С. Горова,

с.н.с. ФПУ,

канд. наук із соц. комунікацій

Перспективи європейської України в уявленнях експертів

 

Окремі положення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом вступили в силу 1 листопада поточного року, що, безумовно, сприятиме стабільності на європейському континенті й створить нові, додаткові можливості для регіонального співробітництва між Україною та її сусідами. Крім того, слід зазначити, що початок роботи окремих положень цієї Угоди це – серйозний і важливий крок реалізації реформ Президента України Петра Порошенка «Стратегія–2020».

В експертних колах вступ в силу відповідних положень Угоди викликав досить широкий резонанс.

Слід звернути увагу, що глава делегації України в ПАРЄ народний депутат Іван Попеску вважає, що після вступу в силу складових Угоди Києву  необхідно провести серйозну законодавчу роботу по приведенню внутрішнього законодавства до європейських стандартів. «Якщо раніше ми говорили про формальне виконання наших зобов’язань перед Радою Європи, то тепер потрібно думати про механізми реалізації законів, чи все в них відповідає європейським нормам», – сказав І. Попеску. За його словами, до моменту вступу економічної частини документа, Києву потрібно вирішити багато питань, в першу чергу політико-правових, які стосуються реформи української конституції, виборчої системи, збалансованості державного бюджету.  «Необхідно привести податковий кодекс до європейських норм, спростити дозвільну систему і захистити вразливі верстви населення. Якщо ми це зробимо і паралельно вирішимо питання про безвізовий в’їзд в шенгенську зону, то до моменту введення зони вільної торгівлі ми будемо готові. Якщо ми цього не зробимо, нас, на жаль, будуть чекати нові потрясіння », – додав депутат.

При цьому, деякі експерти вказують на те, що після вступу в силу угоди про асоціацію з ЄС  пріоритетним буде не національне, а європейське законодавство, що призведе до втручання європейців у внутрішні справи Києва. «Ідеологічна база політичної частини – те, що внутрішня і зовнішня політика України тепер буде керуватися «європейськими цінностями». Потрапляє під пов’язування з ЄС вся зовнішня політика і велика частина всіх проведених у країні реформ», – пояснив заступник декана факультету світової економіки та світової політики НДУ «Вища школа економіки» Андрій Суздальцев.

Заступник директора Центру україністики і білорусистики МДУ Богдан Безпалько у своєму коментарі наголосив: «Відтепер всі свої рішення у внутрішній і зовнішній політиці Україна зобов’язана погоджувати з центром ЄС і повинна отримувати схвалення для будь-яких рішень у внутрішній і у зовнішній політиці» (http://news.mail.ru/policy.html. – 2014. – 01.11).

В свою чергу, на думку координатора інформаційної компанії Stronger Together Любові Акуленко, для завершення процесу імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС новому парламенту необхідно прийняти законопроекти щодо фітосанітарного контролю, технічного регламенту, конкуренційного права та роботи митниці. Уже зараз, за її словами, потрібно працювати за чотирма основними напрямами, перший з яких – зняття фітосанітарних бар’єрів. «Тут ми вже почали приймати перші закони, але нова Верховна Рада повинна ще ухвалити закон про корми, щоб остаточно «закрити» базове законодавство в цій сфері. Адже від того, що їдять тварини, залежить наше здоров’я», – сказала Л. Акуленко.

Другий напрямок – технічне регулювання. «Нам потрібно прийняти закон про технічні регламенти. Цього не вийшло зробити попередній Верховній  Раді, оскільки були люди, які цьому перешкоджали», – сказала вона.

За словами експерта, третя сфера – робота митниці, четверта – конкурентне право. «В Україні зовсім немає законодавчого права пред’явлення штрафів за порушення конкуренції, вони призначаються «пальцем в небо», – сказала Л. Акуленко (http://news.finance.ua/ua/news/~/337672. – 2014. 03.11).

При цьому, слід зазначити, що, в контексті ініціатив Президента України, дуже позитивними є цілі політичної співпраці України з ЄС – розвивати й зміцнювати політичний діалог з питань міжнародної політики та безпеки, антикризового управління та практичного співробітництва, зміцнювати повагу принципів демократії, просувати принципи незалежності, суверенної рівності, територіальної цілісності і недоторканності кордонів. Політолог, доктор історичних наук, професор НаУКМА Олексій Гарань пояснює суть політичної співпраці України з ЄС як включення нашої країни в контекст міжнародної політики: «У країн-членів ЄС існує загальна політика в сфері міжнародної безпеки, і підписавши асоціацію, Україна включається в цей процес» .

Експерт «Інтерньюз-Україна» Володимир Єрмоленко вважає, що політична частина асоціації має менше значення для України, ніж економічна частина угоди.

Слід звернути увагу, що такий аспект політичної угоди, як боротьба з тероризмом також досить важливий на сьогодні з огляду на ініціативи Президента України і проведення АТО. У відповідній статті говориться про боротьбу з тероризмом відповідно до міжнародного права, міжнародних стандартів захисту прав людини і біженців, а також гуманітарного права. Володимир Єрмоленко вважає, що Європа може підтримати Україну в боротьбі з російським тероризмом: «Україна повинна звернутися в міжнародний суд юстиції, пред’явити докази проти Росії, і Європа може виступити нашим союзником в цьому випадку».

Олексій Гарань також вважає, що реформи, передбачені асоціацією України з ЄС матимуть позитивний вплив на процес боротьби з тероризмом в довгостроковій перспективі: «Асоціація – передбачає процес реформування збройних сил, системи безпеки, а це процес тривалий. В даний момент, коли Україна бореться з російським тероризмом, потрібно вимагати жорсткої та швидкої реакції від Заходу».

Олексій Гарань говорив також і про перспективи України після підписання економічної частини договору: «Дуже важливо те, що асоціація передбачає виробництво не звичайної, а поглибленої зони вільної торгівлі. Особливої уваги варта стандартизація і регулювання виробничих і торговельних відносин. Це ті реформи, через які Україна повинна пройти, щоб повноцінно брати участь в торговельних відносинах з ЄС. Для не реформованих галузей, таких як автомобілебудування, є ризик великої конкуренції на європейському ринку. Однак сільськогосподарська продукція вже цілком конкурентоспроможна. Також економічна частина угоди передбачає боротьбу з корупцією в цьому секторі» (http://www.citynews.net.ua/econom/37023-soglashenie-ob-associacii-s-es-politiko-ekonomicheskie-aspekty-dogovora-i-ego-vliyanie-na-ukrainu.html. – 2014. 07.10).

Політолог Володимир Фесенко вважає, що угода про асоціацію з ЄС разом з результативним реформуванням внутрішніх процесів в Україні дає шанс претендувати на членство в Союзі. В плані результату більше значення має зона вільної торгівлі з ЄС, яка вже фактично для України діє в режимі торгових преференцій. Повноцінне відкриття ринку України для європейських виробників відкладено до 1 січня 2016 року. «Що стосується політичної частини – почне діяти механізм взаємодії... По кожному напрямку ми повинні здійснювати реформи. ... Це робитиме новий уряд, який затвердить новий склад парламенту. Як тільки вони прийдуть, проголосують цю програму імплементації, і далі кожне відомство почне виконувати програму реформ, яка передбачена Угодою», – сказав експерт.

Політолог Кость Бондаренко вважає, що «повноцінно ми відчуємо результати тільки наступного року, оскільки деякі моменти, пов’язані з асоціацією, вплинуть на бюджетну освіту, на соціальну сферу». Він зазначив, що результати асоціації стануть повною мірою відчутними через 5 років, оскільки Угода відводить саме стільки часу на впровадження європейських стандартів і норм.

При цьому, безумовно, слід погодитися з думкою В. Фесенка про те, що з набуттям чинності Угоди, відносини України і ЄС стануть більш тісними, а співпраця розширюватиметься. «Тепер буде більш високий статус у відношенні з ЄС. Головний наслідок – те, що ми будемо працювати в рамках єдиного ринку з ЄС, але це поступово ... І здійснення реформ по кожному напрямку», – сказав В. Фесенко (http://www.segodnya.ua/politics/pnews/vremennoe-primenenie-soglasheniya-s-es-chto-nachnet-rabotat-uzhe-seychas-565674.html. – 2014. 01.11).

На думку багатьох експертів євроінтеграційні прагнення України, зафіксовані в Угоді про Асоціацію з ЄС, також стануть стимулюючим поштовхом для розвитку громадянського суспільства в цілому і громадського сектора зокрема. Так, директор Центру вивчення Східної Європи (Литовська Республіка) Крістіна Вайчюнайте зазначила, що «Громадянське суспільство має змінитися разом з країною під час проведення реформ та євроінтеграційних процесів» (http://novosti.dn.ua/details/237686/. 2014. 03.11). Таким чином, Україну чекають серйозні зміни в роботі громадських інститутів. Європейська Україна немислима без громадянського суспільства, роль якого особливо значима на Донбасі.

При цьому, деякі експерти відзначають і те, що реалізація угоди між Україною і Євросоюзом може нанести шкоду економіці РФ. Директор Всеросійського науково-дослідного кон’юнктурного інституту Андрій Спартак називає цифру в розмірі 6-8 мільярдів доларів (http://rian.com.ua/russia/20141006/357911931.html. – 2014. 06.10).

При всьому при цьому, підбиваючи підсумки, можна сказати, що експерти практично одностайні: для України підписання договору про асоціацію з ЄС призведе до позитивних змін в політичному та економічному житті країни, в тому числі, й у довгостроковій перспективі.

Набуття чинності окремих положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом ще раз підкреслює активність і результативність роботи, спрямованої на вступ України до ЄС. Таким чином, проголошений президентом П. Порошенком курс на реформи у відповідності зі «Стратегією–2020» набуває практичного наповнення конкретними справами.…Що в політичному житті нашої країни відбувалося не часто.