Друк

Кримські татари сьогодні – становище, плани, перспективи

Автор: Redaktor. Posted in Україна: події, факти, коментарі

Кримські татари сьогодні – становище, плани, перспективи

В об’єктиві – регіон

Україна готується до "Євробачення", яке цього року завдяки українській виконавиці Джамалі може стати рупором для голосу кримських татар. Пісня "1944" ще раз привернула увагу світової спільноти до проблеми Криму і кримськотатарського народу. https://www.youtube.com/watch?v=HtPHKrvlCVw Питання Криму актуалізувалось з початку 2016 р. і в українській політиці. Більше про ситуацію навколо становища кримських татар сьогодні і дії влади щодо повернення півострова читайте в № 4 "Україна: події, факти, коментарі" (с. 60-67) 

http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ukr4.pdf

Кримські татари сьогодні – становище, плани, перспективи

І. Рудь, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ, канд. політ. наук

Кримські татари сьогодні – становище, плани, перспективи

 

15 лютого прокурор окупованого Криму Н. Поклонська вручила заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Н. Джелялову копію позову про заборону діяльності організації.

У позовній заяві сказано, що звернення з проханням визнати діяльність Меджлісу кримськотатарського народу протиправною і провокаційною організацією нібито надходять від кримськотатарського населення.

Крім того, Н. Поклонська стверджує, що її попросили заборонити використання кримськотатарського національного прапора «злочинцями, які здійснюють блокади і диверсії проти народів Криму».

Голова окупаційної влади Криму С. Аксьонов заявив в інтерв’ю ТАСС, що підтримує дії прокурора Н. Поклонської, яка подала до Верховного суду окупованого Криму позов про визнання екстремістською організацією Меджлісу кримських татар. На думку С. Аксьонова, прокурор виступає на захист російської держави, і «екстремістські»  організації (до яких, очевидно, він відносить Меджліс) існувати на території республіки Крим  і РФ не мають права.

Приводом для позову про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в анексованому Росією Криму стало звернення п’яти кримськотатарських організацій. Копію їхнього звернення оприлюднив перший заступник глави Меджлісу Н. Джелялов у Facebook.

Звернення до прокуратури підписали на початку лютого голови організацій «Къырым бирлиги», «Кримські татари – опора Криму», «Комітет кримськотатарської молоді», «Рада кримськотатарських старійшин», «Національна культурна автономія кримських татар у міському окрузі Судак». Вони звинуватили народних депутатів України М. Джемілєва і Р. Чубарова в організації блокади Криму і заявили, що їх не треба рятувати від «окупації», бо приєднання до РФ було «добровільним». «Ми, представники офіційних кримськотатарських громадських організацій і рухів Республіки Крим, обурені безупинними спробами незареєстрованної організації “Меджліс кримськотатарського народу” і її прихильників дискредитувати мирний і працьовитий кримськотатарський народ, розпалити міжнаціональну ворожнечу на території Криму», – ідеться в заяві.

П’ять організацій просили «вжити можливі заходи щодо недопущення подальшої протиправної й провокаційної діяльності так званого “Меджлісу кримськотатарського народу” і притягнути до відповідальності всіх винних осіб».

Цим подіям передували обшуки. 11 лютого представники російського ФСБ одночасно зробили вісім обшуків у будинках кримських татар. Про це повідомив кримський адвокат Е. Курбедінов. За його словами, всі обшуки пов’язані з «можливою участю в терористичній організації».
      «Три обшуки в Ялті, два обшуки в Бахчисараї, два обшуки в Холмівці Бахчисарайського району, один обшук в Алушті, разом 8 обшуків почалися одночасно. Зараз я намагаюся проїхати по місцях. Всі, до кого сьогодні прийшло ФСБ, – це кримські татари, мусульмани... В одному місці вручено постанову севастопольського ФСБ, знову йдеться про якусь терористичну організацію і участь у ній», – зазначив правозахисник.

Як розповів голова ЦВК Курултаю кримських татар З. Смедляєв, який перебував в одній із сімей у Бахчисараї, до якої також прийшли правоохоронці, членів сім’ї намагаються забрати на бесіду без повістки. «Ніякої правової дії я тут не бачу, це свавілля. Достовірно відомо, що вже затримано трьох осіб. Одного відвезли в Севастополь, двох – начебто в Бахчисарай», – сказав він.

З. Смедляєв також зазначив, що правоохоронці проводять обшуки в будинках кримських татар під приводом боротьби з тероризмом.
«Зараз усі, хто носить бороду, відвідує мечеть, сповідує іслам, для них потенційні терористи», – додав він.

При цьому в севастопольській прес-службі управління ФСБ Росії заявили, що не володіють інформацією щодо проведених у Криму обшуків у будинках кримських татар. У кримському управлінні ФСБ на дзвінки не відповідали.

18 лютого в окупованому Криму знову почалися обшуки. Зокрема, їх проводили в с. Курци і Сімферополі. Про це повідомив кримський адвокат Е.  Курбедінов на своїй сторінці у Facebook. Однак офіційних повідомлень від підконтрольних Росії правоохоронних органів Криму не надходило.

У той самий час не залишила поза увагою становище жителів Криму впливова міжнародна правозахисна організація Amnesty International. У своїй щорічній доповіді про ситуацію з правами людини у світі Amnesty International відзначила, що до проукраїнських жителів Криму правлячий окупаційний режим застосовує «жорсткі заходи». Зазначається також, що у 2015 р. не було ефективного розслідування шести ймовірних випадків насильницьких зникнень кримськотатарських активістів у 2014 р. і жодного підтвердженого випадку викрадення, катування і вбивства. Підкреслюється, що це відбувалося  незважаючи на численні докази, у тому числі відеозаписи, з яких можна з упевненістю сказати, що як мінімум до деяких із цих злочинів причетні «проросійські ополченці» з так званих сил самооборони Криму.

До тих, хто відкрито симпатизував Україні, застосовувались жорсткі заходи. Найбільше постраждали кримські татари. Їхні публічні заходи постійно забороняли; ЗМІ, які працювали кримськотатарською мовою, були змушені закритися; у будинках лідерів регулярно робили обшуки, проти них порушували кримінальні справи, і їх брали під варту за політично-вмотивованими звинуваченнями.

Автори документа відзначили, що не припиняються репресії щодо Меджлісу кримськотатарського народу – представницького органу, який обирається членами громади. Його нинішнього лідера А. Чийгоза заарештували 29 січня 2015 р. за звинуваченням в організації «масових заворушень» 26 лютого 2014 р.

Провокативні терористичні акції щодо установ кримських татар вчинено і на Херсонщині. Так, у ніч з 6 на 7 лютого 2016 р. близько 2 години 50 хвилин у Херсоні в будівлю представництва Меджлісу кинули вибуховий пристрій, імовірно гранату. Про це повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Р. Чубаров на своїй сторінці у Facebook. У результаті вибуху вибито двері в підвальне приміщення, жертв та інших руйнувань немає.

Керівництво Меджлісу «оцінює те, що трапилося, як навмисну провокацію з боку проросійських сил, спрямовану на дестабілізацію ситуації на Півдні України, зокрема в Херсонській області, і чекає оперативного розкриття правоохоронними органами України обставин, замовників і виконавців злочину».

 Кримські татари докладають зусиль до повернення своєї Батьківщини, з одного боку, привертаючи увагу світової громадськості до ситуації навколо кримських татар на окупованому півострові, з іншого, зокрема, сприяючи зміцненню обороноздатності України, готуючи нормативно-законодавче підґрунтя, створюючи відповідний інформаційно-культурний бекграунд. Сьогодні стратегія кримських татар щодо повернення Криму в Україну вкладається в гасло «нагадувати і тиснути».

Так, у січні 2016 р. з’явилась інформація про формування   кримськотатарського добровольчого батальйону «Крим»  у Херсонській області, наразі до нього записалося близько 250 осіб. Про це розповів лідер громадянської акції з блокади Криму Л. Іслямов. Усього ж до батальйону планують набрати до 580 осіб. Моделлю для його формування обраний так званий натовський формат.

До лав батальйону можуть вступити не тільки кримські татари. «Ми хочемо, щоб кістяк був із кримських татар. Ми не хочемо відсиджуватися, хочемо якнайшвидше сформувати свій батальйон, щоб продемонструвати Україні, як ми можемо за цю державу битися, наскільки ми можемо бути корисними в загальній битві за визволення України», – зазначив Л. Іслямов.

За його словами, скоріше за все батальйон  функціонуватиме в структурі Національної гвардії. «Ми хочемо, щоб він був сформований в Генічеському районі Херсонської області. Під егідою гаранта Конституції, під егідою формату Нацгвардії. Для нас це архіважливо… У Києві війни, ворога – не видно. Тут ви відчуваєте, наскільки Україну можна розхитати», – додав кримськотатарський активіст.

За словами Л. Іслямова, завданням батальйону буде зміцнення й підтримка правопорядку: «Ми будемо займатися забезпеченням правопорядку і стабільності в регіоні… Щоб ніхто не думав, що можна розгойдати ситуацію, зробити якийсь бунт і потім референдум, як вони це зробили в Криму».

Л. Іслямов також зазначив, що хотів би бути одним з командирів цього батальйону. Він не взявся прогнозувати, у які терміни буде завершено формування батальйону «Крим», однак зазначив, що переговори з Нацгвардією тривають: «Зараз ми в Києві будемо детально обговорювати з представниками Нацгвардії. Ми вже сформували робочу групу».

Л. Іслямов також підтвердив, що кримські татари розробляють схему морської блокади Криму. Утім, як заявив лідер кримськотатарського національного руху, уповноважений при Президенті України у справах кримськотатарського народу М. Джемілєв, самостійно Україна не зможе організувати морську блокаду окупованого Криму. «Морська блокада – складне питання. Повномасштабна морська блокада можлива тоді, коли в наявності достатня кількість військових кораблів. У нас немає таких ресурсів. У нас є деякі проекти, які можуть паралізувати Керченську переправу, але не більше», – розповів лідер кримських татар. На його думку, організувати морську блокаду окупованого півострова можна буде лише спільно з кораблями НАТО.

Серед інших подій, пов’язаних з діяльністю кримськотатарської громади, слід назвати третє засідання виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар, що відбулося 16 січня в Генічеському районі Херсонської області. Участь у заході взяли делегати з 12 країн, зокрема з Туреччини, США, Канади, та Німеччини. Також була присутня делегація з анексованого Криму.

Учасники засідання внесли до порядку денного питання про створення муфтіяту кримських татар на материковій частині України.

Нагадаємо, раніше, на початку січня, М. Джемілєв анонсував, що найближчим часом на материковій Україні почне діяти Духовне управління мусульман Криму (ДУМК), головний офіс якого планують розмістити в Києві.

«За останньою наявною у нас інформацією, з Кримського півострова виїхало приблизно 35 тис. осіб. Приблизно половина з них – кримські татари. Вони роз’їхалися по всій території України: більша частина – в Києві, частина – в західній частині України, у Львові, Івано-Франківську, Тернополі і частина – в Херсоні. Крім цього, у Херсоні є 7–8 тис. кримських татар, які проживали там, також там живуть турки-месхетинці. Звичайно ж, правильно було б створити муфтіят там, але ми подумали, що правильніше буде, якщо він буде в Києві. У Херсоні і в інших областях можуть бути його філії або перебувати імами», – розповів М. Джемілєв.

За його словами, новий кримський муфтіят планують створити в Києві, тому що муфтіят Криму – Духовне управління мусульман Криму – зараз у повному підпорядкуванні окупантові. «Муфтій наш виявився людиною ненадійною. Повністю підкорився їм. З цієї причини ми прийняли рішення про створення тут муфтіяту, який буде відображати думки і бажання кримських татар», – продовжив М. Джемілєв.

На запитання, чи проведена робота з іншими релігійними організаціями, чи обговорювалося питання створення муфтіяту на материковій Україні з ними, М. Джемілєв відповів ствердно: «З цього приводу відбулося обговорення з іншими мусульманськими релігійними організаціями України, і надалі буде налагоджено співпрацю з ними. Є тут і хабашити, вони повністю співпрацюють з росіянами, командує ними якийсь Ахмет Тамім. З ними ми не можемо встановити діалог, тому що у них інші політичні цілі. Але інші релігійні організації підтримують нас».

Важливим питанням, яке турбує кримських татар і потребує вирішення, залишається питання стратегії допомоги кримським татарам в умовах окупації Криму.

Радник міністра інформаційної політики України у справах Криму
Е. Джеппар повідомила, що експертна група, яка працює над Стратегією публічної дипломатії кримських татар, зібрала чотири фокус-групи з метою обговорення цілей, завдань і плану дій стратегії.

«Ми окремо зібрали дипломатів іноземних держав в Україні, журналістів, кримськотатарських активістів та експертів, які працюють у кримському напрямі. Усі їхні зауваження та рекомендації стануть частиною стратегії, яку плануємо презентувати навесні цього року», – сказала Е. Джеппар на брифінгу в Києві.

Радник міністра також зазначила, що документ буде рекомендовано Меджлісу кримськотатарського народу та організаціям, які працюють з Кримом.

«Документ, над яким ми працюємо, по суті, є комунікаційною стратегією щодо позиціонування кримських татар у світі та захисту їхніх прав. У рамках роботи фокус-груп було виявлено, що кримські татари не хочуть, щоб світ сприймав їх як народ, який постійно страждає. Тут важливий акцент у тому, що попри трагічну історію народ продовжує боротьбу за свої права, причому виключно ненасильницькими засобами, понад півстоліття. Вища цінність для народу – освіта. Майже кожен молодий кримський татарин знає щонайменше три мови – рідну, державну і російську. Кримські татари – патріоти. А це все – проєвропейськість, нам є чим ділитися зі світом», – наголосила Е. Джеппар.

Віце-президент постійного Форуму ООН з питань корінних народів
О.  Лооде, який також є членом експертної групи з вироблення стратегії, відзначив низький рівень обізнаності міжнародного співтовариства щодо кримських татар. «Після анексії Криму є великий інформаційний запит на те, хто такі кримські татари та яке сучасне становище корінного народу під окупацією, і на експертному рівні, і серед громадськості. Стратегія, крім іншого, матиме план дій, визначатиме шляхи просування теми Криму на міжнародних майданчиках», – розповів О. Лооде.

Стратегія публічної дипломатії кримських татар реалізується в рамках проекту «Захист прав кримськотатарського народу засобами публічної дипломатії» і підтримана Естонським інститутом прав людини.

Проект стартував у вересні 2015 р. і триватиме до вересня 2017 р. Його мета – підняти рівень обізнаності міжнародного співтовариства щодо історії, культури, сучасного становища кримських татар у Криму. У його рамках, крім розробки Стратегії публічної дипломатії кримських татар, буде створено інформаційно-просвітницькі відеоролики та мобільну фотовиставку, які планується представити у рамках роботи ООН, Європарламенту та інших організацій.

22 лютого  голова Меджлісу кримськотатарського народу Р. Чубаров у своїй  заяві наголосив на важливості нагадування світовій спільноті про проблему Криму.

Аналізуючи результати блокади Криму, він сказав:  «Нам вдалося вирішити кілька завдань: головне – кримська тема знову увірвалася в міжнародну політику, ми могли б дуже багато про неї говорити ... Крім того, ми привели до тями власну владу. Про це треба говорити відкрито. Ми, як Меджліс кримськотатарського народу, одні з тих, хто утримує волю західної спільноти, волю багатьох інших держав, які не входять до Європейського Союзу, наших партнерів на сході. Ми утримуємо їхнє прагнення допомогти нам, ми їх закликаємо до здійснення санкцій, ми їх просимо посилити ці санкції».

Як зазначають оглядачі, з початку 2016 р. кримськотатарська тематика в інформаційному просторі дійсно активізувалась – Україна з новим завзяттям заговорила про Крим. Так, міністр фінансів Н. Яресько на форумі в Давосі повідомила про підготовку дипломатичної ініціативи, мета якої – запустити процес повернення Криму Україні вже в 2016 році. «Ми збираємося створити щось більше, ніж женевський формат», – заявила міністр.

Ідея розпочати міжнародний діалог про спірний статус півострова прозвучала з вуст П. Порошенка на його прес-конференції 14 січня. Президент назвав цей формат «Женева +» і запропонував залучити до участі представників з ЄС, США, а також «країн – підписантів Будапештського меморандуму».

Наступним кроком стало створення служби по деокупації Криму в структурі представництва Президента України в Криму, яке перебудували таким чином, щоб воно виконувало функції підконтрольного Президенту центру з проблем республіки. І хоча в цій службі працює всього 28 осіб, вона буде займатися і питаннями реінтеграції та деокупації Криму, і міжнародними зв'язками, і правовим аналізом, і справами переселенців.

Все вказує на те, що Київ вирішив ґрунтовно взятися за актуалізацію і пошуки варіантів розв’язання кримської проблеми. Якщо раніше ця тема залишалася на другому плані через кризу в Донбасі, то тепер Крим повертає собі статус головного каменя спотикання українсько-російського конфлікту.

Україні це вигідно, тому що мінський формат розв’язання донбаського конфлікту рано чи пізно дасть привід вивести Росію з-під санкцій (якщо домовленості будуть виконані або, навпаки, довгий час не виконуватимуться).  У таких умовах Києву необхідний переконливий аргумент проти Москви, який дозволить продовжити санкції на необмежений час. Питання повернення півострова підходить для цього якнайкраще.

У цьому контексті створення профільних державних органів, заяви про пошук нових міжнародних форматів для обговорення питання українського територіального суверенітету мають засвідчити  світовій спільноті бажання Києва боротися за свою територію.

Кримські татари на разі діють в унісон з центральною владою України, що цілком закономірно, враховуючи підтримку останньою ідеї реінтеграції Криму до складу України в формі національно-територіальної автономії кримських татар. Підтримка з боку кримських татар – третьої за величиною національної групи в Криму – додає ваги заявам України на міжнародній арені щодо порушення національних прав після приєднання території до РФ.

Щодо ймовірних сценаріїв повернення Криму, то, за висновками оглядачів, одним з найбільш імовірних є спроба створити по Криму аналог женевського процесу, який вже анонсував Президент П. Порошенко. Реалізація такого сценарію передбачає координацію зусиль усіх незадоволених Росією країн в одне об'єднання, що виступатиме за повернення півострова.

Такий союз в принципі можливий не тільки між Україною, США і країнами ЄС. До цього процесу цілком можуть приєднатися Туреччина, Грузія, Молдова, які мають досвід конфронтації з Москвою, а також ряд посередників, які займають вичікувальну позицію. Створивши блок країн прикордоння для захисту державного суверенітету і територіальної цілісності, Україна могла б реально підтвердити свої претензії на півострів і підтримати міжнародний інтерес до кримського питання.

Більш поміркований сценарій нещодавно запропонував перший президент України Л. Кравчук. На його думку, проблему може вирішити наданням Криму широкої національної автономії за аналогією з Південним Тиролем в Італії (за згодою Росії – у доступній для огляду перспективі, але не найближчим часом). Тобто республіка повинна бути політично автономною, але перебувати в складі Української держави. Єдиною альтернативою цьому варіанту Л. Кравчук вважає застосування Києвом насильницьких сценаріїв, які ще більше віддалить місцеве населення від материка (http://24news.com.ua/9081-kakimi-sredstvami-ukraina-budet-pytatsya-vernut-krym/).

Яку б зі стратегій не вибрала Україна, зрозуміло, що боротьба за Крим ітиме на всіх доступних рівнях.

Останнім свідченням тому стала перемога співачки Джамали (кримської татарки) на відборі до участі в конкурсі «Євробачення-2016» з піснею «1944», у якій ідеться про депортацію кримських татар із Криму в 1944 р.

Держдума РФ розцінила таку пісню та її виконавицю провокаційними і закликали керівництво конкурсу «Євробачення-2016» не допустити до конкурсу пісню про депортацію кримських татар, яку хоче виконати українська співачка Джамала. Заступник голови Комітету з інформаційної політики
В.  Дєньгін упевнений, що Росію “зайвий раз хочуть уїсти”».

Окупаційна влада Криму також закликала Київ «не робити з конкурсу “Євробачення-2016” політичний фарс і не спекулювати на трагедії кримськотатарського народу». Про це повідомили РІА Новини (Крим) 22 лютого з посиланням на віце-прем’єра так званого кримського уряду Р. Бальбека.

«Українська влада спробує використовувати пісню Джамали у своїх політичних цілях, спекулюючи на трагедії всього кримськотатарського народу, щоб нав’язати європейському глядачеві штучно створений образ про нібито наявні гоніння кримських татар у російському Криму», – заявив Р. Бальбек.

Також він додав, що використання діячів мистецтва в політичних провокаціях, як правило, призводить до народного відторгнення, а сама Джамала ризикує несвідомо стати співучасником блокади Криму.

Не залишились осторонь питання російські ЗМІ, які в більшості випадків поширюють думку щодо несприйняття західною аудиторією пісні української виконавиці.

Але факти свідчать про протилежне.

«Одна з імовірних виконавців, яка представлятиме Україну на пісенному конкурсі “Євро бачення”, – 32-річна дівчина з кримських татар. І пісня у неї про те, як радянський диктатор Йосип Сталін віддав наказ про масову депортацію її народу в Середню Азію в 1944 році», – повідомляє Radio Free Europe.

Також у мережі з’явилося відео, зроблене і викладене в You.Tube.com музикантом з Великобританії Д. МакЕвоєм, з його кавер-версією композиції Джамали під акомпанемент акустичної гітари. Музикант побажав Україні перемоги в конкурсі.  Джамала подякувала йому на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Тим часом, в ефірі радіо «Говорить Москва» офіційний представник Євробачення П. Джордан повідомив, що текст пісні Джамали буде перевірений на ненормативну лексику і політичний підтекст. Однак експерт з фестивалів «Євробачення», заступник директора міжнародної редакції Радіо Швеція К. Босвелл не вважає пісню «такою вже політичною»: «Я не вважаю її такою вже політичною, вона скоріше історична. І потім там видно сучасний аспект, і ми всі розуміємо, про що йдеться. Але якщо дивитися на саму композицію і її текст, то вони більшою мірою мають характер історичний, це історія родини, її бабусі або прабабусі».

Лідери кримських татар мають намір працювати з організаторами українського «Євробачення», з тим щоб дати змогу голосувати мешканцям Криму під час майбутніх півфіналу і фіналу. «Якщо кримчани не можуть голосувати в подібних українських змаганнях, то ми мовчки погоджуємося з тими, хто каже, що Крим не частина України», – заявив один з них.

Джамала зазначає, що її пісня не тільки про минуле, а й про її сім’ю, що залишилася в Криму. «Тепер кримські татари на окупованій території. І для них це дуже важко. Вони перебувають під величезним тиском. Деякі зникли без сліду. І це жахає. Я не хотіла б побачити, як історія повторюється», – наводить її слова Radio Free Europe.

Отже, кримськотатарська тематика набуває поширення як в Україні, так і за її межами. Разом з тим окупаційна влада Криму намагається різними засобами припинити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу на території півострова. Переслідування кримськотатарських активістів та лідерів громади набули систематичного характеру. Кримські татари, які наразі перебувають на материковій частині України, зі свого боку теж активізували свою боротьбу, що засвідчують їх участь в акціях продовольчої, енергетичної блокади Криму, активні дії щодо створення  кримськотатарського батальйону у складі нацгвардії України, постійні спроби активізувати участь міжнародної спільноти та центральної української влади у вирішенні питання статусу АРК. Подальший розвиток подій залежатиме від кількох факторів: збереження чи втрати єдності в рамках кримськотатарської громади (яку окупаційна влада прагне розколоти і нав’язати їй лояльних до себе лідерів), позиції офіційного Києва, яка до сьогодні була малоефективною і залежною від зовнішньополітичної ситуації, продовження чи завершення війни на Сході України (Матеріал підготовлено з використанням інформації таких  джерел: http://expres.ua/news/2016/02/16/173571-pyaty-zvernen-vystachylo-rishennya-okupantiv-zaboronyty-medzhlis;http://15minut.org/article/evrovidenie-2016-rossiya-protiv-dzhamaly-2016-02-22-16-02-06;http://15minut.org/article/vdova-reshata-ametova-zarina-idesh-i-ne-znaesh-dojdesh-do-doma-ili-net-2016-02-22-20-19-01; http://dyvys.info/suspilstvo/u-krymskotatarskyj-bataljon-zapysalosya-vzhe-250-osib.html; http://www.newsru.ua/ukraine/08feb2016/diaspoer.html#1;

http://expres.ua/news/2016/01/04/167517-dzhemilyev-anonsuye-stvorennya-muftiyatu-krymu-materykoviy-chastyni-ukrayiny;http://mignews.com.ua/ukraine/11110569.html; http://www.mk.ru/politics/2016/02/20/glava-kryma-podderzhal-trebovanie-poklonskoy-o-zaprete-medzhlisa.html).

 

Рудь І. Кримські татари сьогодні – становище, плани, перспективи  [Електронний ресурс] / І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2016. – № 4. – С. 60–68. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ukr4.pdf. – Назва з екрану.