Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

 Міланські переговори П. Порошенка і В. Путіна: результати та оцінки експертів

 

Впродовж 16-17 жовтня в Італії тривав 10-й саміт форуму «Азія-Європа» (ASEM).  ASEM (Asia-Europe Meeting) – міжнародна організація, що об'єднує 51 країну Східної Азії та Європи. Кожні два роки глави держав і урядів зустрічаються на саміті АСЕМ, щоб встановити пріоритети співпраці. Ці саміти проводяться почергово в Азії і Європі. Цьогорічний саміт пройшов під девізом «Відповідальне партнерство в ім'я стійкого зростання і безпеки».

Не зважаючи на те, що Україна не є членом цього міжнародного форуму, на зустрічі у Мілані одним з головних питань було українське, а саме – врегулювання ситуації на Сході України. З огляду на це, на саміт були запрошені президенти України П. Порошенко та Росії В. Путін, зустріч яких була найочікуванішою подією форуму Європа-Азія.

П. Порошенко прибув до Мілана ввечері 16 жовтня. Після теплої зустрічі, яку йому влаштувала українська діаспора, Президент відправився на зустріч із німецьким канцлером А. Меркель.

В. Путін на саміт запізнився, через що його зустріч із А. Меркель, яку та запланувала одразу після спілкування з П. Порошенком, зірвалася. Зазначимо, що саме Меркель була ініціатором зустрічі П. Порошенка й В. Путіна, тож хотіла напередодні віч-на-віч з'ясувати позиції з обома.

Зранку 17 жовтня П. Порошенко, В. Путін та лідери ЄС зібралися за сніданком, який тривав майже дві години. З боку ЄС в ранковій зустрічі брали участь федеральний канцлер Німеччини А. Меркель, президент Франції Ф. Олланд, прем'єр-міністр Великобританії Д. Кемерон, прем'єр-міністр Італії М. Ренці, а також президенти Єврокомісії Ж. М. Баррозу і Європейської Ради Г. ван Ромпей та новий глава європейської дипломатії Ф. Могеріні.

Переговори в такому форматі відбулися вперше за час українсько-російського протистояння. Від початку йшлося про можливість зустрічі у так званому «нормандському форматі», за участі лише двох європейських лідерів, А. Меркель та Ф. Олланда. Згодом розглядалася можливість залучити до переговорів представника США, але, очевидно, переговори про це не призвели до успіху, хоча напередодні Мілану П. Порошенко провів телефонну розмову з президентом Б. Обамою.

Водночас, деяких експертів здивувала відсутність на переговорах президентів України та Росії П. Порошенка та В. Путіна за участі лідерів держав Європейського Союзу нового прем’єр-міністра Польщі Е. Копач. На думку аналітика Інституту міжнародних відносин Варшавського університету А. Шептицького, це свідчить про все меншу роль поляків у вирішенні конфлікту на Донбасі. «З перспективи Польщі – це негативна подія. Свідчить про те, що вплив Польщі на українські справи – ключовий напрямок польської політики – зменшується», – сказав він.

Експерт не виключив, що це може бути наслідком того, що польська влада сприймається як «занадто антиросійська» і «є слабшою, ніж собі уявляє». За словами А. Шептицького, представники польського уряду будуть переконувати, що у відсутності Е. Копач під час переговорів у Мілані не було нічого особливого, адже такі зустрічі відбуваються у різних форматах. «Крім того, Копач не хотіла приєднуватися до формату, котрий був започаткований ще до того, як вона очолила уряд», – сказав експерт.

Водночас він назвав неоднозначною відсутність Е. Копач для України, зауваживши, що насправді цей факт міг сприяти досягненню компромісу з Російською Федерацією. Як відомо, міністр закордонних справ Польщі Г. Схетина говорив про можливість участі Е. Копач у зустрічі президентів України та Росії в рамках саміту Європа-Азія в Мілані.

На короткій прес-конференції після «українського сніданку» італійський прем’єр М. Ренці заявив, що переговори були конструктивними, але великі труднощі залишаються. Водночас він зазначив, що зроблено крок уперед. Наголошуючи на важливості контролю кордону між Україною і Росією, М. Ренці сказав, що французький президент Ф. Олланд запропонував встановити міжнародний контроль за українським кордоном. «Спостерігати за цим кордоном мають безпілотники, і допомогти в цьому можуть Німеччина, Франція та Італія. Це допоможе Україні та Росії контролювати кордон між державами», – висловив упевненість М. Ренці.

Тим часом російський президент сказав журналістам, що переговори були «добрими» і «позитивними». Більш ніж дивна заява, зважаючи на те, що пізніше його представник Д. Пєсков назвав ці переговори «повними непорозуміння». «На жаль, деякі учасники цього сніданку демонстрували повне небажання зрозуміти реалії у південно-східній Україні», – цитують його слова російські мас-медіа.

Від імені офіційного Києва ранкові переговори прокоментував міністр закордонних справ України П. Клімкін, який в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» визнав, що переговори в широкому форматі в Мілані проходять складно, є багато питань, і ці питання є непростими.

Тим часом на сайті Президента України було повідомлено, що «по завершенні переговорів, які відбулися вранці, сторони наголосили на необхідності неухильного дотримання Мінських домовленостей та заявили про повну підтримку територіальної цілісності України».

Мабуть, точніше за всіх описав результати «українського сніданку» президент Європейської Ради Г. ван Ромпей. «Ми погодились, що мінський протокол щодо припинення вогню та мирного плану є надзвичайно важливим і його треба імплементувати і це буде знову гарантувати майбутнє України. Тому імплементація, імплементація, імплементація – це ключові слова. Дискусії буде продовжено щодо двох важливих питань: організації виборів у найближчі тижні та місяці, а також моніторинг кордону. Тому ми погодились, що це важливі теми для подальших дискусій сьогодні після обіду та в наступні дні. Тому я вважаю, що процес започатковано і ми раді бачити цей доволі позитивний розвиток подій і чекаємо результату. І є одне ключове слово – імплементація мирного плану», – наголосив він у розміщеному в Інтернеті відеокоментарі.

Ще один учасник сніданку – прем’єр-міністр Великої Британії Д. Кемерон – був більш відвертим і жорстким в оцінці дій Росії з виконання Мінських домовленостей. Цитуючи слова президента Росії, який заявив, що «не хоче “замороженного” конфлікту, не хоче розділеної України», британський прем’єр зазначив, що якщо це так, то Росія повинна вжити заходів щодо виконання всіх домовленостей щодо виведення російських військ з України, виведення важкого озброєння та поважати всі угоди і визнати єдиними законними виборами ті, які проводяться українською владою. «І якщо цього не станеться, то Європейський Союз, в тому числі Британія, повинні продовжувати вводити санкції та тиснути (на Росію), щоб такого роду конфліктів не було на нашому континенті», – підсумував
Д. Кемерон.

Канцлер Німеччини А. Меркель, коментуючи результати ранкових переговорів, відверто зізналась у інтерв’ю Reuters, що наразі не бачить прориву. «Ми будемо продовжувати вести переговори. По деяких питаннях є прогрес, але головне питання це тривале порушення територіальної цілісності України», – додала вона.

У другій половині дня діалог щодо ситуації в Україні було продовжено в «нормандському форматі» – між лідерами України, Росії, Німеччини та Франції). Перед початком зустрічі П. Порошенко заявив, що він «чекає позитивного результату».

Цей етап переговорів тривав трохи більше години за зачиненими дверима у міланському п'ятизірковому готелі. Після завершення зустрічі Ф. Олланд та А. Меркель вийшли разом без коментарів. Наступним вийшов В. Путін, такий само лаконічний, яким був і зранку. На питання, як пройшли переговори, він сказав лише одне слово: «Добре».

Останнім вийшов Президент П. Порошенко. Він був більш багатослівним та погодився зробити заяву для преси.  Зокрема, Президент України розповів журналістам про три пункти домовленостей, досягнутих під час переговорів. «По-перше, мають бути виконані всі пункти мінського меморандуму, другий пункт – сприяння виборам на Донбасі, третій – певний прогрес по газу».  Щоправда, згодом П. Порошенко зізнався, що Україні і Росії поки не вдалося домовитися з газового питання. «Ми не змогли досягти практичних результатів з газового питання, але 21 жовтня в ході переговорів РФ-ЄС-Україна ми сподіваємося досягти угоди в газовому питанні», – сказав П. Порошенко, відповідаючи на запитання журналістів після зустрічі з президентом РФ в Мілані.

Найочікуванішою подією зустрічі Європа-Азія (ASEM) була зустріч президентів України та Росії віч-на-віч. На неї покладали великі сподівання в Європі та Україні, зокрема щодо врегулювання ситуації на Донбасі і виконання Росією Мінських домовленостей. Президент України напередодні переговорів зазначав, що йтиметься про встановлення миру в Україні, забезпечення мирного процесу, розвиток політичного процесу, деескалацію ситуації на Сході країни. За його словами, увесь світ покладає надії на Міланський саміт.

Президент РФ В. Путін напередодні зустрічі в Мілані з Президентом України дав велике інтерв’ю сербському виданню «Політика». У ньому російський лідер застеріг Захід, щоб той не шантажував РФ щодо України. Зокрема, він заявив, що сподівається, що США «згадають, чим загрожує розлад між великими ядерними державами для стратегічної стабільності», і перестануть намагатися «шантажувати Росію». Окрім того, В. Путін звинуватив Прибалтику й Україну у відкритому прояві нацизму. З інтерв’ю В. Путіна випливає, що ворожість Вашингтона складається з секторальних санкцій проти Росії, а також того факту, що президент США Б. Обама з трибуни ООН назвав загрозу з боку Росії найнебезпечнішою після лихоманки Ебола.

Як відзначила директор Інституту світової політики А. Гетьманчук, заяви В. Путіна показали, що він почувається досить упевнено перед переговорами в Мілані. Хоча, здавалося б, мало бути навпаки, адже напередодні останній адвокат В. Путіна у ЄС – А. Меркель, попри домовленості з Росією про двосторонні переговори у рамках Санкт-Петербурзького форуму, фактично відмовилась їх проводити.

Напередодні саміту в Мілані канцлер ФРН А. Меркель, виступаючи в Бундестазі, назвала ситуацію в Україні дуже важкою. Вона пообіцяла в Мілані особисто обговорити з В. Путіним і Президентом України П. Порошенком способи конструктивних рішень існуючих проблем. За її словами, обговорюватися буде як виконання Мінських угод, так і газове питання. В переговорах з В. Путіним А. Меркель пообіцяла висловити три вимоги: Москва повинна відвести війська з прикордонних регіонів, має бути встановлений контроль за російсько-українським кордоном, і Україні повинні дати можливість провести вибори на всій її території відповідно до українського законодавства.

«Санкції – важлива частина наших зусиль, спрямованих на вирішення українського конфлікту. Однак вони не є самоціллю», – зазначила А. Меркель. «Немає ніякого сумніву, що порушення територіальної цілісності України і норм міжнародного права в безпосередній близькості від нашої території не може залишитися без наслідків, – заявила вона. – Якщо Росія хоче внести вирішальний вклад в деескалацію конфлікту, вона повинна разом з Україною повністю виконувати умови перемир'я» (http://censor.net.ua/news/307422/merkel_v_milane_vydvinet_putinu_tri_trebovaniya_po_povodu_ukrainy_smi).

Для А. Гетьманчук позиція А. Меркель також стала показником того, наскільки готовий В. Путін до будь-яких компромісів. На думку експерта,  навряд чи канцлер Німеччини відмовилася б зустрітися з ним, якби були підстави вважати, що В. Путін готовий не лише дистанціюватись від «ДНР» та «ЛНР», а й допомогти «похоронити» ці проекти. А саме – посприяти у питанні контролю над кордоном.

Слід також зауважити, що деякі політологи оцінювали Італію, як досить слабкий майданчик для ведення переговорів такого рівня через її давню проросійську позицію. Країна активно співпрацює з Росією і не дуже палко підтримувала посилення санкцій третього рівня проти Росії – зокрема з огляду на серйозну енергетичну співпрацю з Москвою. Однак цього разу Італія продемонструвала солідарність з позицією ЄС щодо оцінки ситуації в Україні. Зокрема, італійський журналіст М. Резідорі, говорячи про атмосферу в Італії напередодні зустрічі президентів України та Росії, відзначив, що в його країні і в Європі складається враження, що Мінські домовленості ніяк не можуть бути імплементованими: «Підписано угоду про припинення вогню, але за минулий місяць загинуло більше 300 осіб. Італійська публіка зацікавлена в тому, щоб ця угода була втілена в життя на Донбасі».

«З одного боку, – зазначив М. Резідорі, – Путін заявляє про відведення російських військ від кордону, економічні санкції справді загрожують російській економіці, а тепер ще й падають ціни на нафту, і для російської економіки це доволі болісно. На даний момент Європа й Італія підтримують політику санкцій проти Росії, сподіваючись, що введення в дію Мінських домовленостей стане реальністю на Донбасі», – повідомив журналіст.

Оглядачі звертають увагу і на те, що зустріч українського та російського президентів активно просував італійський прем’єр М. Ренці, країна якого у цьому півріччі головує в ЄС. Він вже брав участь у нараді лідерів із українського питання на саміті НАТО в Уельсі минулого місяця. 16 жовтня М. Ренці провів зустріч з П. Порошенком (http://www.radiosvoboda.org/content/article/26641181.html).

На думку професора університету Johns Hopkins в італійській Болоньї П. Кальціні, М. Ренці хоче отримати політичний капітал своїм сприянням залагодженню конфлікту на Донбасі. «Очевидно, що для Маттео Ренці сприяти переговорам між Україною та Росією – це престижно. Складається враження, що Італія у цьому конфлікті – один із гравців. На тлі солідарності з ЄС важливо провадити активну закордонну політику стосовно кризи, яка, до речі, шкодить економічним інтересам Італії, враховуючи її тісні зв’язки з Росією. З огляду на це і Ренці, і Моґеріні (верховний представник Європейського союзу із питань закордонних справ – Ред.) зайняли прагматичну позицію, яка не є відверто проросійською, а намагається поєднати і повагу до інтересів України та її суверенітету», – відзначив
П. Кальціні.

Переговори В. Путіна і П. Порошенка віч-на-віч тривали 45 хвилин за зачиненими дверима. Однією з тем зустрічі цілком очікувано став газовий спір між Росією та Україною, однак сторонам, за словами українського лідера, не вдалося досягти результату щодо вирішення цього питання. «Ми не змогли досягти якихось практичних результатів в газовому питанні. Але ми сподіваємося, що до 21 жовтня, до зустрічі в Брюсселі делегацій України, Росії та Єврокомісії нам вдасться знайти рішення в цьому питанні», – сказав він. Разом з тим глава держави повідомив, що певний прогрес по газу все ж є, однак ряд деталей ще потребують дискусії.

Водночас президент РФ на прес-конференції по завершенні переговорів з П. Порошенком відзначив, що прогрес у газовій суперечці полягає «у домовленості з українськими партнерами щодо умов відновлення поставок газу в Україну, хоча б у зимовий період». Разом з тим, В. Путін заявив, що Україна не отримає газ без передоплати. Більше того, він знову наголосив, що Україна винна Росії 3,5 млрд дол. за поставлений у 2013-2114 рр. газ, що, як відомо, українська сторона оспорює. В. Путін розраховує, що ЄС допоможе Україні подолати «касовий розрив» для оплати поставок російського газу.

Але найбільш неоднозначно була сприйнята заява В. Путіна про те, що Росія готова бути посередником у процесі розведення конфліктуючих сторін «на південному сході України»: української армії та «ополченців» у Донбасі. Хоча всьому світу очевидно, що саме Росія стоїть за терористами, поставляє їм зброю, а також спрямовує бойовиків на схід України. В. Путін також висловив жаль, що Мінські домовленості не повністю виконуються обома сторонами: «ні представники ополчення «Новоросії», ні представники України поки що повною мірою ці домовленості не виконують». «Але ж світові лідери вимагають саме від Росії, щоб вона вивела озброєння, війська, і саме через це було введено майже четвертий рівень санкцій проти Москви», – заявив президент Росії.

Утім, певного прогресу під час зустрічі П. Порошенка і В. Путіна все ж було досягнуто. Президент України, зокрема, заявив, що він досяг згоди з президентом РФ про необхідність неухильного виконання Мінських домовленостей у питанні досягнення миру на сході України.

«Що стосується мирного процесу, то ми підтвердили, що Мінський протокол від 5 вересня і Мінський меморандум від 19 вересня є ключовими документами, які повинні виконуватися», – повідомив П. Порошенко журналістам після завершення переговорів з В. Путіним (http://ukr.segodnya.ua/politics/pnews/poroshenko-o-vstreche-s-putinym-my-podtverdili-chto-minskie-dogovorennosti-dolzhny-vypolnyatsya-561709.html).

Він нагадав, що ключовими елементами цих домовленостей є припинення вогню і здійснення практичних кроків щодо ефективного моніторингу ситуації з боку ОБСЄ, в тому числі шляхом збільшення кількості безпілотних літальних апаратів, включаючи дрони з Німеччини та Франції.

«Ми також домовилися про використання іншого обладнання, включаючи відеокамери, радари, які можуть чітко визначити тих, хто відповідальний за порушення режиму припинення вогню. Це те, що ми хочемо, і те, що нам потрібно», – підкреслив Президент.

Крім того, за його словами, сторони досягли певного прогресу в питанні ситуації на кордоні. «І перше, на мій погляд, що ми повинні зробити в цьому питанні, – це розмістити спостерігачів ОБСЄ і запустити роботу декількох пунктів пропуску на кордоні між Україною і Росією. Я сподіваюся, нам вдасться це зробити», – сказав П. Порошенко.

Президент зазначив, що найголовнішою проблемою є неналежна імплементація досягнутих домовленостей. «Побачимо, які будуть результати наступного тижня», – підсумував глава держави.

Президент РФ В. Путін заявив, зі свого боку, про готовність Москви сприяти процесу відведення військ і озброєнь армії на Донбасі. «Ми постараємося посприяти, бути посередником, повирішувати, знайти прийнятні розв'язки», – сказав президент.

Президент РФ також висловив свою оцінку закону про особливий статус окремих районів Донбасу, підписаного Президентом України напередодні Міланського саміту. «Закон, який був нещодавно підписаний Президентом України, напевно, не ідеальний документ, але все-таки це крок у правильному напрямку, і ми розраховуємо, що і це також буде використано для остаточного вирішення проблем у сфері безпеки», – заявив В. Путін на прес-конференції в Мілані (http://ukr.segodnya.ua/politics/pnews/putin-nazval-zakon-ob-osobom-statuse-donbassa-neidealnym-no-pravilnym-561718.html).

Після повернення з саміту в Мілані Президент України П. Порошенко ввечері в суботу дав інтерв'ю центральним українським телеканалам. Левова частка розмови, природно, була присвячена обговоренню результатів саміту. Також Президент відповів на питання журналістів щодо виборів на Донбасі, ситуації в зоні АТО, становища в українській армії (http://ukr.segodnya.ua/politics/pnews/dnr-sama-ne-vyzhivet-za-ispolzovaniem-tyazheloy-artillerii-budut-sledit-a-teplo-zimoy-budet-o-chem-rasskazal-v-intervyu-poroshenko-561902.html).

П. Порошенко запевнив, що всі завдання української делегації на переговорах в Мілані були виконані. «Україна приїхала туди з дуже важливою метою – нам потрібно було зберегти мир. Ні в якому разі не дати можливості переглянути Мінські домовленості і сталий мирний процес», – сказав він.

За словами П. Порошенка про готовність дотримуватися домовленості заявив і президент РФ В. Путін. «Всі учасники консультацій заявили про те, що наш мирний план, український, Мінські документи, включаючи і протокол, і меморандум, є базовими, на підставі якого ми продовжуємо подальші кроки», – підкреслив П. Порошенко.

Також Президент повідомив, що під час зустрічей у Мілані європейські лідери продемонстрували повну підтримку Україні. «На сьогоднішній день є тверда і чітка позиція, що без реального прогресу, стійкого миру, виконання всіх пунктів Мінського меморандуму питання про зняття санкцій стояти не буде. Європейський Союз продемонстрував, що є єдність всередині ЄС і солідарність з Україною», – наголосив П. Порошенко.

Ще одна ключова заява – досягнення домовленостей щодо газу. На пряме запитання журналістів, чи отримають українці цієї зими тепло, відповідь була однозначною: «Так». «За підсумками консультацій я можу сказати – Україна буде з газом, Україна буде з теплом. Це – підсумок вчорашніх домовленостей. Але на умовах захисту українських національних інтересів», – сказав П. Порошенко.

За словами глави держави, позиція України полягала в тому, щоб ціна для літа становила 325 дол./тис. куб. м, і 385 дол. – для зими. Російська сторона відстоювала ціну 385 дол./тис. куб. м на весь рік. У результаті домовилися до 31 березня 2015 зафіксувати «зимову» ціну.

Домовилися в Мілані і про те, що «фейкові» вибори в «ДНР», заплановані на початок листопада ніким не будуть визнані – навіть Росією. «Так звані фейкові вибори, другого листопада або в інший день, якщо вони проводяться не у відповідності з українським законодавством, без дотримання режиму припинення вогню, без міжнародних спостерігачів не можуть і не будуть визнані жодним з учасників консультацій», – повідомив Президент, додавши, що і люди на Донбасі в цьому нелегітимному плебісциті участі брати не будуть.

Ще одне досягнення міланських переговорів – впровадження спеціальної системи, яка буде стежити за використанням важкої артилерії. За словами Президента, на зустрічі в Мілані також вдалося домовитися про постачання спеціального обладнання – станцій контрбатарейної боротьби, які відстежують, звідки ведеться вогонь. «Як тільки лунає перший постріл, ОБСЄ та оператори відразу визначають, звідки він був – азимут, дальність, точка на карті», – заявив П. Порошенко. Ці станції будуть розміщені в 15 або 17 найбільш небезпечних пунктах і будуть спільно використовуватися ОБСЄ, українцями та росіянами. Радіус дії станцій становить близько 45 км.

За словами П. Порошенка, зараз розробляється механізм реалізації мирних домовленостей. «Як забезпечити режим припинення вогню, щоб по нас не стріляли? Як забезпечити буферну зону? Як забезпечити відведення техніки? Як здійснити обмін заручниками?», – сказав Президент.

Наприкінці інтерв’ю Президент запевнив своїх співрозмовників, що незважаючи ні на що територіальна цілісність України буде збережена. «Ми нікому свою державу не віддамо. Не важливо, хто це буде – це будуть сепаратисти, або це буде регулярна армія іншої держави. І я як президент, це гарантую», – сказав П. Порошенко.

Результати зустрічей Президента П. Порошенка у Мілані довели, що світ сьогодні солідарний з Україною, відзначив заступник глави Адміністрації Президента України В. Чалий в ефірі Першого національного телеканалу, коментуючи переговори за участю лідерів країн ЄС та керівництва Євросоюзу і П. Порошенка та президента РФ В. Путіна (http://www.president.gov.ua/news/31428.html).

«Очікувані результати цієї поїздки досягнуті. Всі наші європейські партнери, наші союзники підтримали більш рішучі кроки з припинення вогню на сході України, закриття кордону, переходу до розвитку», – зазначив він.

За словами заступника глави АП, під час зустрічей у Мілані наголошувалося, що на Донбасі люди очікують миру, рішучих дій по деескалації конфлікту та безпеки. В. Чалий повідомив, що Президент України під час зустрічі з президентом РФ також підняв питання негайного звільнення Н. Савченко. «Сподіваюсь, що таке звернення до того, хто може вирішити це питання, принесе результат», – зазначив В. Чалий.

Також, коментуючи інші двосторонні переговори у Мілані, В. Чалий підкреслив, що прем'єр-міністр Японії під час зустрічі з П. Порошенком підтвердив надання додаткової допомоги Донбасу. Крім цього він повідомив, що допомога ЄС поєднується з проведенням реформ.

Голова наглядової ради Фундації «Суспільність»О. Рибачук відзначив, що зустріч президентів України та Росії у Мілані – це вже прогрес, адже раніше В. Путін взагалі не хотів виходити на рівень двосторонніх контактів: «Як на мене, його змусила вийти на ці переговори жорстка позиція світової спільноти і, безумовно, санкції і ті суттєві економічні втрати, які несе Росія. Останнім часом це і ціна на нафту, і результат того, що найбільші енергетичні підприємства Росії включно з «Газпромом» не мають доступу до європейського ринку. Вплинуло й те, що українська армія відновила свою боєздатність і демонструє здатність відстояти свої кордони, і як наслідок – позитивні настрої українців. Все це сумарно вплинуло на те, що Росія йде на переговори».

«Раніше Україна була найбільшим покупцем газу в Росії, тому Росія втратила ще й вигідного покупця, і бачить, що її газова удавка не працює.  Я думаю, що все це разом змушує Путіна йти на переговори», – відзначив О. Рибачук(http://vgolos.com.ua/articles/chy_zupynyt_viynu_chergova_zustrich_poroshenka_i_putina_160122.html).

Результати переговорів П. Порошенка в Мілані і заяви В. Путіна прокоментував екс-міністр закордонних справ України В. Огризко. Він переконаний, що президент РФ «ні за яких обставин не буде міняти своєї політики стосовно України. Він це поставив як мету і допоки не буде змушений реагувати на якусь зовнішню для нього загрозу, на мою думку, продовжуватиме агресивну лінію стосовно України. Я власне напередодні говорив, що очікувати якихось практичних результатів не доводиться».

«Що стосується перспектив, то вони зрозумілі. Путін буде публічно говорити, що він готовий до того, щоб допомагати Україні подолати її внутрішньоукраїнський конфлікт, але при цьому наголошувати, що він не може вплинути на законно чи незаконно обрану владу “ДНР” і “ЛНР”. Ми отримаємо нового Смірнова чи Смірнових, як це було в Придністров’ї, але тепер на Сході України», – упевнений В. Огризко.

«Якщо країна, яка розв’язала війну стверджує, що вона буде допомагати врегульовувати внутрішньо український конфлікт, про що можна далі говорити? Це означає, що і нам, і Заходу продовжуватимуть давати абсолютно брехливу інформацію про те, що відбувається, і на цій основі сподіватися на якесь просування вперед. Я собі ставлю запитання: невже вони думають, що і у нас, і на Заході абсолютно неадекватні люди. Все-таки, мабуть, ні. І шансів на якесь просування вперед практично немає. Я не знаю, що має бути практично зроблено, щоб Захід уже зараз у цій ситуації повірив тому, що говорить Путін. Я думаю, що це вже завершено», – наголошує В. Огризко.

У підсумках міланських зустрічей екс-міністр закордонних справ України бачить лише один позитив – «В. Путін ще раз довів Заходу, що він абсолютно неадекватний політик і що з ним справи мати не можна. У цьому плані він досяг шалених успіхів».

Інші українські експерти також не очікують кардинальних змін чи припинення бойових дій на Донбасі після переговорів у Мілані. На думку політолога О. Палія, російський президент імітує діалог або для того, щоб зняти санкції Заходу, або для розбрату між країнами Заходу (http://ukr.segodnya.ua/regions/donetsk/eksperty-o-vstreche-putina-i-poroshenko-idet-dvoynaya-igra-a-mira-na-donbasse-poka-zhdat-ne-stoit-561721.html).

«Можливо, діалог імітується також для того, щоб “народ” цих самопроголошених республік розбігався в різні боки. Це його цілі і серед них немає відновлення територіальної цілісності України і ліквідації терористичних банд», – припускає О. Палій.

Не очікує швидкого результату від переговорів у Мілані і політолог В. Фесенко. «Швидкого результату від міланських переговорів не може бути навіть теоретично. Процес, і це стало зрозуміло ще 1,5-2 місяці тому, розвивається дуже повільно, складно. Сторони поки можуть просуватися лише до проміжних результатів. Найближче, на що можна розраховувати, це домовленості щодо газу», – вважає він.

Максимум, на що можна зараз розраховувати, додав експерт, що протягом декількох тижнів, а то й місяців, сторони вийдуть на режим забезпечення хоча б відносного припинення вогню: «Але і тут у мене є сумніви. По тому, як розвивалися переговори, стає зрозуміло, що Росія не хоче виконувати навіть ті зобов'язання, які вона на себе брала в Мінську».

В. Фесенко впевнений, що Москва веде подвійну гру – імітує мирні переговори, зберігаючи зону нестабільності на Сході України. Проте в такій ситуації ізоляція Путіна буде тільки посилюватися, переконаний експерт (http://ukr.segodnya.ua/regions/donetsk/eksperty-o-vstreche-putina-i-poroshenko-idet-dvoynaya-igra-a-mira-na-donbasse-poka-zhdat-ne-stoit-561721.html).

Зустріч президентів України і РФ П. Порошенка і В. Путіна в Мілані нічого не дала, вважає глава МЗС Польщі Г. Схетина. За його словами, «для ЄС недостатньо просто зустрічатися. Східну політику треба увесь час добре відчувати. І це вміє робити Польща. У цьому і полягає наша роль – шукати ключ від східних дверей. Але цей ключ не залишатиметься таким самим протягом років. Його треба увесь час полірувати і допасовувати», – зазначив він (http://www.theinsider.ua/politics/5442351dde743/).

«У Польщі домінує розуміння потреби говорити про східну політику одним, сильним голосом. Ситуація на Сході Європи є дуже динамічною, ще рік тому ніхто не міг передбачити такого розвитку подій в Україні. Але це не означає, що ми не маємо дивитися уперед. Треба будувати польську зовнішньополітичну стратегію, думаючи вже не про саміт у Вільнюсі у листопаді 2013-го, а про саміт Східного партнерства у Ризі у листопаді 2015-го», – підкреслив Г. Схетина.

Він також наголосив на важливості діяльності свого попередника – Р. Сікорського. «Без візиту Сікорського до Києва наприкінці лютого не було б перелому у політичному житті України. Польща має досягнення у східній політиці, і ми й надалі маємо її вести, використовуючи найкращі відпрацьовані інструменти», – зазначив глава польського МЗС.

Італійський професор П. Кальціні відзначив, що зустріч президентів є мінімумом з того, що можна зробити за нинішньої конфліктної ситуації. На його думку, позитивний факт, що перемир’я на Донбасі, хоч і з труднощами, але все ж триває.

«Мілан – це передумова до продовження діалогу, щоб досягти деескалації конфлікту, я не кажу про його розв’язання, до цього ще далеко! Більшого на сьогодні не слід і очікувати», – відзначив італійський політолог.

З ним погоджується й український політичний експерт О. Яхно. На її думку, міланська зустріч буде проміжною в низці постійних переговорів, «вона не буде кінцевою, і в подальшому ми будемо бачити ще інші формати або їх продовження» (http://www.radiosvoboda.org/content/article/26641181.html).

Отже, переговори з української теми в Мілані, які відбувалися у різних форматах, хоч і мали певний прогрес, але повним поступом в ключових питаннях не стали. Було домовлено, що Мінські домовленості щодо перемир’я на Донбасі мають виконуватись. Також президенти П. Порошенко та В. Путін обговорили низку важливих питань, серед яких проведення місцевих виборів на Донбасі та газова проблема.

За словами Президента П. Порошенка, «всі учасники зустрічі твердо стоять на позиціях мінського меморандуму і сконцентровані на виконанні всіх його пунктів». Утім, зустрічі у Мілані, схоже, не позбавили європейських лідерів сумнівів щодо готовності Росії виконувати свої обіцянки, адже останні події переконують, що російська політика формується не заявами, а реальними діями. Втім очевидно, що кожна наступна зустріч відкриває додаткові канали для переговорів, і Росія також шукає шляхи виходу з ситуації. Тож залишається сподіватися, що головні домовленості будуть досягнуті незабаром.