А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

«Громадянська позиція» А. Гриценка у виборчому процесі

 

В Україні розпочалася кампанія із проведення позачергових парламентських виборів. Часу на формування принципово нових політичних проектів не було, тому досить часто відбувається часткове оновлення старих партійних проектів, до яких приєднуватимуться люди, які стали відомими останнім часом.

Це стосується й партії «Громадянська позиція» А. Гриценка,  лідери якої вирішили об’єднатися з партією «Демократичний альянс» і частково змінити стратегію. Спільними зусиллями вони сподіваються на третє місце за чисельністю народних депутатів за підсумками голосування.

Зокрема, як інформують ЗМІ, VII з’їзд партії ухвалив рішення про спільний похід на вибори з «Демальянсом». Відповідну угоду підписали лідер «Громадянської позиції» А. Гриценко й лідер партії «Демальянс» В. Гацько.  При цьому, виступаючи на з’їзді, А. Гриценко підкреслив, що це – перші вибори, у яких «Громадянська позиція» бере участь як партія.

А. Гриценко визнав, що вів переговори про передвиборне об’єднання з кількома силами. Під час виступу на з’їзді він згадав В. Кличка, В. Кириленка й М. Катеринчука. Однак у підсумку декларацію про спільну участь у виборах підписали з «Демократичним альянсом» – новою партією, яка виявила чималу активність під час зимових подій у Києві, однак у травні ледь-ледь подолала прохідний бар’єр на виборах до Київради.

Як зазначив начальник виборчого штабу партії А. Гриценка, нинішній парламентар О. Канівець, виборець А. Гриценка – це думаючий, «свідомий виборець у зрілому віці, від 45 років і далі». «Щоб підсилити наш електоральний склад, нам не вистачає молоді. Думаю, що присутність у нашому списку “Демократичного альянсу” забезпечить величезний пласт молодих, енергійних, активних, думаючих людей, і це буде запорукою того, що ми отримаємо більше 10 % на виборах», – заявив на з’їзді О. Канівець.

За словами А. Гриценка, переговори з «Демальянсом»  тривали «не один день» і їхнім результатом стало входження до «умовно прохідної» частини списку двох висуванців «Демальянсу» – її лідера В. Гацька (друге місце в списку) і громадської активістки, екс-тележурналістки Н. Соколенко (13 позиція). Крім того, партії домовилися допомагати одна одній під час мажоритарних кампаній своїх кандидатів.

Разом з тим А. Гриценко заявив, що питання про участь «Громадянської позиції» в коаліції буде вирішено після виборів.  «Ми не в опозиції до діючого Президента. Він ще не зробив критичної маси помилок, хоча негативні тенденції є і в кадровій політиці, і в діяльності правоохоронних органів, залишається корупція в усіх органах влади», – наголосив А. Гриценко.

Він також зазначив, що позиція в парламенті визначатиметься залежно від того, як кожен пройде цей шлях. «Можемо твердо говорити, що будемо співпрацювати з усіма політичними силами, які поділяють наші базові принципи та положення», – зазначив політик. За його словами, питання  про вступ майбутньої фракції в парламенті в коаліцію залежатиме від того, як влада пройде цей шлях, чи зможе захистити інтереси України.

Передвиборна програма партії передбачає, що одним з основних завдань, яке ставить перед собою політсила після проходження в парламент, є «забезпечити пріоритетний вихід на стандарти і критерії, необхідні для вступу України в ЄС і НАТО». Серед інших пріоритетів політична сила ставить перед собою такі завдання, як децентралізація влади, спрощення процедури надання адмінпослуг, скорочення кількості контролюючих органів тощо.

Згідно з рішенням, прийнятим на з’їзді, у першу п’ятірку партії ввійшли А. Гриценко, лідер партії «Демальянс» В. Гацько, члени «Громадянської позиції» М. Соловйова, О. Дерев’янко, В. Шабунін. Крім того, у першій десятці є народний депутат, заступник голови партії «Громадянська позиція» О. Канівець, журналіст, член «Демальянсу» Н. Соколенко.

Переважну частину «умовно прохідної» частини списку партії А. Гриценка становлять активісти, висунуті регіональними організаціями його партії, – добре відомі делегатам з’їзду, однак менше – широкому загалу. «Слава Богу, що ми їх не бачили на високих посадах», – зазначив
А.  Гриценко й наголосив, що одним з пунктів його програми є оновлення влади і  що за всіх фігурантів списку нестиме відповідальність особисто.

Проте, як інформують ЗМІ, у списку є й відомі політики, зокрема Т. Стецьків – «польовий командир» Майдану-2004, депутат кількох скликань українського парламенту, він перебуває у списку на сьомій позиції.  На 14 місці – головний юрист Банкової часів президенства В. Ющенка – І. Пукшин. Він же буде представником «Громадянської позиції у Центрвиборчкомі. На 15 місці – боєць «Айдару» О. Кралюк, формально його висунула Волинська парторганізація.

Разом з тим політична сила А. Гриценка висунула лише 10 своїх кандидатів у одномандатних округах, найвідоміший з них – екс-речник МЗС В. Філіпчук, який балотуватиметься на Буковині.

А. Гриценко пояснив таку невелику кількість своїх висуванців у мажоритарних округах тим, що партія висуває найкращих. «Тільки перевірені люди, нехай їх буде мало», – наголосив він.

Політик повідомив, що охочих йти на «мажоритарку» під його прапором було «чоловік 500», але в партії вирішили обмежитися меншою кількістю, щоб не розпилювати сили.

Тим часом, як інформують ЗМІ, партія «Громадянська позиція» А. Гриценка однією з перших оприлюднила список «спонсорів» виборчої застави. За словами А. Гриценка, на виборчу кампанію «Громадянській позиції» кошти надали І. Пукшин (керуючий партнер адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма “Пукшин і партнери”»).

Крім І. Пукшина, імовірними «спонсорами» виборчої кампанії А. Гриценка  стали:  О. Канівець (голова благодійного фонду «Добре серце», член партії «Громадянська позиція»), Л. Макул (депутат фракції ВО «Батьківщина»), О. Гаврилов (голова Вінницького обласного осередку Міжнародного товариства «Україна – Польща – Німеччина», депутат Вінницької обласної ради VI скликання) і П. Ландяк (голова Тернопільської обласної організації партії «Громадянська позиція»).

Також лідер «Громадянської позиції» представив журналістам  майнові декларації кандидатів до Верховної Ради, хоча чинним законодавством не передбачено цього під час дострокових парламентських виборів.

А. Гриценко також зобов’язався оприлюднити автобіографії всіх кандидатів від своєї політичної сили і прізвища людей, які зроблять внесок на передвиборну кампанію партії, загальну суму надходжень до фонду й перелік витрат.

Деякі ЗМІ  повідомляли, що партію А. Гриценка фінансує колишній глава АП С. Льовочкін, однак безпосередньо лідер «Громадянської позиції» цю інформацію спростовує.

Рух «Чесно», який аналізує попередню діяльність кандидатів у народні депутати, зазначив, що із трьох чинних нардепів, представлених у списку партії «Громадянська позиція» А. Гриценка, жоден не голосував за закони 16 січня, відомі як «закони про диктатуру». Крім того, жоден з нардепів-кандидатів не був помічений у порушенні принципу особистого голосування.

Разом з тим, як зазначають представники руху «Чесно», двоє кандидатів зі списку є фігурантами журналістських антикорупційних публікацій, а саме: кандидати О. Канівець (№ 10 списку партії) і Л. Макул (№ 12 списку). За їхньою інформацією, О. Канівець з 2009 по 2012 р. був головою правління ЗАТ «Добувна компанія “Укрнафтобуріння”», яка була пов’язана із тривалою історією протистояння за контроль над найбільшим в Україні Сахалінським нафтогазоконденсатним родовищем у Харківській області. Іще в 2005 р. новостворена компанія отримала право на розробку родовища, відібравши його в польсько-українського підприємства «Девон». Власником і засновником компанії «Укрнафтобуріння» був М. Злочевський, на той час член політради СДПУ (о) і голова Державного комітету природних ресурсів України.

Крім того, за інформацією руху «Чесно», О. Канівця пов’язують з численними скандалами щодо приватизації комунального майна на Львівщині в період, коли він очолював комісію з питань приватизації майна облради в першій половині 2000-х років. Зокрема, за словами депутатів з різних фракцій облради в коментарях для видання «Вголос»,  ресторан «Фестивальний» було приватизовано за заниженою вартістю всупереч рішенню сесії Львівської обласної ради. Він також був причетний до скандальної приватизації чи спроби приватизації інших об’єктів, зокрема кінотеатру «Галичина», КП «Львівський обласний навчальний центр» та 1,7 га землі в с. Сокільники, що поблизу Львова.

Активісти руху «Чесно» також запевняють, що, згідно з даними офіційного сайту ЦВК, О. Канівця було зареєстровано на чергових виборах народних депутатів 2012 р. у 126 виборчому окрузі, що включає, зокрема, м. Стрий. У своїй відповіді руху «Чесно» в 2012 р. О. Канівець стверджував, що діяльність благодійного фонду «Добре серце», президентом якого він є, було буцімто призупинено на час виборів згідно з рішенням загальних зборів від 8 серпня 2012 р. «Проте наявний відеозапис, що демонструє, як директор стрийської школи № 2 у жовтні 2012 р. подякував О. Канівцю за допомогу в закупівлі комплекту шкільних парт і заміні вікон, та подарований того ж дня комп’ютер для навчальних потреб. У репортажі ТРК “Лан”  про урочистості на честь 100-річчя згаданої школи у жовтні 2012 р. директор школи зафіксований із упаковкою для монітора Acer із наклеєним логотипом фонду “Добре серце”», – зазначається у звіті руху «Чесно». 

Активісти руху зазначають, що Л. Макул, ще один кандидат у депутати, також мав «гріхи» в минулому. Зокрема, 2005 р. Одеська міська організація партії «Наша Україна» виступила з публічним протестом проти приватизації будівлі за адресою: вул. Канатна, 1. За вказаною адресою розміщувалася Служба у справах дітей і Центр соціально-психологічної реабілітації дітей, а після приватизації планувалося розмістити штаб НСНУ. За словами лідера районної організації «Наша Україна» А. Перова, Л. Макул, який у той час був головою фракції НСНУ в Одеській міськраді, був причетний до цієї незаконної приватизації. Також активісти руху запевняють, що є  інформація щодо наближеності Л. Макула до колишнього міського голови Одеси Р. Боделана, у тому числі щодо розподілу земельних ділянок. Крім того, у відкритих джерелах наявна інформація про підтримку Л. Макулом як депутатом Одеської міської ради у 2004 р. звернення Одеської міськради до Л. Кучми із закликом ввести надзвичайний стан у відповідь на протести проти фальсифікації виборів.

У цілому ж рух «Чесно», проаналізувавши весь список кандидатів у народні депутати від політичниї сили А. Гриценка, значних застережень не має, зокрема це стосується і мажоритарників: округ № 62 – О. Величко, округ № 65 – С. Суров,  округ № 83 – В. Чорноус, округ № 124 – І. Новосад,  округ № 144 – В. Гаранін, округ № 146 – М. Старик, округ № 154 – В. Омельчук, округ № 202 – В. Філіпчук, округ № 204 – П. Балацький, округ № 217 – Р. Руденко. За словами членів руху «Чесно», жоден з цих кандидатів не голосував за закони 16 січня та не є фігурантом антикорупційних журналістських розслідувань.

За даними опитування компанії GfK Ukraine, за «Громадянську позицію» А. Гриценка готові віддати свої голоси 7 % виборців. За підсумками дослідження, проведеного 21–28 серпня 2014 р. Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), якби вибори до Верховної Ради України відбувалися наприкінці серпня, то з усіх громадян України віком від 18 років за «Громадянську позицію» проголосували б 5,2 % усіх виборців і 9,2 % тих, хто вже визначився, за кого голосувати.

Трохи згодом КМІС провів нове опитування (5–13 вересня). При цьому 1 тис. 613 респондентів було опитано на всій території України, за винятком Донбасу. Крім того, у Донецьку й Луганську було опитано 361 респондента шляхом особистого інтерв’ю або по телефону. Згідно з опитуванням, серед «дуже ймовірних виборців», тобто тих, хто прийде на вибори і визначився, за кого голосуватиме, за Блок П. Порошенка мають намір проголосувати 26 %, за Радикальну партію О. Ляшка – 11 %, ВО «Батьківщина» – 8 %, «Громадянську позицію» – 6 %. За ВО «Свобода» готові проголосувати 4 %, інші партії – 8 %, не визначилися з вибором – 36 %.

Водночас директор відділу моніторингу, оцінки і соціологічних досліджень IFES Р. Шарму зазначив, що дослідження проводили до того, як було оголошено про участь у виборах партії «Народний фронт», тому ця політсила не фігурує в результатах опитування.

Центр соціальних та маркетингових досліджень «Социс» у рамках періодичного моніторингового дослідження «Україна і українці» також провів опитування 5–10 вересня 2014 р. За результатами дослідження 74,5 % опитаних виявили намір прийняти участь у виборах до Верховної Ради України. Близько 10 % на момент проведення опитування не визначилися з своїм наміром узяти участь у голосуванні, а 15 % – не планують голосувати взагалі.

Рейтингові показники розподілилися таким чином: Блок П. Порошенка отримує 26,8 % від усіх опитаних і 45,7 % від тих, хто визначився з вибором і візьме участь у голосуванні; Радикальна партія О. Ляшка набирає 8,1 % і 13,7 % відповідно; «Громадянська позиція» А. Гриценка – 4,8 (8,1 %); ВО «Батьківщина» (Ю. Тимошенко) – 4,7 % (8,1 %); «Народний фронт» (А. Яценюк) – 3,3 % (5,6 %).

З огляду на наведені результати, до наступного складу Верховної Ради України проходять п’ять політичних сил: Блок П. Порошенка, Радикальна партія О. Ляшка, «Громадянська позиція», ВО «Батьківщина» та «Народний фронт».

Соціологи зазначають, що за останній час відбулося значне зростання електоральної підтримки Блоку П. Порошенка (+8,4 %), часткове падіння рейтингу Радикальної партії О. Ляшка (–4,8 %) і ВО «Батьківщина» (–2,1 %). Водночас експерти констатують певну стабілізацію позицій «Громадянської позиції» (+0,6 %). Усі інші коливання показників політичних сил є в межах статистичної похибки, і судити про певне зростання чи падіння не є коректним.

Як видно з наведених даних,  різні соціологічні дослідження дають різні результати, що не завжди збігаються з реальною ситуацією, яка швидко змінюється в умовах воєнних дій на Донбасі і складного соціально-економічного становища. Як зазначив політолог Д. Кірюхін, на сьогодні є кілька різних даних соціологічних досліджень і багато чого залежить від того, як  формується список партій, який ставиться в опитувальнику. Чи була там окремо партія УДАР, чи стояв проект А. Гриценка під його власним ім’ям і т. д.

За багатьма даними, політсила А. Гриценка має непогані перспективи на дострокових парламентських виборах. Її «стеля − це третє місце, але він дійсно має шанси за нього поборотися. Але я думаю, боротьба буде досить жорсткою. На цьому електоральному сегменті буде дуже висока конкуренція між декількома проектами. І те, що зараз є якісь дані соцдосліджень, ще не означає, що ці тенденції збережуться до кінця кампанії», – наголосив експерт.

Критично оцінює перспективи проекту А. Гриценка політолог В. Підгорна. Вона не виключає, що  «Демальянс» і «Громадянська позиція» – проекти С. Льовочкіна. За її словами, нині дедалі більше людей говорять про це. «А як ми знаємо, диму без вогню не буває. Звісно, довести зв’язок цих політичних сил із Льовочкіним дуже складно, але ризики існують», – зазначила В. Підгорна.

Загалом, на думку В. Підгорної,  союз «Демальянсу» і «Громадянської позиції» не є чимось новим на політичній арені. За списками домінуючою є саме партія А. Гриценка, адже в неї більший рейтинг, а «Демальянс» є молодшим партнером. «Можливо, це призведе до кумулятивного ефекту, тому що “Громадянська позиція” не працювала з молодим електоратом, і “Демальянс” додасть їм певного рейтингу, який дозволяє подолати прохідний бар’єр», – прогнозує політолог.

За словами експерта, у цьому союзі не було використано нових формул і підходів, не було проведено публічних обговорень і відкритої кампанії. Серед представників «Громадянської позиції» йдуть старі політики часів В. Ющенка – насамперед  І. Пукшин, Т. Стецьків, сам А. Гриценко, є фігури з ВО «Батьківщина». «І в них немає жодних нових підходів з точки зору політики. Нова політика існує в тому випадку, коли триває праця не просто з висуванням особистостей, а коли ці особистості представляють соціальні та економічні інтереси певних верств населення. А в Україні політики переважно представляють лише олігархів і є залежними від них», – вважає В. Підгорна.

За її словами, новий парламент може виглядати таким чином: 5–7 % отримають уламки Партії регіонів, 10–15 % отримає партія О. Ляшка, «Громадянська позиція» із «Демальянсом» – 6–7 %. «Батьківщина» може отримати до 15 %. Якщо врахувати мажоритарні округи, то згадані сили можуть взяти більше половини місць у парламенті. «Ці партії, звичайно, не можуть створити більшість, але їм це і не потрібно. Вони будуть вести політичні ігрища. Формально більшість буде у Президента, до якої можуть увійти Гриценко із “Демальянсом”, але коли в парламенті будуть приймати серйозні рішення, то ці політичні сили опосередковано їх блокуватимуть», – зазначає політолог.

Натомість політолог В. Фесенко вважає, що парламент має бути різноманітним і нові об’єднання ніяк не зашкодять розстановці сил у суспільстві. На його думку, об’єднання, зокрема й нових демократичних сил, – це одна з головних тенденцій останнього часу, адже в них немає жодних шансів пройти до ВР України поодинці. Інша тенденція – нових молодих демократів братимуть до інших політичних сил, які мають реальні шанси пройти до парламенту. Тенденція, коли нові політики домовляються з політичними силами, які очолюють відомі лідери, забезпечує їх потрапляння до парламенту, вплив на ці політичні сили та «збільшення» внутрішньопартійної демократії. Іти ж окремо це – розпорошеність і зменшення можливостей проходження до ВР.

А. Биченко, директор соціологічної служби Центру ім. О. Разумкова, також вважає, що об’єднання «Демальянсу» і «Громадянської позиції» А. Гриценка –  це достатньо правильний хід. На думку експерта, у партії А. Гриценка, який передає партії власний рейтинг, крім самого лідера, інших гідних кандидатів майже немає, і частина з людей у списку майже випадкова. «Від союзу він не виграє електорально, проте посилить кадровий потенціал його політичної сили. А без ГП “Демальянс”сам до Верховної Ради не пройде», – переконаний експерт.

Тим часом, як показують події, А. Гриценко і його політична сила активно розпочали критикувати владу, а фракція «Громадянська позиція» в Київській міській раді заявила про перехід в опозицію. Про це на засіданні Київради заявив глава фракції О. Гриценко. «Ми офіційно заявляємо, що з цього моменту переходимо в опозицію до більшості – до партії УДАР», – зазначив лідер фракції «Громадянська позиція».

Представники «Громадянської позиції», зокрема й сам А. Гриценко, розкритикували дії Президента України та дії багатьох депутатів щодо ситуації на Донбасі. За їхніми словами, законопроект про «особливий статус», який Президент П. Порошенко вніс до ВР і попросив підтримати, написаний напевно не в Україні – це проект Кремля, проект В. Путіна, проект створення на українській території автономного анклаву путінської Росії.

За словами А. Гриценка, краще б уже П. Порошенко запропонував ввести на цих територіях пряме президентське правління на три роки, «було би більше толку і принаймні то було б українське президентське правління, а не путінське».

Подібні заяви показують, що А. Гриценко та його політична сила активно використовують і використовуватимуть критику влади у своїй передвиборній кампанії.

Яку позицію займе його політична сила в парламенті (у випадку проходження до ВР) покаже час, але, як показує попередня діяльність А. Гриценка, він може бути як «провладним», так і опозиціонером.

Як відомо, спочатку було розходження  з «Нашою Україною», потім – уже в нинішньому парламенті – із фракцією «Батьківщина». Усе це дало привід одним говорити про те, що А. Гриценко є «самотнім вовком» української політики, іншим – звинувачувати його в нездатності до командної гри. Утім на сьогодні А. Гриценко має всі шанси разом зі своєю командою потрапити до Верховної Ради. Останні рейтинги і штабна соціологія демонструють приблизно однакові дані: «Громадянська позиція» набирає під 10 % голосів виборців і фінішує третьою. У цих обставинах критично важливим для А. Гриценка стає те, як він розпорядиться вигідними стартовими позиціями: чи не розгубить рейтинг до виборів і хто, власне, становитиме кістяк його команди (Роботу написано з використанням інформації таких джерел: Вибори до ВР: старі партії прикрасять нові обличчя // http://newsradio.com.ua/2014_09_08/Vibori-do-VR-star-part-prikrasjat-nov-oblichchja-7259. – 2014. – 8.09; «Громадянська позиція» Гриценка йде на вибори разом з ДемАльянсом // http://ukr.segodnya.ua/politics/pnews/grazhdanskaya-poziciya-gricenko-idet-na-vybory-vmeste-s-demalyansom-550171.html. – 2014. – 7.09; «Гражданская позиция» зарегистрирована в ЦИК // http://lb.ua/news/2014/09/12/279218_grazhdanskaya_pozitsiya.html. – 2014. – 12.09; Хто перезавантажить Раду? // http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobici/hto-perezavantazhit-radu. – 2014. – 12.09; «Гражданская позиция» в Киевсовете переходит в оппозицию // http://ukranews.com/ru/news/ukraine/2014/09/18/136707. – 2014. – 18.09; Гриценко йде на вибори: «перший непрохідний» став фаворитом // http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/09/140907_hrytsenko_conf_election_2014_sx.shtml. – 2014. – 7.09; Гриценко розповів, хто дав гроші на його передвиборчу кампанію // http://tsn.ua/vybory-v-rady2014/gricenko-rozpoviv-hto-dav-groshi-na-yogo-peredviborchu-kampaniyu-367629.html. – 2014. – 9.09; Аналіз мажоритарних кандидатів партії «Громадянська позиція (Анатолій Гриценко) на позачергових виборах 2014 року // http://chesno.org/news/1996.  – 2014. – 22.09; «Гриценко оприлюднив список «спонсорів» виборчої застави //  http://chesno.org/news/1985. – 2014. – 9.09;  До ВР проходять Блок Порошенка, Радикальна партія, «Батьківщина» і «Громадянська позиція» // http://ua.interfax.com.ua/news/political/225672.html. – 2014. – 26.09; Результати соціологічного дослідження «Україна на старті виборчої кампанії 2014» // http://www.socis.kiev.ua/ua/press/rezultaty-sotsiolohichnoho-doslidzhennja-ukrajina-na-starti-vyborchoji-kampaniji-2014.html. – 2014. – 15.09;За проекти, написані Путіним, «Громадянська позиція» не голосуватиме // http://blogs.pravda.com.ua/authors/grytsenko/54171ccc06a26. – 2014. – 15.09).