Н. Тарасенко, мол. наук. співроб СІАЗ НБУВ 

Коаліційні процеси в українському парламенті: оцінки та прогнози

 

Україна обрала новий склад Верховної Ради.  Хоча офіційні результати Центральна виборча комісія ще не оголосила, нині вже відомо, які партії подолали 5% бар’єр та хто з політиків спромігся отримати максимальну кількість голосів у мажоритарних округах. За попередніми даними, з урахуванням результатів з округів, «Блок Петра Порошенка» зможе створити фракцію зі 132 депутатів, «Народний фронт» отримає 83 мандати, «Самопоміч» – 33, «Опозиційний блок» – 29, Радикальна партія – 22, «Батьківщина» – 19. Остаточна чисельність фракцій стане очевидною, коли зі своїми симпатіями визначаться самовисуванці, яких виявилося близько сотні.

Найголовнішим підсумком позачергових парламентських виборів має стати успішність коаліційного процесу, адже саме заради створення дієвої коаліції, здатної підтримувати президентські та урядові ініціативи, й було ініційоване перезавантаження Верховної Ради. Висловлювалися навіть сподівання на можливість створення однопартійної більшості, основою для якої стала б президентська партія, яка згодом трансформавалася у "Блок Петра Порошенка" (БПП). Понад 50% голосів, отриманих П. Порошенком на президентських виборах у травні не залишали сумнівів щодо лідерства БПП у парламентських перегонах. Однак результат виявився не таким тріумфальним, як розраховували у штабі блоку - «Блок Петра Порошенка» підтримало 21,82% виборців, які взяли участь у голосуванні.

Водночас доволі неочікуваний успіх «Народного фронту» (НФ) А. Яценюка, який хоч і з невеликим відривом, але випередив президентський блок за партійними списками, дав підстави А. Яценюку претендувати на посаду Прем’єр-міністра і реально впливати на  конфігурацію та принципи діяльності коаліції. Зважаючи ж на нинішню організацію української влади за принципами парламентсько-президентської республіки, де повноваження і вплив Прем’єр-міністра та Президента фактично урівноважені, очевидно, що політична сила, яка стане основою коаліції в парламенті, отримує можливість створювати сприятливі умови для  їх перерозподілу.

Згідно з Конституцією, процес створення коаліції може тривати впродовж місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання. Однак експерти переконують, що за нинішніх політичних умов домовлятися треба значно швидше. На думку провідного експерта політико-правових програм Центру Разумкова В. Замятіна, «діяти треба дуже швидко і дуже ефективно. У нас є дуже сумний досвід формування коаліції у 2006 році, 2007-му, приклад війни за повноваження між Президентом і Прем’єр-міністром. Тепер усім сторонам треба домовлятися, знаходити компроміс», – вважає фахівець.

Як відомо, право формувати коаліцію із партнерами, гарантовано отримуючи при цьому крісло прем’єр-міністра України має партія, яка набрала більшість голосів виборців. Утім, основні партії-партнери – БПП та НФ, отримавши майже однаковий результат за партійними списками, відразу розпочали інформаційну війну за право домінування в створенні коаліції та кадрових призначеннях в майбутньому Кабміні.

29 жовтня і Президент, і Прем'єр представили свої варіанти коаліційної угоди. Проект від П. Порошенка офіційно оприлюднили на сайті президентської партії «Солідарність». У своєму варіанті коаліційної угоди Президент взяв за основу свою стратегію реформ «Україна-2020». Головна мета документа – провести за шість років всі необхідні реформи, щоб вже в 2020 р. подати заявку на членство в ЄС. На прес-конференції БПП, яку проводив віце-прем’єр В. Гройсман, було оголошено про перемогу президентської політсили у виборчих перегонах. «По абсолютній більшості підтримки українців – як за партійний список, так і за мажоритарними округами – ми стали лідерами», – зазначив В. Гройсман.

Водночас у «Народному фронті» побачили іншого переможця - себе. На прес-конференції, присвяченій ініціативам зі створення коаліції і формування нового Кабміну Прем’єр А. Яценюк заявив, що «Партія "Народний Фронт" посіла перше місце і готова почати формування коаліції. Текст угоди, який ми пропонуємо – на 2,5 сторінки. Ще стільки ж займає перелік 36 законів, які потрібно прийняти до кінця року. Я пропоную назву коаліції "Європейська Україна", – заявив А. Яценюк. – Я звертаюся до БПП, як основного партнера, і пропоную до офіційного та публічного формування коаліції Юлію Тимошенко і "Самопоміч" Андрія Садового».

В БПП ніяк не відреагували на заяву А. Яценюка. Натомість П. Порошенко ще раз нагадав про перемогу на виборах: «Мені приємно, що моя політсила здобула переконливу перемогу – фракція матиме більше 130 депутатів». А ось глава виборчого штабу В. Ковальчук пішов далі, заявивши, що окрім А. Яценюка є й інші кандидати на пост Прем'єра. І крім представника президентської політсили, віце-прем'єра В. Гройсмана, на думку В. Ковальчука, свого претендента напевне висуне і «Самопоміч».

Не залишилася осторонь і Ю. Тимошенко, заявивши про готовність участі «Батьківщини» в коаліції. До того ж, на думку Ю. Тимошенко, в нову парламентську більшість мають увійти п'ять політичних сил, тобто, і Радикальна партія.

Таке «перетягування» перемоги між двома провладними партіями спонукало експертів до проведення аналогії з протистоянням Прем'єра Ю. Тимошенко і Президента В. Ющенка в 2005 р. Однак нині, на їхню думку, ймовірність досягнення компромісу досить висока, за умови створення узгодженого варіанту коаліційної угоди, розробленого всіма учасниками майбутньої більшості.

Задля розуміння вихідних позицій авторів обох проектів коаліційних угод та аналізу їх змісту з точки зору владних перспектив Президента та майбутнього Премєра, варто порівняти зміст цих документів. Насамперед слід зауважити, що у проекті коаліційної угоди, який розробила команда П. Порошенка, – 48 сторінок.

Умовно можна виділити п’ять основних параметрів, які хоче змінити президентська команда: повноваження Кабміну і коаліції в Раді; оновлення влади і боротьба з корупцією; децентралізація та реформа державної влади; реформа силового блоку і оборони; податки та фінанси.

Зокрема, у проекті коаліційної угоди від «Блоку Петра Порошенка» привертають увагу нові ідеї, що стосуються робочих, а фактично керівних органів коаліції. Це Рада коаліції і Збори коаліції. Угодою передбачається, що Рада коаліції буде складатися з представників фракцій, які увійдуть до майбутньої коаліції. Орган формуватиметься на пропорційній основі. У П. Порошенка пропонують, щоб фракції призначили по одному своєму представнику від кожних 15 її членів. Обов'язкова умова – до складу коаліції має входити глава фракції. Передбачається, що саме вони будуть співголовами Ради.

Виходячи з того, що «Блок Петра Порошенка» може провести до Верховної Ради 132 депутата з урахуванням мажоритарників, у Раді коаліції БПП отримає дев'ять представників, тоді як «Народний фронт» – не більше  шести, а «Самопоміч» лише два. Тобто, більшість в Раді коаліції вже контролюється П. Порошенком.

Рада коаліції може приймати спільні рішення більшістю голосів за умови присутності 2/3 її членів на засіданні.

Пропозиція по створенню Ради коаліції і Зборів коаліції викликала невдоволення у деяких членів партії «Народний фронт». «Складається вперте враження, що партія, яка отримала на виборах приблизно на 15% менше очікуваного, починає винаходити милиці для того, щоб залишити за собою контроль над Радою і урядом. Що це за органи, як вони узгоджуються з законом про регламент і Конституцією – взагалі не зрозуміло», – написав у Facebook один із членів «НФ» С. Висоцький.

У «Блоці Петра Порошенка» пропонують наділити Раду коаліції широкими повноваженнями – можливістю вирішувати всі оперативні і поточні питання. З тією лише умовою, що рішення Ради не повинні суперечити умовам Коаліційної угоди та рішенням Зборів коаліції.

Також Рада коаліції має визначати форми взаємодії фракцій, що формують коаліцію, забезпечувати виконання рішень Зборів коаліції. За Радою також хочуть закріпити щомісячний контроль за діяльністю Кабміну з виконання коаліційної угоди.

На зборах коаліції збираються всі депутати фракцій, які входять до коаліції. Збори визнаються дійсними тільки за умови присутності більшості народних депутатів. Збори скликаються в міру необхідності – для вирішення найбільш важливих питань діяльності коаліції, а також якщо Рада коаліції не може прийняти рішення.

За Зборами коаліції також закріплено затвердження програмних цілей, прийняття рішень про включення до коаліції нових учасників, затвердження кандидатури Прем'єр-міністра.

Фракція має право в будь-який момент покинути коаліцію, попередивши про це письмово керівників інших депутатських фракцій. Тільки за умови, що це буде зроблено за 10 днів до виходу з коаліції.

Проект коаліційної угоди від П. Порошенка також передбачає, що за рішенням коаліції можуть бути змінені функції і чисельність комітетів Верховної Ради. Опозиції запропонували посаду віце-спікера, а також глав декількох комітетів, імовірно комітету з питань свободи слова та інформації, регламентного комітету, комітету з питань культури і духовності, з питань сім'ї, молоді та спорту, а також контрольної комісії з питань приватизації.

У коаліційній угоді є також пункти, що стосуються співпраці з Кабміном. Так, текст коаліційної угоди повинні підтримати як глава уряду, так і всі його члени. Вони також повинні підписати персональне зобов'язання про її виконання.

Міністр може визначати кандидатури на посади своїх заступників, а також керівників і заступників керівників центральних органів виконавчої влади, координувати їх дії. Квотування цих посад заборонено.

Якщо член Кабміну не виконує обов'язки, які покладені на нього коаліційною угодою, – це може стати причиною для його відставки.

Якщо Кабмін не забезпечує реалізацію урядом угоди, то коаліція зобов'язана ініціювати в парламенті голосування про відставку Кабміну.

У разі невиконання окремих розділів угоди, коаліція повинна ініціювати питання про відставку міністра, до сфери компетенції якого відноситься виконання розділу.

Проект коаліційної угоди також покладає на Раду зобов'язання підтримувати законопроекти уряду, які будуть спрямовані на виконання коаліційної угоди. Якщо ж документ, внесений урядом, не знаходить підтримки, то коаліція може поставити питання про припинення своєї діяльності.

Якщо Рада приймає закон, який збільшує видаткову частину бюджету всупереч позиції Кабміну з цього питання, то уряд зобов'язаний подати у відставку, а коаліція – сформувати новий Кабмін або припинити своє існування.

Те ж саме станеться, якщо Кабмін не зможе узгодити з коаліцією основні показники бюджету. Також угода зобов'язує Кабмін до 15 грудня підготувати і затвердити План відновлення країни на 2015–2017 рр., а також внести законопроект «Про державний бюджет на 2015 рік» і прийняти його до початку 2015 р.

У коаліційній угоді, запропонованій П. Порошенком, також визначено, що коаліція в першу чергу буде підтримувати законопроекти, спрямовані на виконання Угоди про асоціацію. Повноваження з координації реалізації Угоди про асоціацію покладаються на першого віце-прем'єр-міністра з євроінтеграції. Законопроекти «на виконання програми коаліції» можуть вноситись до парламенту урядом, Президентом або депутатами за умови погодження з Виконавчим комітетом реформ. Як відомо, Виконавчий комітет реформ є допоміжним органом при Президентові, його очолює заступник глави Адміністрації Президента. Наразі цей орган очолює Д. Шимків, якому, за інформацією ЗМІ, і належить авторство коаліційної угоди від БПП.

У частині проекту коаліційної угоди, яка декларує оновлення влади і боротьбу з корупцією, передбачено створення Національного антикорупційного бюро і Нацагентства з запобігання корупції (формує Президент). Пропонується скасувати кримінальну відповідальність за провокацію підкупу і почати її використовувати для виявлення корупціонерів в судах, МВС та правоохоронних органах. Новою є також пропозиція ввести держфінансування партій та виборчих кампаній. Заплановано прийняти закон про держслужбу, в якому буде: конкурсний відбір чиновників, кадровий резерв (на заміщення вакантних посад) та підвищення зарплати в два рази.

Децентралізація та реформа державної влади передбачають отримання регіонами бюджетної автономії; залишення на місцях частини податків на прибуток і з доходів фізосіб; створення Держфонду регіонального розвитку, який виділятиме гроші місцевій владі під реалізацію проектів.

Реформа силового блоку і оборони пропонує створення інституту детективів; створення Нацполіції та Академії поліції (по підготовці кадрів), Державного бюро розслідувань (туди перейдуть працювати слідчі органів прокуратури), муніципальної міліції і Військової служби правопорядку – в Збройних силах Військової поліції (також створять). Також передбачено розробку і прийняття Стратегії нацбезпеки і військової доктрини; початок переходу до стандартів НАТО; підвищення посадових ставок і окладів за військовим званням.

Зміни у сфері податків та фінансів стосуватимуться скорочення кількості податків і зборів шляхом ліквідації малоефективних (наприклад, рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів, туристичний збір, збір за місця для паркування); встановлення єдиного платежу (рентної плати) за користування природними ресурсами та ліквідація плати за користування надрами (зараз збір залежить від обсягів видобутку); введення пропорційного підвищення акцизу на бензин, дизпаливо і зріджений газ за рахунок ліквідації екоподатку на паливо (зараз підвищують щорічно на рівень інфляції); зниження ставки єдиного соцвнеску до 23% (зараз близько 37%); введення акцизу на алкоголь, тютюн і паливо з продажів через роздріб (зараз такого немає). Ставку податку будуть встановлювати місцеві влади, але не вище 5%; поетапно за три роки введення єдиної ставки акцизу на сигарети з фільтром і без (зараз ставки акцизу залежать від типу сигарет); введення податку на нерухомість: ставку встановить місцева влада (максимум – 2% від мінімальної зарплати за 1 кв. м), а неоподатковуваний мінімум площі (для квартир це 120 кв. м, будинків – 250 кв. м) ліквідують; введення разового добровільного декларування громадянами їх майна без оподаткування і штрафів, введення контролю за великими витратами і початок обкладання податком доходів фізосіб із суми перевищення витрат над задекларованими доходами (якщо в декларації вказана сума річних доходів у 100 тис. грн, а людина купила машину за 300 тис. грн, податок з різниці доведеться сплатити до податкової).

В основі коаліційної угоди А. Яценюка – Угода про асоціацію з ЄС, а головне завдання коаліції - діяти згідно Національної програми імплементації Угоди про асоціацію. Проект коаліційної угоди А. Яценюка під назвою «Європейська Україна» вмістився на 2,5 сторінках. Окремо А. Яценюк представив список з 36 законопроектів, які, на його думку, коаліція повинна прийняти до кінця поточного року, а також план дій нинішнього уряду з імплементації Угоди про асоціацію Україна–ЄС.

Крім «Блоку Петра Порошенка», А. Яценюк, бачить у складі коаліції Радикальну партію О. Ляшка, «Самопоміч» А. Садового і «Батьківщину». Також «Народний фронт» пропонує цим партіям представити своїх кандидатів на посади в Кабміні. При цьому всі кандидатури повинні пройти процедуру публічних коаліційних слухань у прямому ефірі.

А. Яценюк планує взаємодіяти з депутатами, спільно розробляючи законопроекти, які будуть спрямовані на реалізацію Програми діяльності уряду. Також А. Яценюк пропонує депутатам брати участь у роботі урядових комітетів.

В якості керівних органів коаліції А. Яценюк також пропонує Загальні збори коаліції, які складаються з нардепів, що входять до складу коаліції, і Раду коаліції.

У версії А. Яценюка Збори коаліції можуть приймати рішення з будь-якого питання діяльності коаліції, а до Ради коаліції входять глави фракцій-учасників коаліції та додатково – по одному учаснику від кожної фракції-учасниці коаліції.

У коаліційній угоді А. Яценюка є пункт про «відновлення і реалізацію курсу на євроантлантичну інтеграцію». Щоправда, конкретики про реформи, які необхідно провести Україні на шляху до такого «зближення», в документі немає. Раніше Прем'єр говорив, що спочатку потрібно зупинити російську військову агресію і тільки потім починати процес інтеграції в НАТО.

Прем'єр пропонує провести податкову і бюджетну реформи. Так, у доповненні до проекту коаліційної угоди є перелік із 11 відповідних законопроектів.

Отже, проект коаліційної угоди «Народного фронту» майже не містить конкретики, тому, за словами експертів, його важко критикувати або підтримувати. Перелік назв 36 законів не містить жодного пояснення їх змісту. Водночас короткий документ від А. Яценюка більш зрозумілий простим громадянам.  Проект угоди від "Блоку Петра Порошенка" є цікавішим, оскільки він досить детальний. Водночас це дає більше підстав для його критики.

На думку експертів, головна відмінність президентського варіанту коаліційної угоди від прем'єрського – бажання П. Порошенка закріпити за собою якомога більше контролюючих повноважень. «У проекті є норма, що прийняття всіх законопроектів (які прописані в коаліційній угоді) повинне узгоджуватися з контролюючим органом, який створять при АП. Навіщо тоді депутати?» – каже директор Агентства моделювання ситуацій В. Бала.

Також Президент пропонує створити в Кабміні нову посаду – першого віце-прем'єра з питань євроінтеграції. «Це працевлаштування когось? У нас тепер буде декілька перших віце-прем'єр-міністрів з різних напрямків діяльності. Це таке скорочення і отптимізація. Хоча, яке відношення має Президент до формування уряду?» – коментує ініціативу В. Бала.

З економічної точки зору проет коаліційної угоди від БПП детально проаналізувала «Економічна правда». Цікавими та доцільними оглядачам видання здалися наступні речі.

1. Зменшення видатків бюджету на 25% та введення мораторію на прийняття видатків бюджету, що не збалансовані доходами, зокрема за рахунок зменшення нехарактерних для державного бюджету видатків, зменшення кількості органів влади та зменшення чисельності державних службовців.

Теперішній уряд навіть в умовах кризи спромігся знизити видатки бюджету лише на 6%. Нарешті відкрито ставиться амбітна ціль та вперше говориться про зменшення видатків бюджету, а не про збільшення.

2. Створення системи щодо управління ризиками державного боргу з метою запобігання піковим навантаженням на державний бюджет, розвитку вторинного ринку державних облігацій за рахунок проведення активних операцій з державним боргом з вільними коштами на єдиному казначейському рахунку.

Якщо вдасться, то нарешті припиниться бездумно дороге запозичення коштів та зменшиться частка боргу уряду в іноземній валюті. У разі передачі вільних коштів казначейського рахунку в банківську систему відчутно знизяться відсоткові ставки по кредитам. Однозначний плюс.

3. Зупинення передачі морських портів у довгострокову концесію. Здійснення їх приватизації після стабілізації ситуації на сході.

Приватизація портів – правильно поставлене питання. Зараз 100% з них знаходиться у державній власності та потребують інвестицій. Питання дуже важливе, адже більшість експорту/імпорту здійснюється через порти.

Зараз порти все одно намагаються приватизувати – через механізми концесії чи аренди, або просто шляхом призначення своєї особи на керівну посаду. Тож має сенс продати це господарство, і отримати гідні гроші у бюджет.

Проте, з приватизацією потрібно бути дуже обережним, оскільки власник порту має неабиякі можливості впливати на власників портових терміналів із завантаження вантажів. Потрібно врівноважити права всіх суб'єктів в портовій території.

4. В галузі АПК цікавими є наступні пункти:

відмова від державного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію;

приватизація державних підприємств, підпорядкованих Мінагрополітики;

зменшення витрат, пов’язаних із реалізацією сільськогосподарської продукції, зокрема, скасування надмірних дозвільних документів (сертифікати якості, карантинні та ветеринарні сертифікати).

Усі ці пункти – мрія профільних аграрних асоціацій. Якщо їх впровадити, то на аграрну галузь чекає розвиток та світле майбутнє.

5. Скасування ліцензування ВНЗ. Реорганізація Національної та галузевих академій наук, перехід на фінансування наукових розробок за важливими для держави напрямами виключно на конкурсній системі замовлення.

Фактично це означає майже повну ліквідацію всіх державних академій наук, які займаються прикладними розробками. Бюджету це може зекономити 3 млрд грн щороку. Крок давно назрілий, адже, для прикладу, Національна академія аграрних наук не має шансів змагатись із такими компаніями, як «Монсанто», по виробництву нових сортів рослин. Натомість вона отримує 700 млн грн субсидії з держбюджету. Скасування ліцензування ВНЗ нарешті знизить вартість вищої освіти.

Неоднозначними у проекті коаліційної угоди від «Блоку Петра Порошенка», на думку оглядачів видання, виглядають наступні положення.

1. Створення Національного антикорупційного бюро України (НАБ), створення Національного агентства з питань запобігання корупції.

Тобто, для боротьби з корупцією пропонується створити два органи. Чим мають відрізнятись два відомства з майже однаковою назвою не пояснюється.

2. Прийняття комплексних змін до законодавства щодо запровадження державного фінансування політичних партій.

В Україні діє понад 200 партій. Як тільки почнеться державне фінансування, то їх стане в рази більше. Чому кошти платників податків повинні витрачатись на фінансування КПУ чи "Правого сектору" – незрозуміло.

3. Розширення бази податку на нерухомість на всю житлову та комерційну нерухомість та вдосконалення механізму адміністрування (право на надання пільг та ставок податку закріпити за органами місцевого самоврядування), передача з 2016 р. повноважень з реєстрації речових прав на місцевий рівень.

Незрозуміла пропозиція про передачу реєстрації прав власності на місцевий рівень. Чим ширше коло реєструючих органів – тим краще. Тут варто добавляти не тільки місцеві органи, але й нотаріусів. Але все одно мають бути єдині реєстри, які наразі веде Державна реєстраційна служба.

4. Посилення відповідальності профільних міністерств за розвиток галузей запровадити галузеві субвенції, формульні розрахунки субвенцій у відповідності до запроваджених галузевих стандартів надання послуг (гарантовані державою послуги) та фінансових нормативів їх забезпечення на одного отримувача послуги.

Ця норма, на думку оглядачів, – шлях назад до комунізму. Єдине галузеве міністерство в уряді, що залишилось – це МінАПК. Це раніше за союзу були галузеві міністерства. В ринковій економіці підхід інший – уряд займається лише питаннями державних послуг, соціального страхування, забезпеченням безпеки, правосуддя тощо. Галузі ж розвиваються в ринковій економіці самі, без участі уряду, адже власники підприємств самі зацікавлені розширити свій бізнес. Чому повинні передбачатись субсидії за кошти платників податків на розвиток окремих галузей – незрозуміло.

5. Забезпечення дотримання «структурних маяків», передбачених у програмі МВФ щодо дефіциту сектора загальнодержавного управління (за методологією МВФ).

МВФ, нажаль, не завжди надає найкращі поради, часто вони міняються із керівниками місії. Жодна країна ніколи їх на 100% не дотримується, тут більш важливий діалог, а не сліпа віра в економістів, які раз в один-два роки міняють країну, яку аналізують.

6. Зниження єдиного соціального внеску до 23%.

Разом із запропонованим скороченням видатків бюджету на 25% це навряд чи вийде. ЄСВ в основному йде в Пенсійний фонд, який субсидіюється з бюджету. Як скоротити його на третину, зберегти пенсії і урізати витрати бюджету?

Проекти угод від НФ та БПП демонструють протилежний підхід, констатує А. Пінчук, керівник ВОО «Українська стратегія». Угода НФ начебто ні про що, але з переліком законопроектів. Угода від БПП – навпаки, з переліком планів, іноді занадто деталізованих. Але конкретики щодо механізмів втілення бракує і там, і там. «По–перше, процедури функціонування більшості носять маніпулятивний характер і зменшують роль фракцій як головних суб'єктів коаліції. По–друге, не визначені чіткі критерії підбору кандидатів до уряду. Якби в проекті НФ була виписана сутність пропонованих законопроектів, такий підхід був би більш правильним. В проекті БПП поєднані і стратегічні цілі, й конкретні дії, причому абсолютно несистематизовано. Тобто, уявити собі картинку майбутньої України, у разі потенційної реалізації написаного, вкрай складно. А тим більше, складно визначити, яка економічна стратегія там закладена. Окремі речі абсолютно не аргументовані – як, наприклад, 23% ЄСВ. Як кажуть, «взято зі стелі». Ну й відсутність ініціатив, спрямованих на протидію агресії РФ, також дивує. Документ фактично дійсно для обговорення, причому  попереднього».

З іншого боку, як пише видання «Дзеркало тижня», навряд чи тексти проектів коаліційних угод від Президента і Прем'єра варті пильного аналізу. По-перше, поки що - це лише протоколи про наміри, які уточнюватимуться. По-друге, коаліційна угода - не так самодостатній правовий документ, як ритуальна грамота, що освячує формалізацію більшості та формування уряду. По-третє, жодної коаліційної угоди буква в букву ніхто не дотримувався, і навряд чи ще одна буде винятком.

Політолог В. Фесенко вважає, що аби не перетворювати ситуацію в дрібні політичні чвари, потрібно об'єднати пропозиції «БПП» і «Народного фронту». Зробити це не так уже й складно: наприклад, проект А. Яценюка взяти за основу коаліційної угоди, а проект П. Порошенка – використовувати як статут коаліції або її програмні засади.

Всі розбіжності між цими політсилами вирішувані, та й запропоновані документи цілком можна поєднувати, переконаний експерт. Поки що «обидві сторони вимагають по максимуму поступок для себе – за аналогією з торгами на ринку, коли одна сторона завищує ціну, а друга намагається її збити. Рівно те ж відбувається між переможцями парламентських виборів: сторони запропонували свої проекти, після обговорення яких дійдуть спільного знаменника, – прогнозує В. Фесенко. – Лякатися розброду між демократичними силами не варто - все, що зараз відбувається – нормальний початок коаліційного процесу: традиційні ігри «хто головний», «хто виграв вибори», завищення власної ціни для того, щоб більше виторгувати у партнерів по коаліції. Але в підсумку вони домовляться: іншого виходу немає».

Крім того, коаліція необхідна і з точки зору функціонування державного механізму. Якщо замість неї нас чекає з'ясування стосунків між Президентом і Прем'єром - можна не сподіватися на гроші від зарубіжних партнерів. А без коштів від МВФ і Євросоюзу цей уряд працювати не зможе.

Очікування того, що БПП і НФ виявляться соратниками по коаліції, поширені й у громадській думці. Більшість як тих, хто проголосував за «НФ», так і тих, хто підтримав «БПП», чекають від своїх обранців саме цього. Тому політичне рішення про формат коаліції, швидше за все, буде озвучено протягом тижня. Найбільш вірогідний сценарій – формування широкої коаліції. На першому етапі буде вирішено, хто увійде до складу коаліції, також з'явиться загальна політична угода. Для ефективності роботи парламенту, коаліційну угоду потрібно наповнити конкретикою. Найстрашніше якщо угода буде абстрактною і туди будуть закладені загальні речі, заявив політолог С. Таран.

«Якщо в угоді буде написано, що через півроку будуть зроблені певні кроки в сфері оборони, ми це побачимо за конкретними результатами, наприклад, по тому, що кількість армії в нас збільшиться або зменшиться, в економіці буде запроваджена нова система податків. Якщо ж відповідних змін ми не побачимо, то в нас як у виборців буде право сказати, що ці політичні сили не справились з тим, за що брали відповідальність», – зазначив С. Таран.

Також він підкреслив, що під коаліційну угоду необхідно прописати пакет законопроектів, які забезпечать досягнення конкретних результатів за визначений термін.

«Ми повинні почати говорити не про те, хто яку посаду займе, а що буде зроблено у конкретному напрямку і як це ми можемо перевірити», – резюмував політичний експерт.

«Я вважаю позитивним кроком, що політичні сили, обрані до Верховної Ради, підготували власні проекти коаліційних угод, – відзначив експерт І. Коліушко. – Кожна фракція мала своє бачення коаліції, свій проект. Переговори повинні відбуватися на основі підготовлених документів задля пошуку компромісу між ними. В процесі переговорів не має бути слова «перевага» – повинна мати місце повага та рівноправність між всіма учасниками майбутньої коаліції. Зрозуміло, що в цій ситуації хтось повинен розпочати діалог, і в ці моменти роль міжфракційного модератора може виконувати Президент. І хоча це ускладнюється тим, що він є лідером однієї з партій, в цьому немає ніяких пересторог».

Однак, на думку колишнього народного депутата Ю. Кармазіна, втручання Президента у формування коаліції і діяльність Верховної Ради неприпустиме. «Коаліцію створюють обрані народні депутати. Це не його завдання і функція. За такі речі в цивілізованих країнах оголошують імпічмент», – говорить Ю. Кармазін.

На противагу йому політичний експерт Є. Магда стверджує, що на переговорах про створення коаліції П. Порошенко висловлює позицію своєї партії. «Президент показує, що в екстремальних для України умовах не може стояти осторонь такого важливого процесу. Тим більше, він неформальний лідер «Блоку Петра Порошенка», фракція якого буде мати найбільше депутатів», – переконаний Є. Магда.

Більшість експертів прогнозують, що коаліційна угода буде укладена між «БПП», «Народним фронтом» та «Самопоміччю», які нині виглядають найбільш природними ідеологічними союзниками. Ані «НФ», ані «БПП» без підтримки одна одної сформувати потужну коаліцію не зможуть. «Самопомічі» відводиться роль молодшого партнера, проте у разі затягування «коаліціади» цілком ймовірна участь у переговорному процесі «Батьківщини» і Радикальної партії. Очікувати інших складних конфігурацій у сесійній залі не варто. Співпраця з мажоритарниками може обійтися іміджевими втратами, бо більшість з них є самовисуванцями, які раніше або були в Партії регіонів, або мали стосунок до низки політиків із вищого ешелону В. Януковича. Однак, за прогнозами, більшість самовисуванців все-таки тяжітимуть до голосувань із коаліцією.

Експерти вважають, що коаліція швидше за все буде широкою. Так, на думку В. Фесенка, коаліція майбутнього парламенту буде налічувати близько 305 депутатів. «Краще, звичайно, щоб було 320–330, щоб жодна партія не могла шантажувати, щоб не було залежності від жодної політичної сили. Швидше за все, Порошенко буде вести переговори з усіма політичними силами, які були на Майдані, підтримують євроінтеграцію», – підкрелив експерт.

Схожої думки дотримується і О. Палій. На його думку, запрошувати у коаліцію будуть всіх, окрім «Опозиційного блоку». Достатнім буде утворити більшість, залучивши «БПП», «Народний фронт» і «Самопоміч», але, на думку фахівця, зараз завданням є максимальне розширення коаліції.

У формуванні широкої коаліції в першу чергу зацікавлений П. Порошенко, констатує М. Погребинський. Він вважає, що майбутня коаліція буде формуватись по принципу – всі, хто не проти, приходьте до П. Порошенка. Це буде відбуватись задля того, щоб зменшити залежність від «Народного фронту» у майбутньому парламенті. «Порошенко буде збирати максимальну кількість сил, щоб розтворити амбіції Яценюка. Чим більше політичних сил увійдуть в коаліцію, тим менше шансів у Яценюка отримати те, на що він претендує. Туди увійдуть всі, крім «Опозиційного блоку», навіть Юлія Тимошенко. Я припускаю таку можливість», – підкреслив експерт.

На думку експерта Київського Центру політичних досліджень і конфліктології, політолога Д. Кірюхіна, Президент не досяг цілей, які переслідував, ініціюючи передчасні вибори. «Щоб забезпечити стабільність взаємодії між парламентом, урядом і Президентом, Порошенко, незважаючи на фактичний програш, демонструватиме перемогу. І якщо ця стратегія несе характер піару, то стратегія сформувати коаліцію навколо свого блоку призведе до серйозної боротьби, – вважає експерт. – Буде два центри тяжіння – «БПП» і «НФ» разом із запрошеними партнерами, що посилить протистояння уряду і Президента».

«Цей парламент буде найбільш сегментованим з усіх», – заявив директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Р. Бортник. «Коаліцію створять «БПП», «НФ» і «Самопоміч», але заявлено буде про широку коаліцію». Р. Бортник упевнений, що коаліція сформується легко і швидко, але буде нестабільною, оскільки у лідируючих фракцій буде постійна спокуса створити коаліцію без конкурента. Під тиском соціальної та економічної ситуації коаліція може створюватися і без цих лідерів, адже ВР занадто сегментована. Сегментування в парламенті трансформується в сегментований уряд і все це може спровокувати нові парламентські вибори», – констатував експерт.

Партії–претенденти на входження до коаліції вже заявили про свої позиції щодо цього процесу. Політична партія «Об’єднання «Самопоміч» оприлюднила заяву, в якій озвучила готовність приступити до переговорів щодо формування коаліції. «Народ дав право проукраїнським силам на формування коаліції. Виходячи з інтересів українського народу, ми обстоюємо єдність діяльності політичних сил у парламенті», – йдеться в заяві політсили.

«Самопоміч» також закликала інші проукраїнські партії приступити негайно до переговорів та розпочати цей процес не пізніше 30 жовтня.

В заяві також озвучено ключові принципи формування коаліції, яких дотримуватиметься «Об’єднання «Самопоміч» під час переговорів. Це конституційність, публічність, рівність учасників коаліції, відповідальність. Зазначено також, що завданням коаліції є формування уряду та спільне з урядом визначення пріоритетів його діяльності. Головним принципом формування уряду є професійність, а не квотний принцип.

Лідер ВО «Батьківщина» Ю. Тимошенко також заявила, що її політична сила готова приєднатися до коаліції демократичних сил у новому парламенті. Вона зазначила, що новий уряд має формуватися на основі професійності, а не партійних квот. «Ми не ставимо жодних умов щодо отримання нашою партією міністерських портфелів, але наполягаємо, щоб підтримали наші пріоритети розвитку країни», – зазначила Ю. Тимошенко.

Вона наголосила, що голова нової ВР має має ухвалити необхідні країні закони. «Перше – це зняти недоторканність з усіх високопосадовців, суддів і нардепів. Це є подовження люстрації. Нам потрібно, якщо ми хочемо миру, негайно скасувати позаблоковий статус України як першочерговий крок щодо вступу України до НАТО. І третє – нам потрібно провести справжню, а не декларативну зачистку корупції», – зазначила вона.

Ю. Тимошенко підкреслила, що «Батьківщина» виступає за підготовку єдиної угоди від усіх політичних сил, які братимуть участь в коаліції. «Наша команда ознайомилася з проектом коаліційної угоди Президента, і проектом коаліційної угоди "Народного фронту". Я вважаю, що ці всі пропозиції дуже важливі, і нам спільними зусиллями необхідно створити єдину коаліційну угоду», – сказала Ю. Тимошенко.

Коаліція може утворитися і без Радикальної партії, вважають деякі аналітики. Однак, як зауважив В. Фесенко, з радикалами теж будуть домовлятись, оскільки не варто зачиняти двері перед потенційним партнером. «Навіщо створювати противника в парламенті, з яким, навпаки, можна домовитись? Практично зрозуміло, що коаліція буде широка. Тут є потреба для формування конституційної більшості. Для Президента це дуже важливо. Тому з Ляшком домовлятись швидше за все будуть, щоб отримати простір для маневру» – підкреслив експерт.

Цікаву думку стосовно позицій цієї партії висловив політичний експерт В. Цибулько. Він вважає, що П. Порошенку необхідний «ланцюговий пес» у Верховній Раді, роль якого, на думку експерта, може виконувати О. Ляшко. Радикальна партія не дозволяла розслабитись більшості у Київраді, тому ці самі практики будуть перенесені і до парламенту.

На минулому тижні П. Порошенко зустрівся з представниками всіх партій, які подолали 5% бар'єр, окрім «Опозиційного блоку». Президент хоче отримати максимально широку коаліцію, яка б змогла прийняти зміни до Конституції в 300 голосів. Водночас поки переговори йдуть в форматі трьох сил – «БПП», «НФ» і «Самопомочі». Від «Блоку Петра Порошенка» до робочої групи, яка буде вести переговори про коаліцію, делеговані В. Гройсман,  Ю. Луценко і глава виборчого штабу БПП В. Ковальчук.

На зустрічі зфракцією своєї партії Президент заявив, що вони висувають на пост прем'єра А. Яценюка. У свою чергу, президентська сила сподівається отримати свого спікера в особі В. Гройсмана.

Офіційні переговори щодо формування коаліції почалися 31 жовтня, коли по три представника «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту» і «Самопомочі» провели засідання в будівлі Верховної Ради. «В п'ятницю нам вдалося домовитися про створення Ради коаліції – керівного органу об'єднання. До нього увійдуть по три депутата від кожної фракції, включаючи їх лідерів. У кожної фракції буде тільки один голос на засіданні. Найважливіші рішення прийматимуться консенсусом, всі інші – кваліфікованою більшістю», – розповів В. Кириленко, один з трьох представників «Народного фронту» на переговорах.

За його словами, також було досягнуто попередньої домовленості про склад коаліції. А саме, в неї увійдуть тільки депутатські фракції. «Мажоритарникам-самовисуванцям доведеться вступати в ту чи іншу фракцію. Не можуть бути членами коаліції депутати, які голосували «диктаторські закони» 16 січня, члени «Опозиційного блоку» і члени фракції Партії регіонів з 2007 по 2012 рік», – розповів В. Кириленко.

Представник на переговорах від «Самопомочі» О. Сироїд, чия політсила головувала на засіданні, уточнила, що позафракційні депутати все-таки зможуть увійти до складу коаліції, але не зможуть бути її засновниками, як це було при створенні парламентської більшості в лютому 2014 р. Для входження в коаліцію позафракційного депутата необхідно буде позитивне рішення ради об'єднання.

О. Сироїд повідомила, що також залишена можливість приєднатися до коаліції «БПП», «НФ» і «Самопомочі» для партій О. Ляшка та Ю. Тимошенко. «Робоча група зійшлася на думці, що ми не проти участі цих політичних сил. Рішення про їх включення до коаліції буде прийнято консенсусом», – розповіла О. Сироїд.

Але представник «Народного фронту» П. Пинзеник, який також брав участь в переговорах, уточнив, що представників «Батьківщини» і Радикальної партії запрошують для участі в робочій групі, але їх членство в майбутній коаліції поки не обговорюється. «Я б не говорив так ствердно, поки група відкрита тільки для обговорення майбутнього формату коаліції», – зазначає П. Пинзеник.

І. Кононенко, якого в «БПП» бачать в якості заступника голови фракції, повідомив, що вже отримано згоду на приєднання до переговорів команди О. Ляшка. «І ніби як «Батьківщина» теж до нас приєднається», – додав І. Кононенко. В Радикальній партії підтверджують, що йдуть на переговори про створення коаліції. «Ми будемо приймати участь у коаліції, тільки якщо робоча група підтримає наші програмні вимоги, з якими ми йшли на вибори», – відзначив І. Мосійчук, обраний народним депутатом за списками РП.

Щоправда, І. Кононенко побоюється, що приєднання до парламентерів О. Ляшка та Ю. Тимошенко може затягнути процес узгодження коаліційної угоди, спільної думки щодо якої важко буде дійти.

За словами представника «Народного фронту» С. Висоцького, у «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту» є принципові зауваження щодо пропозицій по тексту коаліційної угоди. «Відмінності в текстах коаліційних угод досить принципові, інакше не було б альтернативних коаліційних угод. Наприклад, мене як члена "Народного фронту" не задовольнили пропозиції Петра Порошенка щодо деякого обмеження повноважень і функцій нардепів по законотворчим ініціативам з департаментом Адміністрації Президента. Нам також здається, що в коаліційній угоді за частиною реформ необхідно прописати реформу спецслужби – у нас є з цього приводу окремий законопроект», – каже С. Висоцький.

За його словами, зараз сторони коаліційних переговорів визначаються по комплексу питань, починаючи від процедури формування коаліції та взаємодії всередині неї, і закінчуючи конкретикою щодо реформ.

Представник «Батьківщини» О. Рябченко каже, що його політична сила сподівається на якнайшвидше формування Кабміну і на те, що перше засідання парламенту відбудеться вже в першій декаді листопада.

«Ми вважаємо спірними деякі речі в коаліційній угоді, хочемо їх обговорити і узгодити з усіма. Особисто для мене неприйнятна координація всіх законопроектів з Національною радою з реформ при Адміністрації Президента – це перевищення повноважень, хоча я конкретно до цього органу добре ставлюся як дискусійного майданчика, але не для того, щоб узгоджувати всі свої законопроекти з ним», – підкреслив О. Рябченко.

Тим часом у «БПП» наполягають, що за основу угоди повинен бути взятий їхній варіант документа. «Народний фронт» категорично відмовляється приймати редакцію «БПП» і хоче суттєво скоротити документ. Водночас Ю. Луценко, за словами деяких присутніх на зустрічі робочої групи політиків, пообіцяв, що там зменшать хіба що шрифт, а не кількість умов.

Аналогічний акцент прозвучав у зверненні Президента 2 листопада. Глава держави зауважив, що європейській політичній культурі притаманні дуже детальні коаліційні угоди, де план дій розписаний ледве чи не поденно. «Коаліційна угода – це контракт коаліції з країною. Він не може бути коротким папірцем на три сторінки. Днями я розмовляв з німецьким канцлером Ангелою Меркель. У Німеччині склалася тривала історія коаліційного урядування. І досвід свідчить, сказала мені пані Меркель, що чим товстіша угода, тим довше працює коаліція», – додав П. Порошенко.

«Народний фронт», який став другим за кількістю мандатів, «Самопоміч», що фінішувала третьою, Радикальна партія і «Батьківщина», котрі подолали п’ятивідсотковий бар’єр – всі вони разом мають стати учасниками проєвропейської коаліції. Але створювати коаліцію – це не робота Президента, наголосив П. Порошенко. «В європейській практиці ініціатива у формуванні коаліції належить тій політичній силі, яка набрала найбільшу кількість депутатів на виборах. Я впевнений, що Блок Порошенка з цим завданням гідно впорається», – відзначив Президент.

Водночас глава держави нагадав, що «коаліція, згідно з Конституцією, має запропонувати Президенту для внесення на затвердження новообраною Верховною Радою кандидатуру Прем’єр-міністра. «Майбутня фракція партії "Блок Порошенка" вже відгукнулася на мою ініціативу підтримати Арсенія Яценюка на посаду глави нового уряду. Але принциповим для них питанням при цьому є спільне узгодження європейського зразка коаліційної угоди, проект якої вони вже запропонували партнерам і суспільству», – зазначив глава держави.

Тим часом, як повідомив заступник глави Адміністрації Президента Д. Шимків, учасники переговорів щодо створення парламентської коаліції залучили міжнародних експертів і громадських активістів до роботи над коаліційною угодою. За його словами, міжнародні фахівці працюють над тими частинами коаліційної угоди, які стосуються реформування економіки, фінансової і соціальної систем, сектору безпеки України.

«Ми отримали коментарі, серед інших, від Європейської бізнес-асоціації, Американської торговельно-промислової палати, консалтингових компаній, неурядової організації «Нова країна», Асоціації міст, Реанімаційного пакету реформ. Свої зауваження і пропозиції нам надали у групі міжнародних економічних радників високого рівня. Усі ці напрацювання передані робочим групам, які працюють над частинами коаліційної угоди», – зазначив Д. Шимків.

За словами представника Адміністрації Президента, пропозиції і рекомендації міжнародних і українських фахівців будуть максимально використані при підготовці угоди.

Учасники коаліційних переговорів не виключають, що до офіційного оголошення результатів виборів коаліційну угоду можуть парафувати. Про це розповів представник «Блоку Петра Порошенка» В. Ковальчук по завершенні переговорів 3 листопада. Він пояснив, що підписання документа не буде до того, як новообрані депутати сладуть присягу. «Але ми не виключаємо, що сам текст коаліційної угоди може бути парафований ще до проведення першого засідання Верховної Ради восьмого скликання», – розповів В. Ковальчук.

У свою чергу представниця партії «Самопоміч» О. Сироїд розповіла, що на засіданні в понеділок переговорники визначили перелік реформ, які увійдуть до остаточного варіанту коаліційної угоди. За її словами, насамперед ідеться про реформи національної безпеки та оборони та бюджетну реформи. «Ми визначились, що буде працювати сім робочих груп. Ми плануємо на четвер зустрічатись, щоб подивитись на узгоджені позиції експертів від кожної політсили. Ці реформи будуть включені до коаліційної угоди і на їх основі буде сформована програма діяльності нового уряду», – пояснила О. Сироїд. «У нас дуже багато точок дотику, і у нас є всі підстави вважати, що нам вдасться дуже швидко досягти консенсусу», – зазначила кандидат у депутати від «Самопомочі».

Перші консультації "Блоку Петра Порошенка", «Народного фронту» і «Самопомочі» щодо спільної роботи майбутньої коаліції на своїй сторінці у «Фейсбук» прокоментував і віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, четвертий номер у списку президентської партії В. Гройсман.

«Думаю, остаточний текст документа з’явиться до першого засідання новообраної Верховної Ради. Коаліційна угода – це дуже чіткий план дій: що ми робитимемо в листопаді, грудні, січні й надалі. На її основі буде сформовано програму дій уряду на найближчий рік», – написав політик. За його словами, принциповим є забезпечення швидких змін у країні, а також те, хто запроваджуватиме ці зміни.

Не підтримують у "Блоці Петра Порошенка" і квотного принципу формування Кабміну. «Попередній уряд, сформований за таким принципом, показав свою неефективність. Головний критерій роботи нового Кабміну – здатність працювати і зобов’язання, в тому числі, публічні, на виконання завдань того чи іншого профільного міністра. Ми не можемо витратити ще півроку або рік на те, щоб ті, хто обіймає посади, не відповідали за результат», – переконаний урядовець.

Поки учасники офіційних переговорів запевняють, що кадрові питання відкладені до узгодження принципів формування коаліції та уряду, підзвітності останнього. «Прем'єр і Кабмін повинні бути підконтрольні коаліції. Вони наймані менеджери, це цивілізована практика, і це має бути відображено в угоді про коаліцію», – каже І. Кононенко з «БПП». За його словами, поки єдиним узгодженим кадровим питанням є пропозиція Президента П. Порошенка внести кандидатуру А. Яценюка на посаду глави Кабміну.

Утім, за інформацією ЗМІ, головна боротьба ведеться за крісло глави МВС. «Народний фронт» хоче зберегти це місце за А. Аваковим, а Президент – перевести туди нинішнього генпрокурора В. Ярему. Крім того, «НФ» хоче контролювати посади міністра юстиції, міністра фінансів і міністра Кабінету Міністрів.

Позицію партії щодо очільників міністерств юстиції та фінансів пояснила майбутній народний депутат від «Народного фронту» Т. Чорновол. За її словами, вони мають покращувати роботу Прем’єр-міністра. Водночас вона вважає, що зосередження усього силового блоку в одних руках (призначення очільників силових відомств – прерогатива глави держави) - це неправильний крок. «Узурпація силового блоку в одних руках – це неправильно. Має сенс, що «Народний фронт» чи, наприклад, «Самопоміч», подаватиме кандидатуру на посаду міністра внутрішніх справ», – резюмувала Т. Чорновол в ефірі одного з телеканалів.

Важливим питанням під час формування уряду буде також те, які  посади вирішать ділити крім міністерських портфелів. У "Блоці Петра Порошенка" виступили з тим, щоб не чіпати посади заступників міністрів. Чи погодяться на це потенційні партнери БПП, невідомо, адже з точки зору політичної ваги, наявних ресурсів і медійності деякі посади заступників становлять більший інтерес, ніж, наприклад, пост гіпотетичного гуманітарного віце-прем'єра.

Це стосується і керівництва державних агентств, НАКів і тощо, які формально в уряд не входять, перебувають у становищі підлеглих, але чиї роль і значення знову-таки можна порівняти з міністерськими.

Очевидно, ініціатива «БПП» не роздувати кількість «підквотних» посад викликана потребою швидше оформити коаліцію й уряд. Решту «цінних» посад можуть залишити на майбутнє, зокрема посади в регіонах.

Політичні тертя між членами коаліції, недостатня професійна підготовленість до законодавчої роботи деяких нових депутатів, зокрема комбатів, і амбіції депутатів заважатимуть ефективній роботі Верховної Ради України. Такі дані експертного опитування, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» з 29 жовтня по 3 листопада 2014 р. Всього отримано 32 відповіді.

Експерти вважають, що першими трьома документами, які в першу чергу повинна прийняти ВР, повинні стати - бюджетна реформа, закон про вибори і закон про децентралізацію.

Член «Блоку Петра Порошенка», радник глави держави М. Томенко вважає, що першочерговими завданнями для нової більшості залишається зміна виборчого законодавства та Конституції у частині ліквідації депутатської недоторканності. Проте зробити це швидко, як пропонують деякі молоді обранці, неможливо, вважає депутат. «Необхідно змінити статтю 80 Конституції і, звісно, за процедурою конституційних змін, а не просто закону. Зміни до Основного закону варто розділити на дві категорії – очевидні й дискусійні. Очевидні: скорочення депутатів до 300, ліквідація недоторканності тощо. Їх необхідно вносити в перший день роботи парламенту. Дискусійні – опрацювати в рамках конституційної комісії і вже потім пропонувати для розгляду», – написав М. Томенко у «Фейсбук».

Отже, процес формування парламентської більшості у контексті досить непростої політичної ситуації має багато підводних каменів, і, швидше за все, буде досить важким. Поки що коаліційні переговори тривають, позиції узгоджуються. Утім насправді рецепт створення коаліції простий: європейські підходи не на словах, а на ділі, готовність розділяти відповідальність і приймати непопулярні рішення, життєво необхідні сьогодні для України. В мирний час перетягування повноважень між Президентом і Прем'єром сприймалося б більш спокійно, але сьогодні на Сході України існує пряма і очевидна загроза суверенітету і державності. Зволікання в створенні коаліції і запуску нормальної роботи парламенту працює проти України це має бути очевидно всім учасникам коаліціади.