Розділ 1 

 Бібліотеки як центри електронного інформування 

1.1. Структура сучасних електронних інформаційних ресурсів 

На нинішньому етапі розвитку інформаційного суспільства електронні інформаційні ресурси використовуються в усіх сферах людської діяльності. «Усі застосування визначення “електронні” узагальнити за такими ознаками, як подання інформації в цифровому вигляді (текст, звук, зображення статичне або те, що рухається в цифрових форматах), необхідність програмних та апаратних засобів для її сприйняття людиною (тобто комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення), необхідність телекомунікаційних засобів для отримання або розповсюдження інформації» [1, с. 23]. У процесі розвитку інтернет-технологій, введення в систему інтернет-ресурсів наукової, науково-прикладної, управлінської, навчальної, розважальної та іншої інформації, вони в кращих своїх зразках поступово набувають значення, співмірного з інформацією на паперових та інших традиційних уже носіях. При цьому електронні інформаційні ресурси перед усіма іншими мають суттєві переваги в зручності використання.

Інформація – єдина природна субстанція, добування (сканування) якої із середовища не завдає прямого збитку природі. Більш того, це значною мірою позбавляє від діставання із середовища речовини та енергії. Добування та використання інформації природи в кінцевому рахунку означає засвоєння трьох принципів, за якими функціонують природні системи [2, с. 72].

Так, доступ до них не регламентований у часі, у відстані до їх розміщення, в обсягах використовуваної інформації. Електронні інформаційні ресурси, що торкаються важливих, суспільно значущих тем, у більшості своїй оснащаються гіперпосиланнями на доступні за допомогою електронних технологій матеріали, що сприяють зануренню на будь-яку потрібну глибину в досліджувану тему. Удосконаленню даного процесу сприяє також розвиток навігаційних інструментів по системі електронних інформаційних ресурсів. Самі тексти в системі інтернет-ресурсів доступні для обробки, трансформації в інтересах користувача й використання в межах, передбачених законодавством, у чому ще одна їх суттєва перевага перед надрукованими на папері. Гнучкі у використанні, електронні інформаційні ресурси можуть вдало доповнювати, представляти інформаційно-аналітичні видання на всіх інших носіях і, таким чином, успішно проникають сьогодні в усі складові частини сучасної інформаційної сфери, поступово створюючи, по суті, її електронну матрицю.

1.2. Удосконалення бібліотечної діяльності в контексті
розвитку електронних інформаційних ресурсів

Розвиток інформаційних ресурсів на всіх рівнях їх функціонування, створення обсягів інформації, з якими раніше ніколи не стикалася людська цивілізація, глобальна інформатизація та інтернет-технології обумовили не лише новий якісний рівень розвитку суспільства, а й породили численні проблеми зростання, вирішення яких вимагають реалії нового інформаційного суспільства. Ці реалії базуються на необхідності реалізації основоположних принципів сучасного суспільства: підвищення продуктивності праці в інформаційній сфері, удосконалення ефективності використання інформаційних ресурсів.

На важливу особливість еволюції загальноцивілізаційних інформаційних ресурсів справедливо вказує Р. Абдєєв, говорячи про основні рівні самоорганізації суспільства: на першому етапі домінував пізнавальний аспект, на другому – енергетичний, а на третьому – інформаційно-управлінський, причому заперечування одного напряму іншим означало не відмову від досягнутого різноманіття, а зміну генеральної лінії розвитку, за якої все цінне, що було досягнуте раніше, зберігалось і отримувало подальший розвиток [20, с. 315]. Однак оперування системою сучасних інформаційних ресурсів пов’язане з цілим рядом складно вирішуваних проблем.

Перша з них пов’язана саме з відсутністю в сучасному суспільстві практики продуктивної роботи з великими обсягами інформації. У середині минулого століття суспільство зіткнулося, при вирішенні актуальних проблем, із труднощами пошуку потрібної інформації у швидкозростаючій системі ресурсів, рознесених, як уже зауважувалося вище, у бібліотечних установах, архівах, наукових та інших інформаційних центрах. При цьому трудові витрати, пов’язані з проведенням пошуку, реальні часові межі його здійснення досить часто ставали співмірними з витратою відповідних ресурсів на вирішення існуючих проблем шляхом повторного створення необхідних інформаційних продуктів. Дублювання в створенні значної частини інноваційних ресурсів суттєво знижувало ефективність використання інформації на найважливіших напрямах інноваційного розвитку.

Розділ 2

Бібліотечна електронна періодика як засіб донесення змісту інформаційних ресурсів користувачам

2.1. Характерні особливості процесу розвитку інтернет-ЗМІ

Сучасний розвиток інтернет-ЗМІ уже сьогодні обіцяє зростаючі перспективи посилення впливу на читацьку аудиторію, громадську думку в країні. І така тенденція викликає відповідний попит замовників політтехнологічних впливів, розробників технологій просування економічних та інших інтересів у вітчизняному інформаційному просторі. Впровадження в суспільну практику цих нових інструментів громадського інформування на базі використання інтернет-технологій викликало підвищену увагу дослідників. З огляду на зростаюче суспільне значення нового виду ЗМІ, входження технологій їх використання також і в сучасну бібліотечну практику, цей інноваційний компонент бібліотечного виробництва вивчається вченими Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського під керівництвом академіка О. Онищенка – Л. Дубровіною, Л. Костенком, В. Омельчуком, О. Воскобойніковою-Гузєвою, Т. Павлушею, К. Лобузіною та ін.). Важливим внеском у сучасні уявлення про роль бібліотечних установ у процесі інформатизації суспільства, активізації їх як важливих джерел наповнення сучасних інформаційних комунікацій стали монографічні дослідження В. Горового «Особливості розвитку соціальних інформаційних баз сучасного українського суспільства» [1] та «Соціальні інформаційні комунікації, їх наповнення і ресурс» [2].

Важливим для узагальнення процесу трансформації традиційних бібліотек у сучасні інформаційні центри став науковий доробок Л. Шрайберга [3, с. 16], Р. Мотульського [4], Г. Швецової-Водки [5, с. 24], М. Слободяника [6] та ін.

Окремі аспекти роботи із сучасними електронними інформаційними ресурсами, питання підготовки кадрів даної спрямованості знайшли відображення в роботах П. Бакута, О. Баркової, А. Чачко та ін. Цей науковий доробок забезпечив можливість подальших кроків у дослідженні проблеми і дає можливість формування більш конкретизованого уявлення про періодичні електронні видання як повноцінне суспільно значуще джерело комплектування бібліотечних установ.

Сучасні уявлення про зміст, функції й особливості цього виду періодичних електронних видань своєю основою мають синтез результатів наукової діяльності у сфері соціальної інформації, дослідження процесу формування на основі розвитку електронних інформаційних технологій сучасного інтернет-простору, узагальнення здобутків наукової думки у сфері вивчення розвитку сучасної журналістики, наукових розвідок з теми становлення й розвитку в Україні періодичних електронних видань та аналізу сучасних підходів до реалізації проблеми комплектування бібліотечних установ електронними інформаційними ресурсами. Варто зауважити, що при розгляді поставлених у переліку першими дуже багатогранних на сьогодні напрямів теоретичного опрацювання для розкриття теми цього дослідження прислуговується лише той їхній аспект, що стосується саме формування й розвитку періодичних електронних видань, а також розгляду їх як джерела бібліотечного комплектування.

2.2. Особливості функціонування інтернет-ЗМІ

Розвиток періодичних інтернет-видань обумовлює процес їх певної структуризації за відповідним розвитком суспільних інтересів. Дослідження цих процесів є важливим, виходячи з інтересів бібліотечних установ. Вони демонструють, що в процесі розвитку періодичних електронних видань в Україні вже можна виділити три основні рівні їх функціонування, що відображають загальносуспільний процес освоєння суспільно значущих інформаційних ресурсів. Перший рівень пов’язаний з оперативним оглядом системи інформаційних ресурсів відповідно до інформаційних запитів, що виникають у суспільстві. Інформаційні продукти, створені відповідно до реалізації цього завдання, широко використовувалися наприкінці 90-х на початку 2000-х років як допоміжні при формуванні засобів масової інформації суверенної України.

Другий рівень освоєння інформаційних ресурсів в інтересах суспільства пов’язаний з розвитком різноманітних інформаційно-аналітичних жанрів, орієнтованих на виконання різноманітних завдань з аналізу інформації в інтересах користувача. Інформаційно-аналітичні продукти цього рівня освоєння інформаційних ресурсів пов’язані зі становленням періодичних електронних видань як самостійного виду ЗМІ.

Третій рівень пов’язаний з розширенням впливу інформаційних технологій періодичних електронних видань на всю сферу інформаційного забезпечення українського суспільства під час інформатизації. Характерною особливістю їх стає поглиблена спеціалізація. Спектр цих електронних періодичних видань бурхливо розширюється відповідно до зростаючих запитів інформатизованого суспільства, глибина їх занурення в інформаційні ресурси зростає, що сприяє підвищенню ефективності їх використання.

Усі три рівні розвитку періодичних електронних видань не є різко розмежованими в часі. Це пояснюється загальноцивілізаційними процесами глобалізації, що привнесла у вітчизняний інформаційний простір технології роботи з інформацією різної складності та різного призначення практично одночасно.

2.3. Інтернет-ЗМІ як інформаційний ресурс сучасних бібліотек

Швидкозростаючі обсяги інтернет-ресурсів ставлять перед користувачами нові й нові проблеми, пов’язані з їх обробкою та організацією ефективного використання. Реалізація завдань активного впровадження електронних інформаційних ресурсів у суспільну практику обумовила розвиток специфічної інтернет-періодики, що успішно виконує функції традиційних газетно-журнальних видань і значно розширює їхні можливості в різноманітності власних технологій. Інтернет-періодика є також важливим інструментом інформування про актуальні суспільно значущі інформаційні ресурси, пов’язані з подіями громадського життя. У зв’язку з цим вона є новим перспективним джерелом бібліотечного комплектування.

Бібліотечні установи також роблять свій внесок у вирішення цих проблем, відбираючи з глобального інформаційного простору важливі для українського суспільства ресурси, комплектуючи цими ресурсами свої фонди, а також надаючи обширну інформацію про них широкому загалу користувачів. Серед форм такого інформування, як показує наявний досвід, перспективною є розвиток специфічних бібліотечних електронних періодичних видань. Саме така специфіка обумовлена тим фактом, що переважна частина читаючої аудиторії сьогодення віддає перевагу або ж широко користується електронними інформаційними ресурсами.

Така обставина обумовлюється тим, що розвиток нових інформаційних і комунікаційних технологій у наш час розкрив нові можливості та став стимулом для зростання соціальної активності членів суспільства, вдосконалення його структури. Цей процес, сприяючи розкриттю творчих можливостей людей, забезпечує зростаючу життєздатність самих соціальних структур і необхідну адекватність реагування сучасного суспільства на весь комплекс викликів, що ставить перед ним сьогодення.

Розділ3

Періодичні електронні видання бібліотек: особливості розвитку

3.1. Сучасна бібліотечна електронна періодика в інформатизації суспільства

Нинішній етап інформатизації українського суспільства в правовому полі забезпечує доступ до інформації всім категоріям українських громадян і насамперед суспільно активній частині населення [1]. Цей процес розвивається і в напрямі розширення обсягів використання вітчизняних і зарубіжних ресурсів, що стають доступними користувачам, і в створенні умов для подальшого реального розширення кола користувачів, і в напрямі вдосконалення технологій ефективного використання інформаційних ресурсів. У зв’язку з цим сьогодні навряд чи знайдуться опоненти до твердження дослідників про те, що сучасні концепції побудови інформаційного суспільства великого значення надають розвитку інтернет-видань, зокрема веб-видань, заснованих на ідеї зручного для користувача представленні значних обсягів інформації, із яких користувач може знайти необхідні йому дані, причому зробити це він може значно швидше, ніж це можливо було б під час обробки тієї інформації, що зберігається й поширюється в традиційних видах [2, с. 313].

Електронні періодичні видання, таким чином, заслужили на сьогодні увагу й авторитет в суспільстві не лише через найвищу порівняно з традиційними ЗМІ оперативність, а й тим, що інформацію, розміщену в них, можна більш ефективно використовувати, обробляти потрібним чином і формувати в бази для використання при поглибленому аналізі в тематичних масивах. Ці видання значною мірою пристосовані до врахування побажань користувачів, оскільки надають можливість для інтерактивного спілкування. Ще одним важливим виражальним засобом у цих виданнях, що відрізняє їх від інших, стало використання мультимедіа-ресурсу. При цьому набули популярності використання аудіокліпів з інтерв’ю, важливих фрагментів прес-конференцій, демонстрація важливих фрагментів подій, що викликають суспільну зацікавленість. Така технологія, при належному впровадженні, певною мірою навіть стає виграшною порівняно з телевізійним представленням подій, оскільки є більш лаконічною, зосереджена на головному і цим самим економить час користувача.

О. Калмиков і Л. Коханова справедливо вказують також на інфоцентричність (технологічно передбачену можливість використання скільки завгодно глибокої ієрархічності інформації з певної теми), на вимірюваність (можливість ефективного використання інструментів обліку входжень на певний сайт, до певного матеріалу), гнучкість у відображенні подій громадського життя, економічність організації діяльності певного виду інформаційної продукції та ін. [3, с. 16–17].

3.2. Періодичні інтернет-видання сучасної бібліотеки

Електронні ЗМІ на сьогодні вже увійшли в практику суспільного інформування як його повноправної складової частини, звичної для значної кількості користувачів. Ця обставина має бути використана і вже використовується рядом бібліотечних установ для розвитку своєї інформаційної діяльності.

Бібліотечні періодичні електронні інформаційно-аналітичні видання поступово еволюціонують і в кращих своїх зразках набувають якостей інтернет-ЗМІ.Основне призначення періодичних електронних видань бібліотек – у здійснюваному інформуванні користувачів про зміст наявних інформаційних фондів цих установ і роботу щодо їх поповнення. У цьому їхня специфіка, принципова відмінність від однотипних видань іншого призначення.

Оскільки для дедалі зростаючої частини суспільно активних користувачів загострюється потреба оперативного використання інформації в процесі вирішення актуальних питань організації управлінської, економічної і політичної діяльності, завдань, пов’язаних з розвитком наукової, науково-прикладної сфери, іншої суспільно значущої проблематики, використання, у якому важливе, а іноді й вирішальне значення має час, періодичні електронні видання в бібліотеках розвиваються в напрямі від оперативного лаконічного інформування до надання користувачам розгорнутих інформаційних, інформаційно-аналітичних та аналітичних матеріалів. Власне, періодичні електронні видання в сучасній бібліотечній практиці є відповідно до суспільних запитів продовженням роботи з розвитку нових форм довідково-бібліографічної роботи. На сьогодні вони охоплюють насамперед процес комплектування бібліотек сучасними інформаційними ресурсами. Проте з розвитком відповідних суспільних потреб, вони дедалі більшою мірою предмет свого аналізу поширюють у сферу вже усталених фондів, у традиційний інформаційний ресурс бібліотек.

Цей процес є дуже важливим у наш час, коли основна маса вітчизняних бібліотечних фондів зберігається на паперових носіях і, таким чином, фактично не входить у сучасний інформаційний обіг на основі електронних інформаційних технологій [13]. Для основної маси користувачів, що становлять комп’ютеризоване співтовариство, у віддаленому доступі інформація про цей ресурс є доступною лише через перегляд каталогів [14], тематичних списків і відповідних анотованих продуктів довідково-бібліографічних служб [15]. Останнім часом, як це нині практикується, наприклад у НБУВ, у систему обслуговування входить надання абонентам інформаційних послуг у вигляді електронних довідок [16] і друкованих реферативних видань нових надходжень [17].

3.3. Досвід організації виробництва періодичних електронних видань (на прикладі діяльності НБУВ)

Робота, пов’язана з організацією випуску періодичних електронних видань, є новим напрямом бібліотечної діяльності відповідно до потреб сучасних користувачів, насамперед тієї зростаючої їх частини, що користується переважно електронною інформацією.

Відповідно, вона потребує від бібліотечних працівників на сучасному етапі діяльності додаткової підготовки, а в майбутньому – відповідної спеціалізації за профілем бібліотечного працівника. Із впровадженням електронних інформаційних технологій у бібліотечну практику такі спеціалісти дедалі більшою мірою набуватимуть кваліфікації сучасних інформаційних працівників, спеціалістів з організації інформаційних ресурсів, навігаторів у цих ресурсах, організаторів ефективного використання суспільно значущої інформації всіма категоріями громадян – тобто, успішне задоволення їхніх запитів.

Сьогодні найбільш відчутно спеціальна підготовка потрібна працівникам бібліотек, що залучені до роботи з електронними ресурсами, підготовки й випуску періодичних електронних видань. У процесі розвитку цього напряму бібліотечної роботи, власне, вже визначаються деякі напрями такої спеціалізації.

Інформаційні працівники-технологи – крім освоєння сучасних електронних інформаційних технологій мають орієнтуватися в спеціальних програмах автоматизації бібліотечної роботи, освоїти технологічний процес видання періодичних електронних продуктів, їх оформлення, шляхи популяризації в інтернет-просторі, оперативного надання підготовлених продуктів у розпорядження користувачів, забезпечення зворотного зв’язку з ними та ін. Вони мають також знати структуру бібліотечних фондів, технології інформаційного виробництва в умовах бібліотеки, механізми сучасної бібліотечної діяльності.

Розділ 4

Перспективи бібліотечних інтернет-видань у розвитку інформатизації

4.1. Інтернет-періодика як функціальний інструмент інформатизації

Нинішні масштаби інформатизації суспільства були б неможливими без широкого застосування електронних інформаційних технологій. Ці технології різко піднесли ефективність усіх сфер сучасної суспільної діяльності. Дане твердження, безсумнівно, стосується і бібліотечної діяльності. Тенденції розвитку періодичних електронних видань нерозривно пов’язані з розвитком інформаційних технологій у сучасному бібліотечному середовищі. У свою чергу, еволюція бібліотечної системи відбувається під впливом відповідних суспільних запитів, пов’язаних з необхідністю вирішення актуальних проблем, що постають нині перед нашою країною.

Процеси, що відбуваються після того як суспільство почало виходити з найгострішого етапу економічної кризи останніх років, кризових явищ, що негативно позначилися на розвитку інформаційної сфери суспільства, характеризується поступовим відновленням ефективного виробництва й використання інформаційних ресурсів. Вирішення актуальних проблем суспільного розвитку потребує забезпечення розширеного доступу до інформаційних ресурсів дедалі більш значної частини суспільства. Адже, як показує міжнародний досвід (це красномовно демонструють економічні результати діяльності «нових азійських тигрів», Бразилії, високотехнологічних галузей у Китаї та Індії), якісна організація творчої праці з відповідно грамотно поставленими завданнями дає можливість для прискореного розвитку й виходу на передові рубежі економічного та іншого розвитку в досить стислі терміни.

Слід зазначити, що на сьогодні громадяни України досить серйозно відстають у використанні інформаційних технологій від громадян провідних країн світу. Хоча розвиток комп’ютеризації в нашій державі все ж таки відбувається. Кількість користувачів Інтернету нині постійно зростає. Проте причин для стурбованості – немало, і вони напряму пов’язані з можливістю реалізації здобутків науково-технічного прогресу й сучасної організації суспільства. А отже, стурбованість в Україні проблемами розвитку інформатизації, відповідно, закономірна й зрозуміла.

Зрозумілою є також і спроба виправлення певного прорахунку – упущення в прийнятих нормативних документах врахування, у процесі інформатизації суспільства, наявної досить потужної мережі бібліотечних установ в Україні. За умов проведення відповідної модернізації така широко розгалужена ще за радянських часів мережа бібліотечних, а також інших культурно-освітніх установ, може дійсно стати ефективним інструментом інформатизації. Вона може сприяти забезпеченню широкого доступу значної кількості громадян, і, в першу чергу, у сільській місцевості, до сучасних інформаційних ресурсів, сприяти консолідації суспільства, його освітньому, загальнокультурному й творчому розвитку, долучити значну частину громадян до активного громадського життя, що в кінцевому результаті – сприятиме консолідації суспільства в цілому.

4.2. Бібліотечна періодика – для всіх: організаційно-технологічні перспективи розвитку

Доступ громадян українського суспільства до інтернет-ресурсів викликав у певної їх частини послаблення інтересу до ресурсів бібліотечних. Це стосується насамперед тієї частини користувачів, які вимушені задовольняти свої інформаційні потреби в обмежених часових рамках, не зважають з тих чи інших причин на якісні параметри сучасних інформаційних масивів тощо. Бібліотечні періодичні видання, особливо ті з них, що набувають характерних особливостей ЗМІ, у процесі свого розвитку можуть стати важливим інструментом повернення втраченої частини користувачів і залучення до користування ресурсами бібліотек як сучасних інформаційних центрів нових категорій користувачів, у тому числі корпоративних.Зважаючи на характерні особливості періодичних електронних видань, що дають можливість для осмисленого системного аналізу інформаційних масивів, з яких відбувається комплектування фондів, наявність інформаційних ресурсів, необхідних сучасному користувачеві у фондах бібліотеки, аналізу процесів оновлення національних суверенних ресурсів і їх суспільного використання, і, нарешті, виявлення потенційної затребуваності громадян України в інформаційному забезпеченні, можна стверджувати, що такі видання мають ефективно сприяти осмисленню всього інформаційного процесу в Україні.

При перетворенні методики використання таких видань із тимчасово використовуваних окремими бібліотечними установами в об’єднану систему їх використання в масштабах усієї бібліотечної системи вони можуть у сукупності давати повне уявлення як про сучасне вітчизняне інфотворення, переведення в сучасний формат вітчизняних інформаційних ресурсів, так і про ефективність відбору необхідних ресурсів із глобального інформаційного простору.

Організація цього процесу буде надзвичайно корисною з огляду на необхідність реалізації Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека-XXI» [13]. Система періодичних електронних видань може стати корисною для реалізації цього проекту в кількох аспектах:

– для осмислення процесу формування фондів загальноукраїнської електронної бібліотеки;

– для ознайомлення всіх категорій користувачів зі змістом інформації, що буде зкомплектована у фондах, зі змістом не реферативним, а на рівні представлених у матеріалах ідей, прогнозів, гіпотез, пропозицій, що необхідно для оперативного використання інформаційної продукції;

– для скоординованого, такого, що відповідає інтересам національної інформаційної політики, представлення ресурсу «Бібліотека-XXI» у глобальному інформаційному просторі.