Публікаційна активність, зумовлена пандемією COVID-19, наразі є основною джерельною базою для вивчення універсального патерну реакції академічного товариства на надкритичні наукові навантаження. Перше вітчизняне дослідження на цю тему виявило основні тренди публікаційної реакції української наукової спільноти, проте зазнало обмежень.
Повторне дослідження було проведене з коригуванням вибірки та проміжку часу. Методологія базується на системному та структурному підходах, на методах порівняльного, логічного та структурно-функціонального аналізу. Результати показують, що вітчизняні тренди академічної відповіді загалом наслідують світові зразки; локальні особливості частково зумовлені пізнім розгортанням пандемії в Україні, особливостями побудови медичної галузі та частковою проблемою із самоідентифікацією науковців; науково-аналітична система «Бібліометрика української науки» може слугувати джерельною базою подібних досліджень.
Надано пропозиції щодо усунення деяких обмежень дослідження, констатовано необхідність подальших розвідок для підсумкового уточнення регіональних трендів.