ВО «Свобода» + «Правий сектор» = ?І. Рудь, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ, канд. політ. наук

Співпраця ВО «Свобода» і «Правого сектору»: реальні перспективи й прогнози експертів

 

Трагічні події під будівлею Верховної Ради України  31 серпня і як наслідок арешт одразу декількох «свободівців», яких нині звинувачують в участі в масових заворушеннях, стали поштовхом до актуалізації питання об’єднання зусиль двох провідних політичних сил України національно-патріотичного спрямування – ВО «Свободи» й «Правого сектору».

Рядом ЗМІ – вітчизняних і російських – з посиланням на сторінку у Facebook депутата Київради від ВО «Свобода» О. Аронця та заяву лідера «Свободи» О. Тягнибока, зроблену ним цього дня на з’їзді партії, була поширена інформація про те, що ВО «Свобода» й «Правий сектор» об’єднуються. В інтернет-ЗМІ з’явилися заголовки «“Свобода” і “Правий сектор” об’єднуються на місцевих виборах» («Єдність-інформ», 14.09.2015 р.), «“Свобода” може висунути від партії членів “Правого сектору” на виборах» («Українська правда», 14.09.2015 р.), «“Правий сектор” і “Свобода” можуть піти на місцеві вибори разом» (iPress, 14.09.2015 р.), «“Свобода” і “Правий сектор” йдуть на вибори разом» («Від і До»,  14.09.2015 р.) тощо.

Однак наразі, крім загальних заяв і декларацій, про жодну конкретику не йдеться. Більше того, повідомлення стосовно можливого об’єднання, які з’являються, мають доволі суперечливий характер.

Так, наприклад, уже 16 вересня інтернет-видання Galnet поінформувало, що в інформцентрі національно-визвольного руху «Правий сектор» спростували інформацію про об’єднання з ВО «Свобода». «До сьогодні не було жодних переговорів про те, що НВР “Правий сектор” йтиме на вибори разом із ВО “Свобода”, тим більше про об’єднання в одну партію, як про це написали деякі ЗМІ», – ідеться в заяві.

«Журналісти висмоктали “сенсацію” з пальця. При цьому вони спиралися у своїх припущеннях на два факти: заяву Д. Яроша про необхідність єднання усіх націоналістичних сил перед лицем репресій з боку режиму внутрішньої окупації, а також на висловлену провідником НВР ПС готовність взяти на поруки “свободівця” Ю. Сиротюка. Щодо заяви, то її слід розуміти саме так, як вона звучить. У ній немає жодного слова про практичні кроки щодо об’єднання, тим більше про спільну участь у виборах», – обурюються в ПС.

В інформцентрі ПС нагадують, що «Правий сектор» неодноразово заявляв про те, що не планує брати участі в місцевих виборах, «Свобода» вже навіть затвердила списки кандидатів. «Тому наразі мову про спільну участь у виборчих перегонах можна вести лише суто теоретично і у віддаленій перспективі», – стверджують у інформцентрі ПС (http://galnet.org/newsticker/321741-pravyj-sektor-sprostuvav-chutky-pro-objednannya-zi-svobodoyu. – 2015. – 16.09).

Разом з тим за кілька днів після цієї заяви, 19 вересня, лідер ПС Д. Ярош написав на своїй сторінці у Facebook про зустріч з лідером ВО «Свобода» О. Тягнибоком та обговорення «дорожньої карти» об’єднання політсил. «Щойно зустрівся з лідером ВО “Свобода” О. Тягнибоком. “Дорожня карта” щодо єднання націоналістичного руху і спільної протидії антиукраїнським силам на зовнішньому і внутрішньому фронтах попередньо обговорена. Консультації тривають...» – написав він.

Більш докладно описав можливе об’єднання лідер ВО «Свобода» О. Тягнибок. Як заявив лідер «свободівців», «ВО “Свобода” та ПС неодноразово разом проводили акції. Наприклад, марш на день народження С. Бандери або наукові конференції. Оскільки нині загострилася ситуація з посиленням політичних репресій проти націоналістів, ще більше стало порушуватися питання об’єднання націоналістичного руху».

О. Тягнибок наголосив: «Ми вдячні “Правому сектору” за те, що після провокацій 31 серпня і арештів “свободівців” вони нас підтримали. Зокрема, й за те, що Д. Ярош, як народний депутат, взяв на поруки Ю. Сиротюка. Саме в той час ми проводили наш з’їзд, де серед інших піднімали тему наших взаємин з іншими націоналістичними організаціями. Мені, як голові партії, з’їзд доручив зустрітися з Д. Ярошем і обговорити посилення нашої співпраці. Вирішили, якщо “Правий сектор” матиме бажання делегувати своїх окремих членів, ми охоче зможемо взяти їх у свої списки в різних регіонах. Це було одностайне рішення. Потім я був з робочою поїздкою в Дніпропетровській області. У той час Д. Ярош там лікувався. У нас вийшла хороша, конструктивна і дружня розмова. Домовилися про те, що ми створимо робочу групу, яка буде напрацьовувати подальшу “дорожню карту” об’єднання націоналістичного руху в Україні. Думаю, на початку жовтня ми зможемо сказати щось більш конкретне», – зазначив О. Тягнибок.

Лідер ВО «Свобода» розповів, що «Правий сектор» залишається на своїй позиції не брати участі в місцевих виборах і своїх людей нікуди не делегувати. «Д. Ярош сказав, що у них є інші завдання. Ми поважаємо їхнє бажання. Але розуміємо, що той фундамент, який набере “Свобода” на місцевих виборах, буде основою нашого спільного походу на парламентські вибори. А зараз в наших списках йтимуть представники інших націоналістичних організацій. Це Конгрес українських націоналістів і Організація українських націоналістів», – зазначив О. Тягнибок.

Один з небагатьох нинішніх «свободівців», які потрапили до Верховної Ради, А. Іллєнко говорить, що наразі відбувається процес «поглиблення і зближення» політсил, але про об’єднання поки що не йдеться. Заперечують плани про повне злиття партій і в «Правому секторі».

При цьому в «ПС» перерахували декілька причин, з яких вони відмовилися від особистої участі у виборах, навіть через списки інших політичних партій, зокрема і ВО «Свобода».

За словами представників «Правого сектору», «основна причина – гроші, немає необхідних ресурсів для того, щоб боротися з “гречкосіями”, також очевидно, що ці вибори сфальсифікують. Але ось на дострокові парламентські, якщо вони все ж будуть, ми, найімовірніше, підемо, бо всеукраїнську кампанію нам вести буде легше, ніж місцеву».

Сам Д. Ярош чітко визнає, що в «Правого сектору» поки існує безліч проблем у всьому партійному будівництві. І тому гіпотетично союз зі «Свободою», у якої навіть незважаючи на всі проблеми є розвинута партійна структура, організаційну нерозвинутість ПС міг би істотно закрити, оскільки ПС поки що є, скоріше, військово-політичним проектом, ніж реальною політичною партією.

Разом з тим напередодні місцевих виборів об’єднавча риторика вигідна «Свободі». За даними опитування Фонду демократичних ініціатив, презентованими в середині серпня, за рейтингом підтримки ПС випереджає «Свободу», але його неучасть саме в місцевих виборах і демонстрація нібито повної єдності зі «Свободою» дає змогу останній  скористатися з голосів безпосередньо на електоральному полі  «Правого сектору».

Варто зазначити, що, хоча електорат цих партій схожий, у рядах сучасних «революційних романтиків» із ПС більш ніж вистачає скепсису саме з приводу  походу у вищу владу власне «Правого сектору» чи участі гіпотетичного об’єднання в нових політичних скандалах з ініціативи «свободівців». Водночас у самій «Свободі» «Правий сектор» вважають «несправжніми» націоналістами. Отже, взаємна недовіра може стати на заваді безперешкодному об’єднанню зусиль і виробленню спільного вектора політичних дій.

Що стосується експертної думки, то політолог В. Фесенко вважає, що лідер «Правого сектору» Д. Ярош на сьогодні просто не готовий до виборів і не хоче  брати на себе відповідальність за безліч випадкових людей, які змогли б скористатися брендом «Правий сектор». В. Фесенко наголосив:  «Д. Ярош  цю проблему перекинув на “Свободу”, але це ніяк не означає, що буде якесь об’єднання. На вибори йде саме ВО “Свобода”, рейтинг якої менше, ніж у того ж ПС – і не факт, що буде мати місце перетікання голосів. Так, чітко звучать заклики до єдності, але вона може бути в різних формах.

Революційний бренд “Правий сектор” сильно розкручений, і я  сумніваюся, що, навіть якщо раптом  цього  захоче сам Д.  Ярош, багато прихильників ПС захочуть від нього відмовлятися. Може бути деякий політичний союз, але від брендів поки ніхто не готовий відмовитися».

Більш оптимістичну думку щодо питання об’єднання двох політсил висловив політолог В. Цибулько. «Об’єднання ПС зі “Свободою” дасть змогу більшій кількості націоналістів отримати представництва в органах місцевого самоврядування, – вважає В. Цибулько. – Націоналістичне поле розривають ПС і “Свобода”. Вони ділять один політичний сектор. Це заважає націоналістам, як загальнонаціональному фактору, пройти на місця до місцевих рад. Триває гучний процес проти “свободівців” і Тягнибока. Ярош у липні заявив, що ПС не братиме участі у виборах 25 жовтня. Але програти чи оминути виборчу кампанію є великою розкішшю для обох партій. Тому ПС делегує своїх людей до лав “Свободи”. Ця ініціатива дає змогу об’єднати списки, не об’єднуючи партії».

На думку експерта, об’єднання націоналістичних сил виправдане й повинно швидко впроваджуватися. «Політична партія Тягнибока найбільш структурована. Інші праві сили, такі як КУН (Конгрес українських націоналістів), Рух, ослаблені та інерційні. Виборці вже звикли, що вони є. Але з ними не рахуються. Тому злиття “Правого сектору” зі “Свободою” виправдане», – зазначив В. Цибулько.

Політолог також наголосив, що “Свобода” й “Правий сектор” мають відмінність. Але О. Тягнибок змінюватиме ідеологічне забарвлення своєї політичної сили. «Ці дві партії мають досить суттєву світоглядну розбіжність. “Свобода” – це етнонаціоналізм. “Правий сектор” – це громадянський націоналізм, де етнічна основа не є ключовою. Тут є ставка на виключно національний державний патріотизм. Їхнє співіснування можливе. Більше того, “Свобода” рухатиметься в бік загальногромадського націоналізму», – прогнозує В. Цибулько.

За словами директора Центру «Третій сектор» А. Золотарьова,  у випадку з об’єднанням ВО «Свобода» з «Правим сектором» ідеться про короткострокову перспективу. «Якщо цей експеримент виявиться невдалим, то не думаю, що він буде продовжений, – говорить експерт. – На відміну від ПС, ВО «Свобода» має досить розгалужену партійну систему. Тоді як організацію Д. Яроша, скоріше, можна назвати військово-політичною, але ніяк не партійною. Не виключено, що ми станемо свідками конфлікту інтересів між партійцями ВО «Свободи»та активістами “Правого сектору”. З урахуванням того, що на горизонті з’явилися парламентські вибори, альянс націоналістів ризикує бути недовговічним».

Крім того, на думку політолога, на заваді для довговічності союзу може стати низька політична культура представників «Свободи» й «Правого сектору». «Упевнений, що на перший план вийде не ідеологія, а особисті амбіції та інтереси – саме це і може перешкодити союзу “Свободи” і “Правого сектору”. В Україні часто трапляється, що політики з тотожними поглядами не можуть знайти спільної мови. Не будемо забувати і про те, що середовище в націоналістичних організаціях досить конфліктне, а представників обох сил складно назвати зразками толерантності. У цілому, це дуже крихкий союз», – резюмував А. Золотарьов.

Власну позицію висловив і політолог В. Яблонський. На його думку, злиття як такого немає. Може бути поглинання однієї партії іншою або поява якоїсь третьої сили з новою назвою, наразі механізму злиття двох партій як такого немає. Як підкреслює В. Яблонський, після 31 серпня ВО «Свобода» важливо змінити трохи політичне забарвлення, додавши свої партійні організації до  ПС, у якого його фактично немає.

Про своє бачення перспектив альянсу «Правого сектору» і  ВО «Свобода»  розповів і політтехнолог О. Кочетков.

Головна перешкода для цього злиття, на думку О. Кочеткова, – амбіції ряду політичних діячів від «Свободи», які вже побували в парламенті і вважають себе загальнонаціональними лідерами. Утім, перспективним, на його думку, може виявитися спільний похід на вибори. У партії «Правий сектор» проблеми з організаційними структурами на місцях, у «Свободи» в цьому сенсі трохи краще. З іншого боку, у «Свободи» нині, після подій під ВР, імідж серйозно зіпсований. Тому таке об’єднання абсолютно закономірне. Той рідкісний випадок, коли «весілля за обопільною згодою».

О. Кочетков вважає, що віртуальні  шанси в об’єднаних ВО «Свобода» та «Правого сектору» на виборах полягають лише в тому, щоб в окремих випадках поборотися за прохідне місце. Роль кожної сили в гіпотетичному об’єднанні  визначатиметься саме вихідними базовими позиціями.

Однак, як підкреслює політолог, узагалі всі учасники політичного процесу в Україні не розглядають місцеві вибори всерйоз. Усі партії розглядають місцевий виборчий процес виключно як розминку перед можливими парламентськими виборами. Тому цілком імовірно, що ВО «Свобода» та ПС будуть разом позиціонуватися, але навряд чи перейдуть до формального об’єднання чи злиття.

Утім, є ще один аспект діалогу ПС і ВО «Свобода» щодо координації зусиль, крім виборчого. Ідеться про непевність політичного існування обох партій. Обидві партії наразі відчувають тиск з боку нинішньої влади, результатом якого, у гіршому для них випадку, може стати повна маргіналізація й кримінальні переслідування. Причому, судячи з риторики як «свободівців», так і ПС («влада увімкнула жернова боротьби з націоналістами на повну», «ліквідація режиму внутрішньої окупації», «політичні репресії», «антиукраїнська наволоч проводить системну реставрацію дореволюційних порядків» тощо), цей тиск вони ув’язують з «угодницькою» позицією влади та представленої у владі частини політичної еліти стосовно Росії, для якої націоналістичний український рух є на сьогодні відчутною перешкодою для реалізації імперських планів на теренах України.

У таких умовах одним з варіантів подальших дій для обох партій може стати доповнення наявних в кожної з них інструментів і практики можливостями іншої. ВО «Свобода», яка намагалася протягом останніх років діяти винятково в легальному полі, використовувати парламентські форми боротьби і відмежуватися від іміджу праворадикалів, після кривавої сутички 31 серпня під будівлею парламенту і звинувачень у політичній відповідальності за жертви змушена думати про можливий союз із «Правим сектором» і  розглядати можливість координації легальних і напівлегальних методів боротьби. З огляду на це розробку «дорожньої карти» щодо єднання націоналістичного руху і спільної протидії антиукраїнським силам на зовнішньому і внутрішньому фронтах, про яку повідомив лідер «Правого сектору» Д. Ярош, варто розглядати не стільки як розроблення спільної тактики під час виборчої кампанії, скільки як вироблення далекосяжної стратегії, від ефективності якої залежатиме подальша доля обох політичних партій (Матеріал підготовлено з використанням інформації таких  джерел: http://www.informator.su/pravyj-sektor-ta-svoboda-ob-jednuyut-syly-proty-chynnoji-koalitsiji; http://wallnews.info/feednews/2015/09/14/596258; http://newsradio.com.ua/2015_09_14/Ob-dnannja-Svobodi-Pravogo-sektora-abo-ves-llja-za-obop-lnoju-zgodoju-9711; http://newsradio.com.ua/2015_09_21/Komu-vig-dne-ob-dnannja-Svobodi-Pravogo-sektora-Dumka-eksperta-0811; http://pravyysektor.info/news/poglyad/806/pro-pravij-sektor-i-svobodu.html; http://www.2fwww.coruption.net/statti-ta-publikatsii/item/63862-franshiza-yarosha-naskolko-prochnym-okazhetsya-virtualnyj-soyuz-svobody-i-pravogo-sektora; http://censor.net.ua/news/353825/predstaviteli_pravogo_sektora_ne_
poyidut_na_vybory_po_spiskam_svobody_tyagnibok
; http://www.profi-forex.org/novosti-mira/novosti-sng/ukraine/entry1008269215.html; http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/08/150826_local_election_rates_vc).

 

Рудь ІСпівпраця ВО «Свобода» і «Правого сектору»: реальні перспективи й прогнози експертів  [Електронний ресурс] /  І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2015. – № 19. – С. 40–45. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2015/ukr19.pdf. – Назва з екрану.