В. Бондаренко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ, канд. наук із соц. комунікацій

Віртуальні виставки як дистантна бібліотечна послуга

 

Послуги, реалізовані бібліотеками в електронному середовищі й адресовані широкому колу віддалених користувачів, можуть і повинні розвиватися і в змістовному плані, і в плані застосування нових технологій. Зростання популярності Інтернету та інтенсивне впровадження нових інформаційних та комунікаційних технологій у бібліотечну практику висувають нові вимоги до бібліотекарів, змушуючи їх по-новому поглянути на свою професію та традиційні бібліотечні функції.

У цьому контексті важливе місце в структурі бібліотечно-інформаційної діяльності займає виставкова робота, що є засобом розкриття інформаційних ресурсів книгозбірні, її візитною карткою, відображаючи стиль бібліотеки і творчі можливості персоналу.

У сучасних умовах віртуальна бібліотечна виставка стає ефективним інструментом не тільки надання доступу до інформаційних ресурсів з різної тематики, а й ефективним засобом інформування дистантних користувачів про нові надходження. Варіативність інструментів виконання, наявність численних сервісів з багатим функціональним набором, видова багатоманітність в організації віртуальних виставок сприяє розвитку творчості, збагаченню досвіду бібліотечного персоналу і визначає такі притаманні віртуальній бібліотечній виставці риси, як актуальність, динамізм, оперативність.

Отже, віртуальна бібліотечна виставка є новим, багатофункціональним інформаційним ресурсом, що надає широкому колу користувачів можливість підвищити ефективність пошуку інформації, розширити коло необхідних матеріалів (тексти, графіка, аудіо, відео та ін.), отримати комплексне уявлення з проблеми, якій присвячена виставка, а також сприяти розвитку особистості й підвищенню культурного рівня.

Виставка передбачає презентацію видань в інтернет-середовищі, що розкриває їх зміст, а також доступ до матеріалів бібліографічного, фактографічного, енциклопедичного характеру, що існують в електронному вигляді і доступні через мережу Інтернет.

Дослідженням віртуальних виставок займались І. Торлін, Н. Збаровська, М. Алфьоров, Л. Ткачук, Л. Кудря, Т. Дупляк, Т. Ткаченко та інші дослідники. Так, Н. Збаровська під віртуальною виставкою розуміє електронну виставку у форматі PowerPoint – електронної презентації. Автор пропонує таку виставку при відповідному звуковому оформленні і наявності мультимедійного проектора застосовувати як ілюстративний матеріал на таких комплексних заходах, як літературні вечори, дні інформації. Можна її використовувати і в роздрукованому вигляді як ілюстрований рекомендаційний бібліографічний покажчик. До переваг створення віртуальних виставок як форми бібліотечного обслуговування вона відносить: можливість індивідуальної самостійної роботи читача з поданими матеріалами, нетрадиційну подачу матеріалу, наочність, структурування матеріалу [1, с. 46].

І. Торлін описує досвід організації віртуальної виставки на сайті Національної бібліотеки України для дітей, яка пропонує користувачам оцифровані видання, що представляють творчість видатних українських і російських художників-ілюстраторів. Після вибору потрібного видання користувач може побачити в зменшеному вигляді всі його сторінки і скласти про нього попереднє враження. Кожне зображення пов’язане гіперпосиланням зі сторінкою, де його можна детальніше роздивитись і прочитати. Зображення представлене в jpg-форматі [2, с. 850].

Разом з тим, виходячи з постійного розвитку сервісів та у зв’язку з більш широким впровадженням даного виду дистантної послуги в бібліотечну діяльність, виробленням певних стандартів з питань функціонування віртуальної бібліотечної виставки на сучасному етапі, з урахуванням наявного на сьогодні досвіду, питання функціонування віртуальної бібліотечної виставки даного виду дистатного обслуговування потребує наукового узагальнення.

Отже, метою статті є висвітлення особливостей організації віртуальних бібліотечних виставок, визначення їхнього місця в системі дистантного обслуговування користувачів бібліотеки.

На сьогодні у фаховій літературі найбільш поширеним є визначення віртуальної книжкової виставки як публічної демонстрації в мережі Інтернет за допомогою засобів веб-технологій віртуальних образів спеціально підібраних і систематизованих творів друку та інших носіїв інформації, а також загальнодоступних електронних ресурсів, рекомендованих дистантним користувачам бібліотеки для огляду, ознайомлення та використання.

Віртуальна виставка дає змогу бібліотекареві направити увагу читача на додаткові інформаційні джерела, наявні в мережі, запропонувати скористатися іншими сервісними послугами бібліотеки, комплексно висвітлити визначену для розкриття через виставку тему. Таким чином віртуальна бібліотечна виставка, будучи мобільною, компактною, змістовною, виступає в ролі провідника у загальному потоці інформації.

Варто зазначити, що перші віртуальні виставки були мистецькими, розміщувалися на сайтах арт-галерей, музеїв, мистецьких організацій і повністю відповідали поняттю «виставка», основною специфічною рисою (і перевагою) якої є показ самих творів (друку, мистецьких тощо), що дає можливість користувачу безпосередньо ознайомитись із ними, а якщо йдеться про книжкову виставку, то негайно отримати конкретне видання для читання. В Інтернеті функціонують також віртуальні виставки бізнесового спрямування (презентують товари та послуги, подають їхню детальну характеристику), поліграфічні виставки (представлені сучасні досягнення поліграфії та технологій друку) тощо [3, с. 37].

На сьогодні вже існують різні моделі віртуальних виставок, серед яких: фотовиставки; бібліобанер; виставки з аудіосупроводом, виставки-«листівки» за окремим невеликим літературним твором; виставки-«ілюстрації» з «багатим» мультимедійним контентом, у тому числі аудіо- та відеорядом; розгорнуті виставки – з розділами, цитатами, ілюстраціями, текстом, відео- та аудіоматеріалами; тематичні виставки; книжкові виставки – «Стрічка часу»; виставки – вікторини, презентації, казки, подорожі, кросворди, питання, цитати, хроніки та ін. [4].

Автори віртуальних виставок використовують різноманітні підходи до їх організації: від традиційного, консервативного – зображення обкладинок книг і анотацій видань у форматі документа Мs.Word, до анімаційного. На виставках останнього типу представлений різноманітний ілюстративний, аудіо- та відеоматеріал, бібліографічні списки за темою. Використання серед інших засобів можливості веб-дизайну – наступний крок у розвитку концепції віртуальних виставок.

Фахівці зазначають, що віртуальні виставки перестають дублювати традиційні книжкові, що демонструються в бібліотеці, і створюються спеціально для надання в інтерактивній формі з використанням усіх переваг інтернет-середовища. Такі виставки робляться як міні-сайти, де велика увага приділяється не тільки традиційним бібліотечним прийомам розкриття інформації про книгу, а й широко використовуються можливості віртуального простору з залучення додаткових видів інформації (наприклад оцифровані витяги з книги, рецензії, відгуки, інтерактивні посилання).

Використання в бібліотечній практиці віртуальних виставок дає змогу розв’язати ряд проблем, які неможливо вирішити традиційними методами. Це, зокрема: забезпечення збереженості документів; оперативність організації виставки та можливість постійного її поповнення новими документами; представлення документів у потрібній кількості назв; необмеженість терміну експонування документів; можливість перегляду змісту окремих документів, зокрема збірників наукових праць, та ілюстрацій; розкриття змісту представленого видання за допомогою анотації; представлення документів, які відсутні у фондах цієї бібліотеки, але мають певне значення для розкриття заданої теми; можливість дистанційного перегляду виставки без відвідування бібліотеки у будь-який час (24 години на добу, 7 днів на тиждень) [5].

Також до переваг віртуальних виставок як форми бібліотечного обслуговування можна віднести: можливість індивідуальної самостійної роботи користувача з поданими матеріалами; нетрадиційну подачу інформаційних ресурсів; наочність; структурування матеріалу.

Отже, користувачі послугою віртуальної виставки можуть отримати повну інформацію за темою, що їх цікавить, без поспіху, часових або географічних обмежень і витрат, супутніх традиційним виставкам, наочно ознайомитися з інформаційним ресурсом та одержати іншу додаткову інформацію, що, у свою чергу, безумовно, сприяє зверненню користувачів до ресурсів бібліотеки, більш активному відвідуванню її сайту.

 У книзі «Виставкова діяльність публічних бібліотек» Н. Збаровської приведено алгоритм підготовки до організації віртуальних книжкових виставок. Зокрема, дослідниця виділяє такі етапи в підготовці віртуальної виставки:

I. Розробка моделі віртуальної книжкової виставки (вибір теми віртуальної виставки; аналіз, необхідного матеріалу; підбір необхідних книг та ілюстрацій; розробка схеми виставки).

II. Технічна підготовка проекту (сканування ілюстрацій, підготовка текстових матеріалів).

III. Оформлення робіт у форматі Power Point (створення слайдів; використання анімаційних елементів) [6, с. 123].

Таким чином, основними елементами, що становлять віртуальну виставку, є зоровий ряд і текст. Утім, за бажання можна додати і звук – багато сервісів надають таку можливість. Тим більше, що за бажанням користувача цю функцію можна вимкнути.

Водночас процес створення віртуальної інформаційно-книжкової виставки вимагає високої професіональної підготовки бібліотекарів, участі співробітників суміжних відділів (автоматизації), серйозної матеріально-технічної бази самої бібліотеки, інформаційної грамотності користувачів.

Попередньо пишеться сценарій, здійснюється підбір книг, розробляється стилістика виставки, визначаються герої, їхні образи, продумується послідовність і комбінація рухів персонажів, кількість анімаційних заставок.

В елементах дизайну віртуальної виставки враховуються пропорції, колористичні та інші особливості документів, що експонуються. Графічні засоби експозиції можуть також відтворювати деякі елементи видань, спрощуючи зорове орієнтування в структурі віртуальної бібліотечної виставки. Музичний супровід відтворює систему естетичних асоціацій, пов’язаних зі світом звуків, характерних для тієї чи іншої теми виставки.

Використання інноваційних комп’ютерних технологій у виставковій діяльності бібліотек сьогодні означає, як правило, графічне оформлення заголовків, цитат та ілюстрацій (програми Print Shop DeLux, Corel Draw та ін.). Між тим мультимедійні технології дають змогу значно розширити межі представлення інформації, створювати різноманітні інформаційні продукти.

На сьогодні існують й певні рекомендації щодо розташування текстової інформації на екрані. Ці рекомендації передбачають розташування підказок та довідкових повідомлень у верхній частині екрана і використання різноманітних ефектів для виділення елементів або фрагментів тексту.

Досвід роботи зі створення віртуальних виставок у програмі PowerPoint дає змогу запропонувати кілька рекомендацій з анімаційного оформлення текстів: при використанні в текстових фрагментах анімаційних ефектів необхідно враховувати, що віртуальна бібліотечна виставка може бути реалізована у двох режимах: довільної демонстрації і демонстрації, яка регулюється користувачем. Ці режими передбачають різний час перегляду. Поява тексту за принципом «друкарської машинки» – за літерами – уповільнює час перегляду виставки, та якщо текст достатньо великий, втомлює зір. При використанні традиційних (статичних) малюнків і фотографій важливо вірно вибрати масштаб зображення та вдало використати палітру кольорів. При цьому, якщо графічне зображення представляється на екрані разом з текстом, рекомендується залишати екран порожнім; розмір деталей повинен відповідати можливостям екрана та людського зору.

Крім програми PowerPoint існує достатньо велика кількість різноманітних графічних редакторів, що можуть використовуватися при створенні віртуальних бібліотечних виставок. Частина з них є прикладними програмами в складі Windows (Paint), компонентом текстового редактора Word (WbrdArt) або спеціальними програмами для створення й обробки зображень (Microsoft Picture-It, Paint Shop Pro, PictureMan, CorelDRAW і ін.).

Розглянемо специфічні можливості деяких з таких програм, які дають змогу працювати з графічними файлами.

1. Paint Shop Pro 7.0 – програма надає можливість створення графічних файлів з використанням різноманітних інструментів: щіточок, крейди, олівців, пер, маркерів, пульверизаторів та ін. Для кожного інструмента існує можливість установки параметра: товщина лінії, ступінь прозорості тощо.

Kрім того, програма забезпечує роботу з фотографіями: редактор фотозображень дає змогу перетворити фотографію в гравюру, ескіз олівцем, мозаїку, тиснення тощо. У програмі можна створювати анімації, відтворювати файли у вигляді «віртуального альбому» чи галереї. Інтерфейс програми – англійською мовою.

2. PhotoImpact 7 – програма надає можливість роботи з фотографіями, створення веб-сторінок і графічних файлів. Для роботи з векторною графікою існує набір інструментів і бібліотека образів. Мова інтерфейса – англійська.

3. CorelDRAW – програмний комплекс. У комплект поставки CorelDRAW входить бібліотека образів (понад 40 тис. картинок, 1000 фотографій, 1000 шрифтів і 450 спеціальних шаблонів). Основними графічними інструментами служать звичайні геометричні фігури та лінії. За допомогою цього редактора можна створити заголовки, логотипи й рекламні тексти. Програма підтримує не тільки стандартну заливку об’єкта, а й заливку з перетіканнями кольору, складною узорчатою текстурою. Мова інтерфейса програми: у версії CorelDRAW 8 – російська, CorelDRAW 10 – англійська.

4. PictureMan Painter 2.0 – Програма пропонує три рівні складності: від новичка до професіонала. Містить набір інструментів залежно від рівня складності, фільтри й спецефекти. Дає можливість працювати з готовими зображеннями. Мова інтерфейса – російська.

5. «Весела каліграфія» – програма є електронним підручником малювання для малюків, однак може використовуватися і як графічний редактор для оформлення в дитячих бібліотеках. Великі можливості роботи зі шрифтами: для оформлення букв передбачені різні орнаменти, заповнення, аплікативні форми [7].

Характерною для інтернет-середовища властивістю є постійний розвиток сервісів, що обумовлює і постійне урізноманітнення форм роботи зі створення віртуальних бібліотечних виставок та їхніх видів.

На сьогодні ефективними та перспективними в бібліотечній практиці є використання в процесі створення віртуальних виставок таких сервісів як: Сalameo, Maps.google, Slideshare, PhotoPeach, Prezi, Dipity, Popplet, Playcast, Myebook, Glogster, BannerSnack, Sharesnack, Empress, ZooBurst.

Calaméo – це сервіс для миттєвого створення інтерактивних публікацій в Інтернеті, що дає змогу створювати інтерактивний електронний документ для читання з комп’ютера. Сервіс також цікавий можливістю миттєвого створення книжкової полиці, яка оригінально виглядає на сторінці.

Гео-ресурс Maps.google дає можливість створювати віртуальні виставки-подорожі. Зокрема, дає змогу поєднувати місця, пов’язані з іменами письменників чи подорожами їхніх літературних персонажів. Для створення віртуальної виставки необхідно позначити міткою потрібне місце на карті. У вікні над міткою можна додавати пояснювальний текст, відео або фото тощо. Готову виставку-подорож можна редагувати і змінювати. Сервіс дає можливість працювати над картою колективно.

Також віртуальну виставку-подорож можна створити за допомогою сервісу Slideshare. Це сервіс цифрової публікації, який дає змогу транслювати віртуальні виставки у вигляді слайд-шоу. Для цього необхідно зареєструватися на сайті, завантажити готову презентацію у форматі PowerPoint. Після цього вона буде доступна для перегляду в мережі Інтернет на Slideshare чи на сторінці іншого сайту або блогу. Slideshare дає можливість ділитися опублікованою презентацією в соціальних мережах Facebook, Twitter та ін.

Віртуальну фото-виставку допоможе створити сервіс PhotoPeach, який призначений для створення простих та яскравих фото-виставок. Він дає змогу завантажувати з комп'ютера або іншого сайту достатню кількість зображень обкладинок книг та представляти виставку у двох варіантах: у вигляді фотокаруселі і слайд -шоу.

Сервіс Prezi, призначений для створення медіа-презентацій. Інструменти Prezi дають можливість «наближати» й «віддаляти» слайди, створюючи «трьохмірний ефект». Цей сервіс можно використовувати для підготовки виставки-презентації, невелеких оглядів тощо. При цьому матеріал можна згорнути в одну картинку, і, збільшивши той чи інший слайд, зробити акцент на певному тексті, слові, зображенні.

Створити віртуальну виставку-«стрічка часу» дає можливість сервіс Dipity, якийпризначений для створення хронологічних стрічок або стрічок подій, так званих (Timeline). Dipity технологія дає змогу оформлювати інтерактивні персональні книжкові виставки та тематичні книжкові експозиції в хронологічному аспекті. Таку виставку можна доповнювати ілюстраціями, відеоматеріалами, посиланнями, картою, а переглядати створене можна в трьох режимах на вибір. Сервіс передбачає можливість колективної роботи над проектом.

Сервіс Popplet дає  змогу творювати розгорнуті виставки з розділами, цитатами, ілюстраціями тощо. Технологія дає можливість використовувати під час підготовки виставки відео- та аудіоматеріали, тексти. Крім того, цей сервіс є зручним для організації колективної роботи, а також для залучення читачів до створення виставки.

Сервіс Playcast призначений для створення інтерактивних віртуальних листівок. Може бути корисним і в підготовці віртуальної виставки у вигляді плейкасту, який поєднує зображення, відео, звук. Особливо цікавою така виставка буде для дітячої аудиторії.

Сервіс Myebook призначений для створення своєрідних мультимедійних «книг», компілюючи інформацію з різних джерел. Інформація може бути самого різного роду: текст, фото, аудіо, відео, або комбінація всіх згаданих типів файлів.

За допомогою сервісу Myebook можна створювати свої власні електронні книги, збираючи разом сотні типів необхідних файлів, включаючи PDF, DOC, TXT серед інших. Цікаво, що сервіс може самостійно знаходити і збирати файли з ресурсів, де зареєстрований даний користувач. Приміром, Myebook може забирати інформацію з Facebook, Flickr, 23, Bebo, Photobucket, and Picasa, так само як і десятків інших.

Нескладну і яскраву книжкову фотовиставку або «бібліобанер» можна створити за допомогою сервісу BannerSnack. У банер, крім картинок, можна вставляти відео та редагувати в будь-який час.

Сервіс Sharesnack дає змогу створити озвучену виставку за творчістю одного письменника або за певною темою. Створюється продукт простим способом: у пропоновану форму вставляються посилання на відео з YouTube.

Сервіс Empress дає можливість створення виставки-ілюстрації. Для створення презентацій ресурс пропонує спеціальний редактор Empressr Composer, що має зручний інтерфейс. Проте недоліком ресурсу є відсутність підтримки кирилиці.

ZooBurst – сервіс, що дає змогу створювати 3D книги. Може використовуватися при створенні виставки-казки. Для вставки картинок використовується бібліотека Clip Art, проте можна завантажувати і свої картинки [8].

Підсумовуючи, варто зазначити, що використання такої дистантної форми обслуговування як віртуальна виставка в бібліотечній діяльності дає змогу вирішити важливі завдання відповідно до запитів сучасного суспільства. Зокрема істотно вдосконалити якість інформаційного обслуговування користувачів, ширше розкрити інформаційні ресурси бібліотек, надати доступ до наявного у їх фондах великого ресурсу культурних, духовно-ціннісних надбань попередніх поколінь українського народу, що є надійним орієнтиром у вітчизняному інформаційному виробництві, в утвердженні суспільних ідеалів, консолідації українського суспільства, збереженні його національної ідентичності й самобутності.

У сучасних умовах віртуальна бібліотечна виставка стає ефективним інструментом забезпечення доступу до інформації дистантного користувача. Проведення бібліотеками віртуальних виставок, які ознайомлюють користувачів з книжковими колекціями національних історично-культурних пам’яток, художніми, музичними, відеоколекціями бібліотеки, оцифрованою рукописною спадщиною, не лише сприяє підвищенню освітньо-культурного рівня громадськості, наступності національної свідомості, а й представленню України в глобальному інформаційному просторі.

Список використаних джерел

1. Збаровская Н. В. Виртуальные помощники: информ. технологии / Н. В. Збаровская // Библиотека. – 2003. – № 10. –С. 45–47.

2. Торлин И. Г. Виртуальная экспозиция на сайте Государственной библиотеки для детей / И. Г. Торлин // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества : тр. Десятой юбилейн. Междунар. конф. «Крым-2003». – Москва : ГПНТБ России, 2003. – Т. 2. – С. 849–851.

3. Ткачук Л. Віртуальна виставка: нова послуга бібліотеки / Л. Ткачук // Вісн. Книжк. палати. – 2007. – С. 36–38.

4. «Віртуальний простір книжкової виставки» – «професіонали інформаційних ресурсів» інформаційний дайджест Центральна районна бібліотека ім. П. Тичини [Електронний ресурс]. – Київ, 2012. – Режим доступу: http://ru.calameo.com/books/002248968b3e8210b8b84. – Назва з екрана.

5. Книжкова виставка: сучасні тенденції [Електронний ресурс] // Запорiзька обласна унiверсальна наукова бiблiотека iменi О. М. Горького : веб-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http://www.zounb.zp.ua/node/620. – Назва з екрана.

6. Збаровская Н. В. Выставочная деятельность публичных библиотек / Н. В. Збаровская. – Санкт-Петербург : Профессия, 2004. – 224 с. – (Серия «Библиотека»).

7. Практичне керівництво по проведенню електронних виставок у бібліотеці [Електронний ресурс] // Дніпропетровська обласна науково-медична бібліотека : веб-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http://medlib.dp.gov.ua% 85.pdf. – Назва з екрана.

8. Віртуальна виставка [Електронний ресурс] // Технології створення інформаційних продуктів та послуг : веб-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/hdakbsk/tehinfpr/virtualna-vistavka. – Назва з екрана.