Друк

Кримські татари

Автор: Redaktor. Posted in Новини

Кримські татари

На тлі пошуків шляхів розв’язання ситуації на Донбасі, яка перебуває у фокусі уваги вітчизняних ЗМІ, втрачає гостроту й переходить у «режим очікування» проблема іншої української території – Автономної Республіки Крим, про яку дедалі менше згадують як оглядачі, так і політики. Присвячені кримській тематиці інформаційні матеріали переважно стосуються становища кримських татар, які, не очікувано для влади, виявилися найпослідовнішими прихильниками того, щоб Крим належав Україні, і не поспішають виявляти радість від повернення до Росії. Детальніше про те, чим живуть кримські татари в умовах прихованої депортації, читайте в аналітиці Т. Гранчак в № 4 «Україна: події, факти, коментарі».

Кримські татариТ. Гранчак, заввідділу СІАЗ НБУВ

Кримські татари: між історичною Батьківщиною та вимушеною депортацією

 

На тлі пошуків шляхів розв’язання ситуації на Донбасі, яка перебуває у фокусі уваги вітчизняних ЗМІ, втрачає гостроту й переходить у «режим очікування» проблема іншої української території – Автономної Республіки Крим, про яку дедалі менше згадують як оглядачі, так і політики.

Присвячені кримській тематиці інформаційні матеріали переважно стосуються становища кримських татар, які, неочікувано для влади, виявилися найпослідовнішими прихильниками того, щоб Крим належав Україні, і не поспішають виявляти радість від повернення до Росії. Колишній і нинішній очільники меджлісу кримськотатарського народу М. Джемілєв і Р. Чубаров послідовно виступають за те, щоб Крим був у складі України, через що вже зазнали репресій від кремлівської влади – їм заборонено в’їзд на півострів. 

За словами Р. Чубарова, «якщо проаналізувати минулі 11 місяців з моменту окупації Криму, ніхто, крім меджлісу, не провів жодного масового заходу, спрямованого проти незаконних дій фактичної влади». Водночас він вважає невиправданим постійне піддавання людей масованим переслідуванням, у тому числі штрафам і кримінальним переслідуванням. Р. Чубаров нагадав, що за нинішніми кримськими законами протести можуть призвести до позбавлення волі строком на п’ять років. «Кардинально змінилися умови, в яких перебувають усі члени меджлісу. Четверо з 33 не витримали їх. Меджліс завжди працював у максимально відкритих формах, і зараз, як і за часів СРСР, активісти кримськотатарського національного руху проявляють особисту самовідданість і акумулюють на собі всі репресії влади», – сказав політик.

Зокрема, наприкінці січня співробітниками Слідчого комітету РФ було затримано й заступника голови меджлісу кримськотатарського народу
А. Чийгоза. Як ішлося на сайті Слідчого комітету РФ, татарина було затримано в рамках розслідування кримінальної справи про організацію та участь у масових заворушеннях, зокрема в мітингу 26 лютого 2014 р. біля будівлі Верховної ради Криму. Під час акції відбулися зіткнення між прихильниками й противниками анексії Криму Росією. Також зазначалося, що кримські татари, які виступали проти окупації Росією півострова, «взяли участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися застосуванням насильства і пошкодженням майна». За твердженням комітету, вони закликали інших присутніх на акції кримських татарів до непокори «законним вимогам представників влади», застосували силу проти прихильників руху «Русское единство» та «самооборони Республіки Крим», прорвалися в будівлю Верховної ради та пошкодили майно, заподіявши збиток на 600 тис. р.  (http://tsn.ua/politika/slidchi-rf-shopili-zastupnika-golovi-medzhlisu-krimskih-tatar-za-masovi-zavorushennya-405995.html. – 2015. – 29.01).

У керівництві меджлісу вважають, що арешт заступника голови меджлісу А. Чийгоза може стати початком нової хвилі репресій щодо кримськотатарського народу. Нагадаємо, на сьогодні в’їзд на півострів заборонено чотирьом представникам Національного руху кримських татар. Проте точну кількість кримчан, яким загрожує депортація або арешт, встановити неможливо. Близько 150 кримських татар «покарані» російськими судами, у тому числі за те, що зустрічали М. Джемілєва 3 травня на «кордоні» з Кримом. На думку правозахисників і лідерів представницького органу кримських татар, влада України не в змозі самотужки протистояти діям російської влади і світове співтовариство має негайно згуртуватися, щоб зупинити країну-агресора.

Зі свого боку уповноважений Верховної Ради України з прав людини В. Лутковська заявила, що арешт заступника голови меджлісу суперечить не лише всім міжнародним нормам, а й здоровому глузду. Мітинг, через участь у якому заарештували А. Чийгоза, відбувався до анексії в повній відповідності до українського законодавства, нагадала вона. «Це правовий сюрреалізм, інакше я це назвати не можу. На українській території, відповідно до українського законодавства, ця людина мала право на мирне зібрання. У нас на сьогодні немає спеціального закону, який би регулював питання мирних зібрань, але у нас є конституційна норма. І саме за те, що він нею скористався, його заарештували і провели у нього обшук», – сказала омбудсмен.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини наголосила на необхідності спільних місій, які постійно перебуватимуть у Криму, фіксуватимуть порушення прав людини і впливатимуть на окупаційну владу.

В. Лутковська підкреслила, що випадок з А. Чийгозом є показником того, наскільки окупаційна влада не поважає норм ні українського, ні міжнародного права. За її словами, з приводу арешту заступника голови меджлісу буде направлена скарга до Європейського суду з прав людини, і немає сумнівів, що він винесе рішення на користь А. Чийгоза. З іншого боку, немає жодних гарантій, що Росія виконає це рішення.

Значний резонанс у ЗМІ викликав проведений 26 січня російськими спецслужбами та співробітниками Слідчого комітету РФ обшук у будівлі кримськотатарського телевізійного каналу ATR у Сімферополі. Діяльність каналу на кілька годин виявилася заблокованою. Проведення слідчих заходів, як і у випадку з  А. Чийгозом, пояснили необхідністю вилучення інформації, що стосується подій, які відбувалися 26 лютого 2014 р. біля парламенту автономії. Керівництво ATR вважає, що за діями силовиків стоїть кримська влада. Ті, у свою чергу, звинувачення на свою адресу відкидають. Обшук на каналі викликав широкий резонанс серед громадськості, правозахисників і міжнародних організацій.

Арешти, обшуки й депортація, на думку виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини А. Бущенка, використовуються для того, щоб позбавити кримських татар лідерів, які їх об’єднують, висловлюються і доносять інформацію про інтереси народу до світового співтовариства. Ці дії він називає прихованою депортацією. «Це не просто заборона іноземцю в’їжджати на територію, це видворення. Це депортація, яка є прихованою», – дає оцінку правозахисник.

Зауважимо, що, за інформацією Р. Чубарова, за 10 місяців з початку анексії Криму Росією з півострова виїхало 10 тис. кримських татар. «Близько 20 тис. людей були змушені покинути Крим після його незаконної анексії, з них 9–10 тис. – це кримські татари. Вони виїхали з півострова і розселилися по Україні. Влада, як і наш меджліс, допомагають їм», – сказав він в ефірі телеканалу ТВі.

Р. Чубаров зазначив, що велика кількість кримських татар проживає в Херсонській і Запорізькій областях, решта оселилися в західних областях  України (http://dt.ua/UKRAINE/z-pochatku-aneksiyi-z-krimu-viyihali-10-tisyach-krimskih-tatar-161931_.html. – 2015. – 21.01).

Для протидії російській владі слід використовувати не тільки міжнародний тиск на агресора, а й інструменти національного права, вважає А. Бущенко. Українські правоохоронні органи повинні порушувати кримінальні справи за фактом злочинів у Криму та оголошувати в розшук підозрюваних у скоєнні їх. «Це один з інструментів впливу не на Росію, а на людей, які скоюють там злочини. Порушення кримінальної справи може призвести до того, що буде постанова про арешт і оголошення в міжнародний розшук. Тобто людина буде ізольована на території Криму, а на її майно за межами Росії буде накладено арешт», – зазначає А. Бущенко.

У Генпрокуратурі України вже давно створено спеціальний підрозділ для розслідування злочинів, скоєних на анексованому півострові. Правозахисник вважає, що цьому відомству вже час відзвітувати про результати своєї роботи, щоб громадськість знала, які заходи Україна вживає для захисту своїх громадян (http://www.radiosvoboda.org/content/article/26822419.html. – 2015. – 30.01).

У свою чергу керівник кримського меджлісу Р. Чубаров не виключає, що нинішні репресії проти очільників меджлісу спрямовані на «зміну влади» в меджлісі й перетворення кримськотатарського руху на маріонетковий.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Криму колишніми членами меджлісу було засновано громадський рух «Къырым», главою якого на установчому з’їзді в грудні було обрано Р. Ільясова – депутата створеної російською владою в Криму держради від «Єдиної Росії», заступника голови цієї держради, якого за співробітництво з окупаційними структурами тимчасово виключили зі складу меджлісу. Заступниками голови організації стали глава Сакського регіонального меджлісу Е. Білялов (перший заступник), голова Державного комітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Криму З. Смирнов і голова Бахчисарайської районної ради Р. Дердаров.

Новий рух, за словами Р. Ільясова, дасть можливість більш ефективно розв’язувати проблеми, які протягом останніх десятиліть стоять перед кримськими татарами. «Створення руху викликано... тим, що представницький орган кримськотатарського народу меджліс загруз безрезультатно в дискусіях», – підкреслив він.

Крім того, рух буде «міжрегіональним». «Ми будемо створювати рух як російський міжрегіональний. Як передбачається, ми плануємо охопити 10 суб’єктів: Крим, Севастополь, Краснодарський край, Татарстан, Башкортостан, Ростов-на-Дону, Москву, Самару, Санкт-Петербург і Московську область. Це дасть можливість створити свої представництва в цих регіонах і спільно домагатися розв’язання проблем кримськотатарського народу», – сказав Р. Ільясов.

Фактично, ідеться про інструмент інтеграції кримських татар у російське суспільно-політичне життя.

Р. Ільясов підкреслив, що новий громадський рух не створюється як альтернативна структура чинним формам консолідації та самоврядування кримських татар – курултаю та меджлісу. Незважаючи на його слова, оглядачі схильні розглядати створення «Къырым» саме в контексті протистояти меджлісу, у якому раніше у Р. Ільясова було досить багато прихильників. Зокрема, політологи зазначали, що Р. Чубаров тільки «на кілька голосів» випередив Р. Ільясова на останніх виборах голови меджлісу.

Про намагання Росії «зліпити один татарський народ» говорить координатор громадської ініціативи «Крим SOS» у Львові А. Алієв, за словами якого несподівано кримські татари «стали дуже цікаві казанським татарам». «Ми – два окремі народи. За останні 25 років не мали жодних тісних зв’язків. До нас ментально ближчі турки. Очевидно, Росія розігрує чеченський сценарій. Хоче зліпити один татарський народ, дати йому лідера з місцевих – якогось свого Кадирова», – вважає активіст (http://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_krimski-tatari-zli-na-ukrayinsku-vladu-bo-vse-menshe-zgaduye-pro-krim/605978. – 2015. – 27.01).

Про пошуки російською владою свого Кадирова для кримських татар раніше говорив і Р. Чубаров. Утім, за його словами, Росія не зможе командувати кримськими татарами. «У червні 1991 р. ми зібрали курултай кримськотатарського народу, над підготовкою якого працювали більше року. Це ідея, яка охопила всіх кримських татар за радянських часів. За 23 роки система національного самоврядування кримських татар, що складається з виборних курултаю, меджлісу, місцевих меджлісів, увійшла у свідомість кожного татарина. Делегати всіх цих органів обираються самими кримськими татарами, і цим визначена міра відповідальності кожного з них... Тому якщо хтось думає, що, переформатувавши курултай і меджліс тими людьми, яких Росія взяла собі на служіння, вони зможуть командувати кримськими татарами, то це така ж помилка, яка була вже у багатьох правлячих політичних сил, – сказав він. – І вона внесе багато дезорганізації всередину нашої спільноти. Але безперечно одне: нікому не вдасться купити кримських татар. Народ, який повернувся на свою батьківщину, залишиться відданим своїй землі, як зберігав цю вірність довгі роки боротьби у вигнанні».

На тлі дедалі активніших переслідувань корінного народу Криму – кримських татар російською окупаційною владою – 30 січня в Гаазі відбулася зустріч лідера кримських татар М. Джемілєва з верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин А. Торс.

Зустріч відбулася у світлі того, що маріонеткова «влада» Криму вчинила чергові дії, спрямовані на руйнування організованого суспільно-політичного життя громади кримських татар на півострові – у повідомленні ОБСЄ, зокрема, згадується, що 29 січня, за звинуваченням в «організації та участі в масових заворушеннях» у лютому 2014 р., був заарештований заступник голови меджлісу кримськотатарського народу А. Чийгоз.

Під час зустрічі в Гаазі 30 січня лідер кримських татар, народний депутат України М. Джемілєв і верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин А. Торс обговорили ситуацію, у якій кримськотатарський народ опинився після анексії Криму Росією. Зокрема, порушено було такі питання, як політичне представництво кримських татар, земельні питання та питання збереження рідної мови.

«Верховний комісар знову звертає увагу міжнародної спільноти на небезпечне й непевне становище кримських татар та українців у Криму і прагне отримати доступ на півострів, аби оцінити ситуацію відповідно до свого мандата», – зазначається в повідомленні ОБСЄ.

«Влада, що нині реально контролює Кримський півострів, зобов’язана забезпечити безпеку й пошанування прав людини, включно й прав меншин, для всіх присутніх на цій території, незалежно від їхнього етнічного походження», – закликала А. Торс (http://www.newsru.ua/ukraine/02feb2015/osce_meeting_with_mustafa_jemilev_jan30.html. – 2015. – 2.02).

З проханням звернути увагу на порушення прав корінного народу на території анексованого Росією Криму до ООН, Туреччини та України звернувся в січні Комітет із захисту прав кримськотатарського народу. Комітет прийняв ці звернення на конференції, яка відбулася в Сімферополі, незважаючи на спроби невідомих її зірвати.

Делегати конференції прийняли звернення до Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна із закликом «не допустити знищення» кримськотатарського народу. У заяві йдеться, зокрема, про випадки викрадення кримських татар і порушення їхніх прав. Крім того, Пан Гі Муна попросили захистити кримських татар від служби в російській армії.

Делегати виступили за проведення міжнародної конференції з безпеки в Криму під егідою ОБСЄ у квітні. Ініціювати її правозахисники попросили українську владу.

Крім того, учасники конференції вимагають від МЗС України «вивчити можливість надання кримськотатарському народу міжнародного статусу третьої сторони в російсько-українських відносинах з придбанням права самостійного звернення органів національного самоврядування курултаю та меджлісу в міжнародні судові інстанції».

У резолюції конференції говориться, що «будь-яка влада в Криму може існувати тільки за згодою і за чітко вираженої волі кримськотатарського народу» (http://dt.ua/UKRAINE/krimski-tatari-zvernulisya-v-oon-z-prohannyam-ne-dopustiti-yih-znischennya-161693_.html. – 2015. – 18.01).

Кримські татари апелюють до міжнародної спільноти та української влади, проте не вважають дії останньої щодо розв’язання кримської проблеми задовільними. Зокрема, за словами медіа-консультанта зі Львова, координатора громадської ініціативи «Крим SOS» у місті, 26-річного
А. Алієва, «люди злі на українську владу, бо вона все менше згадує про Крим. Коли П. Порошенко вийшов зі своєю стратегією розвитку до 2020 р., де про окупований півострів не було жодного слова, кримські татари сказали: це означає, що ми вам уже не потрібні? Сотні тисяч кримчан через “не хочу” мусять отримувати російські документи, бо інакше їм життя не буде. Я противник того, щоб татари виїжджали з Криму. Цього найбільше хоче Путін: територія буде зачищена й не матиме головного болю» (http://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_krimski-tatari-zli-na-ukrayinsku-vladu-bo-vse-menshe-zgaduye-pro-krim/605978. – 2015. – 27.01).

Про роздратування кримських татар і громадян України, які залишилися на території анексованого Росією Криму, діями української влади говорить і колишній лідер меджлісу кримськотатарського народу М. Джемілєв. За його словами, люди невдоволені тим, що українська влада не перекриває постачання продукції та енергії на півострів. Це робиться з меркантильних причин і впливає на те, що інші країни не застосовують санкцій, заявив народний депутат. «Кримські татари кажуть, що витерплять це (перекриття постачання). Але цілі каравани йдуть з України, і не тому, що хочуть годувати Крим, а просто заробляють, бо там ціни вищі. Це тоді, коли всі країни оголосили санкції, – сказав М. Джемілєв. – Коли я в Туреччині говорю про те, що їхні кораблі заходять в Крим, то мені відповідають, щоб ми спочатку розібралися зі своїми».

Щодо постачання електроенергії М. Джемілєв заявив, що жодних домовленостей з країною-агресором бути не може й кримські татари відмовляються від такого гуманізму української влади. «Перебої з електропостачанням вже дають результати. Зараз на вулицях в Криму ви не побачите російських прапорів. Можна почути тільки нехороші слова на адресу РФ», – додав народний депутат.

Щодо подальших сценаріїв розвитку ситуації в анексованому Криму, то, на думку М. Джемілєва, російська влада або створить таку атмосферу нетерпимості й тиску, що кримські татари самі емігруватимуть, як це було під час першої окупації у 1873 р., або спробує спровокувати криваві події. «Другий сценарій – спроба спровокувати криваві події. Аби відбулося кровопролиття, а потім можна було б заявити, мовляв, ось тут терористи. Подібне вже було в Чечні», – сказав М. Джемілєв http://galnet.org/news/252504-krymski-tatary-ta-ukrajintsi-obureni-scho-vlada-dosi-postachaje-na-pivostriv-produkty-ta-elektroenerhiyu. – 2015. – 28.01).

На переконання лідера меджлісу Р. Чубарова, для того щоб повернути Крим до складу України, світове співтовариство має застосувати комплекс заходів «політичного, правового, дипломатичного, а також військового характеру». Про це політик заявив в ефірі телеканалу «112 Україна». «Є досить повний комплекс заходів, завдяки яким Росія просто піде з Криму. Це економічні заходи, це повне блокування взаємодії з Росією по практично всім аспектам міжнародної діяльності, це залучення заходів у новітніх технологіях – комп’ютерних, банківських», – вважає глава меджлісу.

При цьому, на думку Р. Чубарова, не варто ігнорувати й заходи військового характеру. «Я думаю, спираючись на політико-правові та дипломатичні зусилля, світ і Україна в тому числі повинні також демонструвати свою військову готовність і рішучість. Не доводячи ситуацію до військових дій, але змусити агресора піти з нашої землі», – заявив він.

Голова меджлісу підкреслив, що тільки за умови «комплексного застосування цих заходів Крим вдасться повернути до складу України» (http://news.allcrimea.net/news/2015/1/21/chubarov-prizyvaet-mirovoe-soobshestvo-prodemonstrirovat-voennuju-reshimost-v-voprose-vozvrasheniya-kryma-29459. – 2015. – 21.01).

Офіційну позицію України щодо Криму висловив в ефірі телеканалу «1+1» речник Міністерства закордонних справ України Є. Перебийніс. За його словами, Захід та Україна продовжують наполягати на тому, що Крим – українська територія, і боротимуться за півострів, однак ця боротьба лежатиме насамперед у юридичній площині. «Крим ніхто ніколи не забував і не забуде – і те, що зараз в декларації було записано про територіальну цілісність (ідеться про підписану 12 лютого 2015 р. Мінську угоду-2. – Прим. авт.), є ще одним підтвердженням того, що Захід і Україна будуть продовжувати боротись за Крим, але боротьба за Крим буде іншою, ніж боротьба за Донбас. Адже тут будуть вступати в силу юридичні, правові механізми. І звичайно, що це займе набагато більше часу», – підкреслив Є. Перебийніс.

Він також додав, що «боротьба за Крим буде полягати в тому, щоб в Україні проводилися реформи, і коли Україна стане ближчою до ЄС в усіх напрямах, я думаю, що питання Криму буде вирішуватись простіше» (http://24tv.ua/news/showNews.do?pro_krim_nihto_ne_zabuv__mzs&objectId=543040. – 2015. – 13.02).

Водночас до Криму, а саме до становища кримських татар у Криму, зростає увага з боку Туреччини, яка включає кримськотатарську тему як у порядок денний своїх відносин з Росією, так і з міжнародними організаціями.

Початок року ознаменувався черговим сплеском турецького уваги до питання становища кримських татар на анексованій території. Відправною точкою стало інтерв’ю міністра закордонних справ Туреччини М. Чавушоглу, у якому він фактично звинуватив Росію в невиконанні обіцянок щодо розв’язання проблем кримськотатарського народу. Керівник зовнішньополітичного відомства розповів, що під час візиту В. Путіна до Туреччини 1 грудня минулого року переслідування та зникнення кримських татар обговорювалися на зустрічі з турецьким президентом Р. Ердоганом.

Але, як випливає зі слів міністра, президент Росії лише підтвердив обіцянки, які раніше вже давалися кримським татарам: зробити їхню мову державною в Криму, надати права, яких не було в Україні, і виділити місця в республіканському уряді. «Проте хотілося б побачити це на практиці. Ми із жалем спостерігаємо, що до сьогодні жодну з цих обіцянок не було виконано. Росія – наш друг, проте, якщо у неї є помилки, ми повинні сказати про це», – зазначив М. Чавушоглу (http://krymedia.ru/politics/3370685-krymskotatarskyi-konek-turetsko-rossyiskykh-otnoshenyi. – 2015. – 11.02).

Згодом голова турецького уряду А. Давутоглу висловився на підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. За його словами, «Туреччина не визнає анексію Криму». «Територіальна цілісність і суверенітет України важливі не тільки для вас, але і для всього світу», – сказав прем’єр на зустрічі з Президентом України П. Порошенком. За словами А. Давутоглу, Україна та її стабільність є основною для чорноморського регіону, а питання Криму потрібно завжди тримати на порядку денному (http://tvi.ua/new/2015/01/22/premyer_turechchyny_ne_vyznaye_aneksiyi_krymu. – 2015. – 22.01).

Критику з боку офіційної Анкари спричинили й дії окупаційної влади стосовно телеканалу ATR – у МЗС Туреччини обурилися через обшук російськими силовиками телеканалу й назвали їхній тиск неприпустимим і таким, що порушує свободу друку. Про це йдеться в заяві, опублікованій міністерством. «Безперешкодне, без тиску і залякування, продовження мовлення АТR – єдиного телевізійного каналу, розрахованого на кримських татар, є основним правом на свободу отримання інформації нашим спорідненим народом, який є корінним у Криму. Туреччина буде продовжувати захищати права споріднених кримських татар, які завжди відстоювали свої погляди демократичними шляхами, на всіх платформах і уважно стежити за їхнім становищем», – ідеться, зокрема, у документі (http://tsn.ua/politika/mzs-turechchini-zasudilo-maski-shou-na-krimskotatarskomu-kanali-405956.html. –2015. – 29.01).

З цією метою влада Туреччини планує скерувати до Криму неофіційну делегацію, яка займеться питанням прав кримських татар в умовах російської окупації півострова. Про це повідомляє Polskie Radio з посиланням на посла Російської Федерації в Анкарі А. Карлова. За інформацією російського дипломата, до складу делегації ввійдуть турецькі екс-політики, бізнесмени та представники громадських організацій (http://ua.korrespondent.net/world/3477637-predstavnyky-turechchyny-pereviriat-u-krymu-stanovysche-krymskykh-tatar. – 2015. – 10.02).

Тим часом кримськотатарські організації Туреччини назвали анексію Криму Росією «другою окупацією». Відповідне рішення прийняли в Анкарі 8 лютого під час консультативного засідання Об’єднання кримськотатарських організацій Туреччини, повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ Туреччини. У заяві, ухваленій за підсумками засідання, Крим було названо історичною та єдиною батьківщиною кримських татар. Зокрема, представники 42 кримськотатарських організацій Туреччини ухвалили нижченаведені рішення:

«1. Крим є історичною та єдиною батьківщиною кримських татар.

2. Друга окупація Криму Російською Федерацією, здійснена 27 лютого 2014 р., є незаконною та ніколи не буде визнана. Російська Федерація повинна негайно припинити здійснювати це беззаконня.

3. Всесвітня діаспора та організації кримських татар в усьому світі на чолі із законними лідерами кримськотатарського національного курултаю, кримськотатарського національного меджлісу та Кримськотатарського національного руху, які були обрані до окупації на основі принципів права та поваги до прав людини в умовах свободи та демократії, усіма силами захищатимуть права кримських татар і територіальну цілісність України в умовах незаконної окупації, здійсненої Російською Федерацією.

4. Кримськотатарські організації Туреччини, діючи на основі вищенаведених принципів, захищатимуть права кримських татар на міжнародній арені в усіх сферах, перш за все у політичній, соціальній та культурній, а також виступатимуть проти будь-яких спроб завдати шкоди правам кримських татар.

5. Організації докладатимуть усіх законних зусиль у напрямі доведення та захисту позиції та справедливої справи кримських татар в Організації Об’єднаних Націй, органах Європейського Союзу, Міжнародного суду в Гаазі, Європейського суду з прав людини та на всіх інших платформах», – ідеться в тексті заяви.

У документі також додається, що «будь-яка проблема та шкода, завдана кримським татарам, які живуть у Криму, по суті, є шкодою, завданою також усій кримськотатарській діаспорі» (http://www.unn.com.ua/uk/news/1436226-krimski-tatari-turechchini-viznali-krim-svoyeyu-yedinoyu-batkivschinoyu. – 2015. – 10.02).

Отже, змушені обирати між історичною батьківщиною та прихованою депортацією кримські татари намагаються протистояти окупаційній владі та привернути увагу як міжнародного співтовариства, так і урядів України та Туреччини, закликаючи їх захистити права кримськотатарського народу. У зв’язку з цим українській владі, яка тривалий час нехтувала проблемами Криму й у підсумку отримала проблему анексії півострова, не варто було б відкладати «кримськотатарське питання» на далеку перспективу, на що, за висновками оглядачів, вказує відсутність питання в порядку денному зустрічі «нормандської четвірки» в Мінську 12 лютого. Недостатня увага до питання сьогодні – це перспектива вирішення його в майбутньому на користь іншого сусіда – Туреччини.