Що чекає на Україну після приходу до влади Д. Трампа?

А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Українське питання на тлі обрання нового президента США

 

У США відбулися вибори президента. За оцінками експертів, виборча кампанія вирізнялася надзвичайним напруженням і певною мірою привела до неочікуваного результату. Обрання відомого бізнесмена-мільярдера Д. Трампа президентом США стало певною несподіванкою для багатьох політиків і експертів не лише в Україні, а й за її межами. Натомість у Росії це викликало значне пожвавлення й надію на поліпшення відносин із США. Незважаючи на те що поки не ясно, яким чином буде Д. Трамп реалізовувати свої передвиборні пропозиції щодо визнання анексії Криму або пом’якшення санкцій, українське питання, зокрема спроби США інтегрувати українську економіку в західний ринок, може стати каменем спотикання на шляху до зближення між США й Росією. Тим не менше серед тих, хто першим привітав  Д. Трампа з перемогою, був саме президент Росії В. Путін.

Деякі експерти вважають, що США й Росія активніше шукатимуть шляхи порозуміння. Як зазначив Я. Бреммер, президент нью-йоркської консалтингової компанії, адміністрація Д. Трампа, найімовірніше, рухатиметься в напрямі відновлення відносин з Росією. Зокрема, з питань ситуації в Сирії. (http://www.segodnya.ua/politics/pnews/bloomberg-proanaliziroval-riski-dlya-ukrainy-posle-pobedy-trampa-770521.html. – 2016. – 17.11).

Відповідно на це сподіваються і в Росії. Зокрема, колишній президент Радянського Союзу М. Горбачов висловив надію, що перемога республіканця Д. Трампа стане відправною точкою для поліпшення відносин між РФ і США. Він не виключає такої можливості. І висловив переконання в тому, що тепер країнам необхідно «зав’язувати діалог на вищому рівні», що особливо позитивно повинно позначитися на міжнародній політиці. За його словами,  Росії й Америці необхідно прийти до діалогу та «не обривати його будь-що, так як від відносин двох країн багато що залежить у світі» (http://rueconomics.ru/206639-gorbachev-raskryl-chem-horosha-pobeda-trampa-dlya-rf. – 2016. – 9.11).

Проте можливе зближення політичних позицій В. Путіна й Д. Трампа  не влаштовує українську сторону, адже це може заохотити Росію до подальшої агресії проти України. Але, на думку експертів і багатьох закордонних політиків, не варто перебільшувати можливі негативні наслідки. Реальний перебіг відносин між Росією і США, скоріше, буде далеко неоднозначним. Лідери обох країн амбітні політики, і невідомо, чи будуть вони готові йти на поступки в ключових питаннях. Натомість Україна має шукати шляхи порозуміння з новим керівництвом США. Як зазначила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України І. Климпуш-Цинцадзе, Україна намагатиметься донести до нового керівництва США свої аргументи стосовно необхідності стримування Росії.

На її переконання,  США мають досить стійку традицію ухвалення рішень стосовно національних інтересів, виходячи з оцінки загроз і викликів, які постають перед державою. Вона сподівається, що українські політики зможуть донести свої аргументи до нової адміністрації та будуть почутими, адже  Д. Трамп представляє Республіканську партію, яка тривалий час дотримується політики підтримки союзників.

І. Климпуш-Цинцадзе впевнена, що дуже швидко прийде розуміння того, що Росію треба стримувати у її намаганнях зруйнувати світовий порядок, який усі разом тяжко вибудовували після Другої світової війни. На її думку, якщо Д. Трамп займе проросійську позицію у своїй зовнішній політиці, то наштовхнеться на спротив законодавців як з Демократичної партії, так і з Республіканської партії.

У свою чергу посол України в США В. Чалий налаштований оптимістично і вважає, що Україна залишиться в топ-10 американських пріоритетів. «Українська діаспора внесла свої конкретні пропозиції, які були сприйняті республіканцями. У нас є чітка позиція багатьох республіканців продовжувати підтримку України. Різні передвиборні заяви, побачимо, як вони будуть втілюватися в конкретну політику. Ті особи, які можуть прийти на посади міністра оборони, державного секретаря, головного радника зовнішньої політики і безпеки, це знайомі нам люди. Вони зі свого великого досвіду знають, що треба робити», – зазначив дипломат (http://www.capital.ua/ru/news/78445-ukraina-nadeetsya-ostatsya-v-top-10-amerikanskikh-prioritetov-chalyy. – 2016. – 10.11).

Разом з тим, на думку В. Чалого, існує проблема, як сьогодні привернути увагу нової адміністрації до питань України. Серед нагальних питань боротьби з тероризмом, питання пріоритетів зовнішньої політики США Україна все ж не має залишитися поза увагою США. При цьому дипломат наголосив, що Україна нині концентрується на тому, що робити найближчим часом зі зміною керівництва США. «Що стосується нової американської адміністрації, то вона ще повинна сформувати свої короткострокові й середньострокові політичні пріоритети. Зараз розглядаються різні питання передачі влади... Також розглядається ряд кандидатур на різні позиції. Я думаю, що ситуація досить динамічна і вимагає активної роботи», – підкреслив В. Чалий. Він переконаний, що Україна не повинна залишатися в «сірій зоні», вона має приєднатися до системи колективної безпеки й оборони.

Сподівання на хороші відносини США з її партнерами, зокрема і з Україною, підтвердив нині діючий президент США Б. Обама, який запевнив, що Д. Трамп прихильний зобов’язанням у рамках НАТО. «У розмові зі мною обраний президент висловив серйозний інтерес у тому, що стосується підтримки наших стратегічних інтересів. І одне з його послань, яке я можу привести, це його прихильність НАТО», – зазначив Б. Обама (http://www.pravda.com.ua/news/2016/11/15/7126834. – 2016. – 15.11).

Він повідомив, що під час свого майбутнього візиту в ряд країн і зустрічей з європейськими лідерами Д. Трамп донесе до них цю інформацію.

Щодо можливих змін  у зовнішній політиці США з приходом Д. Трампа, то, за словами Б. Обами, зовнішню політику визначає не тільки президент, а й військові, дипломати, розвідувальне співтовариство. «Це робить нас незамінною державою, коли справа доходить до необхідності підтримувати світовий порядок і забезпечувати процвітання у світі», – наголосив  Б. Обама.

Тим часом Д. Трамп уже провів телефонні перемговори з деякими лідерами різних країн і запевнив, що співпрацюватиме із союзниками США. Зокрема, як інформують ЗМІ, президент Франції Ф. Олланд і обраний президент США Д. Трамп провели 11 листопада телефонну розмову, у якій вони домовилися уточнити позиції з таких ключових питань, як Близький Схід і Україна. Вони домовилися про спільну роботу з ряду ключових питань, з тим щоб уточнити позиції щодо «війни з тероризмом», України, Сирії, ядерної угоди Ірану та стосовно паризької угоди щодо клімату.

Експерти, аналізуючи ситуацію, зазначають, що новообраному президенту США не бракуватиме глобальних викликів – від Сирії до ядерних амбіцій Північної Кореї. Але головним зовнішньополітичним пріоритетом має стати Європа. Зокрема, так вважає експерт з питань міжнародної безпеки Е. Ченовет. Вона переконана, що це  найважливіший і найбільший стратегічний альянс у світі, який мають Сполучені Штати Америки. «Наступний президент має проводити таку політику щодо Європи, яку ми не бачили з 1990-х років», – зазначила Е. Ченовет.

З нею погоджується експерт з питань національної безпеки консервативного фонду Heritage Д. Карафано, який наголосив, що мир і стабільність у Європі мають стати головним пунктом політики нового глави Білого дому. «Питанням номер один щодо політики США в гарантуванні миру та безпеки лишатиметься російська зовнішня політика в цьому регіоні, байдуже, чи йдеться про енергетику, пропаганду чи то різноманітні види дезінформації, Україну чи будь-яку іншу воєнну активність або загрози від неї», – наголосив експерт (http://www.dw.com/uk 83/a-36309818. – 2016. – 8.11).

На думку деяких експертів, Д. Трамп проводитиме проамериканську політику в тісній співпраці з європейськими партнерами. Щодо проросійської політики, то це не дуже відповідає дійсності. Як зазначив науковий співробітник Канадського інституту Т. Кузьо, президент Д. Трамп може спробувати перезавантажити відносини з Росією, як це робили два його попередники. Однак після провалу обох ініціатив його власна матиме ще менше шансів на успіх.

Як відомо, під час виборчої кампанії Д. Трампа жорстко критикували за тісні зв’язки з Росією та позитивні висловлювання в бік президента Росії В. Путіна. Разом з тим розвідка США звинуватила РФ у хакерських атаках на передвиборний штаб Г. Клінтон і підігруванні перемозі Д. Трампа. Колишній директор ЦРУ М. Морелл назвав Д. Трампа «несвідомим агентом Росії», а Російська Державна дума, у свою чергу, сприйняла обрання Д. Трампа із захопленням.

Проте, на думку експертів,  очікувати покращення відносин між ядерними державами США й Росією не варто. Проти цього працюватиме ряд ключових факторів. Зокрема, між США й Росією надто багато розбіжностей, аби перезавантаження відносин відбулося успішно. Відносини РФ із Заходом різко зіпсувалися після анексії Криму у 2014 р. і звинувачень Росії у причетності до збиття MH17, а також у підбурюванні сепаратизму на Сході України. У 2016 р. погіршення відносин між США й Росією тривало. Крім того, США й Росія мають кардинально різні інтереси в Сирії.

Також варто зазначити, що НАТО й західні розвідки постійно вказують на зростання загрози з боку Росії до такого рівня, який востаннє було зафіксовано напередодні «розрядки» у 1970-х роках. Занепокоєння Заходу зростало у зв’язку з воєнними діями Росії в Україні та Сирії, кібератаками і шпигунством РФ, порушенням російськими кораблями й літаками повітряного та авіаційного простору країн Заходу тощо. Як зазначив генеральний директор Державного відомства британської контррозвідки МІ5 Е. Паркер, Росія використовує весь спектр державних органів, аби переслідувати свої зовнішньополітичні цілі в агресивній манері, у тому числі завдяки пропаганді, шпигунству, підривній діяльності та кібератакам. «Присутність Росії помітна по всій Європі та у Великій Британії зокрема. Завдання МІ5 полягає в тому, аби перешкодити їй у цьому», – наголосив експерт (zik.ua/news/2016/11/14/ekspert_nazvav_sim_prychyn_perezavantazhennya_
vidnosyn_ssha_z_rosiieyu_990507. – 2016. – 14.11).

Експерти наголошують, що минулі перезавантаження відносин США й Росії зазнавали невдач, оскільки дві сторони розуміють їх по-різному. На думку керівництва Росії, лише США мають змінювати свою поведінку. У Москві переконані, що  Росія не зробила нічого поганого, і звинувачують саме США в холодних відносинах між двома державами. З цієї причини і провалилися два перезавантаження, які намагалися здійснити під час свого президентства й Д. Буш-молодший і Б. Обама.

На думку експертів, нова спроба перезавантаження також не спрацює, тому що росіян залякали західною загрозою, а інших впливів на російське суспільство ще не придумали. Поки ціни на нафту й газ були високими, В. Путін міг підвищувати стандарти життя росіян. Після падіння цін на енергоносії та запровадження санкцій Заходу така стратегія неможлива. Тому В. Путін почав активно використовувати конфронтаційну мобілізацію населення, зокрема за допомогою телебачення, проти зовнішніх ворогів і уявних загроз із Заходу.

Крім того, В. Путін прагне, щоб США сприймали його за рівного, і був обурений тим, що президент Б. Обама назвав Росію «регіональною державою». Президент Д. Трамп з його націоналістичною позицією America First буде ще менш схильний висловлювати повагу до Росії, яку вона намагається отримати від США як світової супердержави.

До того ж, за словами експертів, Д. Трамп буде змушений працювати з республіканськими більшостями в обох палатах Конгресу, представники яких ставляться до Росії традиційно вороже. Зокрема, спікер палати представників республіканець П. Раян зазначив, що «Путін є агресором, який не поділяє наші інтереси», а новообраний віце-президент М. Пенс назвав В. Путіна «дрібним хуліганом».

У свою чергу ще один впливовий американський політик Н. Гінгріч ще під час Ялтинського саміту в Києві у вересні цього року зазначив, що Д. Трамп на посаді президента буде готовий постачати Україні зброю.

Більшість експертів зазначають, що навіть якщо Д. Трамп буде певною мірою симпатизувати Росії, то він не зможе самостійно скасувати санкції проти Росії, адже вони є частиною американського законодавства. Республіканці, які контролюють обидві палати, не підтримають відміну санкцій.

Натомість деякі українські експерти досить обережні у своїх прогнозах. Зокрема, вони вважають, що перемога Д. Трампа вже негативно впливає на економіку України. На їхню думку, в Україні підскочить «сірий» курс готівкового долара після інавгурації нового президента США. Однак потім курс повернеться в колишні рамки протягом декількох днів. Про це сказала президент Асоціації захисту банків К.  Назимко. «Ситуація з гривнею дуже плачевна. В Україні економіка занадто політизована. Триваюча криза, руйнування економіки, втрата ключового політичного союзника… Прогноз вкрай негативний! І якщо перший час НБУ вдасться втримати курс гривні адміністративними заходами, то в перспективі нас чекає зростання курсу долара. На жаль, змушені прогнозувати, що курс в 40 грн/дол. може стати реальністю вже цієї зими», – зазначила К. Назимко (https://ng.pl.ua/2016/11/10. – 2016. – 10.11).

Крім того, за її прогнозами, без підтримки США в довгостроковій перспективі Україну може очікувати дефолт. «Наразі ситуація нейтральна. Але в довгостроковій перспективі ми маємо дуже тривожні прогнози: у  2017–2018 рр. серйозно скоротиться кредитування МВФ. Також Україну чекає урізання кредитування США під наші єврооблігації», – наголошує експерт.

К. Назимко вважає, що на довгій дистанції політика Д. Трампа призведе, швидше за все, до зміцнення долара й девальвації інших валют у світовій економіці. Крім того, до кінця року очікується підвищення облікової ставки Федеральною резервною системою, що неминуче призведе до девальвації більшості національних валют у тій чи іншій мірі.

Більш оптимістичні прогнози в українських політичних експертів, які вважають, що американський політикум ніколи не відмовиться від підтримки територіального суверенітету й цілісності України. Про це, зокрема, заявив директор Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» А. Єрмолаєв. «Загальний підхід з боку американської влади був заявлений в дуже дипломатичній формі ще у виступі Байдена в парламенті. Те, що було сказано, зараз знайде більш чіткі характеристики», – зазначив він.

За його словами, ішлося про те,  що українська влада несе відповідальність за ситуацію в країні, від нас залежить внутрішній діалог, пошук формули, яка збереже нашу країну. «Такий підхід, можливо, в більш чіткій та зрозумілій формі буде характерним для адміністрації Д. Трампа», – наголосив експерт (https://www.slovoidilo.ua/2016/11/09/pogljad/polityka/ekspert-rozpoviv-yakyj-pidxid-obere-administracziya-trampa-shhodo-donbasu. – 2016. – 9.11).

На переконання А. Єрмолаєва, є зобов’язання міжнародної спільноти щодо підтримки України як держави, а є наші завдання. Політика санкцій і дипломатична підтримка будуть такими ж, але те, що Україна зобов’язана, доведеться зробити. «Д. Трамп неодноразово говорив під час кампанії про більшу відповідальність ЄС у сфері безпеки. Ішлося і про відповідальність у своєму регіоні, і перед партнерами по НАТО. Зараз це може бути на першому місці, тому що конфлікт в Україні – це конфлікт європейський. Він відображає не лише проблему українсько-російських відносин, а й неефективний механізм узгодження інтересів, здатність домовлятися певних осіб», – підкреслив А. Єрмолаєв.

Експерт припускає, що адміністрація Д. Трампа буде жорсткішою в плані термінів. І якщо адміністрація Б. Обами могла собі дозволити витрачати час на довгі періоди, то позиція Д. Трампа може бути більш жорсткою в плані прискорення процесів подолання конфлікту в Україні з більшою активністю ЄС і, природно, з урахуванням інтересів РФ.

На думку політолога, за умови збереження суверенітету українським політикам доведеться змінювати своє ставлення до устрою, статусу і формування балансів інтересів. «Якщо з цим не впорається адміністрація П. Порошенка, враховуючи політику останнього року, то ці зміни будуть здійснені шляхом перезавантаження влади», –  заявив А. Єрмолаєв.

У свою чергу співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру ім. О. Разумкова М. Пашков, аналізуючи результати виборів у США, зазначив, що  не варто сьогодні зараховувати Д. Трампа до союзників В. Путіна. Він, як і багато інших експертів, наголошує, що в США вирішує не лише президент. Є Конгрес, сенат, сильне лобі громадськості. Президент – це не цар з абсолютною монархічною владою. «Є передвиборні технології, а є офіційна політика. Так, у відносинах Києва і Вашингтона буде менш комфортна ситуація й, можливо, більш проблемна, ніж була б із Клінтон. Не виключено, що нам доведеться шукати ходи, механізми налагодження відносин, але це не союз із РФ. Просто Клінтон була більш прогнозована й зрозуміла для України. Навряд чи будуть кардинальні зміни та сюрпризи», –  наголосив  М. Пашков (https://www.slovoidilo.ua/2016/11/09/pogljad/polityka/vybir-amerykancziv-i-naslidky-dlya-ukrayiny-chy-varto-chekaty-soyuzu-trampa-z-putinym. – 2016. – 9.11).

Директор Інституту глобальних стратегій В. Карасьов також прогнозує Україні труднощі у відносинах з Д. Трампом. При цьому він наголошує, що  Україні потрібно буде провести корекцію своєї внутрішньої та зовнішньої політики й навчитися самостійно розв’язувати свої проблеми. «Не виключаю, що з перемогою Д. Трампа може бути істотна корекція як зовнішньої, так і внутрішньої політики України. Перемога Д. Трампа – це катастрофа для окремих українських політиків, які звикли, що за них хтось щось вирішує, але не для України, адже це шанс, щоб стати мудрішими, дорослішими і сильнішими, відійти від ілюзій, що за нас хтось вирішить наші проблеми», – заявив В. Карасьов.

Він уточнив, що перемога Д. Трампа змусить Україну менше сподіватися на зовнішніх партнерів і самостійно розв’язувати такі ключові проблеми української державності, як територіальна цілісність і національна безпека – «без парасольки Б. Обами». «Нам потрібно бути дорослішими і розраховувати на власні зусилля: немає армії, немає сильної економіки, то потрібно бути гнучкими, іти на певні компроміси, а не розраховувати, що хтось за нас домовиться», – зазначив В. Карасьов (http://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/2117381-karasov-perekonanij-so-tramp-znime-z-rosii-sankcii.html. – 2016. – 9.11).

Щодо відносин США з Росією, то політолог переконаний, що це аж ніяк не будуть дружні відносини, хоча санкції з Росії знімуть. Скоріше за все, це буде конкуренція і співпраця на засадах окремих угод. Експерт також наголосив, що перемога Д. Трампа – це кінець американо-центристського світу, який встановився після розпаду СРСР. США зосередиться на розв’язанні своїх внутрішніх проблем і менше займатиметься проблемами інших країн.

В. Карасьов вважає, що світ вступає у фазу, де міжнародні союзи та інституції гратимуть значно меншу роль. Те ж саме стосується міжнародних зобов’язань. «Замість союзів, будуть сильні держави з потужними арміями та сильною зовнішньою політикою. У будь-якому разі повернеться силовий фактор», – підкреслив експерт (http://freshnews.media/news/publications/world/karasov-peremoga-trampa-shans-dlya-ukrani-podorosljshati. – 2016. – 9.11).

Натомість голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» В. Фесенко має більш оптимістичну точку зору. Щоправда, і він прогнозує певні проблеми у відносинах із США. За його словами, не варто робити апокаліптичних або катастрофічних прогнозів через те, що на виборах у США переміг Д. Трамп. Але потрібно готуватися до «шарахань Д. Трампа у зовнішній політиці».

Разом з тим, за словами експерта, підтримка України – один зі стратегічних пріоритетів США. Резолюцію, яку нещодавно прийняв Конгрес, про підтримку України підтримали і демократи, і республіканці. З точки зору американської еліти, Конгресу, істеблішменту – ніяких принципових змін не передбачається. Для України  нині головне вийти на нову адміністрацію Д. Трампа та знайти там союзників, а в Республіканської партії в Україні завжди було багато друзів. Також важливо наскільки «нашому Президенту вдасться знайти ключик до Д. Трампа».

Щоправда, як зазначає В. Фесенко, Д. Трамп усе ж домовлятиметься з В. Путіним з певних питань. Разом з тим експерт зазначає, що Д. Трамп не такий простий, як здається на перший погляд, і в разі прямого нехтування своєї позиції він може повернутися до критичної санкційної точки. «Усі чекають, що Трамп домовлятиметься з Путіним. Спроба така буде точно. Але, якщо вона не буде вдалою і Трамп побачить, що його позицією нехтують або його намагаються обдурити, тоді він може кинутися в іншу крайність і домовлятися вже про дуже жорстку політику», – заявив В. Фесенко (http://uapress.info/uk/news/show/150343. – 2016. – 10.11).

Разом з тим він переконаний, що Україна не стане розмінною монетою в домовленостях В. Путіна та Д. Трампа, але він не виключає певної пакетної угоди між США й Росією по Сирії, у яку буде включено деякі зобов’язання щодо України. Проте, на думку експерта, нічого особливого не станеться навіть при розвитку подій, за якими лідери США та Росії зможуть дійти згоди щодо України за російським сценарієм. Адже П. Порошенко навряд чи піде на такі поступки, особливо у внутрішньополітичному житті.

Отже, експерти й політики не мають єдиної точки зору щодо подальших відносин України і США та особливо щодо того, що чекає на Україну після приходу до влади Д. Трампа. Сьогодні це спрогнозувати досить важко. Але зміна політичного керівництва у країні, що є ключовим гравцем міжнародної політики, цілком імовірно може відкрити нове вікно можливостей.

 

Потіха А. Українське питання на тлі обрання нового президента США[Електронний ресурс] /  А. Потіха // Резонанс. –  2016. – № 63. – С. 4–11. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/rezonans/2016/rez63.pdf.  – Назва з екрана.