Т. Гранчак, зав. відділом СІАЗ НБУВ

«Вибори» на Донбасі: імовірні наслідки для України

 

2 листопада на підконтрольних бойовикам територіях Луганської та Донецької областей відбулись невизнані міжнародним співтовариством, але підтримані Росією «вибори» лідерів «ДНР» і «ЛНР».

Цілком передбачувано у Донецьку найбільше голосів набрав нинішній лідер сепаратистів О. Захарченко. В Луганську, відповідно, переможцем став І. Плотницкий, який останнім часом очолює сепаратистів «ЛНР».

Відповідно до заяви Президента П. Порошенка, Україна «псевдовибори» не визнає, а Служба безпеки України заявила про відкриття кримінального провадження за фактом проведення виборів в незаконні органи влади самопроголошених Луганської та Донецької народних республік. Як відзначили у відомстві, проведення так званих «виборів» 2 листопада суперечить встановленому Конституцією та законами України порядку виборів органів влади, і, як повідомляється, «містить ознаки здійснення дій, спрямованих на захоплення державної влади».

Країни Заходу, які беруть участь у спробах врегулювання конфлікту на Сході України, у свою чергу, не вважають організовані сепаратистами «вибори» легітимним волевиявленням, оскільки це голосування порушує мінські домовленості.

Більше того, напередодні проведення голосування глава представництва Євросоюзу в Росії В. Ушацкас не виключив, що визнання Москвою «виборів» в самопроголошених ДНР і ЛНР може привести до нових санкцій щодо Росії.

«Це не буде сприяти тій зацікавленості, яку ми маємо в ЄС, щоб переглянути санкції, і, я боюсь, це може спричинити за собою наступні негативні наслідки, яких ми хотіли б уникнути, – зазначив В. Ушацкас. – Ми спантеличені тим, що Росія готова визнати і направити спостерігачів на вибори, які призначені самопроголошеними властями і які суперечать мінським домовленостям».

Цей крок навряд чи буде сприяти деескалації ситуації та відновленню довіри з виконання домовленостей, заявив постпред ЄС. За його словами, ситуація на Сході України набуває рис замороженого конфлікту. «Від чого не виграє ніхто – ані місцеві жителі, ані росіяни, ані відносини Євросоюзу з Росією», – підкреслив В. Ушацкас.

Москва ж заздалегідь оголосила про те, що визнає легітимними результати голосування на підконтрольних сепаратистам територіях. Відповідна заява російського МЗС по факту завершення «виборів» поставила крапку в цьому питанні. Глава російського МЗС С. Лавров і прес-секретар президента Росії Д. Пєсков заявили, що вибори відповідають Мінському протоколу і повідомили про готовність Москви визнати їх результати. За ходом голосування спостерігали депутати Держдуми Росії від трьох фракцій. «На Донбасі необхідно найближчим часом створити повноцінні органи управління для того, щоб потім почати займатися вирішенням нагальних питань щодо забезпечення правопорядку і життєдіяльності», – йдеться в заяві російського МЗС.

Понад це, Москва (у відповідь на заяви головного дипломата ЄС Ф. Моґеріні та попередження з Берліна) озвучила досить однозначний сигнал – заради миру «вибори» краще визнати.

«Європа має визнати вибори у ДНР та ЛНР, якщо зацікавлена у вирішенні конфлікту в Україні», – заявив посол Росії до ЄС Росії В. Чижов.

Дипломат також висловив сподівання, що у Європи достатньо «здорового  глузду», щоб не запроваджувати проти Росії нових санкцій.

В оцінках і коментарях експертів з приводу причин та наслідків проведення «виборів» у самопроголошених республіках Донбасу можна виокремити дві основні версії.

По-перше, псевдовибори мають легітимізувати т. зв. ДНР і ЛНР як повноцінні суб’єкти міжнародних відносин. Як зазначав раніше заступник генерального секретаря Громадської палати РФ С. Орджонікідзе, вибори в самопроголошених Донецькій і Луганській народних республіках є логічним продовженням правового будівництва незалежних територій.

«На сьогоднішній день ДНР і ЛНР де-факто є незалежними республіками, на які не поширюється право України. В основі цього – підсумки референдуму, який був проведений в республіках 11 травня, і на якому люди висловилися за незалежність. Тому вибори 2 листопада – це логічне продовження правового будівництва двох самопроголошених республік», – сказав він.

С. Орджонікідзе навів й інші аргументи, які говорять на користь легітимності республік. «З точки зору міжнародного права легітимним є той уряд, який ефективно керує своєю територією, незалежно від статусу, який йому приписують ззовні. Звідси якраз і витікає, що Донецька і Луганська народні республіки легітимні», – зазначив він.

Представник Громадської палати зауважив, що «Київська влада вже визнала легітимність республік, адже підписала з ними Мінський договір. Сам факт підписання цього меморандуму є фактом визнання республік. Адже договір був підписаний Києвом з одного боку, і представниками ДНР і ЛНР – з іншого». При цьому чиновник вважав за доцільне не акцентувати уваги на тому, що Документ був підписаний з боку Росії офіційною особою – послом Росії в Україні М. Зурабовим, а з боку України – екс-президентом Л. Кучмою, який виступив переговірником від чинної української влади, водночас до самої влади не належить.

Про те, що підписання Мінського протоколу не свідчить про легітимізацію угруповань «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка», які влада України визнає терористичними, заявили згодом і в українському МЗС. «Факт підписання цього протоколу жодним чином не є легітимізацією цих формувань», – сказав речник МЗС Є. Перебийніс. За його словами, в тексті документа немає жодних згадок «ЛНР» і «ДНР», а сам документ ґрунтується на мирному плані Президента з дотриманням принципів територіальної цілісності та суверенітету України.

Отже, для Росії проведення «виборів» у самопроголошених республіках має стати чинником тиску на Київ для визнання останнім легітимності і політичної суб’єктності «ДНР» і «ЛНР».

На підтвердження такої версії свідчить зокрема оперативна заява лідера самопроголошеної «ЛНР» І. Плотницького, який переміг на «виборах» 2 листопада, про те, що «влада ДНР» готова до діалогу з Києвом і ніколи від нього не відмовлялась.

 «Ми завжди були готові до діалогу. Ми ніколи не відмовляли в діалозі. Це вони дозволяли собі робити вигляд, що вони законні, а ми незаконні. Це не так», – заявив І. Плотницький на прес-конференції за результатами голосування 2 листопада.

Метою такої «легітимізації» може бути реалізація «придністровського сценарію» з консервацією конфлікту на Донбасі на тривалий час, або «кримського сценарію» з наступним приєднанням цих територій до Російської Федерації.

На користь першого схиляється російський експерт, екс-радник президента В. Путіна А. Ілларіонов. На його переконання, «головна мета – легітимізація цієї виразки на території України та подальше використання цього». «Насправді ми добре знаємо, там в “Луганді” є охочі відокремитися від України, що не входить в плани Путіна. І саме прихильників повного відділення від України акуратно або неакуратно віджимають з метою зробити все можливе, щоб цей сепаратистський анклав залишився в складі України для того, щоб натискати на цю больову точку всякий раз, коли Україна буде намагатися зробити крок до нормального цивілізованого стану в русі до Європі, в участі в системі колективної безпеки.

Це виключно вдала больова точка, яка добре відома по Придністров'ю, по Абхазії, по Південній Осетії, визнання відділення якої від країни для переважної більшості українців, для української політичної еліти є неприйнятним. Це короткий поводок, за допомогою якого можна керувати набагато більшою спільністю, зокрема Україною. Це така кнопка, яку можна натискати кожен раз і з територією якої можуть виникати постійні проблеми і дестабілізація», – вважає експерт.

Про імовірність другого сценарію опосередковано свідчать відомості, які повідомляє у своєму блозі на Facebook політичний оглядач О. Кочетков, стосовно того, що на топографічних картах, які отримують російські військові, Луганська, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Одеська області позначені як Росія. Про це, інформує «Хвиля».

«Путін, Шойгу і Лавров вирішили проблему легалізації російських військових, які "заблукали", і виють проти нас при брехливому запереченні участі Росії в конфлікті», – зазначив автор повідомлення.

За його інформацією, «тепер російським військовим, які збираються на "навчання" в Україні, видають нові топографічні карти, на яких Луганська, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Одеська області позначені як Росія». «На жаль, це не жарт», – резюмує О. Кочетков.

Також не може не викликати занепокоєння збільшення присутності російських військ на території України. За інформацією керівника інформаційно-аналітичного центру РНБО А. Лисенка, «не припиняється переміщення військової техніки і живої сили противника на територію, тимчасово підконтрольну бойовикам. Присутність російських військових вже навіть не маскується», – зазначив А. Лисенко.

Не виключає повторення «кримського сценарію» експерт з проблем міжнародної безпеки, політолог Є. Жеребецький.  На його думку, створення «легальних» органів управління «ДНР» і «ЛНР» може стати лише першим кроком на шляху приєднання цих територій до Росії. Наступним кроком може стати голосування за входження до складу РФ. На переконання Є. Жеребецького, якщо Донбас заявить, що хоче приєднатися до Росії, В. Путін це зробить, адже йому потрібен сухопутний шлях до Криму.

Симптоматичною у зв’язку з цим є заява, зроблена на брифінгу, присвяченому оголошенню результатів голосування, яке відбулось 2 листопада, т. зв. главою ЦВК «ДНР» Р. Дягіним: «Вибори пройшли легітимно і без істотних порушень, які могли б вплинути на підсумки виборів. Тепер ми маємо легітимну владу. Донбас більше не є частиною України, подобається це комусь чи ні». 

Ще далі в своїх заявах пішов лідер т. зв. ЛНР І. Плотницький, який в  інтерв'ю телеканалу LifeNews у понеділок, 3 листопада, розповів, що йому хотілося б бачити республіку в складі Росії. За його словами, питання входження «ЛНР» до складу Росії – це одна з цілей на майбутнє.

«Хотілося б увійти до складу Росії. Дуже просто сказати це, але це ще не означає, що ти можеш відповідати. Є таке поняття, постійно чую на нарадах з електрики, – «синхронізація ліній». І це має статися з нашими народами – синхронізація економіки, політики, розуміння і законів. А менталітет і духовність у нас давно синхронізовані, ми давно єдині. Тому входження до складу Росії є всього лише питанням часу», – пояснив він.

Відповідно до другої версії, створення враження народного волевиявлення і формування «легітимних» і «легальних» органів влади в «ДНР» і «ЛНР» має «усунути» підстави для звинувачень з боку західного міжнародного співтовариства Росії у дестабілізації ситуації на Сході України. А відтак – «усунути» і причини для санкції. Тобто «вибори» в самопроголошених республіках мають створити умови для «гідного» виходу із ситуації із санкціями щодо РФ країн ЄС і США. При цьому Росія отримує абсолютно легальні, з іі точки зору, підстави для постачань в регіон своєї військової техніки та військовослужбовців.

У зв’язку з цим показово, що, за інформацією багатьох ЗМІ, підкріпленою відео, викладеним на YouTube, на Донбас вже перекидаються нові російські військові угруповання. У штабі антитерористичної операції також зазначають, що кордон України перетнули тисячі солдат та одиниць військової техніки РФ, включаючи танки, БТРи та навіть системи ПВО.

«Сказати, що Росія ввела війська – це нічого не сказати. Протягом останніх двох днів кількість російської військової техніки і особового складу армії РФ на Донбасі зросла в десятки разів. За попередніми підрахунками, більшість сил російської армії, які знаходилися на кордоні з Україною, тобто біля дільниць, контрольованих бойовиками, увійшли на Донбас. Це тисячі солдат і сотні одиниць техніки.

Зараз, за даними розвідки, техніка розосереджена на марші в напрямку Маріуполя, Дебальцеве, Луганська. Підрозділи російської армії, що увійшли до міста, не мають знаків розрізнення. Тобто фактично Росія ввела свою армію на Донбас», – поінформували в штабі АТО.

На тому, що визнання Росією «виборів» в «ДНР» і «ЛНР» свідчить про її підготовку до бойових дій, наголошував відомий російський опозиціонер Б. Нємцов.

«Дуже хочу помилитися, але відео з Донецька та повідомлення звідти неспростовно доводять, що на Схід України Володимир Путін в останні дні ввів нові бойові частини», – написав політик на своїй сторінці в Facebook.

«Маніакальний бажання визнати вибори в "ДНР" і "ЛНР", які суперечать мінським угодам, також свідчать про підготовку до бойових дій. Партія війни хоче взяти реванш за провал проекту Новоросія. Треба готувати новий Марш Миру. 50 тисяч людей, які вийшли в вересні, його зупинили», – написав Б. Нємцов.

Примітним у зв’язку з такими пропущеннями є коментар з приводу проведення сепаратистами «виборів» на Донбасі першого заступника голови комітету з міжнародних справ Л. Калашникова (КПРФ), який не виключив можливості розширення кордонів «ДНР» і «ЛНР». Так, Л. Калашников вважає, що в разі визнання результатів виборів в республіках Росія повинна більш активно допомагати їм в налагодженні мирного життя. Він висловив упевненість, що «Росія визнає вибори». «Це, безумовно, призведе до легітимізації влади республік, чого не хочуть сьогоднішні українські власті», – сказав парламентарій.

На думку політика, в разі визнання Росією виборів, «буде недалеко і до визнання самих республік». «При цьому поки не важливо, чи будуть вони залишатися в нинішніх кордонах або, зрештою, займуть своє природне положення в колишніх географічних рамках», – уклав Л. Калашников.

Глава правління Центру прикладних політичних досліджень «Пєнта» В. Фесенко своєю чергою звертає увагу на ризик ескалації конфлікту, пов'язаний з цими «виборами». За його прогнозами, українська сторона визнавати ці «республіки» не буде, і якщо ж не зараз, то через деякий час вони все одно зроблять спробу розширення сфери свого впливу. «З цієї причини, на жаль, ризик відновлення конфлікту є достатньо великим», – каже політолог.

На думку В. Фесенка, підтримкою виборів Росія, по суті, бере на себе відповідальність за зрив мінських домовленостей, тому що проведення «виборів» в «ДНР» і «ЛНР» прямо суперечить цим угодам. Адже у Мінському протоколі від 5 вересня чітко записано, що «вибори» повинні відбутися на початку грудня, і це мають бути вибори до місцевих органів самоврядування за українським законодавством.

За словами політолога, Росія хоче реалізувати свою мету – легалізацію «республік» (це спроба забезпечення їх формальної легітимністю) через аргумент, що  ці республіки були підтримані виборцями, які віддали за них свої голоси. 

Проте, переконаний В. Фесенко, «вибори» заганяють в глухий кут весь мінський переговорний процес. Єдине, що буде можливо після них – продовження зусиль з припинення вогню в регіоні. Але, по суті, Росія буде рухати переговорний процес до заморожування конфлікту.

Також експерт не виключає, що Росія через «вибори» буде тиснути на Україну і Європу з тим, щоб налагодити прямий діалог між офіційним Києвом і сепаратистами. В. Фесенко вважає невипадковим наголос В. Путіна в останній телефонній розмові з Федеральним канцлером Німеччини А. Меркель на необхідності відновлення мінських переговорів, але після проведення виборів 2 листопада. За висновком політолога, це опосередковано свідчить про те, що росіяни хочуть змусити європейців, а потім і Україну, вести переговори з сепаратистами.

Для України такий варіант означатиме її вихід де факто з переговорного процесу і виведення справжніх переговорів стосовно долі України на рівень Росія – Захід (у більш глобальному варіанті – ЄС і США, у регіональному – тільки ЄС). Власне те, чого домагалась Росія від початку Майдану, наголошуючи на несамостійності України і спровокованості всієї ситуації технологіями США.

П. Жебрівський, колишній нардеп, який бере участь в бойових діях на Сході України, вважає, що після «виборів» на фронті ситуація може серйозно загостритися, натомість для звичайних людей Донбасу нічого після «виборів» 2 листопада не зміниться.

 «Існує кілька варіантів, до чого ці “вибори” можуть привести. Одним з них, безумовно, є загострення ситуації на фронті. Важливо відзначити, що проведення виборів в ЛНР і ДНР проходить під патронатом Російської Федерації, а також російської армії. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що Путін вирішив попросту наплювати на Мінські угоди, що може привести до серйозного загострення ситуації », – зазначив П. Жебрівський.

«Для місцевих жителів це нічого значити не буде. Вони як мерзли, так і будуть мерзнути, навіть ще більше. Їжі як не було, так і не буде. Для людей по цій частині не зміниться нічого. Однак протистояння між бандформуваннями, які конкурують, тільки посилиться. Приміром, між представниками “Православної Армії” та ЛНР Плотницького.

Крім того, той же Бес юрисдикцію Донецька фактично не визнає і, природно, спроба побудувати хоч якусь ієрархію або ж вертикаль управління попросту призведе до того, що бандформування, що не визнають верховенство донецьких, почнуть активно пручатися. Стаханов і Червоний Луч ці вибори також не визнає, оскільки козачки фактично вже оголосили власну козацьку республіку, а будь-яких особливих комунікацій з обласними у них просто немає», – вважає екс-депутат.

«Торпедуванням мінських домовленостей» назвав псевдовибори в «ДНР» і «ЛНР» політичний аналітик О. Палій. «Можливо, це просто, щоб Україна повністю від них відмовилася. Зараз Росія їх порушує, але заявляє, що виконує їх. Для чого це робиться? Можливо, для того щоб Україна сама перша вийшла з цих угод. Але вся аргументація Росії – брехлива, і це очевидно для всього світу. Ми бачили і заяви представників ЄС про можливість введення нових санкцій, якщо Росія визнає результати цих виборів, і заяви генерального секретаря ООН і безлічі міжнародних гравців з цього приводу. Тобто Росія в результаті визнання виборів залишиться в ізоляції, отримає чергові санкції.

Але заради чого все це? Можливо, як я вже сказав, щоб Україна відмовилася від цих домовленостей, щоб Росія могла і далі продовжувати війну. А, можливо, Росія вважає, що якщо вибори в ДНР і ЛНР пройдуть за українським законодавством, то це означатиме початок інтеграції цих територій до складу України. А їй треба показати два рівнозначних суб'єкта: Україна і ці самопроголошені республіки. З точки зору міжнародних позицій і авторитету Росії, все що відбувається – це, безумовно, колапс довіри до Росії як такої. Але вона на це свідомо йде. Ми повинні розуміти, що будь-які слова і запевнення Росії не варті абсолютно нічого», – констатує експерт.

Щодо України, то, на думку О. Палія, для неї особливих наслідків «вибори» у самопроголошених республіках не матимуть. Адже вони просто зафіксували «статус кво»: наявність сепаратистських анклавів на території України та міжнародні санкції щодо Росії. За умови проведення повномасштабних реформ в Україні, час гратиме на її користь, адже  ціна, яку платить Росія за дестабілізацію ситуації на Донбасі, в умовах санкцій зростатиме. Росію це не стримає, але її це виснажить, а отже – дасть шанс Україні вистояти в нинішньому протистоянні.

Вирішення конфлікту на Сході України може тривати 3-4 роки, вважає радник голови Служби безпеки України М. Лубківський, підкреслюючи, що Україна може виграти цю війну «хорватським варіантом», коли війну, що тривала з 1991 р. по 1995 р. Хорватія закінчила в результаті «двох успішних спецоперацій». «Хорватський варіант» згадує і А. Ілларіонов, за словами якого «чим далі, тим більше буде складатися таке враження, що при необхідній підготовці, при реорганізації збройних сил, при забезпеченні накопичення необхідних боєприпасів, озброєння, можна повторити операцію, яку свого часу провели хорватські частини в Хорватії та Боснії, провівши блискавичну операцію з очищення окупованих раніше сербськими військами територій, які належали і до Хорватії, і до Боснії».

Вітчизняні і зарубіжні політики і оглядачі погоджуються в тому, що ситуація на Донбасі настільки складна, що швидкого її розв’язання виключно військовими або дипломатичними методами очікувати не доводиться.

При цьому на нинішньому етапі на перший план для України висуваються питання переоснащення армії, ефективного управління, розробки нової військової доктрини та економічного реформування (Матеріал підготовлено з використанням інформації джерел: http://korrespondent.net/ukraine/politics/3439292-na-donbasse-zavershylys-vybory-v-dnr-y-lnr. - 2014. - 3.11; http://tvi.ua/new/2014/11/02/henshtab_rf_pryyednav_do_rosiyi_pyat_oblastey_ukrayiny___bloher. - 2014. - 2.11; http://uapress.info/uk/news/show/45616. - 2014. - 2.11; http://www.segodnya.ua/politics/pnews/nemcov-zhelanie-rf-priznat-vybory-v-dnr-i-lnr-svidetelstvuet-o-podgotovke-k-boevym-deystviyam-566005.html. - 2014. - 2.11; http://www.profi-forex.org/novosti-mira/novosti-sng/ukraine/entry1008233010.html. - 2014. - 31.10; http://ua24news.com/politika/45154-vibori-v-dnr-i-lnr-naslidki-dlia-donbasy-ta-ykraini-dymki-ekspertiv.html. -2014. - 30.10; http://www.profi-forex.org/novosti-mira/novosti-sng/ukraine/entry1008233010.html. - 2014. - 31.10; http://gordonua.com/day_question/vybory-v-dnr.html. - 2014. - 3.11; http://gazetavv.com/news/policy/1415016884-glava-tsik-dnr-zayavil-chto-donbass-bolshe-ne-ukraina.html. - 2014. - 3.11; http://fraza.ua/news/03.11.14/210029/novoizbrannyy_glava_lnr_uzhe_predupredil_kiev_chto_est_processy_v_kotorye_ne_stoit_vmeshivatsya.html. - 2014. - 3.11; http://tvrain.ru/articles/glava_lnr_zajavil_o_namerenii_vojti_v_sostav_rossii-377560/. – 2014. – 3.11; http://en.ria.ru/world/20141103/195048460/European-Union-Should-Recognize-Donetsk-Luhansk-Elections.html. - 2014. - 3.11).