І. Беззуб, мол. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Телемедицина в Україні: реалії та перспективи

 

Головною метою реформи медичної галузі в Україні є поліпшення здоров’я населення завдяки забезпеченню рівного й справедливого доступу всіх громадян до медичних послуг належної якості.

Міжнародний досвід показує, що одним із кращих та перспективних способів підвищення рівня медичного обслуговування, розширення можливостей щодо доступності та якості медичних послуг населенню, особливо для тих груп, що проживають на сільських територіях, є запровадження телемедицини.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), телемедицина – це метод надання послуг з медичного обслуговування там, де відстань є критичним фактором.

Законопроект «Про телемедицину» (№ 10196 від 14.03.2012 р.) визначає її як комплекс організаційних, фінансових і технологічних заходів, що забезпечують надання дистанційної консультаційної медичної послуги, за якої пацієнт або лікар, що безпосередньо проводить обстеження та/або лікування пацієнта, отримує дистанційну консультацію іншого лікаря з використанням телекомунікацій.

До телемедичних послуг належать дистанційні медичні консультації, консиліуми, контроль фізіологічних параметрів організму пацієнта, проведення діагностичних і лікувальних маніпуляцій, обмін результатами обстеження пацієнта, інші медичні послуги, а також медичні відеоконференції, відеосемінари, відеолекції, що здійснюються у вигляді обміну електронними повідомленнями з використанням телекомунікацій.

Сьогодні телемедицина стає важливою галуззю в обміні професійним досвідом, сфері медичного обслуговування людей, дистанційному навчанні, підвищенні рівня кваліфікації медичних працівників без відриву від діяльності на основному місці роботи.

Система організації надання медичної допомоги має базуватися на загальнонаціональному, стандартизованому, юридично, економічно, клінічно та етично обґрунтованому використанні комп’ютерних, електронно-інформаційних та телекомунікаційних технології для об’єднання всіх лікувально-профілактичних закладів України різних форм власності та для реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я.

Експертами підраховано, щоб накрити системою телемедицини всю Україну потрібна зовсім незначна, як для масштабів держави, сума – трохи більше 8 млн грн. А впровадження телемедицини дає змогу заощадити до 40 % витрат на охорону здоров’я.

Одним із пріоритетних завдань розвитку телемедицини є вдосконалення нормативної бази, яке одночасно надзвичайно важливе для ефективного і якісного подальшого розвитку всієї системи охорони здоров’я України та її належного реформування. Необхідно розробити і затвердити законодавчі акти у сфері телемедицини й електронної охорони здоров’я, гармонізовані з юридичними нормами Європейського Союзу і методичними документами ВООЗ, нормативну доказову науково-методичну документацію, стандарти і протоколи, національну система електронних медичних записів, систему дистанційного навчання, електронного документообігу, інформаційні системи лікувально-профілактичних, освітніх і науково-дослідних установ, інформаційні фармацевтичні системи, системи захисту цифрової інформації.

При наданні телемедичних послуг має бути забезпечено збереження особистої, лікарської таємниці та інших таємниць, передбачених законодавством України, а також конфіденційності персональних даних.

Українська політична еліта не лише усвідомила важливість сучасної медицини, а й почала втілювати це розуміння в ключових політичних документах. Президентська програма реформ до 2020 р. та проект Коаліційної угоди проукраїнської більшості в парламенті називають реформу системи охорони здоров’я та, зокрема, розвиток телемедицини серед першочергових завдань.   

Ще у 2007 р. було створено Державний клінічний науково-практичний центр телемедицини МОЗ України – єдиний спеціалізований заклад охорони здоров’я, створений для надання висококваліфікованої комплексної консультативної медичної допомоги населенню з застосуванням сучасних інформаційних та телемедичних технологій, організації заходів з розробки, апробації, впровадження їх та розвитку телемедицини в Україні.

За підтримки партнерів Центр телемедицини сьогодні реалізовує широкомасштабний проект «Телемедицина» в рамках Меморандуму, підписаного між МОЗ України, НАМНУ, компаніями ДТЕК, МТС, а також Благодійним фондом «Розвиток України», і є ключовим виконавцем і координатором зазначеного проекту, у якому задіяні медичні заклади і установи з 12 областей України. Цей проект спрямований на розвиток телемедицини в Україні шляхом інтеграції передового медичного досвіду та сучасних телекомунікаційних технологій.

З 2009 р. Центром телемедицини реалізується проект створення телемедичної мережі України, завдяки якій започатковано телемедичне консультування та обмін досвідом лікарів на Порталі телемедицини (URL: http://www.esemi.org/?lang=ru).

Телемедична мережа об’єднала МОЗ України, Державний клінічний науково-практичний центр телемедицини в Києві, Донецьку й Закарпатську обласні лікарні, Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМНУ, Інститут педіатрії акушерства та гінекології НАМНУ, Національний інститут хірургії та трансплантології ім. А. А. Шалімова НАМНУ, Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМНУ, Національну дитячу спеціалізовану лікарню «ОХМАТДИТ», Львівську комунальну міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги, Львівську комунальну міську дитячу клінічну лікарню, Львівську обласну клінічну лікарню, Обласний державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр (перелік установ постійно оновлюється).

Галузевим нормативно-правовим документом для забезпечення упровадження телемедицини в охорону здоров’я є наказ МОЗ від 26.03.2010 р.               № 261 «Про впровадження телемедицини в закладах охорони здоров’я».

На жаль, внесений до Верховної Ради проект Закону «Про телемедицину» (№ 10196 від 14.03.2012 р.), який був відправлений на доопрацювання, на сьогодні так і не прийнятий.

Нові нормативні документи щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров’я затверджені Наказом МОЗ від 19.10.2015 № 681, зокрема:

Порядок організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини (в тому числі вимоги до порталів телемедицини);

Положення про кабінет телемедицини закладу охорони здоров’я (в тому числі табель оснащення кабінету телемедицини);

Форми первинної облікової документації «Запит на телемедичне консультування», «Висновок консультанта», «Журнал обліку телемедичних консультацій» та інструкції щодо їх заповнення.

26 вересня 2016 р. Кабінет Міністрів України вніс зміни до «Переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти». Згідно з рішенням уряду, закладам охорони здоров’я дозволяється надавати медичну допомогу із застосуванням телемедицини, що «забезпечить конституційне право громадян на якісну медичну допомогу і дозволить розширити доступ до таких послуг, а також буде сприяти ефективній організації надання медичної допомоги в умовах, коли відстань є критичним фактором» (постанова уряду № 648). Розширення переліку створить умови для залучення додаткових коштів юридичних і фізичних осіб за рахунок застосування телемедицини при наданні медичної допомоги як послуги, яка може бути надана пацієнту в будь-якому місці, де він її потребує, зазначається в постанові.

Кабмін включив у перелік ряд послуг, що надаються із застосуванням телемедицини. Зокрема, лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням громадян, які надаються без направлення лікаря, у тому числі із застосуванням телемедицини, медична допомога хворим удома, у тому числі із застосуванням телемедицини (діагностичне обстеження, процедури, маніпуляції, консультації, догляд), медичне обслуговування, у тому числі із застосуванням телемедицини, за договорами із суб’єктами господарювання, страховими організаціями, медичне обслуговування, у тому числі із застосуванням телемедицини, іноземних громадян.

Створення ефективних механізмів побудови та функціонування національної телемедичної мережі, розвитку сумісних науково-практичних галузей, правове регулювання системи надання телемедичних послуг на основі забезпечення конституційних прав і свобод людини є одним із пріоритетів діяльності держави. Тому, такі масштабні проекти, як телемедицина, краще всього реалізуються в тих країнах, де держава активно фінансує подібні проекти.

В Україні, на жаль, держава досить опосередковано бере участь у реалізації телемедичних проектів, тому будівництвом мереж зв’язку для лікарень за власні гроші займаються приватні компанії та фонди.

Так, спільно з компанією «МТС Україна» та за підтримки Представництва ООН в Україні реалізується проект «Мобільна медицина», який дає змогу медикам з різних регіонів спілкуватися між собою безпосередньо з робочого місця, що істотно спрощує процес проведення медичних консиліумів, підвищення кваліфікації та обміну досвідом. Побудована мережа дає можливість лікарям і пацієнтам медичних закладів у режимі онлайн передавати діагностичні дані, отримувати консультацію профільного спеціаліста, збирати консиліум лікарів, брати участь у конференціях, не залишаючи робочого кабінету. Все це знижує витрати на відрядження, папір, організацію консультацій та медичної допомоги населенню віддалених регіонів та сільської місцевості.

«МТС Україна» вдалося об’єднати в одну мережу близько 40 медичних установ, серед яких клініки різного рівня: національні медичні інститути, високоспеціалізовані клініки, обласні, районні і міські лікарні. У їх числі провідні медичні центри країни, такі як Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. Н. М. Амосова, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології, Інститут нейрохірургії, Інститут раку, дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», а також обласні, міські та районні лікарні. За оцінками мобільного оператора, за перше півріччя 2014 р. кількість телемедичних консультацій зросла в три рази. Наприклад, у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І. І. Мечникова, яку підключили до національної телемедичної мережі у 2015 р., консультації з початку року проводилися 85 разів, що в три рази більше в порівнянні з таким самим періодом 2014 р. Виходячи зі статистики, найбільш затребувані консультації в кардіології, судинній хірургії і травматології. Часто потрібні телеконсультації за профілем пульмонології, гастроентерології, гематології, урології, нейрохірургії, онкології, ревматології, хірургії. Мобільний інтернет 3G може бути незамінний і при транспортуванні пацієнтів «по швидкій», коли потрібно в найкоротші терміни, ще в кареті швидкої допомоги, зняти медичні параметри і передати їх у лікарню, куди везуть пацієнта, для того, щоб на місці змогли почати надавати допомогу негайно і не втрачали час на проведення первинних досліджень.

Завдяки ініціативі та фінансовій підтримці енергетичної компанії ДТЕК, яка є підписантом Меморандуму, медичні установи міст її діяльності обладнані та підключені до єдиної національної телемедичної мережі, щоб забезпечити доступну та безпечну медичну допомогу в будь-який момент, незалежно від того, де знаходиться пацієнт.

Так, у грудні 2015 р. Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ» стала п’ятим медичним закладом Львівської області, котрий завдяки компанії ДТЕК має можливість за допомогою відеозв’язку в режимі онлайн консультуватись із провідними фахівцями зарубіжних клінік. Необхідним аудіо та відеообладнанням оснащені три операційні ОХМАДИТу.

Додатково мережа доповнюється медичними закладами також завдяки фінансуванню партнерів по проекту. Зокрема, завдяки фінансовій підтримці Благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» до проекту приєднався і Львівський онкоцентр.

5 липня 2016 р. відбувся перший телеміст-презентація системи «Телемедицина» в Запорізькій обласній лікарні та Енергодарській медико-санітарній частині № 1. Телеміст між трьома містами – Запоріжжям, Енергодаром та Києвом – провів головний лікар Київського центру клінічної телемедицини В. Осташко.

Ще один національний оператор зв’язку «Датагруп» спільно з Благодійною фундацією «Відкриті серця України» та за підтримки МОЗ реалізує проект «Національна телемедична мережа» в Україні. З березня 2012 р. «Національна телемедична мережа» об’єднала регіональні спеціалізовані клінічні центри України: інститути, спеціалізовані лікарні, діагностичні центри, дитячі клініки. За підсумками тільки I кварталу 2014 р. «Датагруп» виконала будівництво оптоволоконних каналів зв’язку в медичних установах дев’яти міст країни (Миколаївська обласна дитяча лікарня, Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня, Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня, Волинське обласне дитяче територіальне медичне об’єднання, Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня та ін.).

Завдяки українсько-швейцарській програмі «Здоров’я матері та дитини», метою якої є покращення перинатального здоров’я в Україні, з 1997 р. впровадження телемедицини на основі використання телемедичної платформи iPath розпочато в районних та обласних медичних закладах чотирьох регіонів України (Рівненська, Донецька, Волинська, Івано-Франківська, Вінницька області та АР Крим). Міжнародні підходи до використання телемедичних технологій у клінічній практиці, а також досвід, який здобула Програма за період роботи в цьому напрямі, було використано для створення посібника «Використання телемедицини у клінічній практиці».

Зробити доступ до якісної медичної допомоги легким і невимушеним за допомогою мобільних і веб-технологій для того, щоб усунути такі бар’єри, як відстань і час, намагаються фахівці Благодійного фонду «Екосистема». Фонд пропонує програмне забезпечення, супровід і доступ до клінічних послуг – все, що потрібно, щоб запропонувати повний спектр послуг у сфері телемедицини: пошук фахівця, діагностика, отримання діагнозу, призначення лікування, замовлення і здійснення доставки медикаментів.

У 2015 р. фонд запропонував програму «Здоров’я та безпека» (Health & Safety), яка дає змогу інтегрувати телемедицину в повсякденну роботу медичних установ, з особливим акцентом на окремі соціальні групи. Пріоритети були віддані людям похилого віку, постояльцям хоспісів, післяопераційним пацієнтам, пацієнтам реабілітаційних центрів, водіям-міжнародникам, які перебувають за кордоном без звичної медичної підтримки. Функціональні можливості рішення дають змогу проводити цілодобову біометрію та надавати медичну інформаційну підтримку людям, які не можуть нею скористатися в силу обставин, що склалися. У 2016 р. фонд за підтримки Національної медичної палати України відкриє два стаціонарні телемедичних кабінети в Києві (з п’яти запланованих). Партнерами проекту виступають навчально-консультаційний центр «АсМАП» України та медичний центр «Сучасна медицина».

Розвиток телемедицини є вкрай необхідним для нашої країни, особливо з огляду на антитерористичну операцію на сході.

У військовій медицині телемедичні технології здатні спростити роботу лікарів, виконати ефективний менеджмент на етапах евакуації, систематизувати та стандартизувати якість надання медичної допомоги. Враховуючи складність та затяжне лікування вогнепальних поранень, це дає змогу тримати на постійному й тривалому контролі процес лікування кожного потерпілого.

Значну роботу з впровадження телемедицини в Україні було проведено протягом останнього року з часу прийняття спільної програми України та НАТО.

Про активне впровадження системи телемедицини – медичної допомоги на відстані як в умовах повсякденного життя, так і в умовах надзвичайних ситуацій, у тому числі в умовах проведення антитерористичної операції – говорили учасники круглого столу «Розвиток національної системи телемедицини та парамедицини в Україні: впровадження міжнародних стандартів», організованого Комітетом ВР з питань охорони здоров’я (27 травня 2016 р.).

Учасники заходу, зокрема, звернули увагу на необхідність послідовного впровадження в Україні проекту «Мультинаціональної телемедичної системи» (MNTS) в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки», наміри щодо залучення України до якого було проголошено у 2015 р. головою комітету О. Богомолець та підтримано представниками НАТО, відповідальними за реалізацію цього проекту.

На їхню думку, створення в Україні системи телемедицини надасть можливість для впровадження сучасних методів надання медичної та домедичної допомоги; раціонального залучення ресурсу високопрофесійних медичних фахівців; економії коштів, пов’язаної з переміщенням пацієнтів і фахівців; зменшення кількості медичних помилок; налаштування мережі обміну медичною інформацією за світовими стандартами; оперативного обміну медичною інформацією з фахівцями НАТО тощо, що сприятиме збереженню здоров’я та життя наших громадян, зниженню показників інвалідності й смертності.

Завдяки використанню сучасних комунікаційних технологій міжнародна мережа медичних фахівців матиме можливість оцінити стан здоров’я пацієнта, встановити правильний діагноз і надати відповідні рекомендації в режимі реального часу.

Сьогодні у багатьох військових медичних закладах України проводяться заходи щодо впровадження телемедицини. Зокрема, за підтримки волонтерів та добровольчої допомоги таких компаній, як «ASUS Україна» і «DSSL Україна» в операційних клініки ушкоджень Національного головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» встановлено обладнання, завдяки якому все, що відбувається в операційних, можна побачити з будь-якої точки України.

Справа в тім, що в госпіталі проводиться найбільше операцій пораненим і травмованим у зоні АТО. Тому, у багатьох ситуаціях приймати рішення повинен провідний хірург клінічного центру, а в деяких випадках потрібно колегіальне рішення і рада декількох фахівців. Це стосується, у першу чергу, ампутацій, реампутацій і екзартикуляцій кінцівок, вирішення питань про те, чи потрібно залишати групу м’язів. Більш того, присутність провідного хірурга іноді потрібна відразу в кількох операційних. Крім того, можна критично знизити ризик додаткового інфікування хворого: нерідко на операції збирається до 20 фахівців з різних відділень.

Рішення, запропоноване компаніями ASUS і «DSSL Україна», допомагає у складних випадках через інтернет-конференцію отримати консультацію фахівця прямо в операційній, не відходячи від столу, швидко прийняти вірне рішення і, головне – врятувати життя людини.

Заступник начальника клініки підполковник медичної служби К. Пендраковський сподівається, що проект буде реалізований повною мірою, і такі ж камери будуть встановлені у всіх відділеннях Київського військового шпиталю і в операційних мобільних госпіталів у зоні АТО.          

Завдяки спільній праці фахівців кафедри ортопедії та травматології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, травматологічного відділення Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» Міністерства оборони України та Військово-медичного клінічного центру Південного регіону до вже існуючої телемедичної мережі Артемівськ – Харків – Київ – Ірпінь – Львів приєдналася і Одеса, а саме – травматологічне відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (лютий 2016 р.).

Під час презентації нового проекту був проведений єдиний телеміст між усіма телемедичними центрами системи, у якому взяли участь головні військові травматологи Північного, Південного та Західного регіонів, провідні фахівці клінік. Учасники заходу зауважили на важливості розширення застосування телемедицини в системі Збройних сил України, навчанні персоналу та на необхідності включення в єдину мережу польових шпиталів первинної ланки надання допомоги військовослужбовцям в зоні АТО.

Телемедицина стала своєрідною відповіддю на вимоги сьогодення, коли для порятунку життя пацієнта важлива кожна хвилина. Ця система допомагає виграти такий дорогоцінний час, стерти кордони між містами і надати якісну медичну допомогу тим, хто її так потребує.

Умови для розвитку телемедицини – наукові, технічні, економічні й соціальні – існують в усіх розвинутих країнах. За останні 20 років у багатьох регіонах Європи, Америки і Азії впроваджені потужні цифрові мережі і нові способи телекомунікації. Технічне й програмне забезпечення стало швидшим, могутнішим, дешевшим і простішим у застосуванні. Нині рівень проникнення телемедицини на ринок становить близько 30 %, а до 2020 р, за прогнозами експертів, досягне 50 %.

У цих країнах на сьогодні діє понад 300 спеціалізованих центрів. Віддалене консультування, диспетчеризація, супровід профілактичних і лікувальних процедур – це далеко не весь перелік надаваних лікарських послуг.

Телемедицина отримала широкий розвиток у таких країнах Європи, як Угорщина, Великобританія, Німеччина, Норвегія, Фінляндія, Франція, Швеція, Швейцарія.

Ринок телемедицини в ЄС невпинно зростає – з 4,4 млрд євро у 2011 р. він має збільшитися втричі до 2019 р. (до 11,5 млрд євро), відповідно до прогнозів. Найбільшого поштовху поширенню новітньої медичної технології надає збільшення кількості людей похилого віку, а також, безумовно, зростання вартості медичних послуг.

Першою країною, яка впровадила телемедицину, стала Норвегія, де є велика кількість важкодоступних для традиційної медичної допомоги місць. У 1987 р. у країні почали реалізовувати проект «Новий технічний розвиток на Півночі», у 1988 р. впроваджена система дистанційної діагностики та консультування з використанням засобів відеоконференцзв’язку і супутникових каналів зв’язку. Мобільні супутникові системи дали можливість надавати послуги по всій країні.

У 1991–1992 рр. у трьох провінціях Норвегії були організовані телемедичні студії. У 1993 р. в Університетській лікарні м. Тромсе було відкрито Телемедичний відділ, якому норвезький уряд доручив впроваджувати телемедичну технологію по всій країні.

Другий проект був здійснений у Франції для моряків цивільного й військового флотів.

Нині телемедицина у Франції дає змогу покращити охорону здоров’я передовсім у сільських та гірських районах. Так, у віддалених селах для зв’язку з лікарем по Інтернету встановлюють «медичні кабіни», які дозволять віртуальні візити лікарів. Така медична кабіна, розроблена фірмою H4D, здатна здійснювати профілактичні аналізи для хворих на діабет, вимірювати серцебиття й тиск, робити рентген, діагностувати патологічні стани і проводити генетичні аналізи. Із віддаленого місця пацієнт може напряму отримати консультацію лікаря на екрані.

У США перші програми з телемедицини були розроблені майже 40 років тому, а за останні 10–15 років технологія зробила крок далеко вперед. Стан справ у США частково обумовлений чіткою стратегією фінансування та оплати послуг, труднощами, пов’язаними з ліцензуванням медичної діяльності, проблемами, що стосуються відповідальності лікарів тощо.

Великий обсяг наукових досліджень у сфері телемедицини в США ведеться в рамках фінансової підтримки уряду. Фінансування телемедичних проектів у США здійснюється як з бюджетних коштів Департаменту охорони здоров’я США, так і з коштів Міністерства оборони.

Завдяки можливості швидко обмінюватися інформацією про пацієнта та відсутності необхідності транспортування тяжкохворих у США скоротилася кількість перевезень хворих з 2,2 млн до 1,4 млн, що привело до економії близько 0,5 млрд дол. щорічно.

Крім того, у 2015 р. за статистикою Американської телемедичної асоціації, проведення дистанційних консультацій, моніторингу та коригування лікування скоротило кількість ліжко-днів на 25 %, кількість госпіталізацій – на 19 %, кількість звернень за очною консультацією – на 70 %. Тобто пацієнт не тільки швидше і якісніше отримує медичну допомогу, економлячи час і гроші на дорозі та консультаціях, але й не потрапляє на лікарняне ліжко з важкими форми захворювання.

А в Нідерландах впровадження технологій телемоніторингу за пацієнтами, що страждають хронічними серцевими захворюваннями, дало змогу зменшити кількість госпіталізацій на 64 %, амбулаторних відвідувань – на 39 %, час госпіталізації – на 87 %.

Далеко не кожен з 1185 островів Хорватії може похвалитися своєю лікарнею. Пацієнтам, особливо у важкому стані, непросто було добиратися до материка. Як і лікарям, які прибували за викликом на острів. Рішенням стала дистанційна медицина. Наприклад, пацієнт за допомогою спеціальних медичних гаджетів у домашніх умовах може виміряти рівень кисню в крові, пульс, рівень цукру. Його показники автоматично передаються по Bluetooth або мобільній мережі на смартфон, а звідти – на сервер лікарні. Лікар бачить дані пацієнта і відправляє йому рекомендацію. До того як побудувати велику комплексну систему дистанційного моніторингу, Міністерство охорони здоров’я Хорватії провело тест: 21 телеконсультація за участю 16 пацієнтів. У 86 % випадків вдалося зробити повну діагностику і призначити лікування, не вдаючись до транспортування хворих.

У грудні 1997 р. ВООЗ на міжнародних консультаціях з телемедицини визначила стратегічні завдання своєї діяльності з телемедицини спеціально для країн, що розвиваються. Впровадження телемедицини в цих країнах здійснюється спеціальною групою, юридично оформленою у Франції, яка складається з представників міжнародних організацій з медицини та телематики. Група Midjan координує проекти в Аргентині, Китаї, Ефіопії, Гані, Кенії, Мозамбіку, Сенегалі, Україні та Узбекистані.

Цілі групи: ініціювати і проводити акції з телемедицини в країнах, що розвиваються, за підтримки ВООЗ, ITU/MCT, Європейського Союзу; ініціювати і просувати нові проекти, починаючи з виявлення потреб у країні; здійснювати європейську експертизу пропозицій із країн, що розвиваються, пропонуючи найкращі рішення в сенсі низької вартості проекту, відповідного обладнання, програмного забезпечення, сервісу; організувати демонстрації телемедичних проектів з метою показати здійсненність і практичність телемедицини.

Для країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) телемедицина приваблива з кількох причин: протяжні (Австралія, Китай, Таїланд) або віддалені території (острови в Індонезії, Філіппінах); низьке співвідношення кількості лікарів на душу населення; сільські райони не забезпечені кваліфікованою медичною допомогою; телемедичні послуги економічніші, ніж запрошення експертів; вартість послуг телемедицини стає по кишені багатьом країнам АТР, оскільки канали там, в основному, цифрові. Активність країн щодо впровадження телемедицини (у порядку зменшення): Японія, Корея, Китай, Таїланд, Малайзія, Сінгапур, Австралія, Нова Зеландія.

Японія почала ці роботи в 1984 р, сьогодні в країні здійснюється 153 проекти з телемедицини, у тому числі, – 13 % по телепатології, 48 % – із радіології, 15 % – консультації загального характеру, 14 % – пропаганда здорового способу життя, 5 % – наукові дослідження.

Китай активізує військову телемедицину. У березні 1996 р. був започаткований проект CMINET, який здійснюється силами Армії, Академії медичних наук, медичними центрами провідних університетів. У червні 1996 р. було оголошено про встановлення високошвидкісного зв’язку між армійськими частинами.

В Австралії до впровадження телемедицини санітарна авіація була єдиною можливістю медичного обслуговування на малонаселених величезних територіях. Сьогодні в країні реалізується 58 проектів з телемедицини, які підтримує уряд. В одному тільки штаті Новий Південний Уельс, наприклад, реалізуються такі проекти на 2 млн дол.

В Індії 40 обладнаних лікарень з високопрофесійними лікарями з’єднані через свої супутники з 205 сільськими, віддаленими лікарнями по всій країні. Ця мережа дає змогу тисячам пацієнтів з віддалених місцевостей лікуватися у професіоналів.           

Сьогодні телемедицина стає ефективним способом надання своєчасної медичної допомоги. Завдяки застосуванню цієї технології медики всього світу отримують можливість використовувати всесвітню інформаційну базу даних і обмінюватися безцінним досвідом з колегами, що перебувають у різних куточках земної кулі. Ці можливості сприяють підвищенню рівня розвиненості медицини.

Використання сучасних телемедичних систем є одним з найперспективніших шляхів реформування вітчизняної системи охорони здоров’я, що дає змогу за порівняно короткий строк і в умовах обмеженого фінансування досягти істотного підвищення ефективності використання коштів, що виділяються на вирішення завдань медичного моніторингу, підвищення якості лікування, зниження ризику виникнення захворювань, збільшення тривалості життя населення тощо (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: офіційний веб-портал Верховної Ради України (http://www.rada.gov.ua); веб-портал Урядовий портал (http://www.kmu.gov.ua/); всеукраїнська медична газета «Ваше здоров’я» (http://www.vz.kiev.ua/ru/); Украинская ассоциация развития информационных технологий в медицине (УАРИТМ) (http://uaritm.org.ua/index.html); Медичний портал про здоров’я EuroMD (https://euromd.com.ua); Програма «Здоров’я матері та дитини» (http://motherandchild.org.ua); газета «Дзеркало тижня. Україна» (http://dt.ua); сайт «Лівий берег» (http://ukr.lb.ua); Львівський портал (http://portal.lviv.ua); сайт ДТЭК (http://www.dtek.com);  Портал телемедицини (http://www.esemi.org/?lang=ru); КУ ЗОР «Запорізька обласна клінічна лікарня» (http://zokb.org.ua); сайт ПрАТ «Датагруп» (http://www.datagroup.ua); сайт Благодійного фонду «Екосистема» (http://ecostm.com); веб-портал Міністерства закордонних справ України (http://mfa.gov.ua/ua); офіційний веб сайт Міністерства оборони України (http://www.mil.gov.ua); Euronews (http://ua.euronews.com); Svodka.net – Новости Украины и Мира (http://www.svodka.net).