йозвяк.

Між тим, як відомо, перший тур президентських виборів у Франції пройде 23 квітня, другий – 7 травня наступного року. Отже, скасування віз для України у кращому випадку можна очікувати не раніше літа 2017 р., оскільки після рішення йде формальна процедура підписання та 21-денний період очікування (http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/11/24/7057911/).

Доволі негативну думку висловив депутат Європейського парламенту від Литви П. Ауштрявічюс, який заявив, що введення безвізового режиму з Україною навмисно блокують у Європейському Союзі. Політик вважає, що вимоги України щодо безвізового рішення обґрунтовані, а ЄС не виконав свою домашню роботу. На його переконання у гру щодо безвізового режиму  нещодавно включилися вже політичні інтереси. Зокрема, за словами політика,  Франція залишає невирішеним це питання. Країна нині перебуває у передвиборчому періоді. Усі сторони бояться, що в якомусь сенсі питання про безвізовий режим з Україною може вплинути на результати виборів.

Разом з тим процес вирішення питання лібералізації безвізового режиму для України хоча і дуже повільно, але просувається вперед. Як відзначають експерти, уже протягом кількох місяців тривають складні, але звичні для Євросоюзу міжінституційні переговори між Радою ЄС і Європарламентом за участю Єврокомісії щодо узгодження тексту відповідного законодавчого регламенту ЄС. Їхня мета полягає у тому, щоб узгодити позиції до голосування Європарламенту з цього питання у першому читанні. Для схвалення рішення необхідно, щоб Європарламент проголосував у першому читанні текст, який потім схвалить Рада ЄС, інакше остання інституція внесе до документа свої поправки, що зобов’яже Європарламент розглядати його у другому читанні. У такому випадку законодавча процедура істотно затягнеться.

Без того громіздкий та повільний переговорний процес, що триває вже кілька місяців, в останні тижні було фактично заблоковано, адже деякі країни ЄС на чолі з Францією хочуть максимально розширити застосування механізму призупинення, а також  встановити жорсткі вимоги до моніторингу міграційних ризиків щодо країн, які порушили умови безвізового режиму.

За інформацією ЗМІ, французький міністр внутрішніх справ Б. Казньов заявив, що з огляду на нинішню ситуацію в Шенгенській зоні, забезпечення контролю над міграційними потоками має переважати над усіма іншими завданнями. «Якщо ми хочемо посилити Шенген, ми не можемо піти на лібералізацію візового режиму без запобіжних заходів, контрольованого графіку такої лібералізації і в умовах поспіху, до яких нас хочуть змусити», – зазначив французький міністр внутрішніх справ (http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/11/29/7058138/).

Деякі експерти пояснюють таку позицію французьких політиків страхом перед навалою мігрантів і ці політики наполягають на виробленні жорсткого механізму призупинення як передумови візової лібералізації, особливо для Туреччини. Адже ослаблені вкрай непопулярним президентом Ф. Олландом французькі ліві все ще не залишають надію взяти участь у майбутніх президентських перегонах і у цьому зв’язку нинішня французька влада побоюється, що лібералізація візового режиму щодо 42-мільйонної України буде використана у передвиборчій кампанії представниками правих і крайніх правих сил як доказ неспроможності соціалістів оберігати країну від імміграційних ризиків.

Експерти вважають, що в цій ситуації проблема не тільки і не стільки в Україні. Механізм призупинення, схвалення якого загальмувала Франція, був вигаданий через Туреччину, коли йшлося про скасування віз для турецьких громадян. Саме турецький фактор може бути розкручений французькими націоналістами. При цьому деякі експерти переконані, що було б усе таки краще надати Україні безвізовий режим уже в цьому році, щоби зменшити вплив на вибори у Франції. Адже це класична передвиборча історія – якщо схвалити рішення зараз, у грудні, то до виборів ніхто про нього не згадає. А як згадають, то є відповідь: минуло п’ять місяців, а натовпів мігрантів немає. Тобто небезпеки немає, а от якщо затягнеться до лютого – березня, то шансів просто не буде. Ніхто не схвалить безвізовий режим для України перед самими виборами. Таку думку озвучив один із посадовців ЄС, відповідальний за український напрям. І якщо безвізовий режим для України не схвалять у найближчий місяць-півтора, є реальна небезпека, що він буде похований назавжди  (http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/11/25/7057975/).

Адже у разі, якщо візову лібералізацію відкладуть до виборів, то після них повертатися до українського питання можливо буде просто нікому. Адже хто б не став наступним президентом Франції, він буде тривалий час розбиратись з більш важливими для Франції справами. Крім того, вже за півтора місяці після президентських виборів відбудуться парламентські вибори, де також майже напевно переможуть праві сили.

Політолог В. Карасьов сподівається, що все ж таки рішення про безвізовий режим буде прийнято, але не в цьому році. За його словами, до Нового року в Європі буде тривати підготовка та святкування Різдва. «Ніхто питаннями України займатися там не буде. Це зрозуміло. Тому цього року нам не варто очікувати, що ми отримаємо позитивне рішення про лібералізацію візового режиму. Рішення по безвізу переноситься на 2017 р.», – вважає експерт.

На його думку, тепер українським дипломатам потрібно буде поквапити наших європейських партнерів, щоб механізм про припинення безвізу, який так і не розроблений, був нарешті вироблений найближчим часом. «І не просто поквапити, а щоб у результаті його вироблення цей механізм не призвів до вихолощування самої ідеї безвізового режиму. Бо можна під час одночасної підготовки механізму з тимчасового призупинення безвізу нівелювати фактично таку важливу для багатьох українців ідею скасування віз із ЄС», – наголосив В. Карасьов (http://asn.in.ua/ua/news/news/72143-bezvizovyjj-rezhim-dlja-ukrainy-otlozhili-na-2017.html).

За словами іншого українського політолога В. Фесенка, якщо  рішення про безвізовий режим не буде прийнято Євросоюзом у найближчі півтора-два місяці, це буде означати, що внутрішні кризові процеси в ЄС не тільки тривають, але навіть посилюються. У цій ситуації, на думку політолога,  українським елітам доведеться подумати про певну корекцію стратегії і тактики курсу на європейську інтеграцію. «Звичайно ж, не може бути й мови про геополітичний розворот, тим більше в бік путінської Росії. Повністю зберігає свою актуальність курс на політико-правову європеїзацію України, на модернізацію нашої країни на основі європейських цінностей, демократичних, правових, економічних і соціальних стандартів, притаманних Європі. Але відносини України з ЄС мають стати більш прагматичними (без рожевих ілюзій та надмірних очікувань), з урахуванням тих інституційних проблем, які переживає зараз Євросоюз», – зазначив експерт (http://flashontimenews.com/govorit-ekspert/item/13271-v-fesenko-notatki-z-privodu-vrazhennya-tizhnya.html).

З точки зору перспектив взаємин України і ЄС оцінила ситуацію і віце-спікер Верховної Ради України І. Геращенко. Вона вважає, що якщо Євросоюз зволікатиме з наданням безвізового режиму для України, це стане історичною помилкою, адже це може призвести до втрати довіри українського суспільства. За ї словами, ситуацію, яка склалася, «важко пояснити українському суспільству». «Ми з повагою ставимося до європейської сторони, коли вони говорять, що ми маємо виконати нашу частину зобов’язань. Але і ми говоримо, що наші партнери так само мають виконувати свої зобов’язання. Україні все не просто дається, але, можливо, у цих випробуваннях ми загартовуємося як країна і здобуваємо право голосу. Це дорогого коштує», – наголосила І. Геращенко (http://socportal.info/2016/12/03/gerashhenko-zvolikannya-z-nadannyam-bezvizu-dlya-ukrayini-stane-istorichnoyu-pomilkoyu-dlya-yes.html).

Натомість деякі українські чиновники висловлюють більше оптимізму оскільки зосереджуються не стільки на позитивному ставленні до України, скільки на критиці на адресу Росії. Зокрема, віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції І. Климпуш-Цинцадзе вважає, що на саміті Україна – ЄС 24 листопада Євросоюз засвідчив свою підтримку Україні та засудив російську агресію. «Цей саміт – чергове свідчення високого рівня політичного діалогу, який продовжують і підтримують Україна і Європейський Союз. Очікуємо, що отримаємо запевнення у подальшому визнанні повноцінної територіальної цілісності України, що продовжиться політика невизнання анексії Криму Російською Федерацією, що почуємо сигнали майбутнього рішення Європейської ради, яке має бути прийняте у грудні, щодо продовження санкцій проти РФ», – заявила І. Климпуш-Цинцадзе.

У свою чергу голова підкомітету з питань безпеки державних інформаційних систем Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони І. Фріз наголосила, що Європарламент визнав, що Росія застосовує широкий спектр інструментів: аналітичні центри, багатомовні телевізійний канали, псевдоінформаційні агенції, соціальні медіа та інтернет-тролів. Європарламент визнав факт повномасштабної російської пропаганди в ЄС та фінансування європейських партій та організацій Кремлем.

За її словами, саме про це говориться у доповіді про протидію ворожій ЄС зовнішній пропаганді з боку Росії та ісламістських угруповань, що була прийнята на саміті. «Документом визнається, що ворожа пропаганда проти ЄС і країн-членів спрямована на викривлення правди, внесення розколу між ЄС та його північноамериканськими партнерами, погіршення процесу прийняття рішень, дискредитацію інститутів влади, покликана викликати страх і невпевненість серед громадян блоку», – зазначила І. Фріз (http://glavcom.ua/news/jevroparlament-viznav-fakt-povnomasshtabnoji rosiyskoji-propagandi-v-jes-friz-384429.html).

Звичайно з суто прагматичної точки зору сьогодні головне це підтримка України з боку ЄС. Можливо у поточний час і на найближчу перспективу практична допомога України в боротьбі із зовнішньою агресією важливіша для більшості українців ніж безвізовий режим, з яким можна трохи і почекати. Адже, як засвідчують соціологічні дослідження, безвізовий режим з Європейським Ссоюзом  вважають важливим лише 39 % українців. (https://www.rbc.ua/ukr/news/bezvizovyy-rezhim-es-schitayut-vazhnym-39-1480342507.html).

Згідно з результатами опитування, 13 % українців вважають введення безвізового режиму з ЄС «дуже важливим», 26 % – просто «важливим». Водночас 37 % опитаних вважають скасування віз «зовсім не важливим», 20 % – «не важливим» при тому, що 4 % не визначилися з відповіддю. Варто відзначити, що в регіональному розрізі важливим запровадження безвізового режиму вважають на Заході країни і в центральних областях, водночас як на Півдні такої думки дотримується чверть опитаних, а на Сході – менше п’ятої частини. Отже, наявні затримки з наданням безвізового режиму, з огляду на наведену статистику настроїв населення, не матимуть вирішального значення. Тим більше, що навіть за визнанням чиновників Євросоюзу Україна виконала свою частину зобов’язань і на ділі підтвердила свою здатність виконувати взяті на себе зобов’язання. Справа тепер полягає у суто внутрішньоєвропейських проблемах. Набагато важливішим для поточної ситуації є підтвердження неухильної підтримки позиції України щодо питань інформаційної безпеки і територіальної цілісності, що була висловлена і на Парламентській асамблеї НАТО і на саміті Україна – ЄС.

 

Потіха А. Перспективи поглиблення міжнародної співпраці  України у рамках ЄС і НАТО[Електронний ресурс] /  А. Потіха // Резонанс. – 2016. – № 65. – С. 3–10. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/rezonans/2016/rez65.pdf.  – Назва з екрана