І. Рудь, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ, канд. політ. наук

«Опозиційний блок»: виборчий список, програма і виборчі перспективи

 

9 вересня 2014 р. у Києві відбувся круглий стіл «Мир. Стабільність. Відродження», у якому взяли участь понад 50 учасників: представники політичних партій, зокрема Партії регіонів (Б. Колесніков) і Партії розвитку України (Ю. Мірошниченко, С. Ларін), громадських і профспілкових організацій, відомі експерти (А. Єрмолаєв, І. Акімова), політологи (В. Карасьов, К. Бондаренко, О. Попов), громадські діячі (Л. Скорик, Б. Олійник), промисловці, аграрії і творча інтелігенція. Модератором круглого столу був член Політради Партії розвитку Ю. Павленко.

Учасники круглого столу обговорили ситуацію, що склалася на Сході України, в економічній і соціальній сферах. За підсумками круглого столу був прийнятий меморандум, у якому учасники закликали усіх до об’єднання в єдиний політичний рух для участі в парламентських виборах 2014 р., заради збереження єдиної України.

Також голова виконавчого комітету Партії розвитку С. Ларін анонсував проведення форуму, на якому передбачалося ухвалення рішення про об’єднання опозиційних сил.

Форум, що дублював назву круглого столу, «Мир. Стабільність. Відрождення», відбувся в Києві 14 вересня. У заході взяли участь шість політичних партій: Партія розвитку України, партія «Центр» (керівник В. Рабинович), «Нова політика», «Державний нейтралітет», «Україна – Вперед!», «Трудова Україна» і близько 50 громадських організацій, що прийняли рішення про створення нового політичного об’єднання «Опозиційний блок».

Учасники форуму прийняли програмну платформу, у якій було зазначено, що політичне об’єднання «Опозиційний блок» виступає за нейтралітет і збереження позаблокового статусу України, і резолюцію, у якій вони вимагають від Президента миру і припинення кровопролиття, відставки уряду, розпуску й заборони незаконних збройних формувань, притягнення до відповідальності винних у обстрілах населених пунктів на Сході України.

У контексті відмови від участі в парламентських виборчих перегонах Партії регіонів привертає увагу, що за списком «Опозиційного блоку» на виборах до ВР балотується більшість знакових фігур, які донедавна лишались у колишній партії влади.

Меншість її колишніх представників теж не залишилися осторонь виборчого процесу й наразі намагаються потрапити до Верховної Ради за списком партії колишнього заступника глави ПР С. Тігіпка «Сильна Україна», який до останнього проводив переговори з «Опозиційним блоком» про можливість спільного «походу на вибори».

Трійку виборчого списку «Опозиційного блоку» очолили колишні обличчя Партії регіонів Ю. Бойко, О. Вілкул і М. Добкін.

Переговори про склад «Опозиційного блоку» відбувалися дуже складно. Як заявив С. Тігіпко, учасники переговорів пропонували йому очолити новий проект, проте він відмовився. «У тому блоці люди заплямовані корупцією і, м’яко кажучи, непатріотичні», – пояснив своє рішення на з’їзді «Сильної України» С. Тігіпко. «Ніхто там ні про яку корупцію не говорив. Сторони не зійшлись тільки в одному: Тігіпко наполягав, щоб всі увійшли в “Сильну Україну”, але інші учасники перемовин наполягали на створенні окремого майданчика», – виклав свою версію подій Б. Колесніков.

Хоча останнім днем подачі до ЦВК кандидатів у депутати від партій був понеділок, 15 вересня, «Опозиційний блок» зміг оприлюднити свій список тільки 21 вересня. Спочатку презентацію списку анонсували на четвер, 18 вересня, проте в останній момент скасували, потім захід планувався на п’ятницю, але теж безрезультатно.

Нарешті список партії представили в неділю, просто оприлюднивши його на сторінці партії у Facebook.  Усього у список опозиційного блоку, який було подано до ЦВК, увійшло 195 кандидатів у народні депутати (http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/09/140922_opposition_bloc_vc.shtml, 22.09.2014).

В оприлюдненій виборчій першій десятці «Опозиційного блоку» тільки двоє – В. Рабинович (партія «Центр»)  і Н. Королевська (партія «Україна – Вперед!») (до лютого 2014 р. не були в Партії регіонів).

Першим номером став Ю. Бойко, який за президентства В. Януковича працював енергетичним віце-прем’єром в уряді М. Азарова й очолював Київську обласну організацію Партії регіонів. На дострокових виборах президента Ю. Бойко пішов на вибори самовисуванцем, а тому був виключений із Партії регіонів.

Другим номером став О. Вілкул, який наразі є членом Політради Партії регіонів. Свого часу він був керівником ряду підприємств, якими володів Р. Ахметов. У 2006 р. він став депутатом від Партії регіонів, потім був губернатором Дніпропетровської області і віце-прем’єром в уряді М. Азарова.

Третє місце посів М. Добкін, який на президентських виборах був офіційним кандидатом Партії регіонів і якого публічно підтримав Р. Ахметов. До цього він працював губернатором Харківської області, а під час Євромайдану закликав «Беркут» розігнати протести.

Четвертим у списку став відомий бізнесмен В. Рабинович, який очолює партію «Центр» і Всеукраїнський єврейський конгрес. Він балотувався на президентських виборах-2014 і набрав трохи більше 1 % голосів.

Отже, як бачимо, головні обличчя Партії регіонів опинилися у виборчому списку «Опозиційного блоку».

На п’ятому місці депутат від ПР О. Білий, який свого часу був керівником компанії «Азовсталь», що належить SCM Р. Ахметова.

Шосте місце отримав С. Ларін. Нині він представляє Партію розвитку України, проте донедавна був заступником глави адміністрації В. Януковича, багато років керував Кіровоградською державною адміністрацією та місцевим відділенням Партії регіонів.

Давній соратник В. Януковича Н. Шуфрич отримав сьому позицію. Н. Шуфрич у парламенті залишився активним спікером фракції Партії регіонів, а навесні разом з В. Медведчуком брав участь у переговорах Києва з керівництвом самопроголошених ДНР і ЛНР.

Лідер партії «Україна – Вперед!» Н. Королевська стала восьмою в «Опозиційному блоці». Н. Королевську 2012 р. виключили з парламентської фракції БЮТ, після чого вона намагалася пройти до парламенту на чолі свого партійного проекту, проте не подолала виборчого бар’єра. Після виборів отримала посаду міністра соціальної політики в уряді М. Азарова.

Дев’ятою у списку стала незмінний керівник парламентського Комітету з охорони здоров’я Т. Бахтєєва, яка також досі залишається у фракції Партії регіонів.

На десятому місці М. Скорик, який представляє Партію розвитку України. Проте донедавна він був губернатором Одеської області й керівником місцевої організації Партії регіонів.

У другій десятці виборчого списку «Опозиційного блоку» опинився відомий бізнесмен В. Новинський, сестра С. Льовочкіна Юлія й менеджери підприємств Р. Ахметова.

Одинадцяте місце у списку «Опозиційного блоку» зайняв відомий олігарх, який тільки у 2012 р. отримав українське громадянство В. Новинський, який після обрання потрапив у фракцію Партії регіонів.

Про своє 12 місце у списку також повідомив колишній глава Адміністрації Президента В. Януковича С. Льовочкін.

Тринадцяте місце посів депутат від Партії регіонів Ю. Воропаєв, який запам’ятався у парламенті тим, що журналісти в сесійній зняли на фото зміст його листа, у якому він, як виглядало, пояснював дружині Р. Ахметова нюанси отримання британського громадянства.

На 14 місці Т. Козак, відомий бізнесмен, який наразі є членом координаційної ради Всеукраїнського громадського руху «Український вибір» В. Медведчука. Також він є депутатом Львівської обласної ради.

П’ятнадцяте місце посів В. Гусак, директор із закупівель компанії «Метінвест холдинг», яка належить бізнесмену Р. Ахметову.

На 16 місці сестра колишнього глави Адміністрації Президента В. Януковича С. Льовочкіна Ю. Льовочкіна.

Сімнадцяте місце у списку «Опозиційного блоку» отримав А. Кисельов, який обіймає посаду комерційного директора донецької компанії з продажу металургійної продукції «УкрМет».

На 18 місці депутат Верховної Ради, обраний за списком Партії регіонів І. Мирний.

Дев’ятнадцятий номер у списку Ю. Мороко кілька разів обирався депутатом парламенту від Партії регіонів, але на минулих виборах він займав 81 місце – йому не вистачило однієї сходинки, щоб потрапити до парламенту.

Замикає виборчу двадцятку депутат парламенту Ю. Мірошниченко, екс-представник Президента В. Януковича в парламенті, а нещодавно очолив Партію розвитку України.

На 21 місці Д. Колесніков, екс-міністр промполітики в уряді М. Азарова, а 2012 р. замінив на посаді губернатора Дніпропетровської області О. Вілкула. Нині він очолює благодійний фонд О. Вілкула.

Двадцять друге місце посів губернатор Чернівецької області М. Папієв.

На 23 – депутат парламенту від Партії регіонів О. Долженков.

Двадцять четвертим у списку «Опозиційного блоку» став Ю. Павленко, який при В. Януковичу був уповноваженим Президента з питань захисту дітей.

Заступник голови руху «Український вибір» В. Німченко отримав 25 місце у списку «Опозиційного блоку». Він був суддею Конституційного Суду першого скликання з 1996 по 2005 р. (http://www.pravda.com.ua/news/2014/09/26/7039023, 26.07.2014).

Програмні основи нового об’єднання озвучив колишній віце-прем’єр і колишній член Партії регіонів О. Вілкул. «Опозиційний блок» у разі проходження в Верховну Раду домагатиметься децентралізації влади, бюджетної самостійності регіонів і надання областям права на визначення гуманітарної політики. «Ключовим елементом нашої програми є передача влади регіонам. Ми це виконаємо. Ми виступаємо за пряму виборність губернаторів, коли з центру не призначають, як кажуть в народі, “парашутистів”, які ні за що не відповідають. Народ повинен мати право обирати керівника регіону точно так само, як він обирає мера», – підкреслив О. Вілкул.

Він наголосив, що прямі вибори губернаторів – це європейська практика, це класична децентралізація влади, яка не має нічого спільного із федералізацією.

Політик додав, що за останні півроку централізація влади посилилася в рази, і з цим потрібно боротися. Ці вимоги актуалізовані в контексті ситуації на Сході України і мають знайти відгук у виборців цього регіону.

Традиційно затребуваними в цьому контексті є також теми розвитку економіки і стабільності. Про те, що питання економічного розвитку будуть присутні в риториці представників ОП, опосередковано говорить прес-конференція О. Вілкула, на якій він вважав за потрібне акцентувати увагу на ситуації в суднобудівній галузі і проблемі повернення ПДВ (http://for-ua.com/article/1058092, 30.09. 2014).

«Одним із пріоритетів програми “Опозиційного блоку” є розвиток промисловості, підтримка вітчизняного виробника, збереження традиційних і пошук нових ринків. Це дозволить збільшити заробітні плати та податкові відрахування до бюджету. Але для того щоб ці податки залишалися на місцях, де вони заробляються, ми наполягатимемо на розширенні повноважень регіонів, домагатимемося їх більшої бюджетної автономії», – підкреслив О. Вілкул (http://news.ui.ua/ukraina/684785, 24.09.2014).

Один з лідерів «Опозиційного блоку» В. Рабинович в ефірі телеканалу ICTV 1 жовтня наголосив, що в економічній частині програми «Опозиційного блоку» передбачена індексація пенсій і скасування пенсійної реформи. Варто при цьому нагадати, що реформа пенсійної системи України 2011 р., яка мала на меті скорочення дефіциту державного Пенсійного фонду, була прийнята в рамках програми дій уряду М. Азарова голосами парламентської більшості на основі Партії регіонів. Отже, ряд представлених у виборчому списку «Опозиційного блоку» політиків має пряме відношення до ухвалення пенсійної реформи. Автором і обличчям реформи став тодішній віце-прем’єр із соціальної політики С. Тігіпко.

Нині ж В. Рабинович від «Опозиційного блоку» заявляє: «…Нинішня влада добиває цю категорію людей (похилого віку. – Ред.), яка на мізерну пенсію ледве виживає. Сьогодні у більшості українців пенсія не більше 1280 грн, а у багатьох і того менше. Тому в економічній частині програми “Опозиційного блоку” передбачена індексація пенсій, щоб дати можливість вижити нашим пенсіонерам»  (http://www.unn.com.ua/uk/news/1391168-v-ekonomichniy-chastini-programi-opozitsiynogo-bloku-peredbachena-indeksatsiya-pensiy-v-rabinovich, 1.10.2014).

 Не виключено, що акцентування уваги виборців саме на аспекті пенсійної реформи авторства С. Тігіпка, крім критики влади, має на меті «відтягування» частини голосів у партії С. Тігіпка, яка орієнтована на той самий сегмент електорального поля, що й «Опозиційний блок», який фактично є засобом політичного виживання для представників минулих еліт, що були при владі. У цій партії зібралися командиС.  Льовочкіна, Р. Ахметова й В. Рабиновича, але, попри впливових людей у списках, нова політична сила може так і не потрапити до Верховної Ради, вважає політолог В. Фесенко. «Зрозуміло, що самотужки і Партія регіонів, а тим паче Партія розвитку України не зможуть пробитися до Верховної Ради. Тому вирішили об’єднатися, в одну команду, у якій  є і представники  Ахметова, Льовочкіна та ще й Рабинович», – зауважує В. Фесенко

Політолог додає, що це спроба вижити в теперішніх складних умовах, пережити «постмайданний» час, скористатися ситуацією війни й можливо відновити свою позицію. Хоча це буде дуже важко зробити. «Реванш колишніх представників влади зараз майже неможливий, тому що найближчим часом в електоральному полі України не буде Криму і, найімовірніше, значної частини Донбасу. А “Опозиційний блок” покладається саме на російськомовних проросійських виборців», – пояснює В. Фесенко.

Експерт переконаний, що ця політсила планує використати вплив окремих представників цих команд на певні регіони України: «На Харківщині працюватимуть М. Добкін і Г. Кернес; частина звільненого Донбасу і Кривий Ріг – за людьми Р. Ахметова; Одещина, Миколаївщина та Кіровоградська область – команда С. Льовочкіна. Вони таким чином будуть намагатися здолати 5-відсоткову межу».

Також, за словами В. Фесенка, варто взяти до уваги кілька нюансів, які негативно впливають на імідж «Опозиційного блоку» і серйозно підривають його шанси на виборах. «Назва блоку не розкручена, не всі потенційні виборці розуміють, що тут об’єдналися їхні колишні кандидати. Також немає яскравого лідера, адже Ю. Бойко, людина близька до С. Льовочкіна і, м’яко кажучи, не рейтинговий політик. І це теж буде зменшувати шанси цього блоку. До того ж ці люди вже програли Майдан, програли і Донбас, а у багатьох з них вже є тавро “партія лузерів та маргіналів”», – підсумував
В. Фесенко (http://penta.org.ua/publications/2207, 24.09.2014).

Політолог В. Карасьов вважає, що зростанню впізнаваності бренду «Опозиційний блок», а також зростанню прихильників цієї політичної сили може сприяти інцидент, який трапився в Одесі з народним депутатом Н. Шуфричем.

Нагадаємо, 30 вересня в Одесі проукраїнські активісти приготували сміттєвий бак для депутата Верховної Ради (у рамках хвилі так званої «народної люстрації» колишніх представників влади), кандидата в народні депутати від «Опозиційного блоку» Н. Шуфрича, однак він на свою прес-конференцію, заплановану 30 вересня в офісі бізнес-центру «Шевченківський», не з’явився.

Пізніше активісти напали на Н. Шуфрича, коли він давав інтерв’ю деяким представникам ЗМІ  (http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/zjavilisja_novi_podrobici_pobittja_shufricha, 2.10.2014).

 «Подія в Одесі стала об’єктом пильної уваги не тільки в Україні, а й за її межами. Тому позиціонування відомого політика саме як одного з лідерів “Опозиційного блоку”  різко збільшилося, тому зросли шанси на підвищення рейтингу цієї сили. Фактично побиття Н. Шуфрича збільшить кількість потенційних виборців “Опозиційного блоку”, в першу чергу за рахунок тих, кого обурюють подібні дії радикалів», – зазначив експерт В. Карасьов

(http://ua.golos.ua/politika/14_10_01_karasev_izbienie_shufricha_mojet_povliyat_na_rost_reytinga_oppozitsionnogo, 1.01.2014).

«Водночас представники бувшої партії влади та інші політичні сили, які увійшли в “Опозиційний блок”, зараз фактично не мають широкої підтримки, – зазначає політолог. – Саме тому лідери нового об’єднання вирішили для привернення виборців прикритися гучною назвою “Опозиційний блок”, з претензією на зайняття всієї опозиційної ніші» (http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/09/140923_new_parties_vc, 24.09.2014).

Соціологи ще не оприлюднювали рейтингів партій, у яких би респонденти могли обирати партію «Опозиційний блок» з нинішньою трійкою лідерів.

На початок виборчої кампанії соціологи давали Партії регіонів близько 2 % голосів, «Сильній Україні» – близько 5 %, а Партії розвитку України, яка також була суб’єктом переговорів, – не більше 1 %  (http://espreso.tv/news/2014/09/27/quotopozyciynyy_blokquot_opublikuvav_vyborchyy_spyso, 27.09.2014).

Водночас один з лідерів «Опозиційного блоку» О. Вілкул заявив, що в їхньої політичної сили достатньо велика підтримка на Південному сході України. За його словами, «опозиціонери» розраховують на широку підтримку у промислових регіонах – Харкові, Запоріжжі, Дніпропетровську, Херсоні, Одесі – до 30–40 %.

Отже, електоральний сегмент, на який розраховує партія «Опозиційний блок», це насамперед російськомовні жителі південно-східних регіонів, колишні прихильники Партії регіонів. Що ж до риторики передвиборної кампанії «Опозиційного блоку», то вона вибудовується на характерних для ПР (часів перебування в опозиції до помаранчевої влади) тезах відсутності представництва промислових регіонів у центральній владі й необхідності врахування голосу їхніх жителів. 

Створення «Опозиційного блоку» в нових умовах звуження традиційної електоральної бази (унаслідок втрати Криму й частини Донбасу) і катастрофічної втрати рейтингу провладної в минулому Партії регіонів має на меті стати новою платформою для колишніх «регіоналів» і незадоволених сьогоднішньою владою.

Подібну мету переслідує й партія С. Тігіпка «Сильна Україна». Отже, їхнє об’єднання в одну політичну силу було б цілком природним і логічним. Утім персональні амбіції не дали змоги реалізувати такий проект і на вибори обидві партії підуть паралельними колонами, відтягуючи одна в одної й без того незначну підтримку виборців. Чий політичний проект стане більш успішним, покажуть парламентські вибори.